CCDC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
CCDC
CCDC 2.png
Тип військове формування
Країна Flag of the United States.svg США

CCDC (англ. United States Army Combat Capabilities Development Command) — командування сухопутних військ США з розвитку бойових спроможностей. Утворене у 2019 р. на основі реорганізації колишнього Командування сухопутних військ США з досліджень, розробок та інженерінгу (United States Army Research, Development, and Engineering Command, RDECOM). Також відомо як DEVCOM (від Development Command). Підпорядковується Army Futures Command (AFC)[1].

Першим командиром CCDC призначений командир колишнього RDECOM генерал-майор Кедрік Т. Уінс (Maj. Gen. Cedric T. Wins). Штаб-кваратира знаходиться на Абердинському випробувальному полігоні (штат Меріленд). В CCDC працюють близько 13 тисяч вчених, інженерів та обслуги.

Структура[ред. | ред. код]

До складу CCDC входить одна дослідна лабораторія (U.S. Army Research Laboratory, ARL), а також 7 центрів з досліджень, розробок та інженерінгу[1][2]:

  • CCDC Armaments Center (U.S. Army Combat Capabilities Development Command Armaments Center, раніше відомий як ARDEC);
  • CCDC Aviation & Missile Center (U.S. Army Combat Capabilities Development Command Aviation & Missile Center, раніше AMRDEC);
  • CCDC Chemical Biological Center (колишній ECBC);
  • CCDC C5ISR Center (U.S. Army Combat Capabilities Development Command C5ISR (Command, Control, Computers, Communications, Cyber, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance, раніше CERDEC);
  • CCDC Soldier Center (колишній NSRDEC);
  • CCDC Ground Vehicle Systems Center (U.S.Army Combat Capabilities Development Command Ground Vehicle Systems Center (GVSC), колишній TARDEC);
  • CCDC Data & Analysis Cente

Співробітники CCDC задіяні в роботі міжфункціональних команд (CFT), що підпорядковані Army Futures Command. Наприклад, CCDC Ground Vehicle Systems Center (колишній TARDEC) тісно співпрацює з CFT бойових машин нового покоління (NGCV) у питаннях модернізації систем та оновлення парку бойових машин[1][3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Слюсар, В.І. (2019). Нова система досліджень і розробок сухопутних військ США.. Озброєння та військова техніка. - №3. – 2019. с. 123 – 128. 
  2. CCDC. April 2019. Процитовано 24 April 2019. 
  3. Слюсар, В.І. (2019). Пошук джерел сили. Проблемні аспекти енергетичного менеджменту транспортних платформ – з урахуванням основних трендів та підходів наукових структур НАТО.. Defense Express. - 2019, № 8 (серпень). с. 38 – 41.