Calophyllum inophyllum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Calophyllum inophyllum

Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Calophyllaceae
Рід: Calophyllum
Вид: Таману
Calophyllum inophyllum
  L.
Синоніми
 

 

Посилання
Вікісховище: Calophyllum inophyllum
EOL: 488469
IPNI: 427190-1
ITIS: 501153
МСОП: 33196
NCBI: 158927

Таману, бітаог, олександрійський лавр (Calophyllum inophyllum) — вид рослин родини Calophyllaceae.

Будова[ред. | ред. код]

Середнього розміру вічнозелене дерево з широкою кроною. Росте повільно до 25 м висоти. Стовбур короткий покручений до 150 см в діаметрі. Усі частини рослини містять жовтуватий латекс. Доросле дерево може давати 50 кг насіння та 18 кг олії щороку.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Квітне та плодоносить цілий рік. Насіння розноситься морськими течіями та кажанами.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Зростає у прибережній зоні Індійського та Тихого океану від східної Африки до Океанії.

Практичне використання[ред. | ред. код]

З насіння виробляють олію, що має назву «таману» чи «фораха». Олія таману містить багато біологічно активних інгредієнтів: три типи ліпідів, нейтральні жири (триацілгліцерини, гліколіпіди і фосфоліпіди), а також вільні жирні кислоти, стероли, терпеноїди та лактони, калофілову кислоту. Використовують в косметиці та медицині, оскільки олія таману завдяки надзвичайній регенеруючій здатності та високій протизапальній активності сприяє загоєнню ран, опіків, шрамів, відновлює зруйновані капіляри і текстуру пошкодженої шкіри. Олія таману знижує роздратування шкіри, а також є активним зволожувачем.[1]

Дим від спалювання зрілих плодів відлякує комарів.

М'якоть нестиглих плодів їстівна, проте зрілі плоди містять токсичні речовини.

Вирощується як декоративна рослина через свої білі квіти з приємним запахом, що нагадує цвітіння апельсину.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Казакова В. С., Кран О. С. РОЗРОБКА СКЛАДУ КОСМЕТИЧНОГО ЗАСОБУ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ЧУТЛИВОЮ ШКІРОЮ [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна — УДК: 615.11.687.55:615.262

Джерела[ред. | ред. код]