Рижій південний
| Рижій південний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Camelina rumelica Velen., 1888 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Рижій південний[1], рижій румелійський[2] (Camelina rumelica) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae), рідний для центральної, східної та південно-східної Європи, а також частин помірної та тропічної Азії та для Алжиру.
Опис[ред. | ред. код]
Однорічна рослина 15–60 см заввишки. Пелюстки 6–7 мм довжиною, лінійно-лопатеві, удвічі довші від чашечки. Стручечки 5–7 мм завдовжки і 3–4 мм завширшки[2]. Трава заввишки 20–100 см. Внизу рослина густо вкрита поодинокими волосками довжиною 2.5–3.5 мм, вгорі зазвичай гола. Листки при землі в розетці, обернено ланцетоподібні, зазвичай не сохнуть під час цвітіння; стеблові листки подовжено ланцетні або обернено ланцетоподібні, сидячі. Суцвіття розріджене. Чашолистки овально-ланцетні, довжиною 3–4.5 мм. Пелюстки 5–9 мм завдовжки, блідо-жовті, білясті після цвітіння. Насіння довжиною ≈ 1.5 мм, жовто-коричневі[3].
Поширення[ред. | ред. код]
C. rumelica є рідною рослиною для центральної, східної та південно-східної Європи, а також частин помірної та тропічної Азії та для Алжиру; натуралізований у ПАР, США, Австрії, Чехії, Італії, Чорногорії; інтродукований до деяких інших країн західної та середньої Європи[4][5][6][7]. Цей вид трапляється на піщаних ґрунтах в оброблюваних землях та на узбіччях доріг[7].
У Словаччині C. rumelica перебуває під критичною небезпечна (CR), а в Угорщині має статус DD[7].
В Україні вид зростає на півдні Степу (в Одеській, Херсонській, Миколаївській і Запорізькій області) і в Криму, часто[2].
Використання[ред. | ред. код]
Дикий родич і потенційний донор генів для культивованої C. sativa[7].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Camelina rumelica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 129. (рос.)(укр.)
- ↑ Botany.cz. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 28.09.2019. (словац.)
- ↑ Flora of China. Процитовано 28.09.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28.09.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 28.09.2019. (англ.)
- ↑ а б в г Uzundzhalieva, K., Vörösváry, G., Strajeru, S. & Eliáš, P. (2011). Camelina rumelica. The IUCN. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 28.09.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
