Дзвоники шорстковолосисті
| Дзвоники шорстковолосисті | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Дзвоникові (Campanulaceae) |
| Рід: | Дзвоники (Campanula) |
| Вид: | C. cervicaria
|
| Біноміальна назва | |
| Campanula cervicaria | |
Дзвоники шорстковолосисті[1] або дзвоники оленячі[2][3] (Campanula cervicaria) — вид трав'янистих рослин родини дзвоникові (Campanulaceae), поширений у Європі й Сибіру. Етимологія: лат. cervix — «шия», лат. arius — прикметниковий суфікс[4].
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 30–100 см заввишки. Рослина запушена жорсткими віддаленими волосками. Нижні листки біля основи поступово звужені, довгасто-ланцетні. Стовпчики трохи виступають з віночка. Віночок 13–20 мм довжиною, воронковидо-дзвонові, на краях війчастий, блакитний або фіолетовий. Стебло гострогранне[2]. Стрижневий корінь короткий, товстий, прямий. Округло конічна, досить вузька, сильно жилава, волохата капсула відкривається з основи[5].
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія (пн. і цн.), Македонія, Румунія, Сербія (вкл. Косово), Словенія, Франція, Іспанія; Азія: Росія — Сибір. Населяє узлісся, пагорбові луки, сухі луки та береги[6][4][5].
В Україні зростає в лісах, чагарниках — у лісових районах і Лісостепу, рідше в півд. ч. Степу[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Донецької, Житомирської, Київської, Рівненської, Хмельницької областей[3].
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
-
-
ілюстрація
_(20183010578).jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Campanula cervicaria // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 315. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ а б Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 17.04.2018. (англ.)
- ↑ а б NatureGate. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 17.04.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 17.04.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|