Дзвоники однобічні
| Дзвоники однобічні | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Дзвоникові (Campanulaceae) |
| Рід: | Дзвоники (Campanula) |
| Вид: | Дзвоники однобічні (C. rapunculoides)
|
| Біноміальна назва | |
| Campanula rapunculoides | |
Дзвоники однобічні[1] або дзвоники ріпчастовидні[2] (Campanula rapunculoides) — вид трав'янистих рослин родини дзвоникові (Campanulaceae), поширений від Іспанії до центральної Азії, натуралізований в інших частинах світу. Видовий епітет вказує на подібність до Campanula rapunculus. Характерною рисою є довгі однобічні суцвіття зі схиленими квітами.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина (20)50–100 см завдовжки. Стебла і листки знизу коротко запушені жорсткими волосками. Квітки на коротких квітконіжках, в гроноподібному, в нижній частині іноді розгалуженому суцвітті. Рослина з повзучими підземними пагонами. Листки почергові, нерівнозубчаті, прикореневі — сердцеподібно-яйцеподібні, на довгих черешках, середні стеблові — яйцеподібні або яйцеподібно-ланцетні. Віночок дзвоноподібний, 5-лопатевий, ліловий, 15–25(30) мм завдовжки, на краях війчастий. Чашечка 5-лопатева, лопаті вузько-трикутні, загинаються назад. Тичинок 5. Плоди — напівсферичні, з розлогими волосками, коричневі, схилені коробочки, що відкриваються з основи[2][3]. Квітки запилюються комахами (бджоли, мухи, метелики та ін.).
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Австрія, Бельгія, Люксембург, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна (у т.ч. Крим), Албанія, Боснія і Герцеговина Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія (пн.), Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія (у т.ч. Косово), Словенія, Франція, Іспанія; Азія: Іран (пн.), Туреччина (пн. Анатолія), Азербайджан, Грузія, Росія, Казахстан; натуралізований: Австралія, Нова Зеландія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Об'єднане Королівство, Канада, Сполучені Штати Америки, Гватемала, Чилі [Хуан Фернандес]; також культивується. Населяє парки, сади, узбіччя доріг, смітники, поля та узлісся, широколистяні ліси[4][5][6][3].
В Україні зростає в лісах, чагарниках, на схилах — майже на всій території[2]. Входить до переліку видів, які перебувають під загрозою зникнення на території м. Севастополя[7].
Використання[ред. | ред. код]
Бульби є їстівними й на смак схожі на пастернак. Молоді листки рослини також їли в салатах в минулому в країнах Північної Європи[3].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Campanula rapunculoides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 315. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в NatureGate. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 08.05.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 08.05.2018. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 08.05.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 08.05.2018. (англ.)
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|