Car Seat Headrest

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Car Seat Headrest
Вілл Толедо виступає у складі Car Seat Headrest у жовтні 2018
Вілл Толедо виступає у складі Car Seat Headrest у жовтні 2018
Основна інформація
Жанр Інді-рок
Lo-Fi-поп
Роки 2010 — т. ч.
Країна США США
Місто Лісбург, Вірджинія
Мова Англійська мова
Лейбл Matador
Склад
  • Вілл Толедо
  • Ітан Айвз
  • Ендрю Кац
  • Сет Делбі
Колишні
учасники
  • Кеті Вуд
  • Остін Раф
  • Крістіан Нортовер
  • Вілл Марш
  • Джейкоб Блум
  • Робін Кіль
  • Кевін Морган
Інші
проєкти		 1 Trait Danger
carseatheadrest.com
Car Seat Headrest у Вікісховищі

Car Seat Headrest — американський інді-рок гурт, створений у Лісбурзі, штат Вірджинія, й наразі розташований у Сіетлі, штат Вашингтон. До складу групи входять Вілл Толедо (вокал, гітара, фортепіано, синтезатори), Ітан Айвз (гітара, бас, бек-вокал), Сет Делбі (бас) та Ендрю Кац (барабани, перкусія, бек-вокал).

Почалося все з сольного проекту Толедо в 2010 році. Відтоді було самостійно випущено 12 альбомів на музичній платформі Bandcamp, і в 2015 році підписано договір із Matador Records. Наступного року Car Seat Headrest починають гастролювати, як повноцінний музичний гурт.

Історія[ред. | ред. код]

2010—2014: Lo-Fi та сольні релізи, від 1 до How to Leave Town[ред. | ред. код]

Car Seat Headrest почався як сольний проект співака й мультиінструменталіста Вілла Толедо (справжнє ім'я — Вілл Барнз)[1]. Юнак почав писати музику незабаром після того, як закінчив середню школу. Раніше він уже випускав музику під псевдонімом Nervous Young Men, але намагаючись залучити аудиторію, вирішив змінити тактику й почати випускати більше експериментальних пісень анонімно[2]. Толедо вибрав назву «Car Seat Headrest», оскільки часто записував вокал своїх перших альбомів на задньому сидінні власного автомобіля задля конфіденційності[3].

Влітку 2010 року Толедо випустив свої перші чотири альбоми з назвою Car Seat Headrest: 1, 2, 3 і 4. В альбомах 1 і 2 менш традиційні пісенні структури, тоді як 3 і 4 вже мали обриси його майбутніх робіт у стилі Lo-Fi. Після нумерованих альбомів Толедо почав відвідувати заняття в університеті Вірджинії, випустивши мініальбом Sunburned Shirts під час свого першого семестру[4]. Пізніше його буде частково об'єднано з 5[5] для створення «My Back Is Killing Me Baby», який вийде в березні 2011 року[6]. Пісні, вилучені з 5, пізніше з'являться у збірному альбомі «Little Pieces of Paper with „No“ Written on Them»[7].

Після важкого семестру в університеті юнак перейшов до коледжу Вільяма та Мері, де випустив свій наступний проект Twin Fantasy[8] — концептуальний альбом, зосереджений на стосунках, у яких він тоді перебував. Після Twin Fantasy Толедо випускає мініальбоми Monomania й Starving While Living.

Приблизно відтоді Толедо почав виступати разом з однокурсниками Остіном Рафом, Крістіаном Нортовером й однокурсницею Кеті Вуд. У студії університету він записав й випустив короткий концертний альбом з назвою Live at WCWM: Car Seat Headrest[9] у липні 2013 року. Наступного місяця Толедо випустить двогодинний подвійний альбом з назвою «Nervous Young Man». Три пісні та назва альбому були взяті з його оригінального проекту «Nervous Young Men», але були сильно перероблені та перезаписані. Разом з Nervous Young Man, для тих, хто заплатив 5 і більше доларів, вийшов альбом-збірка Disjecta Membra[10][11].

Останнім сольним релізом Толедо став альбом 2014 року How to Leave Town, годинний мініальбом із важкими електронними інструментами та більш вигадливими пісенними структурами.

2015—2017: Matador Records, Teens of Style й Teens of Denial[ред. | ред. код]

Учасники Car Seat Headrest виступають у Кембриджі, Массачусетс, вересень 2016.
Ендрю Кац (барабани) й Сет Делбі (бас).
Ітан Айвз.

У вересні 2015 року Car Seat Headrest оголосили у Facebook, що підписали угоду про альбом з Matador Records . Толедо, який нещодавно закінчив навчання і переїхав до Сіетла, залучив басиста Джейкоба Блума та барабанщика Ендрю Каца через Craigslist для запису та гастролей наступного альбому. У жовтні 2015 року Car Seat Headrest випустили альбом-збірку Teens of Style. Це був перший їхній альбом, який вийшов не тільки на Bandcamp. Незабаром після його виходу Блум покинув гурт, щоби відвідувати медичну школу. На його місце прийшов басист Ітан Айвз[12].

Айвз грав на бас-гітарі у більшості записів для наступного альбому гурту, але пізніше перейшов на гітару та інші інструменти, а Сет Делбі взяв до рук бас. Такі ролі й закріпилися за хлопцями протягом усіх гастролів й майбутніх альбомів[13]. Новий альбом, створений згідно традиційних студійних процесів, Teens of Denial, вийшов 20 травня 2016 р. Він отримав загальне визнання й приніс гурту нову хвилю популярності.

У 2017 році Car Seat Headrest випустили альтернативний мікс свого синглу War is Coming (If You Want It) через Bandcamp. Прибутки за сингл перерахували до Центру Прав Трансгендерів. Оригінальний мікс треку був випущений за десять днів[14].

13 грудня 2017 року гурт випустив перезаписану версію «Beach Life-In-Death», другого треку Twin Fantasy, через Spotify без попереднього оголошення. Це викликало певні чутки серед фанатів — що альбом буде перезаписаний і випущений наступного року[15]. 27 грудня 2017 року шанувальники знайшли список Amazon, де йшлося про перезаписану версію Twin Fantasy[16]. Після цього з'явився список на SRCVinyl.com з датою 16 лютого 2018 р[17][18].

2018—2019: Twin Fantasy (Face to Face) і Commit Yourself Completely[ред. | ред. код]

Вілл Толедо виступає у складі Car Seat Headrest в Австралії (2018).

9 січня 2018 року Matador Records офіційно оголосили про вихід нового альбому з назвою Twin Fantasy (Face to Face) разом із повторним випуском оригінального альбому. Twin Fantasy (Face to Face) був випущений через Matador 16 лютого. Оригінал, який отримав нову назву Twin Fantasy (Mirror to Mirror), був випущений на вінілі у межах Record Store Day 21 квітня. 15 лютого 2018 року гурт випустив кавер на Fallen Horses від Smash Mouth, які відповіли на це кавером на Something Soon[19]. Приблизно тоді ж Car Seat Headrest почали гастролі з колегами із Сіетла Naked Giants[20][21].

У серпні 2018 року на запитання про новий матеріал Толедо відповів, що він «робив демо-записи в Ейблтоні», додавши, що «може бути певний матеріал, який здивує людей, що звикли бачити нас як-рот гурт, але навряд це буде сюрпризом для тих, хто близько знайомий з нашою творчістю»[22]. У січні 2019 року Ендрю Кац підтвердив, що гурт записує нову музику через відео, завантажене до Instagram[23].

Гурт почав експериментувати з новим матеріалом на різних концертах у грудні 2018 року, уперше познайомивши публіку з такими піснями, як Weightlifters, Hollywood, Stop Lying To Me, і You Know There's Someone Out There. У лютому й березні 2019 на концертах почала з'являтись пісня Can't Cool Me Down[24][25][26]. Усі вони були офіційно випущені в наступному альбомі, за винятком Stop Lying To Me та You Know There Someone Out Out.

12 червня 2019 року Car Seat Headrest анонсували новий концертний альбом з назвою Commit Yourself Completely, що містить офіційні записи виступів з туру Twin Fantasy 2018 року[27]. Він був випущений 17 червня[28].

2020 — досі: Making a Door Less Open[ред. | ред. код]

26 лютого 2020 року Car Seat Headrest анонсували свій новий альбом Making a Door Less Open. Це збіглося з випуском Can't Cool Me Down, першого синглу та другого треку з альбому, і датою виходу 1 травня 2020 року[29]. Толедо описує альбом як той, що має елементи EDM, хіп-хопу, футуризму, ду-вопу, соулу та рок-н-ролу[30]. З березня по квітень того ж року для просування альбому було випущено ще три сингли: Martin, Hollywood та There Must Be More Than Blood[31]. Випуск альбому також збігся з введенням Trait, альтернативної персони Толедо, на якій було одягнено модифікований протигаз із блимаючими світлодіодними ліхтарями для очей[31][32]. Персонаж спочатку був створений для «жартівливого» бічного проекту — гурту 1 Trait Danger, за участю Толедо й барабанщика Ендрю Каца[33][34].

Making a Door Less Open був випущений трьома окремими версіями у різних форматах: вініл, компакт-диск та в диджитал-версії, кожна з варіаціями списку пісень та певних музичних елементів[35]. Альбом викликав неоднозначну реакцію у фанатів, які помітили сильну відмінність із минулими роботами гурту,[36] але запис отримав 77 на сукупному огляді сайту Metacritic[37]. Толедо зазначив, що вони з групою працювали над супутнім альбомом для свого останнього випуску, а також шукали способи вдосконалити маску Trait, щоб включити її до живих виступів[36][33].

22 червня 2021 року Car Seat Headrest випустили два мініальбоми: MADLO: Influences, колекцію з чотирьох каверів, та MADLO: Remixes, що складається з п'яти реміксованих версій треків із альбому Making a Door Less Open[38][39].

Стиль[ред. | ред. код]

Біограф AllMusic Марк Демінг написав, що Car Seat Headrest створили «похмурі та інтроспективні Lo-Fi поп-мелодії, мелодійні, але водночас й структурно вигадливі»[40]. Пишучи для Pitchfork, Джеремі Гордон заявив, що «під час Teens of Denial Вілл Толедо підтверджує, що він далеко попереду більшості музикантів, і здатний створювати динамічний інді-рок»[41]. Ян Коен з Pitchfork також описав музику Толедо як «дрімучу, заплутану музику, яка найчастіше вловлює запаморочливий трепет від доступу до звукозаписної апаратури, і, нарешті, звучить голос у вашій голові»[42]. Rolling Stone описали Making a Door Less Open як «захоплюючий та сповнений пригод альбом, який звучить вишукано, але ніколи не надто гладко. Це добре виконаний міжжанровий експеримент»[43].

На творчість гурту вплинули такі колективи й музиканти, як Radiohead, Pink Floyd, Beatles, Beach Boys, Daniel Johnston, Destroyer, Frank Ocean, Leonard Cohen, Montreal, Modest Mouse, Neutral Milk Hotel, Sufjan Stevens, Swans, They Might Be Giants, Why?, REM, The Who, Nirvana, Blackout, Neil Diamond, William Onyeabor, Clash, Cars, James Brown, DEVO, The Kinks, Queen, Rod Stewart та Green Day[2][44][45][46][47][48][49].

Учасники[ред. | ред. код]

Учасники на даний момент

  • Вілл Толедо — вокал, гітара, клавішні (2010-нині), барабани, бас (2010—2015)
  • Ітан Айвз — гітара, бек-вокал (2016-нині), бас-гітара (2015—2016)
  • Ендрю Кац — ударні, бек-вокал (2014-нині)
  • Сет Делбі — бас-гітара (2016-нині, сесії 2011)

Колишні учасники

  • Кеті Вуд — гітара, бек-вокал (2012—2014)
  • Остін Раф — бас-гітара, бек-вокал, віолончель (2012—2014)
  • Крістіан Нортовер — ударні (2012—2014)
  • Вілл Марш — гітара (2012)
  • Джейкоб Блум — бас-гітара (2014—2015)

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • 1 (2010)
  • 2 (2010)
  • 3 (2010)
  • 4 (2010)
  • My Back Is Killing Me Baby (2011)
  • Twin Fantasy (Mirror to Mirror) (2011)
  • Monomania (2012)
  • Nervous Young Man (2013)
  • Teens of Style (2015)
  • Teens of Denial (2016)
  • Twin Fantasy (Face to Face) (2018)
  • Making a Door Less Open (2020)

Живі альбоми[ред. | ред. код]

  • Live at WCWM (2013)
  • Spotify Sessions (2016)
  • Commit Yourself Completely (2019)

Альбоми-збірки[ред. | ред. код]

  • Little Pieces of Paper with «No» Written on Them (2010)
  • Disjecta Membra (2013)[50]

Мініальбоми[ред. | ред. код]

  • Sunburned Shirts (2010)
  • Starving While Living (2012)[51]
  • How to Leave Town (2014)[52]
  • MADLO: Influences (2021)
  • MADLO: Remixes (2021)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Martin, Robey (27 червня 2017). Q&A: Car Seat Headrest. richmondmagazine.com (en-us) . Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 16 листопада 2020.
  2. ↑ а б carseatheadrest (29 червня 2018), Car Seat Headrest - I Haven't Done Sh*t This Year (TIDAL Documentary), архів оригіналу за 18 липня 2018, процитовано 17 липня 2018
  3. ↑ Car Seat Headrest Grows up on Bandcamp. The New Yorker. 2 листопада 2015. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
  4. ↑ A Guide To All Of Car Seat Headrest’s Pre-Fame Albums (All 11 Of Them). UPROXX (амер.). 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 21 серпня 2018.
  5. ↑ 100 minutes of solitude, by Car Seat Headrest. Car Seat Headrest. Архів оригіналу за 13 лютого 2011. Процитовано 17 липня 2018.
  6. ↑ My Back Is Killing Me Baby, by Car Seat Headrest. Car Seat Headrest. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 17 липня 2018.
  7. ↑ Little Pieces Of Paper With "No" Written On Them, by Car Seat Headrest. Car Seat Headrest. Архів оригіналу за 12 лютого 2011. Процитовано 17 липня 2018.
  8. ↑ Vozick-Levinson, Simon (24 листопада 2015). Car Seat Headrest: Dorm-Room Prodigy to Indie-Rock Sensation. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
  9. ↑ Live at WCWM: Car Seat Headrest, by Car Seat Headrest. Why Me Records. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  10. ↑ Nervous Young Man, by Car Seat Headrest. car seat headrest. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 17 липня 2018.
  11. ↑ Elliot, Sean (31 серпня 2013). Nervous Young Man by Car Seat Headrest. The Daily Album. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  12. ↑ Indieheads Podcast (17 лютого 2018), Indieheads Podcast Episode #111: Andrew Katz vs. The Indieheads Podcast, архів оригіналу за 15 березня 2020, процитовано 16 серпня 2018
  13. ↑ KEXP, Car Seat Headrest - Full Performance (Live on KEXP), архів оригіналу за 3 травня 2021, процитовано 30 січня 2019
  14. ↑ Rettig, James (14 серпня 2017). Car Seat Headrest – "War Is Coming (If You Want It)". Stereogum. Архів оригіналу за 15 серпня 2017.
  15. ↑ "Beach Life in Death" by Car Seat Headrest Review | Pitchfork. pitchfork.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  16. ↑ Twin Fantasy, Matador Records, 16 лютого 2018, архів оригіналу за 9 листопада 2020, процитовано 29 грудня 2017
  17. ↑ Car Seat Headrest - Twin Fantasy 2XLP Vinyl. www.srcvinyl.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  18. ↑ Coming February 16 : Car Seat Headrest – 'Twin Fantasy' ; "Nervous Young Inhumans" Video Premiere. Matablog. Matador Records. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
  19. ↑ Smash Mouth Cover Car Seat Headrest: Listen. pitchfork.com. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 16 лютого 2018.
  20. ↑ Ingegneri, Katie (22 листопада 2019). A Conversation with Will Toledo and An Appreciation for Car Seat Headrest. Medium. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  21. ↑ Graff, Gary (8 березня 2018). Naked Giants Premiere 'Sluff' Video, Talk Playing With Car Seat Headrest. Billboard. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 8 грудня 2018.
  22. ↑ Listen to "An Interview with Car Seat Headrest" posted by Matt Wilkinson on Apple Music. (англ.), архів оригіналу за 22 травня 2019, процитовано 1 травня 2019
  23. ↑ Andrew Katz on Instagram: "Loser Tuesdays". Instagram (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
  24. ↑ Car Seat Headrest on Twitter: "Heard some confusion about whether this is an 'unplugged' show...it is a full set from the full band, with lots of plugs! AND...we're trying out some new material!". Архів оригіналу за 31 травня 2019.
  25. ↑ Car Seat Headrest Concert Setlist at The Vera Project, Seattle on December 8 2018. Setlist.fm. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
  26. ↑ Car Seat Headrest Brings Down the House at Rams Head Live. Архів оригіналу за 31 травня 2019.
  27. ↑ Shaffer, Claire (12 червня 2019). Car Seat Headrest Announce Live Album ‘Commit Yourself Completely. Rolling Stone. Архів оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 11 травня 2020.
  28. ↑ Car Seat Headrest Announce New Live Album: "Commit Yourself Completely". Архів оригіналу за 12 червня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
  29. ↑ Leas, Ryan (26 лютого 2020). Car Seat Headrest Announces 'Making A Door Less Open'; Hear "Can't Cool Me Down". Stereogum. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  30. ↑ Car Seat Headrest share new song ‘Martin’. DIY Magazine. 23 березня 2020. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  31. ↑ а б Pappademas, Alex (23 квітня 2020). The New Face of Car Seat Headrest. The New York Times. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  32. ↑ Toledo, Will. Newness And Strangeness. Car Seat Headrest. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
  33. ↑ а б Rietmulder, Michael (1 травня 2020). Car Seat Headrest’s reinvention: How a comedy EDM project redirected the Seattle indie rock stars’ new album. Seattle Times. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  34. ↑ Jurado, Andrea (11 травня 2020). Entrevista con Car Seat Headrest. Indie Rocks! (ісп.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 11 травня 2020.
  35. ↑ Fernando, Pérez (19 травня 2020). Car Seat Headrest: "Si hay una regla que siempre he seguido es que nada está fuera de los límites" [Car Seat Headrest: "If there is a rule that I have always followed is that nothing is out of the limits"]. El Quinto Beatle (ісп.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  36. ↑ а б Pardo, Miguel (13 травня 2020). Conversando por Whatsapp con Will Toledo (Car Seat Headrest) [Chatting through Whatsapp with Will Toledo (Car Seat Headrest)]. Binaural.es (ісп.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  37. ↑ Making a Door Less Open by Car Seat Headrest Reviews and Tracks. Metacritic. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
  38. ↑ MADLO: Influences, by Car Seat Headrest. Car Seat Headrest. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  39. ↑ MADLO: Remixes, by Car Seat Headrest. Car Seat Headrest. Архів оригіналу за 2 вересня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  40. ↑ Deming, Mark. Car Seat Headrest | Biography & History. AllMusic. Архів оригіналу за 9 June 2016. Процитовано 16 червня 2016.
  41. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 23 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  42. ↑ Listen to "Beast Monster Thing (Love Isn't Love Enough)" by Car Seat Headrest (англ.), архів оригіналу за 9 серпня 2020, процитовано 6 березня 2020
  43. ↑ Blistein, Jon (1 травня 2020). Car Seat Headrest's 'Making a Door Less Open' Follows a Forked Path to a Big Emotional Payoff. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 грудня 2020.
  44. ↑ Why Car Seat Headrest Is The Indie Rock Hero We’ve Been Waiting For. Consequence of Sound (англ.). 14 квітня 2016. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2019.
  45. ↑ even when I dream of you: q&a with peyton thomas. car seat headrest. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 12 лютого 2019.
  46. ↑ Car Seat Headrest. What The Sound (амер.). Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 12 лютого 2019.
  47. ↑ Car Seat Headrest cover story: Will Toledo's 12-album overnight success story. Loud And Quiet (амер.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 12 лютого 2019.
  48. ↑ McGehee, Cate (11 вересня 2015). Adult of Style: Car Seat Headrest's Teen Confessions Took Him from Bandcamp Stardom to a Real Band. Vice. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 16 серпня 2021.
  49. ↑ Sounds of Denial, a playlist by Car Seat Headrest on Spotify. Spotify (англ.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 18 листопада 2019.
  50. ↑ Elliot, Sean (31 серпня 2013). Nervous Young Man by Car Seat Headrest. The Daily Album. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  51. ↑ Starving While Living | Car Seat Headrest. Carseatheadrest.bandcamp.com. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  52. ↑ How To Leave Town | Car Seat Headrest. Carseatheadrest.bandcamp.com. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Car_Seat_Headrest&oldid=41530769