Акула довгокрила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Carcharhinus longimanus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акула довгокрила

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Сірі акули (Carcharhinidae)
Рід: Сіра акула (Carcharhinus)
Вид: Акула довгокрила
Carcharhinus longimanus
Poey, 1861

Синоніми
Squalus maou, Lesson 1822-1825

Squalus longimanus, Poey 1861

Pterolamiops longimanus

Carcharhinus obtusus, Garman 1881

Carcharhinus insularum, Snyder 1904

Pterolamiops magnipinnis, Smith 1958

Pterolamiops budkeri, Fourmanoir 1961

Посилання
Вікісховище: Category: Carcharhinus longimanus
Віківиди: Carcharhinus longimanus
EOL: 46559785
ITIS: 160330
МСОП: 39374
NCBI: 302049

Акула довгокрила (Carcharhinus longimanus) — акула ряду кархариноподібних.

Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]

Досягає 3,5-4 метри в довжину, але найчастіше зустрічаються особини довжиною до 1,5-2 метрів і вагою 20-60 кг. Розмножується живородінням, приносячи п'ять-сім дитинчат довжиною до 40 см. Має дуже довгі грудні плавці. Тіло забарвлене в коричнево-сірий колір, кінці плавців можуть мати світлі плями.

Екологія[ред. | ред. код]

Зустрічається повсюди в тропічній зоні. Харчується рибами і кальмарами, іноді молюсками, також будь-якими доступними покидьками.

Висловлювалися гіпотези про здатність деяких видів акул до повітряного нюху, тобто здатності вловлювати і диференціювати запахи в повітрі .

Небезпека[ред. | ред. код]

Відомі випадки нападу довгокрилих акул на людей зі смертельним результатом[1][2][3] , Проте ці випадки вкрай рідкісні, тому що акули рідко підходять до берега[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 13 грудня 2010. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 13 грудня 2010. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2010. Процитовано 13 грудня 2010. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2010. Процитовано 13 грудня 2010.