Carl Gustaf

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Карл Густав»
Carl Gustaf
Carl Gustav recoilless rifle.jpg
Ручний протитанковий гранатомет «Карл Густав» норвезької армії на експозиції. 2012
Тип: Ручний протитанковий гранатомет[1]
Походження: Швеція Швеція
Історія служби
Термін використання 1948 — по т.ч.
Використання у див. Країни-оператори
Війни Фолклендська війна
Громадянська війна в Лівані
Громадянська війна на Шрі-Ланці
Каргільський конфлікт
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Громадянська війна у Лівії
Громадянська війна в Сирії[2]
Історія виробництва:
Конструктор Hugo Abramson, Sigfrid Akselson та Harald Jentzen
Розроблено 1946
Виробник Швеція Saab Bofors Dynamics
Японія Howa[3]
Виготовлено 1948 — по т.ч.
Варіанти M1: 1946
M2: 1964
M3: 1991
M4: 2014[4][5]
Характеристики
Маса 14,2 кг (M2); 8,5 кг (M3); 7,0 кг (M4)
Довжина 1,13 м (M2); 1,07 м (M3); 1,0 м (M4)
Обслуга 2
Тип боєприпасу 84×246-мм R реактивна кумулятивна граната
Калібр 84 мм
Бойова скорострільність 6 постр/хв.
Дульна швидкість ~ 310 м/с (FFV65)
~ 290 м/с (FFV551)
~ 240 м/с (FFV502)
Прицільна дальність 250—300 м по рухомій цілі
500 м (FFV65) та 700 м (FFV551) по нерухомій цілі
до 1000 м по живій силі, що розташована відкрито
до 1300 м димовою гранатою
до 2300 м освітлювальною гранатою
Максимальна дальність 1 000
Приціл лазерний далекомір, ПНБ

Commons-logo.svg Carl Gustaf у Вікісховищі

Схематичне зображення РПГ «Карл Густав»

«Карл Густав» (англ. Carl Gustaf, швед. Granatgevär m/48 (Grg m/48), Carl Gustaf) — шведський ручний протитанковий гранатомет[1], виробництва компанії Saab Bofors Dynamics (колишня Bofors Anti-Armour AB), що перебуває на озброєнні Збройних сил Швеції, США та в арміях багатьох інших країнах. Призначений для боротьби з бронетанковою технікою, знищення живої сили противника, що перебуває в легких укриттях, на вогневих позиціях, а також для створення димових завіс і освітлення місцевості.

Гранатомет «Карл Густав» є одним з найкращих зразків зброї цього класу у світі[6][7], і прекрасно зарекомендував себе у складних умовах як потужний і універсальний бойовий інструмент піхоти. РПГ сімейства «Карл Густав» має довгу і видатну історію, зброя, базовий зразок РПГ під індексом М1 був створений у 1946 році на основі протитанкової рушниці Carl Gustaf Pvg m/42, безперервно модернізується для задоволення потреб своїх користувачів.

Історія[ред. | ред. код]

На початку 1940-х років шведські інженери збройової фірми Bofors Anti-Armour AB Гуго Абрамсон та Гаральд Джентцен почали розробку ручної протитанкової зброї для озброєння піхотного відділення та можливості вести стрільбу з плеча. Їхньою першою розробкою стала 20-мм протитанкова рушниця m/42, прийнята на озброєння в 1942 році, яка будувалась за безвідкатним принципом і стріляла бронебійними пострілами. Ефективність подібних боєприпасів проти танків вже до середини Другої світової війни була мінімальна, і тому в середині 1940-х років шведи перемкнулися на розробку безвідкатної системи, яка б стріляла каліберними бронебійними боєприпасами з кумулятивною бойовою частиною.

У 1948 році на озброєння шведської армії був прийнятий 84-мм однозарядний динамо-реактивний (безвідкатний) гранатомет m/48 (повна назва «Granatgevär 8.4cm m/48 Carl-Gustaf»). Однак, на відміну від світових аналогів того часу гладкоствольними «Базуками» армії США, британськими PIAT та німецькими Panzerschreck, «Карл Густав» мав нарізні стволи.

Таке рішення дозволило шведським конструкторам досягти значних переваг над своїми суперниками: Carl Gustaf стріляв гранатами зі швидкістю 290 м/с, у той час, як Панцершрек або базука мали початкову швидкість близько 105 м/с, а англійський PIAT — 135 м/с. Відповідно шведська зброя мала набагато більшу влучність та більшу дальність ураження цілей, яка сягала аж 700 м. Водночас, уражати рухомі цілі гранатомет міг тільки на відстань до 400 м, не більше[8].

У наступні десятиліття гранатомет «Карл Густав» (названий так на честь шведського короля) отримав у світі найширше поширення, завдяки простій конструкції й широкому вибору боєприпасів. Крім протитанкових кумулятивних гранат для «Карл Густав» у світі розроблені і випускаються осколково-фугасні і осколкові боєприпаси для боротьби з піхотою противника, запальні, димові і освітлювальні гранати, спеціальні навчальні підкаліберні модулі тощо.

Цей гранатомет надійшов на озброєння багатьох країн світу і став основною протитанковою зброєю рівня група-відділення у переважній більшості європейських армій.

У 1964 році була випущена оновлена версія гранатомета «Карл Густав», яка невдовзі також надійшла на заміну старої версії до більшості армій світу.

Наприкінці 1980-х років гранатомет Carl Gustaf піддався єдиній більш-менш серйозній модифікації — сталевий ствол був замінений на значно легший композитний, що складається з тонкостінного сталевого лейнера і зовнішньої оболонки зі склопластику. Однак навіть у цьому варіанті, прийнятому на озброєння в Швеції під індексом m/86, а у світі відомому, як Carl Gustaf М3, загальна вага системи значно більше, ніж у його основного конкурента — радянського гранатомета РПГ-7. Крім того, заряджання з казенної частини значно ускладнює використання гранатометів Carl-Gustaf однім військовим — штатна обслуга гранатомета складається з двох осіб, стрільця та того, хто заряджає. Проте, гранатомети Carl Gustaf перебувають на озброєнні в десятках армій світу, включаючи Бельгію, США, Індію та багато інших. Боєприпаси для Carl Gustaf також виробляються не тільки в Швеції, а і в Бельгії та Індії.

Будова[ред. | ред. код]

Гранатомет M2/M3 «Карл Густав» складається з нарізного ствола з казенником, ударно-спускового механізму, пристроїв утримання і прицілу. Казенник містить сопло і розтруб, з'єднаний зі стволом шарнірно. Для заряджання слід повернути кільце казенника, котре запирає, і відкинути його вліво-вгору по поздовжній осі, вкласти постріл і провести замикання. Навчена та добре тренована обслуга гранатомету з двох чоловіків може довести швидкострільність до 6 постр./хв., помічник гранатометника (заряджаючий) розташовується збоку позаду, для прискорення його роботи на сопло іноді одягають чохол, що оберігає руку від опіків. Поки казенник не буде повністю замкнено, ударно-спусковий механізм не діє. Повноту замикання помічник гранатометника може визначити за спеціальним покажчиком. При перезарядженні стріляна гільза, що осіла, легко викидається або виштовхується з стволу наступним пострілом.

Ударно-спусковий механізм змонтований у трубці з правого боку ствола, для його зведення слід подати вперед важіль, розташований позаду пістолетного руків'я. На пістолетному руків'ї зліва змонтований прапорець запобіжника. Знизу ствола кріпляться кожух, плечовий упор, пістолетне руків'я, переднє руків'я утримання. Попереду плечового упору кріпиться трубчаста двонога сошка, яка використовується при стрільбі з бруствера окопу, борта БТР тощо. Сошку можна пересунути до дуловій частині ствола. Справа на стволі кріпиться ремінь для перенесення.

Основним засобом прицілювання на M2/M3 Carl Gustaf є оптичний приціл з кратністю збільшення 2× або 3× і полем зору 17°, забезпечений пристроєм уведення поправок на боковий вітер і температуру повітря. Механічний приціл служить допоміжним.

Країни-оператори[ред. | ред. код]

Солдати австралійської армії ведуть вогонь з гранатомета Carl Gustaf M3. 2014
Підрозділ бразильських сухопутних військ під час проведення тренувань у веденні війни в джунглях з гранатометом Carl Gustaf M3.
Підрозділ Сухопутних військ Японії використовує ліцензійну версію гранатомету, випущену японською компанією Howa.
Оператори сил спеціальних операцій армії США проводять стрільбу з гранатомета «Карл Густав» на околиці Басри. 2009

Колишні оператори[ред. | ред. код]

Окремі рухи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б за термінологією деяких країн протитанкова безвідкатна гармата
  2. ↑ Syria Rebel with Carl Gustav 84mm
  3. ↑ За ліцензією
  4. ↑ Carl Gustaf M4. Saab. 2014. Архів оригіналу за 2014-09-30. 
  5. ↑ Saab’s latest Carl Gustaf M4 system impresses customers in live fire demonstration (press release). Saab. 2014-09-26. «The official Carl Gustaf M4 product launch will take place at the AUSA exhibition in Washington, DC, on 13–15 Oct 2014» 
  6. ↑ Carl-Gustaf M3 THE BEST MULTI-PURPOSE WEAPON SYSTEM THERE IS
  7. ↑ «НЕВСКИЙ БАСТИОН»
  8. ↑ Carl Gustaf M1/M2/M3 / Grg M/48/M/86 / RAAWS/MAAWS
  9. ↑ Direct fire support weapons land 40 phase 2. Defence Material Organisation. October 2010. Процитовано 24 April 2011. 
  10. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Jones, Richard D. Infantry Weapons 2009/2010. Jane's; 35 ed. (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
  11. ↑ Owen, William F. (2007). Light Anti-Armour Weapons: Anti-Everything? (PDF). Asian Military Review. Архів оригіналу за 2011-07-07. Процитовано 2010-05-12. 
  12. ↑ Dysekanon M/79. Panser værns våben (da). DK: Dansk panser. .
  13. ↑ Dysekanon M/85. Panser værns våben (da). DK: Dansk panser. .
  14. ↑ http://www.mil.ee/et/kaitsevagi/tehnika/relvad/carl-gustav-m2 Пропущений або порожній |title= (довідка). Tehnika [Technical] (ee). EE: Military. .
  15. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок popenker не вказаний текст
  16. ↑ Armored vehicle weapons in formation. Greek Army ground forces military equipment. Army Recognition. .
  17. ↑ DRDO Develops New 84mm Lightweight Anti-Tank System. India. 
  18. ↑ Kopassus & Kopaska – Specijalne Postrojbe Republike Indonezije (hr). HR: Hrvatski Vojnik Magazine. Процитовано 2010-06-12. 
  19. ↑ Kuwait – Army Equipment. Global security. .
  20. ↑ Prieštankinis granatsvaidis AT-4 (lt). LT: KAM. .
  21. ↑ Prieštankinis granatsvaidis "Carl Gustaf" M2, M3 (lt). LT: KAM. .
  22. ↑ Talens, Martien. De ransel op de rug deel 2. Brabantia Nostra. p. 400.
  23. ↑ Altair. PL. Архів оригіналу за 2010-03-26. .
  24. ↑ Exercício Capolo no distrito de Santarém [Capolo exercise in the Santarém district] (pt). PT: Operacional. .
  25. ↑ Armas. Meios dos fuzileiros [Marines’ equipment] (pt). Portugal: Marinha. .
  26. ↑ Launch customer for Carl-Gustaf M4 — Shephardmedia.com, 16 September 2015
  27. ↑ Tomkins, Richard (18 July 2017). Slovakia deploys Saab's Carl-Gustaf M4 weapon. United Press International. Архів оригіналу за 18 July 2017. Процитовано 18 July 2017. 
  28. ↑ The World defense almanac 1996–97. с. 32. .
  29. ↑ Robinson, Spc Nigel (2011-10-27). Carl Gustaf Recoilless Rifle. 7th Mobile Public Affairs Detachment. Defense Video and Imagery Distribution System. Процитовано 15 November 2011. 
  30. ↑ U.S. Army Orders Additional Carl-Gustaf Weapon System. Defense talk. 27 September 2012. .
  31. ↑ Carl Gustaf Selected as Standard Equipment for U.S. Army Light Infantry Units. Deagel. 20 February 2014. .
  32. ↑ US Army approves Carl Gustaf M3 MAAWS for general use. IHS Janes. 16 May 2016. .
  33. ↑ Karl Gustaf protitanková zbraň (cs). CZ: Army. .
  34. ↑ Exhibision of Equipments
  35. ↑ Army News – Issue No. 235. Ministry of Defence, Singapore. 2015. Архів оригіналу за 2015-06-23. Процитовано 2015-06-23. 
  36. ↑ Army. LK. Архів оригіналу за 2011-12-17. .

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Carl Gustaf

Відео[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Carl_Gustaf&oldid=22436246