Волошка білоперлинна
| Волошка білоперлинна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Волошка (Centaurea) |
| Вид: | Волошка білоперлинна (C. margaritalba)
|
| Біноміальна назва | |
| Centaurea margaritalba | |
Воло́шка білоперли́нна (Centaurea margaritalba, Centaurea margarita-alba) — дворічна рослина родини айстрових. Ендемічний західнопонтичний вид автохтонного походження, один з представників флори України, за якими вивчається історія її розвитку.
Опис[ред. | ред. код]
Дворічна трав'яниста рослина заввишки 45–100 см. Стебло прямостояче, від середини до верхівки сильно розгалужене. Листки перисторозсічені. Придатки її листочків перлинно-білі, шовковисті, здебільшого з рудуватою плямою посередині. Квітки пурпурові або рожеві, іноді трапляються білі.
Волошка білоперлинна утворює гібриди з волошкою розлогою — чужинним для флори України видом, який масово розмножується на ділянках, де природний рослинний покрив пошкоджений внаслідок господарської діяльності.
Поширення[ред. | ред. код]
Волошка білоперлинна поширена у степовому Причорномор'ї (лівий берег Бузького лиману — околиці Миколаєва), та в околицях сіл Ковалівка та Михайло-Ларине. Більше ніде в світі не зустрічається. Зростає поодинці у відкритих пісках, які слабо задерновані та не вкриті дерево-чагарниковою рослинністю. До кінця 90-х рр. волошка білоперлинна зростала в парку «Ліски», але зникла внаслідок заліснення пісків. Загальна чисельність популяції не перевищує декількох десятків тисяч особин.
Цвіте у серпні — вересні. Плодоносить у вересні — жовтні. Розмножується насінням. Вона є ксерофітом і псамофітом.
Заходи охорони[ред. | ред. код]
Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Необхідно постійно контролювати стан популяцій, рекомендується вирощувати вид у ботанічних садах. Вид зникає через розширення території Миколаєва у напрямі Бузького лиману, зривається на букети.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://redbook-ua.org/item/centaurea-margarita-lba-klokov/ [Архівовано 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- http://nature.land.kiev.ua/RB_2009_r/305.htm[недоступне посилання з червня 2019]
- http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/main.php?num=1254&action=print_ver[недоступне посилання з серпня 2019]
- http://ua.convdocs.org/pars_docs/refs/200/199628/199628_html_m77b34e91.jpg [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Перлини піщаної флори у пониззях Південного Бугу та Інгулу. Серія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі/ під ред. Г. В. Коломієць.-К.: Громадська організація «Веселий дельфін», 2008. — 40 с.
| ||||||||