Centaurea seguenzae
| Centaurea seguenzae | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Волошка (Centaurea) |
| Вид: | C. seguenzae
|
| Біноміальна назва | |
| Centaurea seguenzae (Lacaita) Brullo, Marcenò & Siracusa
| |
Centaurea seguenzae — вид квіткових рослин родини айстрових (Asteraceae). Ареал: Сицилія (гори Пелорітані)[1][2].
Centaurea seguenzae росте на прибережних скелястих скелях, відкритих для вітру, і є ендеміком Тірренської частини гір Пелорітані[3].
Багаторічник. Квітне з травня по червень, плодоносить з липня по серпень. 2n = 18[3].
- ↑ Centaurea seguenzae. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 12.02.2025.
- ↑ Centaurea seguenzae. Catalogue of Life. Процитовано 12.02.2025.
- ↑ а б Fenu G, Al-Rammahi HM, Cambria S, Cristaudo AE, Khabibullaev BS, Mohammad MK, ShomurodovKF, Tavilla G, Orsenigo S. Global and Regional IUCN Red List Assessments: 14 // Italian Botanist. — 2022. — Вип. 14. — № 1. — С. 81–94. — DOI:.