Chelyabinsk

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ChelyabinskPicto infobox astronomy.png
2 Cheljabinsk meteorite fragment.jpg
Фрагменти метеорита, що були виявлені першими поблизу озера Чебаркуль
Тип Хондрит
Клас Звичайний хондрит[1]
Група LL5[1]
Метаморфізм S4[2]
Вивітрювання WO (неторкнутий)
Країна Росія
Регіон Челябінська область
Координати 54°49′ пн. ш. 61°07′ сх. д. / 54.817° пн. ш. 61.117° сх. д. / 54.817; 61.117Координати: 54°49′ пн. ш. 61°07′ сх. д. / 54.817° пн. ш. 61.117° сх. д. / 54.817; 61.117
Спостереження падіння Так
Дата падіння 15.02.2013, 09:20 YEKT (UTC+06:00)
Дата виявлення 17 лютого 2013 р.
Вага >1 т[1]
Площа розсіювання Так
Інші назви Челябінськ

Метеорит Chelyabinsk — це фрагментовані залишки великого челябінського метеора, падіння якого відбулося 15 лютого 2013 року. Падіння метеора спостерігалося як політ яскравого суперболіда у ранковому небі, який вибухнув на висоті кількох десятків кілометрів, спричинивши серію ударних хвиль, які розбивали вікна, частково понищили приблизно 7200 будівель і поранили близько 1500 людей.[3][4] Фрагменти, що утворилися в результаті вибуху — розлетілися по значній площі.

Найбільший з виявлених фрагментів загальною вагою у 654 кг був піднятий з дна озера Чебаркуль 16 жовтня 2013 року.[5]

Найменування[ред. | ред. код]

Як метеор, так і метеорит отримали свої назви від Челябінської області, над якою вибухнув метеор. Спочатку було запропоновано присвоїти метеоритові назву озера Чебаркуль, в яке приземлився один із найбільших фрагментів боліда, утворивши при цьому пробоїну шириною в 6 метрів на льодяній поверхні озера.[6]

Композиція та класифікація[ред. | ред. код]

Метеорит був попередньо класифікований як звичайний хондрит. За попередніми оцінками його композиції, він містить близько 10% метеоритного заліза, а також олівін та сульфіди.[3][7]

Згодом таку класифікацію підтвердили, і виявили, що 2/3 екземплярів мають світле забарвлення матриці із типовою хондровою структурою. Середній розмір хондр становить 0.93 см у діаметрі. Метеорит складається в основному з олівіну та ортопіроксенів. У дуже незначній кількості присутні також зерна авгіту та бронзиту. Вкрай рідкісними є зерна польового шпату. Троїліт (4 % об.) та залізо-нікелеві метали (1.3 % об.) трапляються як окремі зернини нерегулярної форми.[1]

Астероїд[ред. | ред. код]

Астероїд, що мчав до зіткнення із Землею, почав яскравіти на фоні ранкового неба десь зі сторони сузір'я Пегаса, близько до східного горизонту, звідки починало сходити сонце.[8] Метеороїд належав до групи навколоземних астероїдів під назвою «група Аполлона».[8]

Діаметр астероїда становив приблизно 18 метрів, а маса — близько 9100 т, перед тим, як він увійшов у густіші шари земної атмосфери і став піддаватися абляції.[9] На висоті близько 23.3 км (14.5 миль) болід вибухнув у повітрі, спровокувавши утворення потужних повітряних хвиль.[9] Метеоритні уламки цього космічного тіла приземлилися на поверхню, утворивши велику площу розсіювання.[10][11]

Метеорит[ред. | ред. код]

Науковці зібрали 53 зразки поблизу 6-метрової діри в льодовому покриві озера Чебаркуль, які вважаються такими, що походять від єдиної спільної метеоритної події, у даному випадку — саме падіння метеорита Chelyabinsk. Розмір цих зразків варіюється, при чому вага найбільших уламків становить близько 5 кг,[12] а попередні лабораторні аналізи підтвердили їх метеоритне походження.[1]

У червні 2013 року російські науковці доповіли про те, що подальші розшуки за допомогою магнітного мапування дна озера Чебаркуль у місці утворення пробоїни в льоді, виявили на дні цього озера заритий в намул уламок метеорита розміром у 60 см. Операція, спрямована на видобування цього уламка з глибин озера розпочалася 10 вересня 2013 року,[13][14] та завершилися 16 жовтня 2013 року підняттям каменя, вага якого оцінювалася у 654 кг.[5] Він був спершу обстежений науковцями, а потім його передали місцевим представникам влади.[15][16] Згодом його виставили напоказ у Челябінському державному краєзнавчому музеї, тим самим спричинивши протести з боку адептів нещодавно заснованої «Церкви Челябінського Метеорита».[17]

Як наслідок вибуху суперболіда, чимала кількість дрібних фрагментів метеорита розсипалась по території на захід від Челябінська, зокрема — на території передмістя Депутатське. Падіння цих фрагментів відбувалося в цілому на граничній швидкості — близько тієї, якої досягає шматочок гравію, якщо його кинути вниз із хмарочоса.[10] Місцеві мешканці та школярі повіднаходили та визбирали частину цих уламків, багато з яких були виявлені у снігових заметах, у яких після падіння фрагмента залишався характерний отвір на сніговій поверхні. Спекулянти активізувалися на неофіційному ринку продажу метеоритних фрагментів, який раптово виник невдовзі після падіння метеорита.[10]

У популярній культурі[ред. | ред. код]

  • Станом на 18 лютого 2013 року, надходили окремі повідомлення про шахраїв, які продають несправжні уламки метеорита через інтернет.[18]
  • В російському місті Челябінськ була заснована «Церква Челябінського Метеорита».[15][20] Засновник цієї церкви, Андрій Брейвічко, стверджує, що великий уламок метеорита, вийнятий із озера, містить закодований «набір морально-правових норм, які допоможуть людям жити на новому етапі розвитку духовного знання.»[14] Брейвічко протистоїть намаганням виставити фрагмент метеорита у музеї, стверджуючи, що лише «жерці-екстрасенси» із його церкви є достатньо кваліфікованими, аби розшифрувати та правильно потрактувати дане небесне тіло, яке вони бажають розмістити у храмі, який має бути побудований у Челябінську саме з цією метою.[14][15][20]
  • Два аматорських відеозаписи падіння метеорита Chelyabinsk були використані для двох вигаданих уривків із телевізійних новин, як відеоілюстрація інопланетного вторгнення, на початку фільму Edge of Tomorrow — американського військового науково-фантастичного бойовика 2014 року.

Галерея[ред. | ред. код]

Порівняння розмірів метеора та деяких інших об'єктів. 
Шлях польоту метеора порівняно з поверхнею. 
Проекція траєкторії суперболіда Chelyabinsk та карта еліпса розсіювання віднайдених уламків. Карта демонструє документально підтверджені місця знахідок 253 шматків метеорита Chelyabinsk, з яких 199, були задокументовані із вказуванням маси (станом на 18 липня 2013 р.) 
Дослідник тримає в руці зразок, виявлений в околицях озера Чебаркуль
Науковець Віктор Гроховський із Уральського федерального університету звертається до представників преси під час оголошення результатів аналізів у Єкатеринбурзі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Chelyabinsk. Meteoritical Bulletin Database. The Meteoritical Society. (англ.)
  2. Тип челябинского метеорита оказался уникальным для России - ученые. ria.ru. 28-02-2013. Архів оригіналу за 2013-06-26. (рос.)
  3. а б Russische Wissenschaftler finden Teile des Meteoriten [Russian scientists find parts of the meteorite]. Zeit. 18-02-2013. Архів оригіналу за 2013-04-20. (нім.)
  4. Meteorite-caused emergency situation regime over in Chelyabinsk region. Russia Beyond The Headlines (Rossiyskaya Gazeta). Interfax. 05-03-2013. (англ.)
  5. а б 654 kg chunk of Russian meteorite recovered from a lake. Voice Of Russia (CBC News). 16-10-2013. Архів оригіналу за 2013-10-20. (англ.)
  6. Meteorite pulled from Russian lake. BBC News (BBC). 16-10-2013. Архів оригіналу за 2013-10-16. 
  7. Russische Wissenschafter fanden Fragmente des Meteoriten [Russian scientists found fragments of the meteorite]. Standard. 18-02-2013. Архів оригіналу за 2013-06-23. (нім.)
  8. а б Zuluaga, Jorge I.; Ferrin, Ignacio (2013). A preliminary reconstruction of the orbit of the Chelyabinsk Meteoroid 1302. arXiv.org. с. 5377. Bibcode:2013arXiv1302.5377Z. arXiv:1302.5377. «We use this result to classify the meteoroid among the near Earth asteroid families finding that the parent body belonged to the Apollo asteroids.» 
  9. а б Yeomans, Don; Chodas, Paul (01-03-2013). Additional Details on the Large Fireball Event over Russia on Feb. 15, 2013. NASA/JPL Near-Earth Object Program Office. Архів оригіналу за 2013-04-30. «Зверніть увагу, що оцінки загальної енергії, діаметра та маси є дуже приблизними.» 
    Веб-сторінка NASA повідомляє, що відомості про метеорит, які в них є, стали доступні завдяки таким авторам:
    Peter Brown (University of Western Ontario); William Cooke (Marshall Space Flight Center); Paul Chodas, Steve Chesley and Ron Baalke (JPL); Richard Binzel (MIT); and Dan Adamo.
  10. а б в Kramer, Andrew E. (18-02-2013). Russians Wade Into the Snow to Seek Treasure From the Sky. New York Times. (англ.)
  11. Meteorite fragments found in Russia's Urals region. BBC News (BBC). 18-02-2013. Архів оригіналу за 2013-02-19. (англ.)
  12. Smith, Matt (10-10-2013). Tough to spot: Chelyabinsk meteor tinted by ancient crashes. CNN. Архів оригіналу за 2013-10-20. (англ.)
  13. Probable Fragments of Chelyabinsk Meteorite Lifted From Lake. RIA Novosti. 26-09-2013. Архів оригіналу за 2013-10-17. (англ.)
  14. а б в Like a rock: Church of meteorite set up by worshippers of famous space debris. Russia Today. 17-09-2013. Архів оригіналу за 2013-09-27. (англ.)
  15. а б в Church of Chelyabinsk Meteorite Founded in Russian Urals. RIA Novosti. 16-09-2013. Архів оригіналу за 2013-10-17. (англ.)
  16. Recovery, Laboratory Preparation and Current State of the Main Mass of the Chelyabinsk Meteorite (PDF). 45th Lunar and Planetary Science Conference. 2014. Архів оригіналу за 2014-02-22. (англ.)
  17. Chelyabinsk asteroid fall anniversary: Sochi champions get meteorite medals. The Voice of Russia. 15-02-2014. Архів оригіналу за 2014-02-22. (англ.)
  18. Meteorites Found, But Beware Offers to Sell. Space Policy Online. 18-02-2013. Архів оригіналу за 2013-07-02. (англ.)
  19. Whithers, Tom (15-02-2014). Olympians Win Asteroid-Filled Medals on Russia's Meteorite Anniversary. NBC News (California). Архів оригіналу за 2014-02-22. (англ.)
  20. а б Faustova, Milena (4 October 2013). Chelyabinsk meteorite: a message from God?. The Voice of Russia. Архів оригіналу за 2013-10-04. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]