Chess.com

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Chess.com
Посилання chess.com
Комерційний Так
Тип Шаховий сервер,
Соціальна мережа
Реєстрація Так
Мови Багатомовний
Українська Присутня
Власник Chess.com
Автор Ерік Аллебест,
Джером Jay Северсон
Започатковано травень 2007; 16 років тому (2007-05)
Стан Активний
Рейтинг Alexa 976[1]
Мова програмування Java, JavaScript, PHP

Chess.com — шахова інтернет спільнота, шаховий сервер і соціальна мережа, а також назва компанії, що керує цим вебсайтом[2]. Згідно з рейтингом Alexa chess.com є найбільш відвідуваним шаховим сайтом в Інтернеті[3].

Історія[ред. | ред. код]

Домен chess.com заснувала 1995 року компанія Aficionado для продажу тренувальної шахової програми «Chess Mentor»[4]. 2005 року Інтернет-підприємець Ерік Аллебест і його партнер Джером Jay Северсон купили доменне ім'я і зібрали команду розробників програмного забезпечення, щоб переробити сайт на шаховий портал. Сайт заново запустили 2007 року.[2]. Аллебест грає в шахи на любительському рівні[5]. Завдяки інтенсивній рекламі через соціальні медіа сайт швидко розростався, привертаючи увагу випадкових гравців. 2009 року chess.com оголосив про поглинення схожої шахової соціальної мережі chesspark.com[6][7].

В жовтні 2013 року chess.com придбав голландський сайт шахових новин chessvibes.com[8]. Згідно з головною сторінкою сайт має понад 9 мільйонів учасників.

На Chess.com регулярно проводяться «матчі смерті»: двом титулованим гравцям платять за те, щоб вони грали серії бліц ігор (5 хвилин, 3 хвилини, 1 хвилина, всі з односекундним додаванням на кожен хід)[9]. Дотепер відбулось 24 матчі смерті, деякі з них між провідними гравцями: Дмитро Андрєйкін, Ле Кванг Льєм, Веслі Со, Георг Майєр, Аркадій Найдіч, Люк Ван Велі, Фабіано Каруана, Юдіт Полгар і Найджел Шорт[10].

Відповідь на російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]

У відповідь на російське вторгнення в Україну у 2022 році Chess.com опублікував дві статті з критикою російського вторгнення та замінив російські та білоруські прапори посиланням на ці статті[11]. Через це Chess.com заблокували в Росії[12].

Також сайт заблокував російського (раніше українського) гросмейстера Сергія Карякіна через його підтримку вторгнення[13], а Карякін, у свою чергу, підтримав блокування сайту в Росії[14].

Можливості[ред. | ред. код]

Chess.com застосовує бізнесову модель freemium: головні можливості сайту безкоштовні,[15] але гравці мають платити за додаткові можливості[16].

Відвідувачі можуть грати в живому режимі і режимі заочних шахів. Гравці можуть також грати проти шахових рушіїв, а також брати участь у матчах за голосуванням, в яких гравці утворюють команди й голосують за найкращі ходи. Додаткові можливості включають програмовані тренери з тактики, шахові форуми, статті, новини, завантаження, дебютні бази даних, групи, трансляції наживо, щоденні шахові задачі, тренери онлайн і базу даних шахових партій з більш ніж 2 мільйонами ігор.

Компанія публікує велику кількість статей на різні теми, пов'язані з шахами, включаючи шахову стратегію, теорію дебютів та історію. Серед постійних дописувачів Грегорі Серпер, Брюс Пандольфіні, Рафаель Лейтао, Ден Хейсман, Джеремі Сілман, Петар Генов і Наталя Погоніна.

Chess.com застосовує політику проти використання шахових рушіїв у всіх видах гри, окрім нерейтингових ігор, де обидва гравці домовились про це. 2009 року сайт прийняв політику «name and shame» проти нечесної гри й веде чорний список[17][18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alexa.com — 1996.
  2. а б Chess.com: A Social Networking Site For...Well You Can Probably Guess. TechCrunch. 8 липня 2007. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 30 листопада 2013.
  3. Top Sites in:All Categories > Games > Board Games > Abstract > Battle Games > Chess. Alexa.com. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  4. Chess Mentor by Aficionado. Web.archive.org. 10 липня 1997. Архів оригіналу за 10 липня 1997. Процитовано 30 листопада 2013.
  5. USCF MSA - Member Details (General). Uschess.org. Процитовано 30 листопада 2013.
  6. Chesspark And Chess.com Put Their Pawns Together. TechCrunch. 22 грудня 2009. Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 30 листопада 2013.
  7. Chess.com Makes Its Move, Acquires Name Chesspark.com. Private Equity and Venture Capital. Dow Jones. 23 December 2009. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 10 December 2013. {{cite web}}: Cite використовує застарілий параметр |subscription= (довідка)
  8. BREAKING: Chess.com to acquire. ChessVibes. 6 лютого 2006. Архів оригіналу за 21 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
  9. Deathmatch historical archive. Chess.com. 17 травня 2012. Архів оригіналу за 1 січня 2014. Процитовано 1 January 2014.
  10. Klein, Mike (30 May 2013). Death Match 15: Caruana vs. Aveskulov. USchess.org. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 January 2014.
  11. On The Invasion Of Ukraine - Chess.com. web.archive.org. 1 травня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 18 березня 2023.
  12. У РФ заблокували найпопулярніший сайт для гри у шахи Chess.com. ФОКУС (укр.). 24 квітня 2022. Процитовано 18 березня 2023.
  13. Іншаков, Максим (24 квітня 2022). За доносом чемпіона світу, який зрадив Україну, заблокували знаменитий сайт. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 18 березня 2023.
  14. Цуркан, Ростислав (24 квітня 2022). У росії заблокували Chess.com - найбільшу в світі онлайн-платформу для гри в шахи. podrobnosti. Процитовано 18 березня 2023.
  15. McClain, Dylan Loeb (13 March 2010). Wherever You Are, a Game Is Just a Point and Click Away. The New York Times. Процитовано 15 December 2013.
  16. Premium Membership & Subscriptions — Chess.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]