China Open (теніс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
China Open
WTA Тур
Місто проведення турніруПекін
Китай
АренаNational Tennis Center
КатегоріяСерія 500 (чоловіки)
Прем'єрний обов'язковий (жінки)
ПокриттяHard / На відкритих кортах
Турнірна сітка32S / 16D (чоловіки)
60S/32Q/28D (жінки)
Призові2 100 000 USD
СайтОфіційний сайт

Відкритий чемпіонат Китаю (англ. China Open) — професійний тенісний турнір. Проводиться щорічно в Пекіні (Китай) починаючи з 1993 року. 1998 року турнір було вилучено з переліку турнірів ATP-туру і поновлено 2004 року. У 2005 був внесений до списку турнірів ATP та WTA Турів. З 2009 року чоловічий турнір належить до серії ATP 500 з призовим фондом близько 4,3 мільйона доларів і турнірною сіткою, розрахованою на 32 учасниці в одиночному розряді і 16 пар; а жіночий - до серії WTA Premier Mandatory з призовим фондом близько 6,3 мільйона доларів і турнірною сіткою, розрахованою на 60 учасниць в одиночному розряді і 28 пар.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Чоловічі змагання

Історія чоловічих змагань повністю пов'язана з Пекіном. Перший турнір відбувся 1993 року, як змагання базової категорії ATP. У такому вигляді турнір проіснував п'ять років після чого був скасований.

У 2004 році приз відновився в колишньому статусі, а через п'ять років, у ході реформи календаря, організаторам вдалося підняти статус турніру до другою за значимістю категорії. У цей період пекінський турнір стає одним з підготовчих до іншого великого турніру в Китаї - Shanghai ATP Masters 1000.

Жіночі змагання

Жіночий турнір створений роком пізніше - в 1994 році. Змагання проводилося три роки в статусі малопрестижного турніру 4-ї категорії, після чого його скасували.

2000 року приз відродили, але не в Пекіні, а в іншому китайському місті - Шанхаї. Три роки змагання мало ту саму 4-ту категорію класифікації жіночого туру, проте в 2003 році, після закриття турніру в бразильському Коста-ду-Сауїпе, організаторам вдалося роздобути для свого змагання більш престижну 2-гу категорію.

У 2004 році шанхайське змагання переїхало до Пекіна. Через п'ять років, в ході реформи календаря, пекінським організаторам вдалося підняти статус свого змагання до найвищого рівня: змагання в китайській столиці стали одним з восьми головних змагань регулярного сезону.

Фінали[ред. | ред. код]

Жінки. Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
2018 Данія Каролін Возняцкі (2) Латвія Анастасія Севастова 6–3, 6–3
2017 Франція Каролін Гарсія Румунія Симона Халеп 6–4, 7–6(7–3)
2016 Польща Агнешка Радванська (2) Велика Британія Йоганна Конта 6–4, 6–2
2015 Іспанія Гарбінє Мугуруса Швейцарія Тімеа Бачинскі 7–5, 6–4
2014 Росія Марія Шарапова Чехія Петра Квітова 6–4, 2–6, 6–3
2013 США Серена Вільямс (2) Сербія Єлена Янкович 6–2, 6–2
2012 Білорусь Вікторія Азаренко Росія Марія Шарапова 6–3, 6–1
2011 Польща Агнешка Радванська Німеччина Андреа Петкович 7–5, 0–6, 6–4
2010 Данія Каролін Возняцкі Росія Віра Звонарьова 6–3, 3–6, 6–3
2009 Росія Світлана Кузнецова (2) Польща Агнешка Радванська 6–2, 6–4
Прем'єрний обов'язковий
2008 Сербія Єлена Янкович Росія Світлана Кузнецова 6–3, 6–2
2007 Угорщина Агнеш Савай Сербія Єлена Янкович 6–7(7–9), 7–5, 6–2
2006 Росія Світлана Кузнецова Франція Амелі Моресмо 6–4, 6–0
2005 Росія Марія Кириленко Німеччина Анна-Лена Гренефельд 6–3, 6–4
2004 США Серена Вільямс Росія Світлана Кузнецова 4–6, 7–5, 6–4
2003 Росія Олена Дементьєва США Чанда Рубін 6–3, 7–6(8–6)
II рівня
2002 Ізраїль Анна Смашнова Росія Анна Курникова 6–2, 6–3
2001 США Моніка Селеш Австралія Ніколь Пратт 6–2, 6–3
2000 США Меган Шонессі Узбекистан Ірода Туляганова 7–6(7–2), 7–5
1997–1999 Не проводився
1996 Китайський Тайбей Ван Шітін КНР Чень Лілін 6–3, 6–4
1995 США Лінда Вайлд Китайський Тайбей Ван Шітін 7–5, 6–2
1994 Індонезія Яюк Басукі Японія Нагацука Кіото 6–4, 6–2
IV рівня

Чоловіки. Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
2018 Грузія Ніколоз Басілашвілі Аргентина Хуан Мартін дель Потро 6–4, 6–4
2017 Іспанія Рафаель Надаль (2) Австралія Нік Кирйос 6–2, 6–1
2016 Велика Британія Енді Маррі Болгарія Григор Дімітров 6–4, 7–6(7–2)
2015 Сербія Новак Джокович (6) Іспанія Рафаель Надаль 6–2, 6–2
2014 Сербія Новак Джокович (5) Чехія Томаш Бердих 6–0, 6–2
2013 Сербія Новак Джокович (4) Іспанія Рафаель Надаль 6–3, 6–4
2012 Сербія Новак Джокович (3) Франція Джо-Вілфрід Тсонга 7–6(7–4), 6–2
2011 Чехія Томаш Бердих Хорватія Марін Чилич 3–6, 6–4, 6–1
2010 Сербія Новак Джокович (2) Іспанія Давид Феррер 6–2, 6–4
2009 Сербія Новак Джокович Хорватія Марін Чилич 6–2, 7–6(7–4)
2008 США Енді Роддік Ізраїль Дуді Села 6–4, 6–7(6–8), 6–3
2007 Чилі Фернандо Гонсалес Іспанія Томмі Робредо 6–1, 3–6, 6–1
2006 Кіпр Маркос Багдатіс Хорватія Маріо Анчич 6–4, 6–0
2005 Іспанія Рафаель Надаль Аргентина Гільєрмо Корія 5–7, 6–1, 6–2
2004 Росія Марат Сафін Росія Михайло Южний 7–6(7–4), 7–5
1998–2003 Не проводився
1997 США Джим Кур'є Швеція Магнус Густавсон 7–6(12–10), 3–6, 6–3
1996 Велика Британія Грег Руседскі Чехія Мартін Дамм 7–6(7–5), 6–4
1995 США Майкл Чанг (3) Італія Ренцо Фурлан 7–5, 6–3
1994 США Майкл Чанг (2) Швеція Андерс Єррід 7–5, 7–5
1993 США Майкл Чанг Канада Грег Руседскі 7–6(7–5), 6–7(6–8), 6–4

Жінки. Парний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
2018 Чехія Андреа Сестіні Главачкова (2)
Чехія Барбора Стрицова
Канада Габріела Дабровскі
КНР Сюй Іфань[en]
4–6, 6–4, [10–8]
2017 Китайський Тайбей Чань Юнцзань
Швейцарія Мартіна Хінгіс (2)
Угорщина Тімеа Бабош
Чехія Андреа Главачкова
6–1, 6–4
2016 США Бетані Маттек-Сендс
Чехія Луціє Шафарова
Франція Каролін Гарсія
Франція Крістіна Младенович
6−4, 6−4
2015 Швейцарія Мартіна Хінгіс
Індія Саня Мірза (2)
Китайський Тайбей Чжань Хаоцін
Китайський Тайбей Чжань Юнжань
6–7(9–11), 6–1, [10–8]
2014 Чехія Андреа Главачкова
КНР Пен Шуай (2)
Зімбабве Кара Блек
Індія Саня Мірза
6–4, 6–4
2013 Зімбабве Кара Блек
Індія Саня Мірза
Росія Віра Душевіна
Іспанія Арантча Парра Сантонха
6–2, 6–2
2012 Росія Катерина Макарова
Росія Олена Весніна
Іспанія Нурія Льягостера Вівес
Індія Саня Мірза
7–5, 7–5
2011 Чехія Квета Пешке
Словенія Катарина Среботнік
Аргентина Хісела Дулко
Італія Флавія Пеннетта
6–3, 6–4
2010 Білорусь Ольга Говорцова
Китайський Тайбей Чжуан Цзяжун
Аргентина Хісела Дулко
Італія Флавія Пеннетта
6–7(2–7), 6–1, [10–7]
2009 Китайський Тайбей Сє Шувей (2)
КНР Пен Шуай
Росія Алла Кудрявцева
Росія Катерина Макарова
6–3, 6–1
Прем'єний обов'язковий
2008 Іспанія Анабель Медіна Ґарріґес
Данія Каролін Возняцкі
КНР Хань Сіньюн
КНР Сюй Їфань
6–1, 6–3
2007 Китайський Тайбей Чжуан Цзяжун
Китайський Тайбей Сє Шувей
КНР Хань Сіньюн
КНР Сюй Їфань
7–6(7–1), 6–3
2006 Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Аргентина Паола Суарес
Росія Анна Чакветадзе
Росія Олена Весніна
6–2, 6–4
2005 Іспанія Нурія Льягостера Вівес
Венесуела Марія Венто-Кабчі
КНР Янь Цзи
КНР Чжен Цзє
6–2, 6–4
2004 Швейцарія Еммануелле Гальярді
Росія Дінара Сафіна
Аргентина Хісела Дулко
Венесуела Марія Венто-Кабчі
6–4, 6–4

Чоловіки. Парний розряд[ред. | ред. код]

Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
2018 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
Австрія Олівер Марах
Хорватія Мате Павич
6–1, 6–4
2017 Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс
США Джон Ізнер
США Джек Сок
6–3, 3–6, [10–7]
2016 Іспанія Пабло Карреньйо Буста
Іспанія Рафаель Надаль
США Джек Сок
Австралія Бернард Томич
6–7(6–8), 6–2, [10–8]
2015 Канада Васек Поспісіл
США Джек Сок
Канада Деніел Нестор
Франція Едуар Роже-Васселен
3–6, 6–3, [10–6]
2014 Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Румунія Горія Текеу
Франція Жульєн Беннето
Канада Васек Поспісіл
6–7(6–8), 7–5, [10–5]
2013 Білорусь Макс Мирний
Румунія Горія Текеу
Італія Фабіо Фоньїні
Італія Андреас Сеппі
6–4, 6–2
2012 США Боб Браян
США Майк Браян
Аргентина Карлос Берлок
Узбекистан Деніс Істомін
6–3, 6–2
2011 Франція Мікаель Ллодра
Сербія Ненад Зімоньїч
Швеція Роберт Ліндстедт
Румунія Горія Текеу
7–6(7–2), 7–6(7–4)
2010 США Боб Браян
США Майк Браян
Польща Маріуш Фюрстенберг
Польща Марцін Матковський
6–1, 7–6(7–5)
2009 США Боб Браян
США Майк Браян
Багамські Острови Марк Ноулз
США Енді Роддік
6–4, 6–2
2008 Австралія Стівен Гасс
Велика Британія Росс Гатчінс
Австралія Ешлі Фішер
США Боббі Рейнолдз
7–5, 6–4
2007 ПАР Рік де Вест
Австралія Ешлі Фішер
ПАР Кріс Гаґґард
Китайський Тайбей Лю Єнхсун
6–7, 6–0, [10–6]
2006 Індія Магеш Бгупаті
Хорватія Маріо Анчич
Німеччина Міхаель Беррер
Данія Кеннет Карлсен
6–4, 6–3
2005 США Джастін Гімелстоб
Австралія Натан Гілі
Росія Дмитро Турсунов
Росія Михайло Южний
4–6, 6–3, 6–2
2004 США Джастін Гімелстоб
США
Грейдон Олівер
США Алекс Боромолов мол.
США Тейлор Дент
4–6, 6–4, 7–6
1998–2003 не проводився
1997 Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес
США Джим Кур'є
США Алекс O'Браєн
7–5, 7–6
1996 Чехія Мартін Дамм
Росія Андрій Ольховський
Німеччина Патрік Кюнен
ПАР Гері Муллер
6–4, 7–5
1995 США Томмі Хо
Канада Себастьян Ларо
Бельгія Дік Норман
Нідерланди Фернон Віб'єр
7–6, 7–6
1994 США Томмі Хо
США Кент Кіннієр
ПАР Девід Адамс
Росія Андрій Ольховський
7–6, 6–3
1993 США Пол Аннаконе
США Дуг Флеч
Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Пауль Гаргойс
7–6, 6–3

Посилання[ред. | ред. код]