Colt Commander
| Colt Commander | |
|---|---|
 Пістолет MK IV .45 ACP Colt Combat Commander | |
| Тип | Самозарядний пістолет |
| Походження |
 США |
| Історія виробництва | |
| Виготовлення | 1950—н.ч. |
| Варіанти |
|
| Характеристики | |
| Довжина ствола | 107,95 мм |
|
| |
| Набій | |
| Дія | Віддача ствола |
| Система живлення |
|
|
| |
Colt Commander у Вікісховищі | |
Colt Commander самозарядний пістолет одинарної дії з магазинним живленням та автоматикою, яка заснована на віддачі стволу на основі конструкції пістолета Джона Браунінга M1911. Він став першим серійним пістолетом з рамою з алюмінієвого сплаву, а також став першим пістолетом Кольта під набій 9 мм Parabellum.[1]
Кольт зробив кілька варіантів пістолета Commander і пропонував їх під набої .45 ACP та .38 Super. Далі були інші варіанти з різним ступенем заводської обробки та матеріалів.
Історія[ред. | ред. код]
Пістолет, який врешті отримав назву Colt Commander був кандидатом компанії Colt's Manufacturing Company на урядові післявоєнні випробування щоб знайти легшу заміну пістолету M1911 у якості службового. В 1949 році було видано вимоги на пістолет під набій 9 мм Parabellum який не повинен перевищувати в довжину 7 дюймів або вагою не більшою 25 унцій.[2]
Серед кандидатів були варіанти Browning Hi-Power від канадської компанії Inglis та від бельгійської компанії Fabrique Nationale, а також Smith & Wesson's S&W Model 39. Кольт представив модифіковану версію свого пістолета M1911 під набій 9 мм Parabellum. Пістолет мав раму алюмінієвого сплаву, ствол довжиною 4.25 дюйми та магазин на 9 набоїв. В 1950 році Кольт почав серійно випускати даний пістолет. Це був перший серійний пістолет на великій рамі з алюмінієвого сплаву і першим пістолетом Кольта спочатку розроблений під набій 9 мм Parabellum. В перші роки виробництва випускали пістолети під набої 45 ACP та 38 Super.[2]
В 1970 році Кольт представив "Colt Combat Commander" на сталевій рамі, з опціональною нікельованою фінішною обробкою Satin Nickel. Щоб відрізняти дві моделі, модель на алюмінієвій рамі отримала назву "Lightweight Commander".[2]
Варіанти[ред. | ред. код]
Пістолет .45 ACP "Colt Commander Gold Cup" було розроблено для участі в змаганнях National Match. Він поставлявся з одним 8-зарядним магазином плюс з окремою поворотною пружиною та одним 7-зарядним магазином для набоїв з кулями wadcutter.[3]
Пістолет "Colt Combat Elite" був призначений для спортсменів які спеціалізувалися у стрільбі в бойовому стилі. Модель .45 ACP поставлялася з двома 8-зарядними магазинами, модель .38 Super мала два 9-зарядних магазини.
Пістолет "C.C.O." або "Concealed Carry Officer's" поєднував затворну раму та ствол з неіржавної сталі пістолета Commander з короткою рамою вороненого пістолета Lightweight Officer's ACP.
На початку 1970-х років була випущена лімітована партія Colt Commander під набій 7.65 мм Luger.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ayoob, Massad (2007). The Gun Digest Book of Combat Handgunnery. Gun Digest Books. с. 7. ISBN 978-0-89689-525-6.
- ↑ а б в Ayoob, Massad (2010). Massad Ayoob's Greatest Handguns of the World. Gun Digest Books. с. 33—44. ISBN 978-1-4402-0825-6.
- ↑ Malloy, John (2011). The Colt 1911: The First Century. У Dan Shiedler (ред.). Gun Digest 2011. Krause. с. 108—117. ISBN 978-1-4402-1337-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Official Safety and Instruction Manual (.pdf) (Archived from )
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
