Coniocleonus
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Coniocleonus | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Coniocleonus nebulosus Linnaeus, 1758
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Coniocleónus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Жуки цього роду мають середні та досить великі розміри: 7,5- 20 мм у довжину. Основні ознаки[1]:
- головотрубка звичайно паралельнобічна, зверху посередині з чітким гострим кілем
- 1-й членик джгутика вусиків не довший за 2-й
- передньоспинка звичайно ширша від своєї довжини, з перетяжкою біля переднього краю, лопатями за очима; як правило, у передній половині з перетяжкою, тонким кілем і неглибокою борозенкою або ямкою позаду нього; у більшості видів трикутно витягнута посередині заднього краю
- надкрила з поперечно-косими перев'язями; 5-й (від шва) проміжок між борозенками утворює біля вершини горбочок
- черевце знизу вкрите голими крапками
- лапки тонкі й довгі
Докладний опис морфології Coniocleonus дивись[2], а фотографії видів цього роду — на[3].
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Майже не вивчений, ймовірно, він типовий для представників Cleonini. Розвиток личинок зафіксований на бобових (Coniocleonus astragali)[4] та вересових (Coniocleonus nebulosus)[5].
Географічне поширення[ред. | ред. код]
Види цього роду мешкають у межах Палеарктики та Неарктики[6], п'ять з них — в Україні[7]. Вважають, що північноамериканські види Coniocleonus походять з Євразії, а Північну Америку заселили, завдяки існуванню «берингійського мосту» між двома континентами[8].
Класифікація[ред. | ред. код]
Описано щонайменше 27 видів роду Coniocleonus, вони розподілені на п'ять підродів[6]. Перелік їх наведений нижче, види української фауни виділено кольором:
|
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 164
- ↑ Арзанов Ю. Г. К познанию долгоносиков рода Coniocleonus Motschulsky (s. lato) (Coleoptera: Curculionidae, Lixinae)//Кавказский энтомол. Бюлетень, 2006, т. 2, вып. 1, с. 109–126
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Тер-Минасян М.Е, Коротяев Б. А. Обзор долгоносиков рода Coniocleonus Motsch. (Coleoptera, Curculionidae) фауны Восточной Сибири и Дальнего Востока // Энтомол. обозр., 1977. Том. 56. Вып. 4. С. 823–832
- ↑ Dieckmann L. Beitrage zur Insektenfauna der DDR: Coleoptera: Curculionidae (Tanymecinae, Leptopiinae, Cleoninae, Tanyrhynchinae, Cossoninae, Raymondionyminae, Bagoinae, Tanysphyrinae) // Beitr. Entomol. Berlin. 1983, Band 33. No 2. S. 257–381
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 441–442. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
- ↑ Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
- ↑ Anderson R.S. Systematics, phylogeny and biogeography of New World weevils traditionally of the tribe Cleonini (Coleoptera: Curcilonidae; Cleoninae) //Quaestiones Entomologicae, 1988, 23 (4) p. 450–451