Конвалія звичайна
| Конвалія звичайна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
| Підродина: | Nolinoideae |
| Рід: | Конвалія (рослина) (Convallaria) |
| Вид: | Конвалія звичайна (C. majalis)
|
| Біноміальна назва | |
| Convallaria majalis L., 1753
| |
Конва́лія звича́йна, або конва́лія травне́ва (Convallaria majalis L.), — багаторічна рослина родини холодкових. Рослина отруйна, використовується як декоративна, ефіроолійна та лікарська.
Етимологія[ред. | ред. код]
Назва виду з латини конваллярія майяліс (лат. Convallaria majalis) означає: «лілія долин, що квітне в травні»[1].
Опис[ред. | ред. код]
Трав'яниста багаторічна рослина. Квітконосне стебло голе, прямостояче, безлисте, оточене при основі трьома-шістьма бурими піхвами. Листки прикореневі, звичайно їх два, зрідка один або три, довгасто-овальні або еліптичні, великі. Основа листка клиноподібна, у зовнішнього листка вона переходить у довгу піхву, що обволікає стебло і черешок внутрішнього листка. Квітки зібрані на верхівці стебла в однобічну 6-10-квіткову китицю. Квітконіжки при основі з коротким плівчастим приквітком. Квітки правильні, з простою округло-дзвоникоподібною, білою, шестизубчастою оцвітиною. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня. Плід — малонасінна червона ягода.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Цвіте з початку весни до середини літа. Плоди конвалії поїдають птахи. Птахи також переносять у шлунку насіння конвалії на далекі відстані.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Росте конвалія в мішаних і листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Цвіте в травні. Розмножується насінням і вегетативно.
Поширена майже по всій Україні, крім півдня степу і високогір'я Карпат. Заготівля можлива у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Полтавській, Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській, Чернівецькій, Житомирській, Київській, Сумській, на півночі Харківської та в інших областях. Часто утворює куртини і зарості. Запаси сировини значні, проте у зв'язку з хижацькою заготівлею на букети потребує охорони.
Використання[ред. | ред. код]
Лікарська, ефіроолійна та декоративна рослина.
У науковій медицині використовують квітки, листки і надземну частину конвалії — Flores, Folia та Herba Convallariae. Лікарські препарати з конвалії у вигляді настоянок трави, настоїв, корглікону, крапель Зеленіна рекомендуються при серцевій недостатності, кардіосклерозі, пороках та неврозах серця. Конвафлавін марелін — при захворюваннях печінки, сечового та жовчного міхурів.
Рослина містить глікозиди, що регулюють серцеву діяльність (є вказівки, що вони не мають рівноцінних синтетичних замінників), біологічно активні речовини капілярозміцнюючої, протизапальної, спазмолітичної, судинорозширювальної дії, а також терпеноїди, флавоноїди, кумарини, сапоніни, стероїди, ефірну олію та цукор, яблучну й лимонну кислоти.
Худоба, наївшись конвалії, гине. У людини при отруєнні конвалією з'являється нудота, запаморочення, судоми. Як першу допомогу в цьому випадку дають блювотні засоби і промивають шлунок.[2]
У народній медицині конвалію застосовують при водянці, хворобах серця, епілепсії, хворобах очей, проти пропасниці, головного болю, паралічу, як заспокійливий, сечогінний засіб, при безсонні. У гомеопатії й ветеринарії використовують конвалію у свіжому вигляді.
Квітки конвалії містять ефірну олію (до 0,9 %), яку дуже цінують у парфумерії, з квіток готують есенцію, що входить до складу найвищих сортів парфумів. Уся рослина конвалії отруйна.
Рослина декоративна, придатна для декорування затінених вологих місць у садах і лісопарках.
Збирання, переробка та зберігання[ред. | ред. код]
Збирають квітки й траву в період цвітіння, зрізуючи ножами або серпами, складають у кошики або мішки і відправляють зразу ж на місце сушіння або переробки. Сушать на горищах під залізним дахом або під наметами, розстилаючи сировину тонким шаром на папері або тканині і періодично помішують. Пакують у мішки або тюки вагою по 20, 50 кг. Зберігають не довше двох років.
 Цвітіння конвалії |
 Плоди конвалії |
 Лускоподібне листя |
 Сорт 'Plena' |
 Сорт 'Rosea' |
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Дослідження німецьких науковців 2003 року дало поштовх історії під назвою «феномен конвалії» (Lily of the Valley phenomenon). Припускали, що аромат квітки може привертати увагу сперматозоїди, оскільки вони можуть відчувати запах. Згодом цей факт був спростований.[3]
До 1992 року конвалія була квітковою емблемою Югославії[4]. З 1967 року конвалія звичайна є національною квіткою Фінляндії[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Верзилин Н. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л. : Детская литература, 1964. — С. . (рос.)
- ↑ Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — C. 92.
- ↑ The end of the “Lily of the Valley phenomenon” in sperm research?. www.mpg.de (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 15 грудня 2018.
- ↑ Lily of the valley. flowers.org.uk. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
- ↑ Lily of the Valley – Finland's National Flower. wordpress.com. 28 травня 2013. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 24 червня 2015.
- ↑ National Flowers - Facts And Interesting Information / the flower expert. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Сербін А. Г., Сіра Л. М., Слободянюк Т. М. Фармацевтична Ботаніка. — Нова Книга, 2007.
Посилання[ред. | ред. код]
- Конвалія звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 208. — ISBN 5-88500-055-7.
- Конвалія [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Конвалія [Архівовано 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
|
|