Шикачик маврикійський
| Шикачик маврикійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lalage typica (Hartlaub, 1865) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Coracina typica | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шика́чик маврикійський[2] (Lalage typica) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae)[3]. Ендемік Маврикію. Утворює надвид з реюньйонським шикачиком, з яким розділився приблизно 1,25 млн років тому.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 22 см, самці важать 43 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і верхня частина тіла темно-сірі, від дзьоба до очей ідуть чорні смуги. Нижня частина тіла сірувата. Крила темно-сірі, на крилах білі плями. Голова і верхня частина тіла у самиць коричневі, горло біле, груди і живіт світло-рудувато-каштанові.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Маврикійські шикачики є ендеміками Маврикію. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 250 до 834 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Маврикійські шикачики живляться безхребетними і дрібними хребетними. Сезон розмноження триває з вересня по березень. Маврикійські шикачики є територіальними і моногамними. Гніздо створюється з гілочок, моху і павутиння. В кладці 2-3 яйця, які насиджують і самиці, і самці. Інкубаційний період триває 24—25 днів. Пташенята покидають гніздо через 2 тижні, однак батьки продовжують піклуватися про пташенят ще близько 3 місяців.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція маврикійських шикачиів становить від 900 до 1100 птахів. Вони мешкають лише в чотирьох місцях на острові, загальна площа яких становить 117 км². Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Lalage typica. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 25 вересня 2021.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |