Credo.Press

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Credo.Press,
Портал-Credo.Ru,
Портал Кредо.ру
Портал credo-logo.png
URL credo.press
Комерційний Ні
Тип інтернет-видання
Мови
  • російська, українська, англійська
  • Засновник Q16699335?
    Автор Олександр Солдатов
    Започатковано 2.05.2002
    Стан працює
    Рейтинг Alexa 15,947
    Адреса офісу Київ
    Credo.Press,
    Портал-Credo.Ru,
    Портал Кредо.ру
    у Вікісховищі?

    Credo.Press (Портал-Credo.Ru або Портал Кредо.ру) – інформаційно-аналітичний інтернет-портал про релігію, що видається в Росії. Створений 2 травня 2002 року[1]. Зареєстрований Міністерством РФ у справах друку, телерадіомовлення і засобів масових комунікацій 18 липня 2002 року[2]. Основна мова – російська. Має українську і англійську версії.

    Головний редактор[ред. | ред. код]

    Головний редактор Порталу з моменту його заснування – Олександр Солдатов, член Української асоціації релігієзнавців, гостьовий викладач Українського католицького університету у Львові.

    Структура та статистика[ред. | ред. код]

    Credo.Press (Портал-Credo.Ru) є незалежним позаконфесійним інформаційно-аналітичним інтернет-виданням про релігію[3]. Істотну частку його вмісту становлять матеріали з різних світських та релігійних друкованих і мережевих ЗМІ, аналітичні статті вчених, репортажі власних кореспондентів з місць, інтерв'ю з релігійними лідерами[4][5][6][7].

    Матеріали Порталу представлені наступними блоками:

    • новинний (розділи «Анонси», «Стрічка новин», «Репортаж», «Документ» і «Моніторинг ЗМІ»)
    • аналітичний (розділи «Думки», «Опінія», «Мережевий навігатор»)
    • дослідницько-дискусійний (розділи «Коментар дня», «Інтерв'ю», «Відгуки читачів» і «Vox populi»)
    • довідково-бібліографічний (розділи «Бібліотека», «Портрет», «Календар» і «Бібліографія»
    • авторські рубрики протопресвітера Михайла Ардова (РПАЦ) «Зі своєї дзвіниці» і єпископа Григорія (Лур'є) «Зона ризику».

    Статистика порталу представлена в базах даних «Alexa.Com»[8], «Web.archive.Org»[9], «Cy-pr.Com»[10] и «A.pr-cy.Ru»[11].

    Партнери[ред. | ред. код]

    У сфері захисту прав людини на свободу віросповідання партнерами Credo.Press (або Порталу-Credo.Ru) є Московська Гельсінкська група, Загальноросійський громадський рух «За права людини», Сахаровський центр, Міжнародна правозахисна група «Агора» та інші організації.

    Портал-Credo.Ru є також релігієзнавчим ресурсом, що активно використовується як російськими, так і закордонними дослідниками[12][13], інформаційно підтримує російські наукові конференції[14]. Він зазначений в опублікованій Державним департаментом США доповіді як одне з основних джерел інформації для співробітників Посольства США в РФ, що спеціалізуються в галузі свободи совісті[15].

    Критика Московської патріархії[ред. | ред. код]

    У полемічних публікаціях, що їх розміщує Портал Credo.Press, активно критикується керівництво Російської православної церкви за зовнішньо та внутрішньоцерковну діяльність. Систематично публікуються матеріали про порушення з боку вищого духовенства РПЦ конституційних прав як православних громадян і рядових кліриків РПЦ, так і представників альтернативного православ'я та інославних християн[16][17][18][19].

    Порушення прав релігійних меншин, що супроводжується відповідними заходами органів державної влади щодо цих груп, «прирівнюється до переслідувань віруючих в радянський період»[20].

    Звинувачення в поширенні екстремістських матеріалів[ред. | ред. код]

    У липні 2014 р. з ініціативи УФСБ Росії по Володимирській області прокуратура міста Володимира звернулася з позовом до суду про визнання екстремістським вміст відеофільму «Приставне благочестя»[21], який, на думку ФСБ і прокуратури, був опублікований Порталом-Credo.Ru. В ролі відповідача (зацікавленої особи) до суду був притягнений головний редактор Порталу Олександр Солдатов. Пізніше Роскомнадзор провів позапланові перевірки діяльності Порталу і виніс йому попередження про неприпустимість поширення екстремістських матеріалів[22][23][24][25][26].

    Нагороди[ред. | ред. код]

    У номінації «За інформаційне висвітлення релігійного життя Росії» 16 березня 2010 року Портал-Credo.Ru був нагороджений Благодійним фондом «Національна ранкова молитва».

    Інші відомості[ред. | ред. код]

    У статті «Вікіпедія» на російській «Вікіпедії» зазначається, що 1) 2009 року в публікації Порталу-Credo.Ru вперше в історії було зафіксовано звернення до матеріалів Вікіпедії (до статті Никодим (Ротов)) як до атрибутованого джерела; 2) 2018 року на Порталі-Credo.Ru вперше в історії побачила світ вікіфікована републікація матеріалу Вікіпедії, а саме — значної частини розділу «Обговорення наукових праць М.А. Бабкіна» статті «Бабкін Михайло Анатолійович»[27].

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Відомості про інтернет-реєстрацію
    2. Оцінка Льва Левінсона – експерта Інституту прав людини. Цит. за статтею Тетяни Володимирової "Позаконфесійний «Портал-Credo.Ru" підводять під ліквідацію?" // Новая газета. № 130 от 19.11.2014 (рос.)
    3. Материал сайта «Християнин i свiт»
    4. Матеріал про Портале-Credo.Ru у каталозі "Портали і сайти про різні релігійні конфесії і релігії в цілому" (рос.)
    5. "Предстоятель РПАЦ відмежувався від порталу "Кредо-ру"": з "заяви" митрополита Суздальського і Володимирського, першоієрарха РПАЦ Феодора (Гинеевского), 12.09.2016 (рос.)
    6. Симонов І. В. Спеціалізовані світські ЗМІ Росії, що висвітлюють релігійно суспільні питання: аналітичний огляд // Аллея наук. Томск, 2018. № 3 (19). С. 746—753. (рос.)
    7. База даних рейтингового агентства «Alexa»
    8. База даних «Web.archive.Org»
    9. База даних «Cy-pr.Com»
    10. База даних «A.pr-cy.Ru»
    11. Сторінка сайту кафедри релігієзнавства Російського державного педагогічного університету імені А. І. Герцена (рос.)
    12. Інформаційно-аналітичне видання з грифом Кестонського інституту "Релігійно-суспільне життя російських регіонів" (Т. II. Науч. ред. С. Б. Филатов. М., СПб., Летний сад. 2016. —510 с. — ISBN 978-5-98856-235-1) (рос.)
    13. Інформація про I Всеросійської конференції «Релігійні меншини в Росії: релігієзнавчий, богословський, правовий аспект» на офіційному сайті Російського об'єднаного союзу християн віри євангельської (РОСХВЄ), 28.10.2016 (рос.)
    14. Доповідь про стан релігійної свободи у світі за 2012 рік. (С. 16) (рос.)
    15. «Портал-Credo.Ru йде в катакомби»: Інтерв'ю з Олександром Солдатовим: Радіо «Свобода», 17.03.2010 (рос.)
    16. «Відповідь головного редактора „Портала-Credo.Ru“ Олександра Солдатова на Заяву Синодального інформаційного відділу РПЦ МП» на сайті «Religiopolis.org» Архівовано 11 серпень 2018 у Wayback Machine., 20.02.2012 (рос.)
    17. Царегородцев А. В. Iдеологія антиклерикального руху в сучасній Росії // Вызовы глобального мира. Вестник ИМТП. 2014. № 2-3. С. 65. (рос.)
    18. Стаття «РПАЦ ліквідують як явище» інтернет-видання «Gazeta.ru», 12.06.2013 (рос.)
    19. Стаття "Борці з Церквою проповідують правовий нігілізм" в Архіві офіційного сайту РПЦ МП, 07.11.2005 (рос.)
    20. Федеральний список екстремістських матеріалів (станом на 24.05.2018) на сайті Міністерства юстиції Російської Федерації (№ 2731) (рос.)
    21. Потужний екстремізм. Релігійний портал Credo.Ru звинувачують в екстремізмі за публікацію відеоролика про вилучення приставами мощей святих // Матеріал сайту Радіо «Свобода», 24.10.2014 (рос.)
    22. Стаття Тетяни Володимирової «Від мощей до екстремізму» в "Новой газете", 08.10.2014 (рос.)
    23. Стаття Ольги Бобрової «Автор "Нової газети", відомий релігієзнавець Олександр Солдатов може потрапити під каток спецслужб» в "Новой газете", 17.12.2014 (рос.)
    24. "Православний екстремізм": Стенограма програми "з християнської точки зору", ведучий — Якiв Кротов. Радіо «Свобода», 14.02.2015 (рос.)
    25. Стаття Тетяни Володимирової «Добити Credo» // Новая газета № 141 от 18.12.2017 (рос.)
    26. Вікіфікована републікація матеріалу Вікіпедії на «Портал-Credo.Ru» 26 січня 2018 року значної частини розділу ("Обговорення наукових праць М. А. Бабкіна») статті «Бабкін Михайло Анатолійович»: «ДОКУМЕНТ: Резонанс робіт професора Михайла Бабкіна — автора монографії про конфлікт „священства-царства“ в революційній Росії». (рос.)

    Посилання[ред. | ред. код]