Crescentia cujete

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Crescentia cujete
Crescentia cujete2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні рослини (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди(Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Бігнонієві (Bignoniaceae)
Рід: Crescentia
Біноміальна назва
Crescentia cujete
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Crescentia cujete
EOL logo.svg EOL: 578228
IPNI: 319161-2
ITIS logo.svg ITIS: 34332
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1125401

Crescentia cujete, в популярній літературі горля́нкове де́рево[1]  — багаторічна рослина родини Бігнонієвих.

Опис[ред. | ред. код]

Листяне дерево до 10 м заввишки, що скидає листя у посушливу пору року. Лійкоподібні запашні кремового чи рожевого кольору квіти сидять безпосередньо на товстих нижніх гілках (кауліфлорія). Таке розміщення пояснюється тим, що дерево запилюють кажани і так їм легше знайти квітки. Плоди горлянкового дерева завширшки 30 см і містять солодкувато-кислу їстівну м'якоть з численним насінням.

Поширення та екологія[ред. | ред. код]

Росте у саванах, заростях ліан, рідколіссі від Центральної Мексики до Болівії.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Плід рослини схожий на плід звичайної тикви (горлянки), звідки й походить назва дерева. Плоди обох рослин мають міцну оболонку, тому їх використовують для виготовлення традиційного посуду, іграшок, музичних інструментів.

Молоді плоди інколи маринують. З насіння виготовляють сироп «карабобо». Смажене насіння використовують як замінник кави. З листя роблять супи.[2]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Родд Тоні, Стекхауз Дженніфер. Ліс. Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 141.
  2. Crescentia cujete - Useful Tropical Plants. tropical.theferns.info. Процитовано 2017-06-16.