Crescentia cujete
| ?Crescentia cujete | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Streptophytina |
| — | Ембріофіти (Embryophyta) |
| — | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| — | Euphyllophyta |
| — | Насінні (Spermatophyta) |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти (Eudicots) |
| Підклас: | Айстериди(Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Біньйонієві (Bignoniaceae) |
| Рід: | Crescentia |
| Біноміальна назва | |
| Crescentia cujete L. | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Crescentia cujete |
 EOL: | 578228 |
| IPNI: | 319161-2 |
 ITIS: | 34332 |
 МСОП: | 144274257 |
 NCBI: | 1125401 |
Crescentia cujete, в популярній літературі горля́нкове де́рево[1] — багаторічна рослина родини біньйонієвих.
Листяне дерево до 10 м заввишки, що скидає листя у посушливу пору року. Лійкоподібні запашні кремового чи рожевого кольору квіти сидять безпосередньо на товстих нижніх гілках (кауліфлорія). Таке розміщення пояснюється тим, що дерево запилюють кажани і так їм легше знайти квітки. Плоди горлянкового дерева завширшки 30 см і містять солодкувато-кислу їстівну м'якоть з численним насінням.
Росте у саванах, заростях ліан, рідколіссі від Центральної Мексики до Болівії.
Плід рослини схожий на плід звичайної тикви (горлянки), звідки й походить назва дерева. Плоди обох рослин мають міцну оболонку, тому їх використовують для виготовлення традиційного посуду, іграшок, музичних інструментів.
Молоді плоди інколи маринують. З насіння виготовляють сироп «карабобо». Смажене насіння використовують як замінник кави. З листя роблять супи.[2]
-
Квітка -
Листя -
Плід -
Миски з плодів -
Молоде дерево
_2-06578.jpg)
_bowls.jpg)
- ↑ Родд Тоні, Стекхауз Дженніфер. Ліс. Енциклопедичний путівник. — К.: Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 141.
- ↑ Crescentia cujete - Useful Tropical Plants. tropical.theferns.info. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 16 червня 2017.
