Cru

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cru
Оригінальна назва англ. Campus Crusade for Christ
Дата заснування 1951
Тип неприбуткова організація
Мета діяльності розвиток студентського руху, спорту, сімейної культури, молодіжної культури та багато ін.
Засновники Білл Брайт і Vonette Zachary Brightd
Голова Стів Селлерс
Кількість членів 25 000 співробітників
Адреса Орландо, Флорида, США
Офіційний сайт cru.org
Мапа
CMNS: Cru у Вікісховищі

Cru (відома до 2011 року як «Campus Crusade for Christ»[1]) — міжнародна християнська міжконфесійна організація, яка станом на 2020 рік діє в 190 країнах світу та нараховує нині 25 000 співробітників та 225 000 волонтерів по світу[2].

На початку організація була заснована для студентів Каліфорнійського університету в Лос Анджелесі[3][4]. Нині Cru розширила свою діяльність, включивши в неї розвиток професіоналів в низці сфер, спортсменів та учнів старших класів.

Штаб-квартира розташована у Флориді в місті Орландо. З 2020 року організацію очолює Стів Селлерс[2].

Історія[ред. | ред. код]

Campus Crusade for Christ був заснований у 1951 році в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі подружньою парою Біллом та Вонетт Закарі Брайт[en][en] як служіння для студентів університету. На Білла вплинула проповідь видатного американського євангелиста Біллі Грема. Залишивши навчання у Фуллерівській теологічній семінарії, Брайт розпочав Campus Crusade у кампусі UCLA[5][6].

До 1952 року в Campus Crusade стало 250 студентів Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, включаючи майбутнього кіноактора Рейфера Джонсона[7]. У 1953 році Campus Crusade орендувала крихітний офіс на Вествуд-Авеню в Лос-Анджелесі, який служив штаб-квартирою організації до 1960-х років[8].

Згідно оцінки історика Джона Тернера, Campus Crusade мав консервативну євангельську та антикомуністичну спрямованість[9], але, починаючи з кінця 1980-х років перейшов на суспільну практичну теологію — яка повинна відповідати на потреби суспільства і цим служити як і Богу, так і людям[10] (в дусі діяльності та ідей таких християн як Мартін Лютер Кінг або Дітріх Бонхьоффер).

Після збору коштів Campus Crusade відкрив штаб-квартиру в Arrowhead Springs[en][en], в Arrowhead Springs Hotel. Цей заклад був обладнаний кількома гуртожитками для розміщення тисяч студентів[11]. У середині 1960-х років швидке розширення Campus Crusade призвело до створення окремих закордонних, мирянських і спортивних служінь[12].

У 1991 році Campus Crusade переніс свою всесвітню штаб-квартиру з містечка Ерроухед-Спрінгс, штат Каліфорнія до м. Орландо, штат Флорида[13].

У 2000 році Білл Брайт призначив Стіва Дугласа, виконавчого віце-президента та директора міністерств США, своїм наступником. Дуглас став президентом Campus Crusade у серпні 2001 року[14][15]. 19 липня 2011 року було оголошено, що Campus Crusade for Christ у Сполучених Штатах змінює свою назву на Cru, щоб подолати існуючі бар’єри та уявлення, властиві оригінальній назві, особливо серед мусульманських громад[16].

У 2011 році The New York Times повідомив, що Cru має 25 000 співробітників у 191 країні[16].

У квітні 2020 року Стів Дуглас оголосив, що через проблеми зі здоров'ям він покине свою посаду президента. 2 вересня 2020 року Cru оголосив, що Стів Селлерс, виконавчий віце-президент і національний директор США, замінить Стіва Дугласа на посаді президента на початку жовтня[17].

Політична позиція[ред. | ред. код]

Campus Crusade в 1960-х роках активно виступав за проліво-ліберальні наративи з акцентом на демократії[18]. Історик Тернер стверджує, що Campus Crusade протягом 1970-х років прагнув стати більш «соціально обізнаним» та соціально егалітарним, залучаючи більше афроамериканських спікерів і делегатів[19].

Сфери служіння та впливу[ред. | ред. код]

Студентський рух[ред. | ред. код]

Мета руху — вплив на студентів, визначення або формування їх світогляду та соціально-культурного розвитку, знайомство з сучасним позиціонуванням християнського світогляду.

Сімейне служіння[ред. | ред. код]

Сімейне служіння здійснюється з метою розвитку відповідальності в сімейних людей та розвитку інституту сім'ї на основі християнських цінностей:

  • проведення сімейних конференцій;
  • проведення груп по вивченню Біблії;
  • виявлення і навчання лідерів сімейного служіння.

Спортивне служіння[ред. | ред. код]

Cru організовує різноманітні спортивні заходи та спортивні проекти[20][21].

Навчальні заклади[ред. | ред. код]

Незважаючи на невдалу спробу в 1980-х роках створити «Міжнародний християнський вищий університет» у Сан-Дієго, Campus Crusade керує кількома теологічними коледжами за кордоном. У 1998 році Campus Crusade почав керувати Королівським коледжем[en][en], християнською школою в Нью-Йорку[22].

Християнське посольство[ред. | ред. код]

Християнське посольство — організація політиків і дипломатів[23].

Cru в світі[ред. | ред. код]

Рух швидко поширився в світі протягом другої половини XX століття:

  • В Нігерії, завдяки студенту, з цієї країни, Ідову Джонсону, який в 1954 році приєднався до руху, навчаючись в Університеті Каліфорнії, пізніше повернувся на батьківщину, в свій перший університет та зініціював осередок Cru там[24].
  • В Південній Кореї (1958), завдяки доктору Джуну Гон Кіму, який став першим закордонним співробітником Cru[24].
  • Пакистан. Пакистанський студент Фуллерівської семінарії Кундан Массі заснував перший відділ Campus Crusade у Пакистані[24].
  • Японія. У 1961 році Білл і Вонетт Брайт взяли участь у публічному заході World Vision в Tokyo crusade і використали це як можливість розширити охоплення Campus Crusade в Японії[24].
  • Велика Британія, протягом першої половини 1960-х[25].
  • Канада, 1967[26].
  • Австралія, 1967[27].
  • Філіппіни, 1968[28].

Фактично, осередки Cru поширені в усіх країнах Європи (окрім карликових держав), у країнах Північної Америки, деяких державах Азії, Латинської Америки, Африки та Океанії.

Cru в Україні[ред. | ред. код]

Див. Campus Ukraine

В Україні перший осередок відкрито 1991 року[29].

Станом на 2022 рік українська місія налічує понад 70 співробітників у великих містах України. У зв'язку з російським вторгненням в Україну в 2022 році, «Кемпус» функціонує в чотирьох містах: два осередки в Києві, по одному у Львові та Івано-Франківську (осередки в Харкові, Дніпрі та, формально, в Одесі — тимчасово призупинені).

Джерела та література[ред. | ред. код]

  1. ↑ Goodstein, Laurie (21 липня 2011). Campus Crusade for Christ Is Renamed. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 21 березня 2023. Кемпус Крусейд змінив назву на абревіатуру Cru, щоб уникнути непорозуміння з "хрестовим походом" через зміну історичного контексту
  2. ↑ а б Yoo, Jin (14 вересня 2020). Steve Sellers as New President for Cru/Campus Crusade for Christ International. Christianity Daily - Your Source for Christian News & Inspiration. Процитовано 21 березня 2023.
  3. ↑ Krapohl, Robert H.; Lippy, Charles H. (1999). The Evangelicals: A Historical, Thematic, and Biographical Guide. Santa Barbara, California: Greenwood Publishing Group, p. 221. ISBN 9780313301032.
  4. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, pp. 43–46. ISBN 978-0-8078-3185-4.
  5. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, pp. 17–39. ISBN 978-0-8078-3185-4.
  6. ↑ Internet Archive (2007). The complete idiot's guide to evangelical Christianity. Alpha Books. с. p. 243. ISBN 978-1-59257-586-2. {{cite book}}: |page= має зайвий текст (довідка)
  7. ↑ «1951–1959». Cru. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 21 березня 2023.
  8. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, p. 49. ISBN 978-0-8078-3185-4.
  9. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, pp. 41–45, 63–65. ISBN 978-0-8078-3185-4
  10. ↑ Bill Bright & Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America | WorldCat.org. www.worldcat.org (англ.). с. 162. Процитовано 21 березня 2023.
  11. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, pp. 112–117. ISBN 978-0-8078-3185-4.
  12. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, p. 134. ISBN 978-0-8078-3185-4
  13. ↑ «1990–1999». Cru. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 22 березня 2023.
  14. ↑ Zoba, Wendy Murray (01.10.2001). Bright Unto the End. ChristianityToday.com (англ.). Процитовано 22 березня 2023.
  15. ↑ «2000 – теперішній час». Cru. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 22 березня 2023.
  16. ↑ а б Goodstein, Laurie (21 липня 2011). Campus Crusade for Christ Is Renamed. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 березня 2023.
  17. ↑ CRU/Campus Crusade for Christ Names New President – MinistryWatch (амер.). Процитовано 22 березня 2023.
  18. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, pp. 126–129. ISBN 978-0-8078-3185-4.
  19. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, pp. 144–145. ISBN 978-0-8078-3185-4.
  20. ↑ Super Bowl Breakfast. web.archive.org. 30 січня 2016. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 22 березня 2023.
  21. ↑ 2023 Super Bowl Breakfast (амер.). Процитовано 22 березня 2023.
  22. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, pp. 203–208. ISBN 978-0-8078-3185-4
  23. ↑ Тернер, Джон Г. (2008). Білл Брайт і Кампус Хрестовий похід за Христа: відновлення євангелізму в післявоєнній Америці . Чапел-Гілл, Північна Кароліна: Преса Університету Північної Кароліни, p. 162. ISBN 978-0-8078-3185-4.
  24. ↑ а б в г Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, p. 94–95. ISBN 978-0-8078-3185-4.
  25. ↑ "1960–1969". Cru. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 22 березня 2023.
  26. ↑ Our History. Power to Change Ministries (амер.). Процитовано 22 березня 2023.
  27. ↑ Statement of Faith. Power to Change Ministries (амер.). Процитовано 22 березня 2023.
  28. ↑ Turner, John G. (2008). Bill Bright and Campus Crusade for Christ : the renewal of evangelicalism in postwar America. Chapel Hill, NC: The University of North Carolina Press, p. 151. ISBN 978-0-8078-3185-4
  29. ↑ Ukraine for Christ (ru-RU) . Процитовано 21 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Cru&oldid=41331848