Culex quinquefasciatus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Culex quinquefasciatus
Culex quinquefasciatus E-A-Goeldi 1905.jpg
Зліва самець, справа самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Родина: Комарі (Culicidae)
Рід: Culex
Вид: C. quinquefasciatus
Біноміальна назва
Culex quinquefasciatus
Say, 1823
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Culex quinquefasciatus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Culex quinquefasciatus
EOL logo.svg EOL: 740670
ITIS logo.svg ITIS: 126490
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7176

Culex quinquefasciatus — вид комарів. Поширений у тропічних та субтропічних регіонах. Переносник збудників небезпечних захворювань таких як нитчатка Банкрофта, пташина малярія та арбовірусів, включаючи вірус енцефаліту Сент-Луїс, вірус західного кінського кліщового енцефаліту, вірус Зіка і вірус Західного Нілу.

Поширення[ред. | ред. код]

Вважається, що вид походить з Індійського субконтиненту, але разом з людиною поширився на всі континенти. Комар поширений приблизно між 36° пн.ш. та 36° пд.ш. Трапляється в Центральній та Південній Америці, на півдні США, в Африці, на Близькому Сході, в Південній Азії, Австралії та Океанії.

Опис[ред. | ред. код]

Комар завдовжки близько 4 мм. Забарвлення тіла коричневе, голова світліша, на череві є поперечні жовті смуги на базальній частині кожного тергіта. Антени і хоботок приблизно однакової довжини. Самці мають тонше черево та перистіші вусики.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Зрілі самиці C. quinquefasciatus літають вночі навколо водойм з стоячою водою, що багаті поживними речовинами, де відкладають яйця. Личинки живляться органічними рештками. При 30 °C личинки розвиваються за 5-8 днів. Вони проходять через чотири личинкові стадії і до кінця четвертого віку, перестають їсти і заляльковуються. Через 36 годин при температурі 27 °С з лялечок виходять імаго. І самці, і самиці живляться нектаром і рослинними соками. Але після спаровування самиця мусить випити кров ссавців або птахів. Поглинена кров необхідна для розвитку яєць. Самиця відкладає до п'яти кладок впродовж життя, причому у кожній кладці є до тисячі яєць.

Посилання[ред. | ред. код]