Cupressus dupreziana

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cupressus dupreziana
Cupressus dupreziana1.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Кипарис (Cupressus)
Вид: C. dupreziana
Біноміальна назва
Cupressus dupreziana
(A. Camus 1926)
Cupressus dupreziana range.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cupressus dupreziana
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cupressus dupreziana
EOL logo.svg EOL: 1061684
IPNI: 676737-1
ITIS logo.svg ITIS: 822616
IUCN logo.svg МСОП: 30325
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 329083

Cupressus dupreziana (Кипарис сахарський) — вид хвойних рослин родини кипарисових.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Цьому виду батьківщиною є західна частина Північної Африки: Алжир (C. dupreziana var dupreziana) і Марокко (C. dupreziana var. atlantica). Висотний діапазон: 900-2220 м. У Алжирі дерева ростуть на вершинах гір або на дні долин і ущелин, де опадів за оцінками 30 мм на рік. У Марокко росте в помірному напівпосушливому середземноморському кліматі з періодами посухи і снігу. Всі поселення ростуть на крутих односторонніх гірських схилах. Основа ґрунту сланцева або з кристалічних гранітів й іноді росте на вапняних ґрунтах, які нестабільні і постійно зриваються. Супутні деревні породи включають: Juniperus phoenicea і Tetraclinis articulata з чагарниками Lavandula dentata var. dentata, Lavandula maroccana, Launaea arborescens і Waronia saharae.

Морфологія[ред. | ред. код]

Однодомне, повільно зростаюче дерево 16-20 м заввишки. Дерева C. dupreziana var dupreziana можуть бути більш 7 м в обхваті віком більше 2000 років. Молоді особини, вирощені в охоронних умовах є спершу густі й пізніше розвивають пряму центральну вісь. Кора червонувато-коричнева, з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки розходяться від стовбура під великими кутами, вигинаючись вгору. Листки протилежні, загострені, 1-1,5 мм завдовжки, тьмяно-зелені, злегка сизуваті. Листя дуже щільне. Рослини однодомні. Пилкові шишки жовті, видовжені, 6 × 3 мм. Жіночі шишки, фіолетові, яйцевидні, розвиваються в подовжені конуси 18-24 × 16-20 мм; сіро-коричневі, матові, з 12-19 лусками, що мають дуже невеликі, округлі вістрі. Насіння червонувато-коричневе, овальної форми, плоске, 4-5 × 5-6 мм, з широкими, тонкими крилами. Пилок сферичний, діаметр 38 мкм.

Використання[ред. | ред. код]

В Марокко, історично, деревина була використана для виготовлення балок, щоб побудувати будинки і в будівництві великих воріт для під'їздів стін старих міст. Більш великі гілки дерев були використані, щоб зробити стільці і столи та інші меблі і менші гілки були зібрані протягом літа та збережені для зимового корму для місцевих стад берберських кіз і ослів. Сьогодні значна кількість насіння збирається щорічно для комерційного садівництва. В Алжирі деревина високо цінувалася для будівництва та столярних виробів і сьогодні використовується головним чином як паливо.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Основні загрози, які сприяли занепаду цього виду: вогонь, випас худоби, збір насіння, збір дров і туризм. Зміна клімату в даний час також робить негативний вплив на населення. Росте в деяких ПОТ, але охорона виду недостатня. Культивується в ботанічних садах і дендраріях в Європі і США.

Посилання[ред. | ред. код]