d-арна купа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

-арна купа або -купа це структура даних, що реалізує чергу з пріоритетом, узагальнення бінарної купи в якій вузли мають дочірніх замість 2.[1][2][3] Отже, бінарна купа це 2-купа, а тернарна купа це 3-купа.

Ця структура даних дозволяє операції зменшення пріоритету виконуватись швидше ніж у бінарних купах за рахунок повільнішої операції видалення. Такий компроміс приводить до кращої швидкодії деяких алгоритмів, таких як алгоритм Дейкстри, в якому операції зменшення пріоритету відбуваються частіше ніж операції видалення найменшого елемента.[1][4] Додатково, -арні купи краще взаємодіють з кешем процесора порівняно з бінарною купою, що дозволяє їм на практиці виконуватись швидше всупереч теоретично більшому часу виконання у найгіршому випадку.[5][6] Подібно до бінарних куп, -арні купи не потребують додаткової пам'яті окрім пам'яті необхідної для збереження масиву елементів купи.[2][7]

Структура даних[ред. | ред. код]

-арна купа складається з масиву з елементів, кожен з яких має пов'язаний з ним пріоритет. Ці елементи можна розглядати як вузли у повному -арному дереві, перелічені у порядку пошуку в ширину: елемент в позиції 0 утворює корінь дерева, елементи в позиціях 1- — його діти, наступні  — онуки і т.д. Отже, батьківським елементом для елемента в позиції (для будь-якого ) це елемент в позиції а його дочірні елементи в позиціях з до Згідно з властивістю купи, в мін-купі, кожний елемент має пріоритет не менший ніж пріоритет батьківського елементу; в макс-купа, кожний елемент має пріоритет не більший ніж пріоритет батьківського елементу.[2][3]

Елемент з найменшим пріоритетом в мін-купі (або найбільшим в макс-купі) завжди можна знайти в позиції 0. Для видалення цього елемента, останній елементx в масиві пересувають на його місце і зменшують розмір масива на одиницю. тоді, допоки елемент x і його діти не задовольняють властивості купи, елемент x міняють місцями з одним з його дочірніх (тим, що має найменший пріоритет у мін-купі або тим, що має найбільший пріоритет в макс-купі), пересуваючи його донизу по дереву і в масиві, допоки, зрештою, властивість купи не виконано. Такий самий спадний обмін можна використати для збільшення пріоритету елемента в мін-купі або зменшення в макс-купі.[2][3]

Для додавання нового елемента до купи, елемент приєднують у кінець масиву, і міняють місцями з батьківським допоки властивість купи не дотримано. Таку саму висхідну процедуру обмінів можна використати для зменшення пріоритету елемента в мін-купі або збільшення в макс-купі.[2][3]

Для створення нової купи з масиву з елементами, можна обійти елементи у зворотньому порядку, починаючи з останнього і закінчуючи елементом в позиції 0, застосовуючи спадний обмін для кожного елемента.[2][3]

Аналіз[ред. | ред. код]

У -арній купі з елементами, обидві процедури висхідного і спадного обміну можуть здійснити до обмінів. У разі висхідного обміну, кожен обмін включає одне порівняння елемента з його батьком, і потребує сталого часу. Отже, час щоб вставити елемент до купи, зменшити пріоритет у мін-купі або збільшити в макс-купі є У процедурі спадного обміну, кожен обмін включає порівнянь і потребує часу: необхідно виконати порівнянь, щоб дізнатись максимум або мінімум серед дочірніх елементів і ще одне порівняння для визначення чи потрібен обмін. Звідси, видалення кореня дерева, збільшення пріоритету в мін-купі або зменшення в макс-купі займає [2][3]

При створенні -арної купи з множини елементів, більшість елементів початково перебувають у позиціях, які зрештою міститимуть листові елементи, і до них спадний обмін не застосовуватиметься. Щонайбільше елементів не є листовими і можуть бути переставлені не більше ніж один раз, за час необхідний на знаходження дочірнього елемента і обмін з ним. Не більше ніж вузлів можуть бути обміняні двічі, потребуючи додатково часу для другого обміну на додачу до першого, який ми вже порахували, і т.д. Тому, у підсумку час для створення купи таким чином є

[2][3]

Точне значення формули (найбільшого можливого числа порівнянь під час створення -арної купи) таке:

,[8]

де це сума всіх чисел стандартного представлення числа в -базі і це степінь у факторизації Це зводиться до

, [8]

для і до

,[8]

для

Використання пам'яті -арною купою з операціями вставки і видалення є лінійним, бо вона не використовує додаткового місця окрім потрібного для розташування масиву, що містить елементи купи.[2][7] Якщо необхідно підтримувати зміну пріоритету елементів, що перебувають у купі, тоді користувач повинен також зберігати вказівники від елементів до їх позицій у купі, що знов-таки вимагає лінійної пам'яті.[2]

Застосування[ред. | ред. код]

Алгоритм Дейкстри для найкоротших шляхів у графах і алгоритм Прима для мінімальних кістякових дерев обидва використовують мін-купу з операціями видалення найменшого елемента і операціями зменшення пріоритету, де це число вершин в графі і це число ребер. Завдяки використанню -арної купи з можна збалансувати підсумковий час цих двох операцій, що призведе до загального часу виконання алгоритму що буде поліпшенням порівняно з у випадку бінарної купи коли кількість ребер значно більша ніж число вершин.[1][4] Альтернативна структура даних, що втілює чергу з пріоритетом — купа Фібоначчі, дає навіть кращий теоретичний час виконання, але на практиці -арні купи здебільшого щонайменше так само швидкі і часто навіть швидші ніж купи Фібоначчі в поєднанні з цими алгоритмами.[9]

На практиці, 4-купа може показувати кращі результати ніж бінарна купа, навіть для операцій з видалення найменшого елемента.[2][3] Додатково, -арна купа швидша для розмірів купи, що перевищують розмір кеш пам'яті: Зазвичай, бінарна купа потребує більше хиб кешу і помилок сторінок[en] віртуальної пам'яті ніж -арна купа, кожна з яких вимагає набагато більше часу в порівнянні з роботою викликаною додатковими порівняннями, які виконує -арна купа.[5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Johnson, D. B. (1975), Priority queues with update and finding minimum spanning trees, Information Processing Letters, 4 (3): 53—57, doi:10.1016/0020-0190(75)90001-0.
  2. а б в г д е ж и к л м Tarjan, R. E. (1983), 3.2. d-heaps, Data Structures and Network Algorithms, CBMS-NSF Regional Conference Series in Applied Mathematics, т. 44, Society for Industrial and Applied Mathematics, с. 34—38.
  3. а б в г д е ж и Weiss, M. A. (2007), d-heaps, Data Structures and Algorithm Analysis (вид. 2nd), Addison-Wesley, с. 216, ISBN 0-321-37013-9.
  4. а б Tarjan, (1983), pp. 77 and 91.
  5. а б Naor, D.; Martel, C. U.; Matloff, N. S. (1991), Performance of priority queue structures in a virtual memory environment, Computer Journal, 34 (5): 428—437, doi:10.1093/comjnl/34.5.428.
  6. а б Kamp, Poul-Henning (2010), You're doing it wrong, ACM Queue, 8 (6), архів оригіналу за 25 грудня 2014, процитовано 2 грудня 2014.
  7. а б Mortensen, C. W.; Pettie, S. (2005), The complexity of implicit and space efficient priority queues, Algorithms and Data Structures: 9th International Workshop, WADS 2005, Waterloo, Canada, August 15-17, 2005, Proceedings, Lecture Notes in Computer Science, т. 3608, Springer-Verlag, с. 49—60, doi:10.1007/11534273_6, ISBN 978-3-540-28101-6.
  8. а б в Suchenek, Marek A. (2012), Elementary Yet Precise Worst-Case Analysis of Floyd's Heap-Construction Program, Fundamenta Informaticae, IOS Press, 120 (1): 75—92, doi:10.3233/FI-2012-751, архів оригіналу за 6 жовтня 2014, процитовано 2 грудня 2014.
  9. Cherkassky, B. V.; Goldberg, A. V.; Radzik, T. (1996), Shortest paths algorithms: Theory and experimental evaluation, Mathematical Programming, 73 (2): 129—174, doi:10.1007/BF02592101.

Посилання[ред. | ред. код]