Дзеркало тижня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з DT.UA)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
zn.ua/ukr/
Zn.ua logo.jpg
URL zn.ua/ukr/
Комерційний так
Тип інтернет-видання
Мови українська, російська
Власник Юрій Орліков — 60 %;
Володимир Мостовий — 20 %;
Юлія Мостова — 20 % [1]
Започатковано у 2001 року
ISSN 1563-6437

«Дзеркало тижня (рос. Зеркало недели)  — українськомовне та російськомовне інтернет-видання, створене у 2001 році. З 1994 по 2019 рік також виходила щоденна суспільно-політична друкована газета «Дзеркало тижня. Україна». У 2001 році з'явилася україномовна версія сайту за адресою zn.kiev.ua, яке змінилося у квітні 2007 на dt.ua та у червні 2020 року на zn.ua/ukr/.

Історія[ред. | ред. код]

Друкована газета[ред. | ред. код]

Дзеркало тижня. Україна
Dzerkalo Tyzhnya.gif
Логотип
Тип тижневик
Мова українська
російська
англійська
Формат широкоформатнийd

Засновано 1994
Власник Юрій Орліков — 60 %;
Володимир Мостовий — 20 %;
Юлія Мостова — 20 % [1]
Головний редактор Юлія Мостова[4]
Припинення публікацій 27 грудня 2019
Ціна 70 грн. на місяць[3]
Головний офіс Київ
Наклад 57 000 (2006)
Передплатний індекс
(Укрпошта)
49778 (укр)
49777 (рос)[3]
ISSN 1563-6437

zn.ua/ukr/

Дзе́ркало ти́жня. Украї́на (до 2011 року Дзеркало тижня, ДТ) — український суспільно-політичний тижневик, одне з найвпливовіших аналітичних видань в Україні. 2006 року наклад становив 57 тисяч.[5]

Газета була заснована у Києві 1994 року як російськомовне видання під назвою «Зеркало недели», але з 2002 виходить як російською, так і українською мовами. Починаючи з 2001 року, провідні статті також публікуються англійською на веб-сайті видання, де всі три версії та повні архіви є доступними безкоштовно.

З 2011 року газета змінила власників та почала виходити під назвою «Інформаційно-аналітичний тижневик „Дзеркало тижня. Україна“» (рос. «Информационно-аналитический еженедельник «Зеркало недели. Украина»)[6][7].

27 грудня 2019 був виданий останній номер газети, колонки до якого написали колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін, олігархи Віктор Пінчук, Костянтин Григоришин, журналіст Юрій Бутусов та інші політики, журналісти та культурні діячі. [8]

Аудиторія

Наступні дані наведені згідно з опитуванням 2000 року:[9]

  • Аудиторія видання на 2/3 складається з чоловіків і 1/3 — з жінок.
  • Середній вік читача — 39 років.
  • Порівняно з результатами опитування, проведеного «ДТ» 1997 року, читацька аудиторія помолодшала (була 44,9 року).
  • Більшість читачів має вищу освіту — 79,7 %.
  • Кваліфіковані спеціалісти становлять 39 % опитаних, керівники підрозділів — 20 % опитаних, 5 % опитаних мають свій бізнес, є керівниками підприємства — 3 %.
  • Обслуговчий персонал і робітники становлять по 3 %, пенсіонери — 8 %.
  • Сфера діяльності аудиторії читачів розподіляється за такими напрямами: органи державної влади — 14 %, виробництво — 13 %, торгове посередництво — 6 %, фінанси — 3 %, сфера послуг — 4 %, освіта — 21 %, ЗМІ — 3 %, охорона здоров'я — 8 %, наука, культура — 15 %, інше — 13 %.
  • Анкетування показало, що газету в середньому прочитують 5 чоловік.
  • Більша частина читачів вважають газету нейтральною та об'єктивною.
Нагороди
  • 2001 — Фундація Zeit-Stiftung[de] присудила заохочувальну премію Герда Буцеріуса «Молода преса Західної Європи».
  • 2000 — Вища нагорода в галузі журналістики «Золоте перо». Всеукраїнський щорічний конкурс ЗМІ.
  • 1999 — Переможець загальнонаціональної програми «Людина року 99» у номінації «Газета року».
  • 1999 — Журналіст року Сергій Рахманін — редактор відділу політики «ДТ» у загальнонаціональній програмі «Людина року 99».
  • 1998 — Лауреат загальнонаціональної програми «Людина року 98» у номінації «Газета року».
  • 1998 — Володар титулу «Всенародне визнання». Всеукраїнський фестиваль журналістики.
  • 1997 — Переможець загальнонаціональної програми «Людина року 97» у номінації «Газета року».
  • 1997 — Переможець загальнонаціональної програми «Людина року 97» у номінації журналіст року — Юлія Мостова, заступник головного редактора.
Керівництво

Інтернет-видання zn.ua[ред. | ред. код]

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Орбіти політичних медіа http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2006/12/6/4409790/?attempt=1
  2. https://thepage.com.ua/exclusive/gazeta-zerkalo-nedeli-zakryvaet-pechatnuyu-versiyu
  3. а б Передплата. Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 2018-09-11. Процитовано 2018-09-19. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітень 2014. Процитовано 26 вересень 2011. 
  5. The press in Ukraine (en-GB). 2006-10-31. Процитовано 2020-06-27. 
  6. стаття «Юлія Мостова очолила нове „Дзеркало тижня. Україна“» [[Телекритика]]. Архів оригіналу за 2011-01-17. Процитовано 2011-01-14. 
  7. Тетяна Ковтунович (2011-02-02). інтерв'ю з Юлією Мостовою. на інтернет-ресурсі "Телекритика". Архів оригіналу за 2011-02-04. Процитовано 2011-02-04. 
  8. https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dzerkalo-tizhnya-vipustila-ostanniy-nomer-novini-ukrajini-50061712.html | Зе! повіт. Газета Дзеркало тижня випустила останній номер
  9. Дзеркало Тижня On The WEB. 2007-02-08. Процитовано 2017-08-31. 

Посилання[ред. | ред. код]