Dacrycarpus vieillardii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Dacrycarpus vieillardii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Подокарпові (Podocarpaceae)
Рід: Dacrycarpus
Вид:
D. vieillardii
Біноміальна назва
Dacrycarpus vieillardii
(Parl.) de Laubenfels 1969

Dacrycarpus vieillardii — вид хвойних рослин родини подокарпових.

Видовий епітет вшановує французького ботаніка Eugene Vieilard (1819—1896).

Опис[ред. | ред. код]

Дерево, що досягає висоти до 25 м. Кора важка, відлущується на малі смуги, темно-коричнева, але стає сірою з віком, злегка волокниста або гранульована всередині. Насіння яйцювате або кулясте, довжиною 5,5-6 мм і 4 мм в діаметрі.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни поширення: Нова Каледонія. Цей поширений вид розкиданий по всій південній та центральній Новій Каледонії зустрічається на висотах від 150 до 500 м над рівнем моря. Росте в рівнинних лісах на ультраосновних ґрунтах, особливо по берегах річок і у вологих западинах.

Використання[ред. | ред. код]

Немає комерційного використання цього дерева на о. Нова Каледонія.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Немає великих загроз цьому виду. Цей вид росте в охоронних районах, таких як фр. Montagne Des Sources.

Посилання[ред. | ред. код]