Dacrydium beccarii

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dacrydium beccarii
Podocarpaceae (Dacrydium beccarii) (15581505850).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Подокарпові (Podocarpaceae)
Рід: Dacrydium
Вид: D. beccarii
Біноміальна назва
Dacrydium beccarii
Parlatore 1867
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dacrydium beccarii
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dacrydium beccarii
EOL logo.svg EOL: 1033670
IPNI: 262000-1
IUCN logo.svg МСОП: 42447
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1030178

Dacrydium beccarii — вид хвойних рослин родини подокарпових.

Видовий епітет вшановує італійського ботаніка Одоардо Беккарі (Odoardo Beccari, 1843—1920), який зібрав типовий зразок.

Опис[ред. | ред. код]

Чагарник або невелике дерево 1-20 (35) м заввишки, до 80 см діаметром, з рясно розгалуженими гілками, які ростуть догори, часто утворюючи щільну парасоле- або куполоподібну крону. Кора луската, коричнева. Листя дуже щільне, так що пагони нагадують хвіст пухнастої тварини. Неповнолітніх рослин листки майже прямі, лінійно-ланцетні, довжиною до 17 мм, шириною 0,2 мм і товщиною 0,1 мм. Дорослих рослин листки довжиною 5-10 мм, шириною 0,3-0,4 мм, товщиною 0,2 мм, дуже густо розташовані, лінійно-ланцетні. Пилкові шишки розміром 7-10 × 2,5-3 мм, натягнуті на кластери стерильних 1-2 мм довжиною приквітників. Насіння повністю відкрите на вершині насіннєвої структури 3 мм завдовжки. Насіння блискуче, темно-коричневий, бл. 4 мм.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни поширення: Індонезія (Молуккські острови, Папуа, Сулавесі, Суматра); Малайзія (півострів Малайзія, Саравак); Папуа Нова Гвінея (архіпелаг Бісмарка); Філіппіни; Соломонові острови. Dacrydium beccarii є найбільш поширеним внизьких (до 20 м) мохових лісах на вилужених, підзолистих піщаних ґрунтах, де він може перевершити полог лусу особливо на гребенях гір на висотах від 500 м до 2500 м над рівнем моря. Крім того, був виявлений на карстовому вапняку, граніті і андезиті, а також на вологих торф'яних ґрунтах. Вид пов'язаний з інших хвойними, такими як Agathis, Dacrycarpus, Falcatifolium gruezoi (наприклад, на горі Халькон на Філіппінах), Nageia wallichiana, а іноді й Sundacarpus amarus. На гірських хребтів може краще конкурувати з численними покритонасінними в цих лісах, де ці покритонасінні залишаються дрібними деревами і чагарниками. У межах ареалу, середня річна температура становить 22,5 °C, з середнім мінімумом в найхолодніший місяць 18.3 °C, а середня річна кількість опадів 3200 мм.

Використання[ред. | ред. код]

Локально використовувалися для деревини; деревина використовується в будівництві будинків і для виготовлення барабанів (Нова Гвінея). Кора використовується в деяких селах в гірській місцевості як ізоляційний матеріал у стінах круглих невеликих будинків або хатин.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Вирубка лісів і лісозаготівлі, ймовірно, вплинули на субпопуляції. Цей вид присутній в ряді охоронних територій, наприклад Гунунг Леданг [гора Офір] в Малайзії та гора Халькон на Філіппінах.

Посилання[ред. | ред. код]