Dactylorhiza salina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dactylorhiza salina
укр. Зозульки солончакові
No-image-uk.png
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Orchidoideae
Триба: Orchideae
Підтриба: Orchidinae
Рід: Dactylorhiza
Вид: Зозульки солончакові
Біноміальна назва
Dactylorhiza salina
(Turcz. ex Lindl.) Soó, 1962
Синоніми
Dactylorchis salina (Turcz. ex Lindl.) Verm. 1947
Dactylorhiza cruenta subsp. salina (Turcz. ex Lindl.) E.Nelson 1976
Dactylorhiza knorringiana (Kraenzl.) Ikonn. 1969 publ. 1970
Dactylorhiza umbrosa subsp. knorringiana (Kraenzl.) Soó 1969
Dactylorhiza umbrosa var. knorringiana (Kraenzl.) Soó 1962
Orchis incarnata var. knorringiana Kraenzl. 1931
Orchis knorringiana (Kraenzl.) Czerniak. 1951
Orchis salina Turcz. ex Lindl. 1835
Orchis orientalis subsp. salina (Turcz. ex Lindl.) Klinge 1898
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Dactylorhiza salina
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dactylorhiza salina
EOL logo.svg EOL: 1094610
IPNI: 626669-1
The Plant List: kew-55562

Dactylorhiza salina (укр. Зозульки солончакові, пальчатокорінник солончаковий)[1] — багаторічна і трав'яниста рослина роду зозульок (Dactylorhiza) родини зозулинцевих (Orchidaceae).

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Рослини 10-30 см заввишки з порожнистим, досить товстим стеблом і 3-5-роздільними бульбами. Листя в числі 5-6 без плям, лінійно-ланцетні, нижні зазвичай дугоподібно відігнуті, 4-10 см завдовжки і 1-2,2 см завширшки, верхні загостреніші і вужчі, найвищі походять на приквітки і досягають основи колоса. Суцвіття короткоциліндричне, багатоквіткове, 3-12 см заввишки. Приквітки зелені або більш-менш фіолетовозабарвлені, вузьколанцетні, нижні дорівнюють квіткам або перевищують їх, верхні трохи коротше квіток. Квітки фіолетово-пурпурні, середній листочок зовнішнього кола оцвітини і 2 бічних внутрішнього кола складені в шолом, бічні зовнішні листочки відхилені; зовнішні листочки яйцевидно-ланцетні, бічні нерівнобокі, 2 бокових внутрішніх майже дорівнюють середньому зовнішньому. Листочки оцвітини 7-10 мм завдовжки. Губа 7-10 мм завдовжки, 7-10 мм завширшки, округла, тупа або на верхівці тупувато загострена, цільна або з ледь наміченими трьома лопатями. Шпорець 8-12 мм завдовжки, циліндричний, трохи звужений, трохи довший губи, рівний зав'язі. Зав'язь сидяча, скручена. Цвіте у червні — липні. Розмножується насінням. Кількість хромосом — 2n = 40.

Поширення[ред. | ред. код]

Росте в Західному і Східному Сибіру (Республіка Алтай, Хакасія, Тува, Бурятія, Читинська область), на Далекому Сході Росії, на Кавказі, в Казахстані, Киргизстані, у північній Монголії, у провінціях Сіньцзян і Сичуань Китаю а також на Тибеті на висоті до 3 600 м над рівнем моря.

Утворює природний гібрид Dactylorhiza × baicalica Aver. (1982) з іншим видом зозульок Dactylorhiza cruenta (O.F.Müll.) Soó[2].

Екологія[ред. | ред. код]

Зустрічається на болотах, біля струмків, на сирих солончаках, солонцях, осокових та інших сирих луках, у верболозах, листяних лісах, заростях обліпихи. Особливо часто поширений він на слабо заболочених солонцюватих і солончакуватих купинястих луках, у травостої яких є одним з найспецифічніших видів.

Природоохоронні заходи[ред. | ред. код]

Занесений до Червоних книг Амурської області (2009), Красноярського краю (2005, 2012), Ставропольського краю (2002), Республіки Саха (Якутія) (2000).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Власова Н. В., Доронькин В. М., Золотухин Н. И., Ковтонюк Н. К., Малышев Л. И., Иванова Е. В., Фризен Н. В. Флора Сибири (в 14 томах). Araceae — Orchidaceae. Под ред. д-ра биол. наук Малышева Л. И. и д-ра биол. наук Г. А. Пешковой. — Новосибирск: Наука, 1987. Том 4.- 247 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
  • Определитель высших растений Якутии: отв. ред. А. И. Толмачев. — Наука, Сиб. отд-ние, 1974. — 520 с. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Dactylorhiza × baicalica Aver. // The International Plant Names Index (англ.)