Damnatio memoriae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тондо з зображенням Септіміуса Северуса, його дружини Домни та дітей — Ґети і Каракалли. Після вбивства Ґети Каракаллою зображення Ґети були знищені.

Damnatio memoriae (лат. прокляття пам'яті) — особлива форма посмертного покарання, що застосовувалася в стародавньому Римі до державних злочинців — узурпаторів влади, учасників змов, імператорів що заплямували себе і означала, що засуджена персона не мала бути згадувана. Сам вираз є відносно новою формою, у давні часи вживався вираз лат. abolitio nominis.

Стародовній Рим[ред.ред. код]

Будь-які матеріальні свідчення про існування злочинця — статуї, настінні і надгробні написи, згадування в законах і літописах — підлягали знищенню, та стертю з пам'яті про померлого. Могли бути знищені також і всі члени сім'ї злочинця. Damnatio memoriae — термін не римського, але сучаснішого походження. В римських джерелах згадуються інші формулювання з тією ж суттю — memoria damnata, abolitio memoriae.
Як правило, damnatio memoriae з політичних мотивів не було абсолютним. Нерон був проклятий після смерті, але незабаром, після захоплення влади Вітеллієм, був удостоєний державних почестей. Після смерті Калігули сенат запропонував стерти пам'ять про нього, але цьому чинив опір принцепс Клавдій. Єдиний імператор, damnatio memoriae якого було офіційним і не було згодом оскаржене — Доміціан. Часто зображення недостойних імператорів усувалися з публічних монументів в Римі (наприклад, з рельєфу Марка Аврелія було видалено зображення Коммода), але продовжували зберігатися в приватних будинках і в провінційних містах. Той же Коммод, одного разу проклятий, був обожнений при Септіміусі Северусі.

Сучасні приклади[ред.ред. код]

Before
Після ретуші
Фотографія Сталіна з комісаром Миколою Єжовим була ретушована після його страти у 1940 р.

Більш сучасні приклади damnatio memoriae включають в себе видалення портретів, книг, приховування людей з фотографій, а також будь-які інші сліди суперників та противників Сталіна під час Великої Чистки (наприклад, у Великій Радянській Енциклопедії). Коли футбольна команда Радянського Союзу програла команді Югославії на літніх Олімпійських іграх 1952 року. Сталін наказав, щоб всі зняті кадри цієї гри мали бути знищені[1]. Сам Сталін на фотографіях був стертий на деяких пропагандистських фільмах, коли Микита Хрущов став керівником Радянського Союзу і місто Царицин, яке раніше було назване Сталінград було перейменоване у 1961 році в Волгоград.

Примітки[ред.ред. код]

  1. How do you punish a football team?. BBC News. June 24, 2010. Процитовано January 9, 2012. 

Посилання[ред.ред. код]

Mutilation and Transformation: Damnatio Memoriae and Roman Imperial Portraiture, The Art Bulletin, Sept 2006, by John Pollini англ.