Danganronpa 2: Goodbye Despair

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Danganronpa 2: Goodbye Despair
Danganronpa 2, cover art.jpg
Обкладинка оригінально версії відеогри для PSP
スーパーダンガンロンパ2 さよなら絶望学園
Super Danganronpa 2: Sayonara Zetsubō Gakuen
Жанр аніме та манґа про школу[d] і візуальна новела
Гра
Розробник Spike Chunsoft[1][2][3]
Abstraction Games[4]
Видавець

WW NIS America[en][1][3]

WW Spike Chunsoft (PC)[4]
Жанр пригоди,[1] екшн,[2] візуальна новела[2]
Дата виходу
Платформа PlayStation Portable,[5] PlayStation Vita,[6][1][3] Microsoft Windows,[4] macOS,[4] Linux,[4] PlayStation 4[8][9]
Режим гри однокористувацька гра[1][3]
Віковий рейтинг M (ESRB)[1][3]
Манґа
Super Danganronpa 2: Sayonara Zetsubō Gakuen
Автор Кю Куроюкі[10]
Видавець Kadokawa Shoten[10]
Журнал Famitsu Comic Clear[11][10]
Період випуску 2012 — дотепер
Кількість томів 3 (Список томів)
Манґа
Chō-Kōkō-Kyū no Kōun to Kibō to Zetsubō
Автор Кьосуке Суґа[12]
Видавець Mag Garden[en][12]
Інші видавці Dark Horse Comics[12]
Період випуску 2012 — 2016[12]
Кількість томів 3[12] (Список томів)
Манґа

  • Nangoku Zetsubo Carnival!
  • Dangan Island — Kokoro Tokonatsu Kokoronpa♪
  • Nanami Chiaki no Sayonara Zetsubō Daibōken
  • 4Koma Kings
  • Comic Anthology

Danganronpa 2: Goodbye Despair[Ком. 2] (яп. スーパーダンガンロンパ2 さよなら絶望学園 су:па: данґанромпа 2 сайонара дзецубо: ґакуен, Super Danganronpa 2: Sayonara Zetsubō Gakuen, неоф. укр. Супер Данґанромпа 2: До побачення, академіє розпачу) — японська пригодницька візуальна новела 2012 року, розроблена компанією Spike Chunsoft для PlayStation Portable.[⇨] Сиквел Danganronpa: Trigger Happy Havoc, друга у серії відеоігор Danganronpa. За відеогрою створено низку манґа-адаптацій та спін-офів.[⇨] Сюжет гри обертається довкола розгадок вбивств, які здійснюють учні старшої школи, ізольовані на групі безлюдних островів.[⇨] Danganronpa 2 отримала переважно позитивні відгуки критиків.[⇨]

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Базова структура, ігровий процес та розповідь історії відеогри такі ж, як і в Danganronpa: Trigger Happy Havoc, першій грі в серії.[13] Як і в попередній грі, у Danganronpa 2: Goodbye Despair протагоністом виступає учень престижної старшої школи Кібоґаміне, який впродовж розвитку подій відеогри змушений розслідувати низку вбивств своїх однокласників.[3] Цього разу головним героєм стає Хаджіме Хіната, що разом із 15 іншими учнями відправляється на віддалений тропічний острів Джаббервок.[14] Їм дається лише один спосіб вибратися — вбити когось зі своїх однокласників.[15][13] Стоїть ж за проведенням цієї смертельної гри Монокума, роботизована іграшка-ведмідь.[15]

Після кожного вбивства починається етап розслідування, під час якого потрібно шукати докази та отримувати показання інших учнів.[13] Опісля відбувається «класний суд», на якому гравець, використовуючи знайдені докази, повинен виявити вбивцю.[15] У разі успішного викриття вбивці суд завершується стратою злочинця, втім, якщо цього зробити не вдається, то порушник успішно «випускається» з навчального закладу, а решта учнів, включно з Хаджіме, страчуються Монокумою.[15] Під час суду гравець проходить низку міні-ігор,[3] які були доповнені, порівнюючи з попередньою відеогрою.[13] Зокрема тепер гравець повинен шукати не лише суперечності в словах інших, але також і підтверджувати їхні твердження доказами.[13]

У проміжках між вбивствами у гравця є вільний час, під час якого Хаджіме може спілкуватися зі своїми однокласниками. У вільний час чи під час розслідування гравець має змогу відвідувати різні локації на острові як звичайним переходом, так і за допомогою швидкого подорожування. Під час переміщення між локаціями камера розміщена з бічної точки зору, проте при їхньому відвідуванні змінюється на вигляд від першої особи. В ігровому меню є міні-гра, у якій потрібно піклуватися за тамагочі-подібну домашню тварину.[15]

Як і в попередній грі, у Danganronpa 2 є режим гри, в якому за альтернативним розвитком подій Усамі виграє перший поєдинок з Монокумою і з'являється можливість завершити розвиток відносин з усіма персонажами, з якими не вдалося цього зробити під час проходження основної кампанії.[13]

Сюжет[ред. | ред. код]

Хаджіме Хіната вступає до академії Кібоґаміне (яп. 希望ヶ峰学園 Кібоґаміне ґакуен, укр. «навчальний заклад вершини надії»), найпрестижнішої старшої школи в країні, до якої запрошують навчаються лише найобдарованіших у своїй сфері діяльності учнів. У перший же день він за дивних обставин зустрічає своїх 15 майбутніх однокласників і підозрілу роботизовану іграшку-кролика на ім'я Усамі. Усамі повідомляє, що всі учні разом негайно в обов'язковому порядку відправляються у шкільну подорож на віддалений тропічний острів. І, майже миттєво дивним чином опинившись на острові, перед учнями встановлюється низка правил, які передбачають мирний відпочинок на новому місці, хоча й перешкоджають їхньому поверненню. Попри обурення дивністю всієї ситуації, більшість друзів сприймають нагоду відпочити досить привабливим сценарієм.

Та нетривалий спокій школярів перериває поява Монокуми — роботизованої іграшки-ведмедя, який, побивши Усамі, забирає повноваження своєї «молодшої сестри», перейменовує її на Мономі і встановлює понад наявних правил низку своїх. Зокрема, правило про те, що учень може покинути острів лише за однієї умови — вбити когось зі своїх однокласників. Він пояснює, що після того, як відбувається вбивство, дається певний час на його розслідування, опісля чого починається «класний суд» (яп. 学級裁判 ґакю: саібан). На суді учні повинні з'ясувати обставини вбивства, виявити вбивцю і проголосувати за того, кого вони вважають винним. Якщо вони голосують вірно, Монокума страчує вбивцю, а решта продовжує жити своїм життям на острові. Проте якщо ж більшість віддасть свої голоси за невірну особу, справжній вбивця «випускається» зі школи, а на усіх решта очікує страта.

У міру розвитку подій Монокума намагається усіляко мотивувати учнів на скоєння вбивств і ті таки відбуваються. Водночас учні з'ясовують усе нові обставини стосовно свого становища — те, що вони перебувають на групі островів, відомих під спільною назвою як острів Джаббервок (яп. ジャバウォック島 джябавокку шіма, англ. Jabberwock Island), які невідомим чином збезлюдніли та зазнали дивних змін. Також школярі дізнаються, що вони насправді вже навчалися разом у старшій школі Кібоґаміне декілька років, проте їхні спогади про це були стерті «Організацією майбутнього» (яп. 未来機関 міраі кікан, англ. Future Foundation), яка імовірно і стоїть за їхнім ув'язненням на острові. Переживаючи як тяжкі випробування, так і короткочасні моменти радості, однокласники поступово зближуються один з одним.

Під час п'ятого суду викриваються члени «Організації майбутнього» — Мономі та Чіакі Нанамі. Остання також неочікувано виявляється винною у вбивстві Наґіто Комаеди, яке вона скоїла, сама того не усвідомлюючи. Монокума страчує Мономі та Чіакі.

На останньому, шостому, суді стає відомо, що усі учні насправді перебувають у віртуальній симуляції, до якої їх помістили представники «Організації майбутнього», а Усамі та Чіакі були їхніми віртуальними наглядачами і ніколи не існували в реальному світі. Усі, хто помер усередині симуляції, у реальності потрапили в глибоку кому. З'ясовується, що всі 15 однокласників носять титул «„Розпач“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「絶望」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Дзецубо:») і були уцілілими соратниками Джюнко Еношіми, організаторки смертельної гри в стінах Кібоґаміне, проте їхні віртуальні образи були створені без шкільних спогадів, тому в симуляції вони не знали про це. Ба більше, стає відомо, що Хаджіме Хіната під час навчання внаслідок експерименту академії Кібоґаміне перетворився зі звичайного школяра платного відділення в надзвичайно талановитого учня й отримав нову особистість під ім'ям Ідзуру Камукура, проте пізніше потрапив під вплив Джюнко. Ідея про їхнє розміщення всередині симуляції належала Макото Наеґі, одному з шести учнів, які вижили у смертельній грі у стінах академії Кібоґаміне і пізніше приєдналися до «Організації майбутнього». Метою цього було стерти спогади про шкільні роки, коли учні й впали в розпач, і відновити в них надію. Проте це рішення було прийняте всупереч міркуванням головного офісу «Організації майбутнього», за якими усі виявлені носії таких титулів повинні бути негайно ліквідовані. Втім, викривається, що після смерті Джюнко носії титулу «Розпач» спланували із самого початку потрапити до рук «Організації майбутнього» і бути поміщеними в симуляцію, щоб туди зрештою заманити уцілілих попередньої гри. Це й вдається зробити.

Монокума показує своє справжнє обличчя в образі штучного інтелекту, створеного на основі особистості Джюнко Еношіми та занесеного Ідзуру всередину віртуальної симуляції. Штучний інтелект Джюнко дає для голосування учням два варіанти — «випуститися» (покинути віртуальну реальність) або залишитись назавжди у ній. У першому випадку, за словами штучного інтелекту Джюнко, учні прокидаються і в їхні тіла в реальному світі завантажуються спогади, які вони отримали під час перебування у віртуальній симуляції, їхні шкільні спогади зникають, а усі, хто помер усередині симуляції, повертаються до життя. Коли вже учні мають намір голосувати за перший варіант, їх зупиняє Макото, який разом з двома іншими учасниками попередньої смертельної гри, Кьоко Кіріґірі та Бякуєю Тоґамі, потрапляють у симуляцію для порятунку уцілілих учнів. Наеґі повідомляє, що за планом Джюнко після голосування учнями за вихід із симуляції свідомість померлих однокласників заміниться копіями штучного інтелекту Джюнко. Втім, Макото розповідає про створений на випадок непередбачуваної ситуації альтернативний аварійний вихід із симуляції, за яким учні прокинуться, проте залишають тими, ким вони були до потрапляння в симуляцію — носіями розпачу, усі спогади про те, що сталося всередині симуляції, зникнуть, усі, хто помер всередині симуляції, залишаться перебувати в комі, а штучний інтелект Джюнко зітреться. Для Хаджіме це ще й імовірно означатиме зникнення його справжньої особистості і її заміну Ідзуру Камукурою. Попри тяжкі можливі наслідки, учні сповнюються надією та мужністю і спільно приймають рішення покинути симуляцію аварійним виходом.

В епілозі Макото, Кьоко та Бякуя полишають однокласників, які вирішили залишитися на острові, щоб, як припустила Кьоко, доглядати за тими з них, хто залишився в комі. Хаджіме, споглядаючи за відплиттям трійці, твердо приймає рішення продовжувати жити саме як Хаджіме Хіната.

Персонажі[ред. | ред. код]

Учні[ред. | ред. код]

Хаджіме Хіната (яп. 日向 創 Хіната Хаджіме)
Сейю: Мінамі Такаяма[en][16][2]
Титул: «„???“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「???」 чьо:-ко:ко:-кю: но «???»)
Головний герой. Надзвичайно захоплювався академією Кібоґаміне. Перед четвертим судом Наґіто з'ясовує і розкриває те, що Хаджіме насправді не володіє ніякою здібністю, а навчався в старшій школі у відділі з учнями на платній основі. На останньому суді ж з'ясовується, що Хаджіме під час свого навчання через надзвичайне захоплення Кібоґаміне був обраний академією для експерименту зі створення надзвичайно талановитої людини, гідної титулу «„Надія“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「希望」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Кібо:»). Експеримент передбачав зміни в мозку піддослідного і повну зміну його особистості — після нього він отримав ім'я Ідзуру Камукура (яп. 神座 出流 Камукура Ідзуру), на честь засновника навчального закладу. Втім, згодом Ідзуру потрапив під вплив Джюнко Еношіми й, ставши лідером носіїв «„Розпаччю“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「絶望」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Дзецубо:»), скоїв низку вбивств. Після смерті Еношіми та потрапляння до рук «Організації майбутнього» саме він помістив у віртуальну симуляцію штучний інтелект Джюнко перед тим, як його спогади були стерті. Один з уцілілих учнів, які перемогли на останньому суді.
Наґіто Комаеда (яп. 狛枝 凪斗 Комаеда Наґіто)
Сейю: Меґумі Оґата[en][16][2]
Титул: «„Щастя“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「幸運」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Ко:ун»)
Звичайний хлопець, потрапив до академії Кібоґаміне завдяки виграшу в лотереї, за що й отримав свій титул. Зовсім не вважає себе талановитим і захоплюється учнями Кібоґаміне, тими, хто має справжні таланти. Через невідому причину одержимий вірою в надію і ненавидить розпач. Готовий підтримати будь-кого, хто має більшу надію, навіть якщо це вбивця, чия надія — вибратися з острова шляхом пожертви життями своїх однокласників. Заявляє, що готовий навіть бути вбитий задля цього. Намагається всіляко надихнути надією інших і вірить, що чим більший розпач людям доводиться переживати, то тим більшою надією це наприкінці повертається. Протягом подій гри йому дійсно неодноразово дуже везе — він організовує перше вбивство руками Терутеру, виграє в «російську рулетку» з п'ятьма зарядженими патронами з шести, стає причиною викриття особистості наглядача з «Організації майбутнього» тощо. Перед четвертим судом дізнався, що усі учасники смертельної гри, включно з ним, були носіями титулу «Розпач». Через це він зневірився в однокласниках і став шостою жертвою, підлаштувавши власне вбивство таким чином, щоб вбивцю неможливо було визначити напевне, що мало б призвести до порятунку невідомого наглядача з «Організації майбутнього» та страти решти уцілілих. Саме талант Наґіто посприяв цьому — вбивцею виявилася Чіакі. Проте викриття її особистості іншими однокласниками на суді та їхня віра в те, що Комаеда дійсно надзвичайно щасливий, зрештою не дала змогу плану Наґіто повністю втілитися в життя. Нетривалий проміжок часу гравець слідкує за перебігом подій від імені Наґіто.
Чіакі Нанамі (яп. 七海 千秋 Нанамі Чіакі)
Сейю: Кана Ханадзава[16][2]
Титул: «„Геймер“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「ゲーマー」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Ґе:ма:»)
Прихильниця відеоігор. Наприкінці з'ясовується, що вона була створена «Організацією майбутнього» для спостереження за процесом реабілітації учнів. Ненавмисне стала вбивцею Наґіто. Страчена разом з Мономі на п'ятому суді.
Соня Невермайнд (яп. ソニア・ネヴァーマインド Соніа Нева:маіндо, англ. Sonia Nevermind)
Сейю: Міхо Аракава[en][16][2]
Титул: «„Принцеса“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「王女」 чьо:-ко:ко:-кю: но «О:джьо»)
Принцеса з королівської родини, яка править у вигаданому європейському королівстві Новоселік (яп. ノヴォセリック王国 новосерікку о:коку, англ. Novoselic Kingdom). До Кібоґаміне потрапила за програмою учнівського обміну[en]. Захоплюється Японією (насамперед японськими телевізійними драмами) і містичними речами (окультизмом, темою серійних вбивць). Має привітний і дещо наївний характер. Наприкінці гри стала недоброзичливо ставитися до Кадзуїчі, оскільки вважала, що той переслідує її, натомість знайшла спільну мову з Ґандамом і була вражена стратою останнього. Одна з уцілілих учнів, які перемогли на останньому суді.
Кадзуїчі Сода (яп. 左右田 和一 Со:да Кадзуічі)
Сейю: Хосоя Йосімаса[16][2]
Титул: «„Механік“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「メカニック」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Меканіку»)
Талановитий механік, який любить працювати з технікою, зокрема, з транспортом, хоча водночас сам боїться водити. З бідної родини, ставиться до інших людей з недовірою. Після знайомства з Сонею став сильно захоплюватися останньою. Один з уцілілих учнів, які перемогли на останньому суді.
Акане Оварі (яп. 終里 赤音 Оварі Акане)
Сейю: Ромі Паку[en][16][2][2]
Титул: «„Гімнастка“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「体操選手」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Таісо: сеншю»)
Гімнастка, яка постійно шукає для себе виклики. Полюбляє багато їсти. Нерозсудлива. Під час перебування на острові намагалася змагатися з Некомару у бою, хоча неодноразово діставала поразку. Намагалася кинути виклик і Монокумі, проте через її необдумані рішення постраждав насамперед Некомару. Смерть останнього найбільше вплинула на неї. Одна з уцілілих учнів, які перемогли на останньому суді.
Фуюхіко Кудзурю (яп. 九頭龍 冬彦 Кудзурю: Фуюхіко)
Сейю: Дайсуке Кішіо[en][16][2]
Титул: «„Ґокудо“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「極道」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Ґокудо:»)
Син голови клану Кудзурю, великого злочинного угрупування якудза. Попри свою недоброзичливу поведінку, набагато нижчий від решти однокласників і має дитячі риси обличчя. Мав молодшу сестру Нацумі. Пеко була його особистим охоронцем із самого дитинства і близькою для нього людиною. Під час другого суду Пеко намагалася переконати його пожертвувати нею та іншими учнями, аби самому вибратися з острова, проте він відмовився. Після страти останньої змінив власне ставлення до своїх однокласників, ставши більш відкритим. Один з уцілілих учнів, які перемогли на останньому суді.
Ґандам Танака (яп. 田中 眼蛇夢 Танака Ґандаму, англ. Gundham Tanaka)
Сейю: Томокадзу Суґіта[en][16][2]
Титул: «„Член комітету розведення домашніх тварин“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「飼育委員」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Ші:куі:н»)
Палкий прихильник тварин та догляду за ними. Із собою завжди носить чотирьох хом'яків, яких називає «чотирма небесними королями темряви та богами руйнування» (яп. 破壊神暗黒四天王 хакаі-шін анкоку шітенно:). Доволі самотній, проте ніколи не висловлює свої відчуття відкрито, натомість любить самовпевнено виголошувати малозрозумілі іншим промови, пов'язані здебільшого, на перший погляд, з темою окультизму, проте які часто мають зовсім інший підтекст. Убив Некомару в поєдинку. Страчений на четвертому суді.
Некомару Нідай (яп. 弐大 猫丸 Нідаі Некомару)
Сейю: Хірокі Ясумото[en][16][2]
Титул: «„Менеджер“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「マネージャー」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Мане:джя:»)
Управляв багатьма спортивними командами, які завдяки його тренуванням з аутсайдерів перетворювалися на чемпіонів. Бадьорий, запальний, рішучий, проте не надто кмітливий. Під час поєдинку Акане з Монокумою заступився за першу і був сильно поранений. Після «лікування» Монокумою повернувся в образі робота Мехамару. П'ята жертва, вбитий Ґандамом. На основі решток від робота Кадзуїчі створив Мінімару, примітивного маленького робота, якого віддав Акане.
Мікан Цумікі (яп. 罪木 蜜柑 Цумікі Мікан)
Сейю: Ай Каяно[en][16][2]
Титул: «„Членкиня комітету з охорони здоров'я“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「保健委員」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Хокені:н»)
Любить опікуватися хворими людьми. Має боязкий характер та часто вибачається, що імовірно пов'язано з тим, що вона часто стає жертвою насмішок і знущань з боку інших людей. На острові головним джерелом її образ стала Хійоко. Нерідко через власну незграбність потрапляє у непристойні ситуації. Після того, як захворіла на «захворювання розпаччю», до неї повернулися шкільні спогади. Вбила Хійоко та Ібукі. Страчена на третьому суді.
Хійоко Сайонджі (яп. 西園寺 日寄子 Саіонджі Хійоко)
Сейю: Судзуко Міморі[en][16][2]
Титул: «„Танцівниця японського танцю“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「日本舞踊家」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Ніхонбуйо:ка»)
Танцівниця традиційного японського танцю. Попри невелику різницю у віці з іншими однокласниками, вона найнижча і виглядає як дитина. Постійно вдягнена в кімоно фурісоде. Здебільшого життєрадісна, зневажає і намагається всіляко принижувати інших однокласників, а головна ціль її образ, Мікан, страждає від жахливого характеру Хійоко найбільше. Здружилася з Махіру і переймалася після смерті останньої. Четверта жертва, вбита Мікан після того, як стала свідком вбивства Ібукі.
Ібукі Міода (яп. 澪田 唯吹 Міода Ібукі)
Сейю: Косімідзу Амі[16][2]
Титул: «„Членкиня клубу легкої музики“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「軽音楽部」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Кеіонґаку-бу»)
Гітаристка популярного жіночого гурту. Має гострий слух. Весела, енергійна та життєрадісна. Третя жертва, вбита Мікан.
Махіру Коїдзумі (яп. 小泉 真昼 Коідзумі Махіру)
Сейю: Ю Кобаяші[en][16][2]
Титул: «„Фотографиня“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「写真家」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Шяшінка»)
Фотографиня. Привітна та доброзичлива, проте вимоглива. Під час навчання в Кібоґаміне над нею знущалася сестра Фуюхіко, Нацумі Кудзурю. Щоб захистити Махіру, її подруга на ім'я Сато вбила Нацумі. Махіру приховала це, проте пізніше Сато все ж була вбита. Махіру стала другою жертвою, вбита Пеко після того, як Фуюхіко намагався обговорити з Коїдзумі обставини вбивства своєї сестри.
Пеко Пекояма (яп. 辺古山 ペコ Пекояма Пеко)
Сейю: Міцуїсі Котоно[16][2]
Титул: «„Кендоїстка“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「剣道家」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Кендо:ка»)
Фехтувальниця кендо. За спиною завжди носить свій меч для фехтування. Небагатослівна. Після потрапляння на острів приховувала те, що є особистим охоронцем Фуюхіко. Надзвичайно віддана останньому і готова задля нього пожертвувати своїм життям та життями інших. Убила Махіру. Страчена на другому суді.
Терутеру Ханамура (яп. 花村 輝々 Ханамура Терутеру)
Сейю: Фукуяма Дзюн[16][2]
Титул: «„Кухар“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「料理人」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Рьо:рінін»)
Майстерний кухар. Хоча й він заявляє, що є міським шеф-кухарем, насправді його родина управляє непримітним закладом харчування в сільській місцевості, який Терутеру хотів врятувати від закриття і тому наполегливо намагався досягти успіху. Низький і трохи повний. Має дещо збочений характер, полюбляє робити непристойні натяки. Його матір була дуже хворою і лікарі прогнозувати, що вона ще недовго проживе, тому, коли Монокума повідомив, що з моменту вступу до академії пройшло декілька років, Терутеру, відчуваючи сильне бажання повернутися додому, щоб побачити матір, вигадав план вбивства Наґіто, який, як стало попередньо відомо Ханамурі, сам планував когось вбити. Проте під час вечірки Терутеру помилково вбив не Наґіто, а «Обманщика» (несправжнього Бякую). Страчений на першому суді, так і не дізнавшись про долю своєї сім'ї.
«„Обманщик“ найвищого рівня старшої школи» (яп. 超高校級の「詐欺師」 чьо:-ко:ко:-кю: но «Саґіші») (несправжній Бякуя Тоґамі)
Сейю: Акіра Ішіда[en][16][2]
Прикидався Бякуєю Тоґамі, хлопцем з дуже багатої та впливової родини. Полюбляє багато їсти, виглядає набагато повнішим за інших. Дещо зверхній та владний, проте йому не байдужа доля інших людей. Невідомо ніяких відомостей про його справжню особистість. Намагаючись запобігти початку вбивств, вигадав низку заходів безпеки та план, за яким усі учні повинні були спільно провести вечірку, проте під час наглядання за заходом сам був помилково вбитий Терутеру, ставши першою жертвою.

Наглядачі[ред. | ред. код]

Монокума (яп. モノクマ )
Сейю: Нобуйо Ояма[en][16][2]
Роботизована іграшка-ведмідь. Під час останнього суду з'ясовується справжня особистість того, хто за ним стояв — штучний інтелект Джюнко.
Усамі (яп. ウサミ ) / Мономі (яп. モノミ )
Сейю: Такако Сасуґа[ja][16][2]
Роботизована іграшка-кролик. Створена «Організацією майбутнього» для спостереження та керування процесом реабілітації учнів. Хоча на п'ятому суді її разом з Чіакі «страчує» Монокума, з'являється на наступному, останньому, суді.
Джюнко Еношіма (яп. 江ノ島 盾子 Еношіма Джюнко)
Сейю: Тойоґуті Меґумі[2]
Штучний інтелект, створений на основі особистості Джюнко Еношіми за аналогією з Альтер Его.

Учасники смертельної гри в школі[ред. | ред. код]

Макото Наеґі (яп. 苗木 誠 Наеґі Макото)
Сейю: Меґумі Оґата[en][2]
Головний герой першої відеогри, який уцілів під час смертельної гри в школі. Входить до віртуальної симуляції під час останнього суду, щоб допомогти вибратися з неї іншим учням.
Кьоко Кіріґірі (яп. 霧切 響子 Кіріґірі Кьо:ко)
Сейю: Хікаса Йоко[2]
Персонаж першої відеогри, яка уціліла під час смертельної гри в школі. Приходить до віртуальної симуляції слідом за Макото.
Бякуя Тоґамі (яп. 十神 白夜 Тоґамі Бякуя)
Сейю: Акіра Ішіда[en][16][2]
Персонаж першої відеогри, який уцілів під час смертельної гри в школі. Приходить до віртуальної симуляції слідом за Макото.

Інші[ред. | ред. код]

Нацумі Кудзурю (яп. 九頭龍 菜摘 Кудзурю: Нацумі)
Сестра Фуюхіко. Знущалася з Махіру. Вбита Сато до початку основних подій відеогри.
Сато (яп. サトウ Сато:)
Колишня однокласниця основних героїв відеогри, подруга Махіру. Вбила Нацумі Кудзурю за знущання з Махіру. Померла до початку основних подій відеогри, імовірно вбита Фуюхіко.
Ідзуру Камукура (яп. 神座 出流 Камукура Ідзуру)
Засновник академії Кібоґаміне. На його честь таке ім'я також давали учням, які внаслідок проведених академією експериментів отримували надзвичайні таланти.

Історія створення[ред. | ред. код]

Відеогра створена компанією Spike Chunsoft.[3] Дизайн персонажів, виконаний в стилі аніме, створив Руй Комацудзакі.[3]

Видана в Японії 26 липня 2012 року для PlayStation Portable.[5] Поряд зі звичайним виданням було опубліковане також обмежене видання, до якого входили сумка, CD-диск, саундтрек, медаль із зображенням Монокуми.[17] 10 жовтня 2013 року в Японії для PlayStation Vita Danganronpa 2 та Danganronpa: Trigger Happy Havoc, попередня відеогра, вийшли єдиним зібранням, яке отримало назву Danganronpa 1・2 Reload і містило нове сенсорне управління та графіку високого розширення.[6][7]

Видана у вересні 2014 року у Північній Америці та Європі компанією NIS America[en] для PlayStation Vita під назвою Danganronpa 2: Goodbye Despair.[1][3][18] Обмежене видання поширювалося через онлайн-магазин NIS America і містило арт-бук, оригінальний саундтрек, колекційну коробку, стікери, «монокоїни» та сонцезахисні окуляри.[19] У березні 2017 року збірка Danganronpa 1・2 Reload видана у Північній Америці та Європі для PlayStation 4.[20]

Манґа[ред. | ред. код]

На основі відеогри було створено низку манґа-робіт. Однойменна манґа-адаптація Кю Куроюкі почала видаватися в журналі Famitsu Comic Clear у 2012 році.[11][10] Видавництвом Kadokawa Shoten було видано 3 томи оригінальної манґи.[10]

Манґа Super Danganronpa 2 Chō-kōkō-kyū no Kōun to Kibō to Zetsubō (яп. スーパーダンガンロンパ2 超高校級の幸運と希望と絶望 ) Кьосуке Суґи виходила на сайті видавництва Mag Garden[en] у 2012—2016 роках. Робота розповідає про події другої відеогри від імені Наґіто Комаеди. Всього друком було видано 3 томи цієї манґи. У квітні 2014 року компанія Dark Horse Comics повідомила про намір видати у вересні того ж року манґу Chō-Kōkō-Kyū no Kōun to Kibō to Zetsubō у Північній Америці під назвою Danganronpa 2: Ultimate Luck and Hope and Despair.[12][21]

Інші манґи за відеогрою:[22]

  • Dangan Island — Kokoro Tokonatsu Kokoronpa♪ (яп. スーパーダンガンロンパ2だんがんアイランドココロ常夏、ここロンパ♪ )
  • Nanami Chiaki no Sayonara Zetsubō Daibōken (яп. スーパーダンガンロンパ2七海千秋のさよなら絶望大冒険 )
  • Nangoku Zetsubo Carnival! (яп. スーパーダンガンロンパ2南国ぜつぼうカーニバル! )
  • 4Koma Kings (яп. スーパーダンガンロンパ2さよなら絶望学園 4コマKINGS )
  • Comic Anthology (яп. スーパーダンガンロンパ2さよなら絶望学園コミックアンソロジー )

Список томів Sayonara Zetsubō Gakuen[ред. | ред. код]

Дата виходу ISBN
1 15 листопада 2013[23]ISBN 978-4047292819
2 14 лютого 2015[24]ISBN 978-4047301412
3 15 березня 2017[25]ISBN 978-4047344624

Список томів Chō-kōkō-kyū no Kōun to Kibō to Zetsubō[ред. | ред. код]

Дата виходу ISBN
1 3 червня 2013[26]ISBN 978-4800001733
2 14 липня 2014[27]ISBN 978-4800003416
3 14 березня 2017[28]ISBN 978-4800006639

Саундтрек[ред. | ред. код]

Danganronpa 2 Original SoundtrackM:
Саундтрек-альбом
Композитор Масафумі Такада[en], Сатоші Івасе[29]
Дата випуску 31 серпня 2012[30][29]
Жанр різні
Мова японська і американська англійська
Лейбл Sound Prestige Records[30][29]

Саундтрек аніме-серіалу виданий в Японії 31 серпня 2012 року компанією Sound Prestige Records на 3 CD-дисках під назвою «Danganronpa 2 Original Soundtrack» (яп. スーパーダンガンロンパ2 オリジナルサウンドトラック ).[30][29]

Автор музики Масафумі Такада[en][29].

Автор музики Масафумі Такада[en][29].

Автор музики Масафумі Такада[en][29].

Сприйняття[ред. | ред. код]

Огляди
Світові
ВиданняОцінка
Famitsu37/40[35]
Game Informer8/10[36]
Game Revolution4/5 зірок[37]
GameSpot8/10[38]
Giant Bomb3/5 зірок[39]
Joystiq3.5/5 зірок[40]
RPGFan85 %[13]
Polygon8/10[41]
Videogamer.com8/10[42]
Агрегатори
АгрегаторОцінка
Metacritic(PC) 83/100[32]
(Vita) 81/100[33]
Нагороди
ВиданняНагорода
Famitsu[en]Улюблена гра року за версією читачів[43]
Hardcore GamerBest PS Vita Game,[44]
Best New Character (Монокума)[45]
Best Adventure Game[45]
Japan Game AwardsНагорода досконалості[46]
GameFanGame of the Year,
Best Sony Portable Exclusive Game,
Best Adventure Game[47]

Відеогра[ред. | ред. код]

Продажі[ред. | ред. код]

У свій перший тиждень продаж Danganronpa 2: Goodbye Despair була продана в кількості 69 000 копій, посівши п'яте місце за тижневими продажами відеоігор.[48] Станом на липень 2018 року відеогра мала в Steam близько 178 000 гравців.[49] Загальні продажі версії відеогри для PSP в Японії за весь її життєвий цикл склали 162 408 проданих копій.[50]

Danganronpa 1・2 Reload для PlayStation Vita у свій перший тиждень після виходу в Японії була продана у кількості 76 172 копій, ставши п'ятою найпродаванішою відеогрою того тижня.[51] Загалом у Японії було продано 187 202 копії Danganronpa 1・2 Reload (177 149 копій — PS Vita і 10 053 копії — PS4).[52]

У США та Європі до 29 квітня 2015 року Danganronpa: Trigger Happy Havoc та Danganronpa 2 разом були продані у кількості понад 200 000 копій, що за словами головного виконавчого директора компанії NIS America, Такуро Ямашіти, було разючим результатом, оскільки ці відеоігри були ексклюзивами для PS Vita.[53]

Відгуки[ред. | ред. код]

Danganronpa 2: Goodbye Despair отримала здебільшого позитивні відгуки ігрових критиків. Японський журнал про відеоігри Famitsu[en] поставив відеогрі сумарну оцінку 37 із 40 на основі оцінок чотирьох оглядачів (10/9/9/9), а читачами журналу вона була обрана найкращою відеогрою 2012 року, здобувши середній бал 9,79/10.[54]

Оглядач сайту Hardcore Gamer оцінив Danganronpa 2: Goodbye Despair на 4,5/53 похваливши покращені, порівнюючи з попередньою грою, серії, сюжет та ігровий процес.[14] Рецензенти сайту Kotaku[en] порівняли Danganronpa 2 з серіями відеоігор Persona[en], Zero Escape[en] та Phoenix Wright: Ace Attorney[en], відзначили складні загадки, незабутніх персонажів, острів як цікаве місце для дослідження, проте як недоліки наводили незрозумілий загальний сюжет та дещо складні міні-ігри.[15]

Відеогра здобула «Нагороду досконалості» (яп. 優秀賞 ю:шю:-шьо:, англ. «Award of Excellence») на церемонії Japan Game Awards 2013.[46] У 2014 році журналом GameFan[en] Danganronpa: Trigger Happy Havoc і Danganronpa 2: Goodbye Despair були названі найкращими пригодницькими іграми та найкращими іграми року.[47]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. а б Версія Danganronpa 1・2 Reload.
  2. Офіційна англомовна назва відеогри, під якою вона видається на Заході.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж DANGANRONPA 2: GOODBYE DESPAIR. danganronpa.us. Архів оригіналу за 8 серпень 2018. Процитовано 14 серпня 2019. 
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб Danganronpa 2: Goodbye Despair. Metacritic (en). Архів оригіналу за 11 жовтень 2018. Процитовано 14 серпня 2019. 
  3. а б в г д е ж и к л м Archived copy. Архів оригіналу за 2014-09-08. Процитовано 14 серпня 2019. 
  4. а б в г д е Danganronpa 2: Goodbye Despair on Steam. store.steampowered.com (en). Архів оригіналу за 21 липень 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  5. а б в 『スーパーダンガンロンパ2』7月26日発売決定&一部声優発表! さらに最新PVをファミ通.comで先行公開!!【動画あり】. ファミ通.com (ja). Архів оригіналу за 13 листопад 2018. Процитовано 14 серпня 2019. 
  6. а б в Ishaan . July 3, 2013 . 9:00am (2013-07-03). Danganronpa 1 & 2 Reload Slated For Release In October. Siliconera. Архів оригіналу за 2015-03-28. Процитовано 14 серпня 2019. 
  7. а б Spencer . July 9, 2013 . 6:13pm (2013-07-09). DanganRonpa: Trigger Happy Havoc Will Have High Res Movies, Touch Controls. Siliconera. Архів оригіналу за 2014-08-21. Процитовано 14 серпня 2019. 
  8. а б Danganronpa 1•2 Reload. PlayStation™Store. Архів оригіналу за 19 червень 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  9. а б 『ダンガンロンパ』シリーズをまとめてPS4で遊べる『ダンガンロンパ1・2 Reload』が本日発売!. ファミ通.com (ja). Архів оригіналу за 7 листопад 2017. Процитовано 14 серпня 2019. 
  10. а б в г д スーパーダンガンロンパ2 さよなら絶望学園SUPER DANGANRONPA 2(ファミ通クリアコミックス). https://mediaarts-db.bunka.go.jp/. Media Art Database, Управління культури Японії. Процитовано 14 серпня 2019.  (яп.)
  11. а б スーパーダンガンロンパ2 | ファミ通コミッククリア. Архів оригіналу за 24 September 2018. Процитовано 14 серпня 2019. 
  12. а б в г д е Ressler, Karen (April 13, 2018). Dark Horse Licenses Danganronpa 2: Ultimate Luck and Hope and Despair Manga. Anime News Network. Процитовано 14 серпня 2019. 
  13. а б в г д е ж RPGFan Review - Danganronpa 2: Goodbye Despair. www.rpgfan.com. Архів оригіналу за 11 березень 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  14. а б Whittaker, Matt (2014-08-29). Review: Danganronpa 2: Goodbye Despair. Hardcore Gamer. Архів оригіналу за 2014-09-01. Процитовано 14 серпня 2019. 
  15. а б в г д е Schreier, Kirk Hamilton & Jason. Danganronpa 2: Goodbye Despair: The Kotaku Review. Kotaku. Архів оригіналу за 11 квітень 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  16. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ダンガンロンパ1・2 Reload (ja). Архів оригіналу за 1 лютий 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  17. Super Danganronpa 2 Sayonara Zetsubou Gakuen Limited Edition Package | Senpai Gamer 先輩 - Nintendo, PlayStation, Xbox, iPhone and Android news with Anime news from Japan, America and Europe. Senpaigamer.com. 2012-06-20. Архів оригіналу за 2012-06-23. Процитовано 14 серпня 2019. 
  18. DANGANRONPA 2: GOODBYE DESPAIR COMING TO NORTH AMERICA AND EUROPE THIS FALL!. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 14 серпня 2019. 
  19. Archived copy. Архів оригіналу за 2014-06-26. Процитовано 14 серпня 2019. 
  20. NIS America to Release Danganronpa 1•2 Reload for PS4. Anime News Network (en). Архів оригіналу за 2019-07-06. Процитовано 14 серпня 2019. 
  21. Dark Horse Manga Reveals "Danganronpa" Sequel. www.darkhorse.com (en). Процитовано 14 серпня 2019. 
  22. ダンガンロンパ([原作]スパイク・チュンソフト). https://mediaarts-db.bunka.go.jp/. Media Art Database, Управління культури Японії. Процитовано 14 серпня 2019.  (яп.)
  23. スーパーダンガンロンパ2 さよなら絶望学園(1) (ファミ通クリアコミックス). Процитовано 14 серпня 2019. 
  24. スーパーダンガンロンパ2 さよなら絶望学園(2) (ファミ通クリアコミックス). Процитовано 14 серпня 2019. 
  25. スーパーダンガンロンパ2 さよなら絶望学園(3) (ファミ通クリアコミックス). Процитовано 14 серпня 2019. 
  26. スーパーダンガンロンパ2 超高校級の幸運と希望と絶望 1 (マッグガーデンコミックス Beat'sシリーズ). Процитовано 14 серпня 2019. 
  27. スーパーダンガンロンパ2 超高校級の幸運と希望と絶望 2 (マッグガーデンコミックス Beat'sシリーズ). Процитовано 14 серпня 2019. 
  28. スーパーダンガンロンパ2 超高校級の幸運と希望と絶望 3 (マッグガーデンコミックス Beat'sシリーズ). Процитовано 14 серпня 2019. 
  29. а б в г д е ж и к л м н п RPGFan Music - Super Danganronpa 2 OST. www.rpgfan.com. Архів оригіналу за 15 липень 2018. Процитовано 14 серпня 2019. 
  30. а б в г д е スーパーダンガンロンパ2 オリジナルサウンドトラック. SOUND PRESTIGE RECORDS. Архів оригіналу за 7 травень 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  31. а б в スーパーダンガンロンパ2 オリジナルサウンドトラック|エビテン. ebten.jp. Процитовано 14 серпня 2019. 
  32. Danganronpa 2: Goodbye Despair for PC. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 27 липень 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  33. Danganronpa 2: Goodbye Despair for PlayStation Vita Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 31 липень 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  34. Vincent, Brittany (September 28, 2014). Review: Danganronpa 2: Goodbye Despair. Destructoid. Modern Method. Архів оригіналу за березень 11, 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  35. スーパーダンガンロンパ2 さよなら絶望学園 [PSP]/ファミ通.com. Famitsu. Enterbrain. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 серпня 2019. 
  36. Wallace, Kimberly (August 29, 2014). Looks Can Be Deceiving - Danganronpa 2: Goodbye Despair - Vita - www.GameInformer.com. Game Informer. GameStop. Архів оригіналу за серпень 13, 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  37. LaBella, Anthony (January 8, 2015). Danganronpa 2: Goodbye Despair Review. Game Revolution. AtomicOnline. Архів оригіналу за грудень 26, 2016. Процитовано 14 серпня 2019. 
  38. Kemps, Heidi (August 25, 2014). Danganronpa 2: Goodbye Despair Review - GameSpot. GameSpot. CBS Interactive. Архів оригіналу за August 25, 2014. Процитовано 14 серпня 2019. 
  39. Klepek, Patrick (October 1, 2014). Danganronpa 2: Goodbye Despair Review - Giant Bomb. Giant Bomb. CBS Interactive. Архів оригіналу за березень 11, 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  40. Arendt, Susan (September 8, 2014). Danganronpa 2: Goodbye Despair Review: Magically malicious. Joystiq. AOL. Архів оригіналу за грудень 18, 2015. Процитовано 14 серпня 2019. 
  41. Farokhmanesh, Megan (September 18, 2014). Danganronpa 2: Goodbye Despair Review: Sophomore Effort. Polygon. Vox Media. Архів оригіналу за серпень 9, 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  42. Phipps, Brett (September 5, 2014). Danganronpa 2: Goodbye Despair Review - Videogamer.com. Videogamer.com. Candy Banana. Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 14 серпня 2019. 
  43. Nakamura, Toshi (March 14, 2013). Japanese Gamers' Favorite Games of 2012 Might Surprise You. Kotaku. Gawker Media. Архів оригіналу за листопад 18, 2018. Процитовано 14 серпня 2019. 
  44. Best of 2014 – Day One: PS3, 360, PSV, 3DS. Hardcore Gamer. December 23, 2014. Архів оригіналу за жовтень 24, 2017. Процитовано 14 серпня 2019. 
  45. а б Best of 2014 – Day Six: Character, Strategy, Adventure, Sports. Hardcore Gamer. December 28, 2014. Архів оригіналу за листопад 9, 2015. Процитовано 14 серпня 2019. 
  46. а б JAPAN GAME AWARDS2013. awards.cesa.or.jp. Архів оригіналу за 12 вересень 2017. Процитовано 14 серпня 2019. 
  47. а б Diehard GameFAN’s 2014 Video Game Awards. Архів оригіналу за 22 червень 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  48. Ishaan (2012-08-01). This Week In Sales: New Super Mario Bros. 2 Gathers The Gold. Siliconera. Архів оригіналу за 2019-01-11. Процитовано 14 серпня 2019. 
  49. Orland, Kyle (2018-07-06). Valve leaks Steam game player counts; we have the numbers. Ars Technica. Condé Nast. Архів оригіналу за 2018-07-10. Процитовано 14 серпня 2019.  Complete list. Архівовано 2018-07-11 у Wayback Machine.
  50. Danganronpa. Japan Game Sales Database. Архів оригіналу за 19 July 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 
  51. This Week In Sales: At Last… Pokémon X And Pokémon Y. Siliconera. 16 October 2013. Архів оригіналу за 2015-03-28. Процитовано 14 серпня 2019. 
  52. Danganronpa Reload. Japan Game Sales Database. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 14 серпня 2019. 
  53. Jarvis, Matthew (29 April 2015). Japanese visual novel Danganronpa sells 200,000 units in the West. MCV. Архів оригіналу за 2015-07-25. Процитовано 14 серпня 2019. 
  54. Blog Archive » Famitsu readers rank the top games of 2012. Gaming Everything. Архів оригіналу за 2013-03-18. Процитовано 14 серпня 2019. 
  • Японсько-український словник / уклад. Бондаренко І., Бондар Ю., Букрієнко А., та ін. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 464 с. — ISBN 978-966-489-139-1.

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційні вебсторінки