Deadpool (відеогра)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Deadpool
Deadpool video game cover.png
Загальне
Розробник США High Moon Studios
Видавець США Activision
Дистриб'ютор Marvel Entertainment
Жанр(и) екшн, hack and slash і шутер
Платформа Microsoft Windows
PlayStation 3
PlayStation 4
Xbox 360
Xbox One
Творці
Продюсер Браян Джонсон
Сценарист(и) Деніел Уей[en]
Ігродизайнер(и) Joseph Shackelford
Композитор(и) Julian Soule
Технічне
Дата випуску США 25 червня 2013[1]
Вік. обмеження ACB: MA15+Mature 15+
ESRB: MMature
PEGI: 18
[2][3][4]
Рушій Unreal Engine 3
Режим гри Однокористувацький
Носій оптичний диск, Steam і Humble Stored
Керування геймпад, клавіатура та мишка
Офіційний сайт

Deadpool (укр. Дедпул) — відеогра в жанрі екшин про однойменного персонажа коміксів, виданих компанією Marvel Comics. Гра розроблена компанією High Moon Studios та видали її Activision. Сценаристом був призначений Деніел Уей[en], який займається коміксами про Дедпула з 2008 року[5]. Нолан Норт, який раніше працював з Дедпулом, озвучив персонажа[6].

Відеогра вийшла 25 червня 2013 року[1] на платформах PlayStation 3, Xbox 360[7][8] і Microsoft Windows[9].

17 листопада 2015 року вийшла на PlayStation 4 та Xbox One[10].

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Гра вийшла сумішшю жанрів екшин, hack and slash і шутера і третьої особи, де нові комбінації ударів відкриваються в міру розвитку навичок персонажа, у даному випадку для відкриття нових прийомів і навичок потрібно вбити певну кількість противників. Як і в коміксах — Дедпул часто розбиває четверту стіну та спілкується з гравцем безпосередньо під час ігрового процесу: він часто обговорює, як добре гравець грає ним, а також розповідає гравцю сюжетні дані.

Бойова система, за замовчуванням Дедпул озброєний парою пістолетів і мечами, але йому також доступний: гігантський молот, плазмова гармат і ще багато видів зброї. Гравцеві надана можливість міняти зброю і спорядження персонажа під час ігрового процесу. Дедпул може використовувати телепортацію для подолання коротких дистанцій. Персонаж має таку ж здатність регенерації, як і Росомаха, але іноді, за сюжетом, він буде розпадатися на клапті при отриманні серйозних пошкоджень[11].

Сюжет[ред. | ред. код]

Дедпул, шибайголова та безсмертний найманець, хоче щоб про нього вийшла відеогра. Погрожуючи розробникам з High Moon Studios розправою, він добивається цього. Його першою роботою стає захоплення медіамагната Ченс Уайта, але містер Злидень разом з Арклайт і Вертиго викрадає його прямо на очах у Дедпула, після чого Злидень вбиває Ченса. Далі Дедпул спільно з Кабелем і Людьми Ікс (Росомаха, Роуг, Псайлок, Доміно) починають полювання на містера Злидня.

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Дедпул — протагоніст гри
  • Росомаха
  • Псайлок
  • Доміно
  • Роуг
  • Кабель
  • Містер Злидень — головний антагоніст гри, ватажок Мародерів
  • Арклайт — член Мародерів
  • Вертиго — член Мародерів
  • Блокбастер — член Мародерів
  • Ченс Уайт
  • Пітер Делла Пенна — директор High Moon Studios, яка розрабляла гру про Дедпула.
  • Смерть

Розрабока і маркетинг[ред. | ред. код]

Вперше гра була анонсована на San Diego Comic-Con International у 2012 році[12]. На анонсі продемонстрували тільки трейлер відеогри[12]. Незабаром на офіційному сайті видавництва Marvel була опублікована стаття, яку написав сам Дедпул, де він підтверджує інформацію про розробку своєї власної гри й що для цього найняв компанію High Moon Studios[5].

GameSpot випустила новорічну рекламу гри, де Дедпул вітає людей зі святом і розповідає про старт передзамовлення гри, заявивши, що випуск планується на 2013 рік[13].

Пізніше, у прес-релізі, Пітер Делла Пенна казав, що Деніел Уей[en] вже написав сценарій для гри, вносячи притаманний коміксам про Дедпула гумор[14].

Відеогра створена на базі рушія Unreal Engine 3, який також був використаний розробниками Transformers: War for Cybertron і Transformers: Fall of Cybertron[15].

Випуск[ред. | ред. код]

Реліз відеогри відбувся 25 червня 2013 року[16]. Версія для Microsoft Windows під'єднана до Steam з усіма досягненнями з інших платформ[17].

Передзамовлення[ред. | ред. код]

Гра була доступна для передзамовлення в магазинах Amazon, EBGames[en]. і GameStop. При попередні замовлення через Amazon можна було отримати кредит у вигляді 5$ або 3£, які можна було витратити на різні комікси компанії Marvel Comics, також ті хто замовив отримували цифрові шпалери. Всі хто зробив передзамовлення на GameStop і EBGames мали можливість завантажити два бонусні рівні, для режиму випробування, а також два додаткові костюми для персонажа[18][19].

Відгуки та критика[ред. | ред. код]

На виставці Gamescom 2012 журналістам була показана рання демо-версія гри, яка отримала номінація «найкраще з показаного». Кілька веб-сайтів, такі як Joystiq і GameSpot, написали позитивні відгуки про демо[20].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • На рівні каналізація можна знайти піцу в яку забитий сай, це натяк на черепашок ніндзя, а саме на Рафаеля.
  • Ігрове меню таке ж як у грі Postal 3.
  • Якщо у квартирі Дедпула взяти телефон, то він подзвонить своєму голосу — Нолану Норту.
  • Коли Дедпул готує на кухні млинці, він вимовляє фразу: «Люблю запах млинців вранці. Запах перемоги!». Це фраза підполковник Кілгор у фільмі «Апокаліпсис сьогодні».
  • Підійшовши до книжкової шафи, Дедпул починає обурюватися, куди подівся його улюблений 98-й випуск Нових Мутантів з автографом. Саме в цьому коміксі в 1991 році вперше з'явився Дедпул.
  • В одній з кімнат квартири Дедпула можна побачити оригінальний костюм Росомахи.
  • Бігаючи по третьому розділі, у певний момент гра перетворюється в 8-бітну і нагадує відеогру «The Legend of Zelda». Пізніше гра набуває вигляду відеоігри «Prince of Persia».
  • У каналізації можна знайти величезний старовинну ретро-скриню, всередині якої нічого немає, крім світла і сяйва. Герой стрибає в неї та отримує підсилювач здібностей Дедпула до телепортації. Це натяк на японські RPG-ігри. Ще персонаж згадує, що саме через це він і перестав грати в RPG-ігри.
  • При гонитві на вагонетках грає звукова тема, яка дуже сильно нагадує тему з фільмів про Індіани Джонса.

Примітки[ред. | ред. код]