Щучник дернистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Deschampsia cespitosa)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Щучник дернистий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Щучник (Deschampsia)
Вид:
Щучник дернистий (D. cespitosa)
Біноміальна назва
Deschampsia cespitosa

Щучник дернистий[1][2][3] (Deschampsia cespitosa) — вид багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae). Етимологія: лат. caespitosa — «чубатий»[4].

Опис[ред. | ред. код]

Рослина має глибоке коріння до 1 м. Вегетативне розмноження здійснюється підземними пагонами. Стебла міцні вертикальні й гладкі, від 20 см до 1,5(2) м. Листя 10–60 см завдовжки; шириною 2–5 мм. Листки мають різучі, зворотно-зазубрені краї. Язичок завдовжки від 6 до 8 мм. Суцвіття — багатоколоскова волоть, 10–50 см завдовжки; 3–20 см в ширину. Колоски довжиною 4–6 мм. Плоди — зернівки, відносно легкі та схильні до вітрового або плавучого поширення, довжиною ≈ 2 міліметрів.

Поширення[ред. | ред. код]

Населяє від помірних до арктичних районів Європи та Азії і Північній Америці. У гірських районах зустрічається навіть у тропічній Африці й Азії, а також в Австралії (Тасманія) і Новій Зеландії. Зростає на вологих і мокрих луках і болотах.

В Україні зростає на вологих луках, у лісах, на болотах — у Поліссі, Лісостепу і Карпатах, часто; заходить у північну частину Лівобережного Степу[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deschampsia cespitosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  3. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 445.
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 3 січня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]