Die PARTEI
Die PARTEI | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Німеччина |
| Голова партії | Мартін Зоннеборнd |
| Дата заснування | 2 серпня 2004[1] |
| Штаб-квартира | Берлін, Німеччина[2] |
| Ідеологія | Популізм і grassroots democracyd |
| Кількість членів | 53 443[3] |
| Офіційний колір (кольори) | чорний, білий і червоний |
| Друкований орган | Titanicd |
| Офіційний сайт | die-partei.de |
Die PARTEI (нім. Partei — партія) — невелика популістська партія у Німеччині, заснована у 2004 році. Партія заснована співробітниками німецького сатиричного журналу «Титанік» як сатира на політику.
Назва партії[ред. | ред. код]
Засновники партії розшифровують її назву, як «Партія праці, верховенства права, захисту тварин, просування еліт та демократичної ініціативи» — все, чого може хотіти виборець — вибирайте самі, що вам до вподоби. Вони називають її анти-правою. У цьому вони роблять посилання на панівну в НДР партію Соціалістична єдина партія Німеччини, гаслом якої було — «Партія завжди права». Відсутність уточнення у назві партії нагадає про часи тоталітаризму, коли в нацистській Німеччині була тільки одна партія.[4]
Партійна платформа[ред. | ред. код]
Платформа партії має яскраво виражений сатиричний характер. Так у програмі партії був пункт про запровадження квоти для лінивих в управлінні економікою, заклики про те, що Ангела Меркель має піти. Партія закликала вимогу всіх туристів-іноземців, відновити Берлінську стіну.[5][6]
Участь у виборах[ред. | ред. код]
Вибори у Німеччині[ред. | ред. код]
Партія з 2012 року бере участь у виборах до органів влади у Німеччині. Але не подолала прохідний бар'єр як у виборах до Бундестагу, так і до земельних органів влади. Члени партії представлені в окремих місцевих радах.[5]
Вибори до Європарламенту[ред. | ред. код]
У 2014 році на виборах до Європарламенту партія набрала 0,63 % голосів, завдяки цьому її лідер Мартін Зоннеборн став депутатом.
У Європарламенті виступи Зоннеборна сповнені жартів і зневаги до істеблішменту.[4] Зоннеборн голосував почергово «Так» і «Ні», незалежно від того, що виноситься на голосування. За його словами: "Так легко безтямні парламентарі Європи «кінця не доїдуть».[7]
За результатами виборів у 2019 році до Європарламенту від Die PARTEI, крім Зоннеборна потрапив ще один депутат.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ § 1 Absatz 1b Satz 1 // https://www.bundeswahlleiter.de/dam/jcr/95c3f1ea-6e85-4594-bd34-d414c2079500/die_partei.pdf — 2016.
- ↑ § 1 Absatz 2 // https://www.bundeswahlleiter.de/dam/jcr/95c3f1ea-6e85-4594-bd34-d414c2079500/die_partei.pdf — 2016.
- ↑ https://dserver.bundestag.de/btd/20/078/2007841.pdf
- ↑ а б Марія Щур (18 травня 2019). Голосування «по приколу» у Європі не зупиняє правих. Радіо Свобода. Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ а б Марк Люпке, Наталя Неділько (6 серпня 2013). Партія-провокація. Deutsche Welle. Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ Дмитро Гомон (29 березня 2017). Фріки з мандатом. 10 депутатів, чия присутність у Європарламенті вас здивує. ESPRESO.TV. Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ Ганнелоре Кроллі (31 травня 2019 року). Die Welt: Брюссельський монстр. Тиждень.ua. Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ Наталія Сокирчук (27 травня 2019). Новий Європарламент: не такий страшний, як його малювали. Главком. Процитовано 7 лютого 2023.