Doom (відеогра 2016)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Doom
DOOM 2016 boxart.jpg
Загальне
Розробник id Software
Видавець Bethesda Softworks
Дистриб'ютор Steam
Жанр(и) шутер від першої особи
Платформа M box.svg Microsoft Windows
PlayStation logo.svg PlayStation 4
Xbox one logo.svg Xbox One
Nintendo Switch logo transparent.png Nintendo Switch
Творці
Композитор(и) Мік Гордонd
Технічне
Дата випуску 13 травня 2016
Версія 6.66[1]
Локалізатор SoftClubd
Вік. обмеження PEGI: 18
Рушій id Tech 6
Режим гри багатокористувацька гра[2], однокористувацька гра[2] і кооперативна гра[2]
Носій Blu-ray Disc, DVD-ROM, цифрова дистрибуція
Керування геймпад, мишка і клавіатура
Doom
Попередня гра Doom 3
Офіційний сайт

Doom (стилізовано як DOOM) — відеогра жанру шутера від першої особи, розроблена id Software і видана Bethesda Softworks для Microsoft Windows, PlayStation 4, Xbox One 13 травня 2016 року, і 10 листопада для Nintendo Switch. Є першою грою перезапущеної серії Doom і першим значним твором у серії після Doom 3 (2004).

На березень 2020 року заплановано вихід продовження серії, Doom Eternal[3].

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Ігровий процес Doom: піхотинець стріляє з кулемета в демона в Пеклі. Шкали ліворуч і праворуч — броня, здоров'я і боєзапас. Трикутники вгорі показують здобуті очки модифікацій, а черепи — зібрані ключі

Однокористувацька гра[ред. | ред. код]

Гравець виступає в ролі піхотинця, який один бореться з численними ворогами за допомогою футуристичної стрілецької зброї та прийомів рукопашного бою. Основи ігрового процесу ті ж, що в оригінальній Doom 1993 року з усіма її умовностями. Так, персонаж гравця здатний нести необмежену кількість зброї, а перезарядки не передбачено — боєзапас поповнюється одразу після взяття боєприпасів.

Всього доступно 27 видів зброї, серед них частину складає арсенал оригінальної гри, частину — нове озброєння (BFG9000, Вибухова гвинтівка, Кулемет, Бойовий дробовик, Кулаки, Осколкова граната, Гармата Ґаусса, Важка штурмова гвинтівка, Пекельна гармата, Голограма-приманка, Блискавкова рушниця, Персональний телепортер, Пістолет, Плазмова рушниця, Ракетомет, Сифонна граната, Статична гармата, Супер-дробовик, Вихрова гвинтівка). Деяка зброя доступна лише в багатокористувацькій грі. Окремо стоїть Ланцюгова пилка, при вбивствах з допомогою якої з ворогів випадають боєприпаси. Сама ж пилка вимагає палива для роботи. На відміну від Doom 1993, зброю можна доповнювати додатковими модулями з допомогою спеціальних дронів та вдосконалювати володіння нею за отримані в боях очки.

«Система карате» забезпечує рукопашний бій зі знищенням ворогів різними прийомами. Подібно до фанатської модифікації Brutal Doom оригінальної гри, персонаж може здійснювати «Славетні вбивства» (англ. Glory Kills), що вирізняються видовищністю і можуть бути виконані при атаці з різних боків, щоразу інакшим способом, коли ворог опиняється на потрібній дистанції й підсвічується. Зі знищених «Славетними вбивствами» ворогів випадають аптечки.

Протагоніст володіє запасом здоров'я та броні. Лікування відбувається шляхом підбирання аптечок (сині контейнери), а броня поповнюється збиранням бронепластин (зелені плитки) чи бонусів у вигляді обладунків. Гра спонукає до пошуку сховків з набоями, бензином для бензопили і аптечками. Боєць швидший за більшість ворогів, що слугує запорукою як нападу, так і втечі. За знайдені силові елементи характеристики персонажа можуть бути збільшені, а можливості — розширені. Так можливо збільшити максимальний запас здоров'я, броні і боєзапас. За ключі преторіанців розширюється функціональність костюма героя. Наприклад, так можна підвищити опірність до дії агресивного середовища чи чутливість сенсорів. Періодично трапляються випробування («Рунічні випробування», позначені зеленими каменями), за проходження яких гравець отримує певну розширені можливості. Місцями розміщені двері, які можна відкрити, знайшовши в іншому місці ключ відповідного кольору. Подекуди розміщені тимчасові бонуси: Берсерк (дозволяє вбивати демонів голіруч), Поспіх (пришвидшує рух), Четверні ушкодження (збільшує забійну силу зброї в 4 рази), Невидимість, Невразливість, Регенерація (поступово поповнює здоров'я і броню до максимуму) і Мегаздоров'я (миттєво дає по 200 очок здоров'я і броні). Крім того на рівнях сховані фігурки піхотинця, кожна з яких відкриває модель, яка показується і меню.

Гравець постійно бачить на моніторі приціл, рівень здоров'я піхотинця і боєзапас. Doom містить «Кодекс» з інформацією про всі бачені види зброї та спорядження, ворогів, світ гри та підказки. Функція «Автокарта» дозволяє побачити в перспективі схему місцевості з позначками розташування корисних предметів. Місцями у вигляді голограм можна побачити записи минулих подій там, де вони відбувалися. Після проходження кожного рівня наводиться статистика успіхів гравця[4].

Багатокористувацька гра[ред. | ред. код]

У багатокористувацькій грі персонажі, керовані гравцями, змагаються на виділених аренах (картах), згідно правил обраного режиму. Іноді на арені з'являється руна демона, підібравши яку персонаж тимчасово перетворюється на демона — одного з чотирьох на вибір. Крім них гравцям можуть послугувати тимчасові бонуси: «Четверні ушкодження» — збільшує забійну силу зброї в 4 рази, «Невидимість» — робить персонажа непомітним для інших, і «Поспіх» — прискорює пересування. Всього існує 6 режимів:

  • Командний смертельний матч (англ. Team Deathmatch) — дві команди гравців змагаються у знищенні одна одної, користуючись всім доступним арсеналом і бонусами. Кожне вбивство ворога приносить команді очки. Виграє та команда, що досягає встановленого ліміту очок до кінця раунду або випереджає противників.
  • Кланова арена (англ. Clan Arena) — дві команди борються на знищення, при цьому на арені немає жодних бонусів, а здоров'я бійців не відновлюється. Вбиті бійці не відроджуються і немає рун демонів. Виграє та команда, яка знищує всіх противників або до кінця раунду має більше живих.
  • Заморожений квач (англ. Freeze Tag) — дві команди змагаються між собою з умовою, що замість смерті бійці заморожуються. Метою є заморозити всіх членів протиборчої команди або до кінця раунду мати менше заморожених, ніж противники. В разі нічиєї незадовго до кінця раунду на арену падає руна демона, спонукаючи активніше боротися. Союзники можуть розморозити бійця, ставши поряд, причому кілька союзників прискорюють цей процес.
  • Домінування (англ. Domination) — на арені розташовані кілька точок, які команди мусять захопити й утримати. При цьому на арену періодично падають руни демонів. Чим довше кожна точка перебуває під контролем команди, тим більше вона приносить очок. Виграє та команда, що досягає встановленого ліміту до кінця раунду або випереджає противників.
  • Цар гори/Шлях війни (англ. King of the Hill/Warpath) — через арену рухається ціль, в той час як з іншого боку починає рух руна демона. Команда отримує очки з кожного свого бійця, який утримує ціль. Виграє та, що досягає встановленого ліміту до кінця раунду або випереджає противників.
  • Жнива душ (англ. Soul Harvest) — дві команди змагаються у зборі душ противників і союзників, які лишаються після смерті. Кожна душа може бути взята тільки впродовж короткого терміну, причому на місці першого загиблого виникає руна демона. Той, хто забирає руну, тимчасово обертається на демона, який володіє підвищеними характеристиками і отримує по дві душі замість одної. Якщо комусь вдається вбити демона — він може привласнити руну і сам стати демоном. Гра триває до набору встановленого ліміту душ або до вичерпання відведеного часу[5].
  • Пекельний забіг (англ. Infernal Run) — команди змагаються за демонічний м'яч, який повинні захопити й забити до воріт противника[6].

Гравцям дається можливість створити унікальний образ свого бійця з близько 300 елементів обладунків, які мають 5 тематик, різні варіанти розфарбовування і орнаменти. Гравці можуть скористатися одноразовими вдосконаленнями, «модулями зламу», які дають переваги в бою: показують рівень здоров'я ворогів, дозволяють бачити бонуси крізь стіни чи відслідковують поранених ворогів. Своє ставлення одне до одного гравці здатні продемонструвати жестами, яких є 125. З їх числа обираються 4 на персонажа, як переможна стійка чи кумедний танок[7].

До складу гри входить інструмент DOOM SnapMap для створення власних арен. З його допомогою кожен може створити колаж з готових карт, додати вже наявні або нові елементи і поміняти ігрову логіку для створення нових режимів. Своїм творіння потім можна поділитися з гравцями по всьому світу[8].

Монстри[ред. | ред. код]

Одержимі[ред. | ред. код]

Одержимими в Doom називають ворогів, які раніше були людьми, але були перетвореніна зомбі після вторгнення Пекла у вимір людей. У Doom можна зустріти наступні види одержимих:

Безвільний (англ. Unwilling) — найслабший ворог у Doom. Він не має людської шкіри, має дві дірки на місці очей, його рот повний брудних зубів. Сам він дуже повільний і вмирає від одного залпу дробовика чи кількох ударів кулаком.

Інжинер (англ. Engineer) — монстр у зварювальній масці, а також засоби безпеки для працівників прикладного інженерного ремесла. Обличчя відкрите, а руки серйозно обгорілі та поплавлені. Усе тіло інжинера покрито вплавленими у нього робочими інструментами, такими як зварювальні засоби та навіть каністра з пальним, але не зважаючи на це, це один з "найлюдиноподібніших" одержимих.

Вчений (англ. Scientist) — монстр у білому костюмі з синіми стрічками. Шкіра розовато-бліда, а тіло покрите ознаками мутацій. На тілі можна побачити металеві імплантанти. Голова висохла майже до кісток і шкіри, а на місці очей у нього одна велика дірка.

Солдат (англ. Soldier) — монстр у білій броні з накладками на плечах та колінах. Носить зламаний шолом, що зплавився з обличчям і має імплантований у грудну клітину броньований нагрудник. Озброєний автоматом, який став частиною його руки. На відміну від інших одержимих, він не ричить і має більш низький голос.

Охоронець (англ. Security) — виглядає так само, як і одержимий солдат, але озброєний імплантованим у його тіло дробовиком та напівпрозорим щитом, що сяє синім кольором. Колір щита змінюється на червоний незадовго до того, як зламатися.

Працівник (англ. Worker) — виглядає подібно до одержимого вченого, але його дірка на обличчі майже заросла шкірою, а також він бракує лівої руки.

Демони[ред. | ред. код]

На відміну від одержимих, демони — це істоти народжені у самому Пеклі.

Імп (англ. Imp) — демон розміром приблизно з людину. Вперше з'явився в оригінальному Doom 1993 року. Спритний, здатен високо стрибати та лазити по стінам. Атакує ударом когтей та стріляє вогняними кулями низької швидкості, від яких досить нескладно ухилитися.

Манкуб (англ. Mancubus) — величезний гротескний монстр. Має одне велике зелене око і величезний рот, з якого видніються гострі гнилі зуби. Він покритий бронею на грудях, плечах та нижній частині тіла, але через розмір, велика частина його тіла не покрита нічим. На животі видніється шрам, на грудній броні зображена пекельна руна. Прямо з його тіла ростуть два стволи, що є його основною зброєю. Також він стріляє слизом, який виділяє його тіло. Доступний для гри у багатокористувацькому режимі.

Кібер-Манкуб (англ. Cyber-Mancubus) — кібернетична версія Манкуба, що має більше броні і значно сильнішу зброю.

Рожевий (англ. Pinky) — великий рожевий кабаноподібний монстр з довгими гострими іклами. Спина покрита товстим шаром броні. Атакує укусами та ударами з розгону.

Привид (англ. Spectre) — майже ідентичний за виглядом до Рожевого, але виділяє прозорим, майже цілком невидимим тілом. Під час атаки постійно з'являється і зникає з видимого поля зору. Після смерті може втратити невидимість і виглядатиме так само, як звичайний Рожевий. Доступний для гри у багатокористувацькому режимі.

Загублена душа (англ. Lost Soul) — великий палаючий людський череп з іклами. Завдає шкоду з криком врізаючись у гравця напряму. Помирає в процесі атаки.

Пекельний Спустошувач (англ. Hell Razer) — людиноподібний демон розміром з середню людину. Вдягнений у екзоскелет невідомого походження, який, можливо, є частиною його тіла. Голова покрита матеріалом, що нагадує шолом, що закриває усе його обличчя крім роту. Права рука у нього замінена на лазеро-подібну зброю, яку він використовує проти гравця.

Пекельний Лицар (англ. Hell Knight) — великий людиноподібний демон, приблизно в півтора рази вищий за звичайну людину. Має тіло кольору плоті, а на голові можна побачити частково оголений череп. Атакує виключно ближнім боєм.

Призивач (англ. Summoner) — дуже худий і тонкий людиноподібний демон зі світлосинім тілом, покритим червоною кровоподібною шкірою. Голова подібна до голови Пекельного Лицаря, але з великим кісткоподібним наростом, що покриває задню частину голови. З-за спини видніються шкіряні крила. Атакує хвилями пекельної енергії, а також призиває Імпів, одержимих солдатів та Безвільних.

Барон Пекла (англ. Baron of Hell) — величезний мускулистий земон з ногами цапа рожевим тілом і двома рогами на голові. Атакує ударами ближнього бою. Доступний для гри у багатокористувацькому режимі.

Какодемон (англ. Cacodemon) — величезний літаючий шар з червоної плоті, одним великим зеленим оком і щелепою, повною гострих ікол. Верхня частина покрита червоною бронею. Знизу звисають чотири кінцівки, які ніяк монстром не викоритовуються. Атакує повільним, але потужним згустком енергії, яку він випускає з рота, а також може кусати гравця. Доступний для гри у багатокористувацькому режимі.

Ревенант (англ. Revenant) — високий людиноподібний скелет, покритий блідою шкірою. На нижній частині тіла можна побачити кров та плоть. У чепепі він має два ока без зрачків. Усе тіло покрите металевими імплантантами, на спині причеплений джетпак, що дозволяє йому літати, а на плечах закріплені два ракетомети, які є його основною зроєю. Крім того він також може атакувати гравця ударами ближнього бою. Доступний для гри у багатокористувацькому режимі.

Жнець (англ. Harvester) — монстр, доступний лише в багатокористувацькому режимі. Фізично схожий на Призивача. Має синю та червону шкіру, череп, схожий на череп Пекельного Лицаря, але з великим жовтим оком та двома помаранчовими рогами. Атакує променем, що завдає шкоди усім ворогам на шляху та забирає їх життєву енергію. Коли Жнець збирає достатньо життєвої енергії, він може вистрілити шарами плазми, схожими на снаряди BFG, але без променів, що виходять з цих снарядів.

Бурлака (англ. Prowler) — монстр, доступний лише в багатокористувацькому режимі. Має вигляд подібний до Імпа, але більш рожевий та з гострими наростами на спині. Відрізняється надзвичайною швидкістю і атакує гравця у ближньму бою. Може вбити гравця одним ударов, розчавивши його голову об стіну. На противагу він має мало очок здоров'я і дуже швидко помирає від куль гравців.

Боси[ред. | ред. код]

Боси в Doom — єдині демони, здоров'я яких показано у верхній частині екрану під час бою. Усі боси є унікальними і не зустрічаються більше ніде, крім власної бос-арени

Кібердемон (англ. Cyberdemon) — фінальний бос рівня Lazarus Labs. Схожий на Барона Пекла, але значно більший за розміром. Має жва гострі роги, лівий зламаний посередині. Права рука замінена на лезоподібну кістку. Ліва рука замінена на ракетомет. Права нога Кібердемону поєднана з механічними компонентами. На правій частині груди знаходиться аргент-акумулятор.

Пекельні Вартові (англ. Hell Guards) — фінальні боси рівня Necropolis. Це напів-біологічні, напів-механічні істоти, що котролюються маленьким паразитом з темно-червоної плоті всередині. Пекельний вартовий виглядає як гуманоїд без шиї та голови. Його ноги закінчуються копитами, схожими на копита Барону Пекла. На груді у нього є зображення зеленої пекельної руни, плечі покриті виступами, що нагадують щити, покриті шипами. Під час бою він користується жезлом, булавою або і тим і тим. Після перемоги над одним Вартовим, гравець матиме битися ще з двома одночасно.

Павук Владика (англ. Spider Mastermind) — фінальний бос гри. Виглядає як величезний мозок з двома очами і ротом, вдягнений у білий павукоподібний екзоскелет. Під час гри інші демони говорять про нього як про Aranea Imperatrix (лат. Павук Імператриця). Перед зустріччу з самим демоном гравець зустрічає персонажа гри на ім'я Олівія Пірс, яка зникає перед появою демона. До кінця невідомо чи Олівія була одерима демоном, чи демон і є фінальною формою Олівії. Після перемоги над Павуком гравець втрачає контроль над персонажем.

Сюжет[ред. | ред. код]

Події розгортаються в майбутньому на марсіанській базі, де через експеримент корпорації UAC до нашого світу прориваються орди демонів. Гравець бачить себе як піхотинця, що отямлюється прикутим до камінного саркофага в приміщенні, розмальованому окультними знаками. З темряви вибігає одержимий працівник, якого піхотинцеві вдається вбити об стіл і звільнитися. Він підбирає полишений пістолет і пробивається до кімнати з обладунками, де отримує пекельні видіння. Піхотинець одягає Обладунки Фатуму і знаходить на комп'ютері скупі відомості про події на базі, з яких розуміє тільки те, що «триває вторгнення демонів». Він отримує послання від доктора Семюеля Гейдена, директора бази, котрий пропонує об'єднати зусилля для боротьби з демонами. Піхотинець розуміє, що той так чи інакше причетний до вторгнення демонів, добуває дробовик, після чого вирушає на поверхню Марса аби з'ясувати що накоїли UAC і вибратися звідти. На шляху він відшукує записи, з яких дізнається, що Обладунки Фатуму можуть використовуватися тільки Солдатом Фатуму, котрим він і став.

Перетнувши індустріальний район, заповнений оберненими на потвор персоналом, піхотинець досягає іншого боку бази. Його вітає штучний інтелект VEGA, що обіцяє допомагати з оснащенням через службових дронів, яких можна знайти в різних місцях. Боєць знаходить ланцюгову пилку, знаходить картку доступу від дверей і штурмову гвинтівку, після чого вибирається в інший район. Скориставшись відбитком руки мертвого робітника, герой активує супутникову антену, що отримує з супутника відомості про стан бази. Після цього Гейден наказує знайти термінал VEGA.

На терміналі піхотинець вперше вдосконалює свої обладунки силовим елементом, подарованим Гейденом. Сам Гейден, що з'являється на відео як кіборг, в якому міститься мозок, пропонує поділитися іншими елементами і наказує VEGA розповісти про стан бази. ШІ повідомляє про захоплення бази демонами, яке почалося з відділу «Лазар». Гейден говорить, що демонів випустила провідний дослідник Олівія Пірс і тільки піхотинець зараз в змозі все виправити. Корпорація UAC займалася дослідженням і видобуванням ресурсів Пекла задля подолання енергетичної кризи на Землі. Тепер неконтрольоване ядро бази розжарюється, її слід вберегти від розплавлення і врятувати цінні напрацювання. Піхотинець, не маючи іншого вибору, вирушає туди. Він знищує гнізда демонів у залитих розплавленим металом тунелях і знаходить Олівію Пірс, котра через смертельну хворобу перетворила себе на кіборга і прагне скористатись пекельними силами для зцілення. Олівія перепрямовує потужності на розширення розриву між нашим світом і світом демонів, який і слугує основним джерелом потойбічної аргент-енергії, та вирушає до нього. Гейден доручає завадити їй, ввімкнувши індукційні фільтри на вежі під порталом. Героєві вдається добути нову зброю, стрибкові чоботи, і піднятися на вершину вежі. Він вирішує зламати фільтри, розрив через це зростає, переносячи бійця до Пекла.

Оглядаючи це пустельне, покрите руїнами знищених в минулому цивілізацій місце, піхотинець убиває на шляху демонів і знаходить сліди експедицій UAC: спорядження, зброю і трупи інших піхотинців. Також він натрапляє на саркофаг, де було знайдено Обладунки Фатуму, та скрижалі, на яких записано про подвиги їхнього колишнього власника — самого піхотинця, що був воїном знищеної демонами цивілізації Аргент Д'нур. Врешті це допомагає знайти шлях до телепорта UAC і повернутися на Марс.

Піхотинець застає базу палаючою і зруйнованою. Гейден розповідає про руйнування вежі та що розрив між світами тепер неможливо закрити з Марса. Герой прямує до відділу поглиблених досліджень «Лазар», де демони вивчалися й перетворювалися на кіборгів аби служити UAC. На потязі він дістається до дослідного комплексу, звідки і почалося вторгнення демонів. Герой знаходить офіс Гейдена, а в ньому самого керівника бази. Той розповідає про камінь, добутий з Пекла, що і став основою програми UAC, але згубно діяв на Олівію, яка досліджувала цей артефакт. Гейден дає завдання проникнути в місце зберігання каменя.

Піхотинець спускається туди й отримує рекомендації від VEGA як отримати доступ до лабораторії Олівії. Там герой забирає прототип найпотужнішої в грі зброї BFG 9000. Після блукань коридорами, де виникають демони, він дістається до каменя і виявляє сліди влаштованого Олівією культу, члени якого вірили, що одержимість зробить їх вищими істотами. Герой дізнається про підтримку розриву «Джерелом» глибоко в світі демонів. На заваді стає кібердемон, акумулятор якого після бою вибухає та переносить обох до Пекла. Поборовши підживленого аргент-енергією кібердемона і тамтешніх чудовиськ, боєць відкриває браму, що веде до місця зберігання артефакту, званого Гейденом «Горнилом». Лише ця річ, за його словами, здатна закрити «Джерело». Після знищення варти герой бере артефакт до рук і переноситься Гейденом на базу.

Він опиняється в службових спорудах VEGA, а саме електростанції, яка працює на меншому розриві між світами. Піхотинець вирішує перевантажити електростанцію, щоб перенестися прямо до «Джерела». Розжаривши ядро станції знищенням охолоджувачів, піхотинець розкриває розрив і переноситься в Пекло. «Джерело» підтримується трьома потоками пекельної енергії, кожен з яких Солдат Фатуму вимикає, пронизавши «Горнилом». Ув'язнені духи соратників Солдата Фатуму звільняються та показують дорогу до Олівії. Вона збирає демонічну енергію та перероджується на павукоподібне чудовисько. Поборовши і його, піхотинець переноситься на базу UAC і зависає в прийомному телепорті. Гейден оголошує про завершення операції з відбиття демонічного вторгнення, хоч і ціною цілої бази та проекту з використання ресурсів Пекла. Та зі словами, що одна знахідка варта таких жертв, Гейден відбирає «Горнило», що виявляється руків'ям демонічного меча. Гейден стверджує, що не є лиходієм і не може вбити героя, тож вони ще побачаться. Він телепортує піхотинця за невідомими координатами, а сам іде виконувати свій загадковий план.

Розробка[ред. | ред. код]

Вперше про розробку нової гри серії повідомив Джон Кармак, творець оригінальної Doom, на фестивалі QuakeCon в серпні 2007 року. Тоді вона була відома як Doom 4 і не мала ні орієнтовної дати виходу, ні навіть визначеної команди розробників[9]. Офіційний анонс Doom 4 відбувся 7 травня 2008 року без уточнення платформи[10]. Відтоді до 2013 року розробники не надавали офіційних повідомлень про створення Doom 4, крім згадок в інтерв'ю. Так в 2008 Кармак розповів, що рушієм нової гри стане id Tech 5, що робить можливим її вихід на PS3, Xbox360 і ПК[11].

В червні 2009 року id Software, в ході розробки гри Rage, було куплено компанією ZeniMax Media. Видавцем Rage і наступних ігор студії стала Bethesda Softworks[12]. В 2011, після виходу Rage, всі зусилля було спрямовано на Doom 4, інші проекти було скасовано чи призупинено[13]. В 2013 році стало відомо, що розробку почато заново і вона стане «технічним» перезапуском. Було розкрито, що Doom 4 задумувалася як ремейек Doom 2 і мала оповідати про вторгнення демонів на Землю, будучи такою ж масштабною, як Skyrim. Тепер гра розроблялася для наступного покоління консолей, Кармак зазнавчив, що поки все, що Id можуть показати — це «кілька посередніх рівнів». Декілька джерел з числа розробників заявляли, що поганий менеджмент став причиною застою в розробці, вирішити який міг тільки перезапуск. Гра виявилася заскриптованою і надто кінематографічною, «без душі»[14][15]. «У процесі розробки Doom ми досягли певної точки, і, подивившись на результат, сказали: „Ця гра не є тим, чим вона повинна бути“. Така думка склалося не тільки у Bethesda, до нас підходили розробники з id Software зі словами: „Не те щоб це погана або пересічна гра, — але це не Doom. Вона далека від того, чим повинна бути Doom“» — пізніше розповідав Піт Гайнс, піар-менеджер Bethesda[16].

На виставці E3 2014 було продемонстровано тизер з кібердемоном, підписаний як DOOM[17]. На QuakeCon того ж року відбувся закритий показ трейлера. Піт Гайнс поділився відомостями щодо системи рукопашного бою в грі, використання стрибкового ранця і загальної якості DOOM, попри її незавершеність[18]. До команди розробників тоді приєднався Тьяго Суза, графічний інженер Crytek, для роботи над рушієм id Tech 6. Візуальний стиль DOOM було переглянуто. Пустельні марсіанські пейзажі мали створювати атмосферу тривоги і відчуття, що зі світом щось негаразд. Комплекс «Лазар» проектувався як місце, де колишній порядок і стерильність різко контрастують з індустріальними районами і безладом, що настав після вторгнення демонів. Створити новий образ Пекла виявилося непростим завданням, оскільки в різних культур різні уявлення про нього. Дизайнери зобразили його як фрагменти світів, порожні оболонки колишніх цивілізацій, а колірна гама засновувалася на класичних уявленнях про Пекло як місце, наповнене вогнем і сіркою[19]. Вигляд демонів мав різне підґрунтя в кожному випадку. Так, манкубус задумувався як істота з нереалістичними пропорціями при реалістичних текстурах, а какодемон засновувався на дизайні першої гри серії з більш грізним образом. Загалом демони зберегли характерні риси з Doom, але набули нових деталей[20].

В лютому 2015 Bethesda заявили, що всі, хто оформив попереднє замовлення Wolfenstein: The New Order, отримають доступ до нової частини серії Doom, названої DOOM[21]. На E3 2015 демонструвалося 15-ихвилинне відео ігрового процесу. Воно викликало неочікувану реакцію — багато хто оцінив DOOM як надто жорстоку. Разом з тим деякими зауважувалося, що ця жорстокість стосується вигаданих істот і є «несправжньою»[22].

Закрите бета-тестування відбувалося з 31 березня по 4 квітня[23]. Відкрите бета-тестування стартувало 15 квітня 2016. Гравцям надавалися дві карти багатокористувацького режиму[24]. Реліз фінальної версії відбувся в п'ятницю 13 травня 2016 року.

У лютому 2016 з Doom було знято захист Denuvo, додано ботів у мережевій грі, режим «Пекельний забіг», а максимальний рівень гравця підвищився до 11-го. Додатково оновлення внесло нові ефекти, вдосконалення інтерфейсу, розширення можливостей редактора карт[6]. Зняття Denuvo було пояснено тим, що він убезпечив гру від піратства на час релізу. Тепер він став непотрібним, адже гра протрималася з ним майже 4 місяці, за які добре продалася[25].

Версію Doom для Nintendo Switch було видано взимку 2017 року[26]. Вона використовує спрощену графіку та частоту 30 кадрів на секунду[27].

Завантажувані доповнення[ред. | ред. код]

  • Unto the Evil — це доповнення вийшло 4 серпня 2016 року, будучи приуроченим до фестивалю QuakeCon 2016, і розширює багатокористувацьку гру. Додає три карти для багатокористувацької гри, нового демона («женця»), на якого можна обертатися руною, зброю (UAC EMG Pistol і кінетичну міну), додаткові деталі для модифікації свого персонажа й модулі зламу. Крім того розширює можливості SnapMap новими елементами для побудови карт і логічними операціями[28][29].
  • Hell Followed — випущене 27 жовтня 2016. Додає три нові карти, надає для мережевої гри какодемона, нові зброю, пристрої і модулі зламу. Крім того містить додаткові набори броні, варіанти її розфарбовування і жести[30].

Оцінки й відгуки[ред. | ред. код]

Огляди
Світові
ВиданняОцінка
EGM8.5/10[33]
Game Informer8.75/10[34]
Game Revolution4.5/5 зірок[35]
GameSpot8/10[36]
GamesRadar5/5 зірок[37]
Giant Bomb5/5 зірок[38]
IGN7.1/10[39]
PC Gamer (US)88/100[40]
Digital Spy4/5 зірок[43]
Агрегатори
АгрегаторОцінка
MetacriticNS: 79/100
PC: 85/100
PS4: 85/100
XONE: 87/100[31]

Doom отримала схвальні відгуки критиків, зібравши на агрегаторі Metacritic 79-87 балів зі 100 для різних платформ[31].

GameSpot відзначили захопливі хаотичні сутички, регулярні дози нової зброї та вдосконалень, випробування з боку орд ворогів, вражаючі похмурі пейзажі, потужний саундтрек і багатогранність Snap Map. З недоліків перелічувались немотивуючий мультиплеєр, незграбні спроби вплести до гри сюжет і повторювана структура місій[36].

Згідно IGN, які оцінили гру в 7.1/10, «Doom — це історія про два дуже різних шутера (і один хитрий інструмент конструювання). Однокористувацька кампанія вшановує коріння серії, результатом чого є старомодний „біжи й стріляй“ шутер, який відчувається як імітація Doom, обгортка старого хіта, яка правильно переймає всі потужні струни, але не є достатньо творчою. Спроба мультиплеєра запозичити нове, щоб пожвавити старі результати, дає досвід, що не задовільнить прибічників жодного з них. У той же час SnapMap — це поєднання дива, простоти і приємності»[39].

PC Gamer відзначили, що «З кампанією Doom Id Software знайшла затишне місце, розташоване десь між ностальгією та сучасністю, яке оспівує соковитий блиск крупнобюджетних шутерів та відроджує інтенсивний, спрощений фокус на самій стрілянині. Doom надто наближається до витоків, щоб пожвавити жанр, але це нагадування, що ігри-шутери не приречені зупинитись і наповнюватись коридорами й політичною мелодрамою. Це нагадування, що іноді контрольованого, майстерного звернення до базових бажань — бігати швидко, стрибати високо, і ганяти, несучи з глумом демонам правосуддя — більш, ніж достатньо»[39].

Нагороди[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Результат Примітка
2015 Game Critics Awards 2015 Найкраща екшн-гра Номінація [44]
Найкраща ПК-гра Номінація
2016 Golden Joystick Award 2016 Гра року Номінація [45]
Найкращий візуальний дизайн Номінація
Найкраще аудіо Номінація
ПК-гра року Номінація
The Game Awards 2016 Гра року Номінація [46][47]
Найкраще керівництво грою Номінація
Найкраший музикальний/звуковий дизайн Перемога
Найкраща екшн-гра Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. DOOM – Update 6.66, All DLC Unlocked + Free WeekendSteam.
  2. а б в Steam — 2003.
  3. Radulovic, Petrana (2019-10-08). Doom Eternal delayed to March 2020. Polygon (en). Процитовано 2019-11-26. 
  4. Inside DOOM’s Brutally Fast Single-Player Campaign. Bethesda.net. Процитовано 2016-05-14. 
  5. DOOM – Multiplayer Modes Revealed. Bethesda.net. Процитовано 2016-05-14. 
  6. а б DOOM – Free Update 5 Brings Bots, New Mode & Echelon 11. Bethesda.net. Процитовано 2016-12-09. 
  7. DOOM – Player Progression and Customization. Bethesda.net. Процитовано 2016-05-20. 
  8. Sarkar, Samit (2015-06-15). Doom SnapMap lets users create and share their own gameplay modes. Polygon (en-US). Процитовано 2016-05-14. 
  9. QuakeCon 2007: John Carmack Talks Rage, id Tech 5 And More. 2007-10-29. Процитовано 2016-05-14. 
  10. Ocampo, By Jason. Doom 4 Announced. IGN. Процитовано 2016-05-14. 
  11. Doom 4. Eurogamer.net. Процитовано 2016-05-14. 
  12. Remo, Chris. Bethesda Parent ZeniMax Acquires id Software. www.gamasutra.com. Процитовано 2016-05-14. 
  13. QuakeCon Official (2011-08-05). QuakeCon 2011 - John Carmack Keynote. Процитовано 2016-05-14. 
  14. Schreier, Jason. Five Years And Nothing To Show: How Doom 4 Got Off Track. Kotaku (en-US). Процитовано 2016-05-14. 
  15. Dyer, By Mitch. id Software 'Pushing Boundaries,' Focusing Only on Doom 4. IGN. Процитовано 2016-05-14. 
  16. Bethesda’s vice president says cancelling DOOM 4 was the right decision. VG247.com. Процитовано 2017-01-11. 
  17. DOOM Teaser. YouTube. Процитовано 2016-05-14. 
  18. Doom Reboot Unlikely to Be Seen Again This Year. GameSpot. Процитовано 2016-05-14. 
  19. The Art of DOOM – From Mars to Hell. Bethesda.net. Процитовано 2016-05-20. 
  20. The Art of DOOM - Demons. Bethesda.net. Процитовано 2016-05-20. 
  21. Gr, Matt; staff. Get Psyched: Wolfenstein release date; First details on DOOM beta. Процитовано 2016-05-14. 
  22. Doom has caused a huge controversy, a year before it actually comes out. The Independent (en-GB). 2015-06-15. Процитовано 2016-05-14. 
  23. DOOM – New Multiplayer Trailer and Closed Beta Date. Bethesda.net. Процитовано 2016-05-20. 
  24. Porter, By Matt. Doom's Open Beta Fully Detailed. IGN. Процитовано 2016-05-14. 
  25. Grayson, Nathan. Denuvo Says Doom Dropped Their Anti-Piracy Tech Because It Got The Job Done. Kotaku (en-US). Процитовано 2016-12-19. 
  26. DOOM. www.nintendo.com (en-us). Процитовано 2017-09-22. 
  27. Grayson, Nathan. Doom Seems To Run Well On The Switch. Kotaku (en-US). Процитовано 2017-09-22. 
  28. Krupa, Daniel (2016-06-12). E3 2016: Doom's First DLC Is Unto the Evil. IGN (en-US). Процитовано 2016-08-09. 
  29. Rad, Chloi (2016-08-04). QuakeCon 2016: Doom's First DLC, Unto the Evil, Now Available. IGN (en-US). Процитовано 2016-08-09. 
  30. DOOM: Hell Followed DLC у Steam. store.steampowered.com. Процитовано 2016-10-28. 
  31. а б Doom. Metacritic. Процитовано 21.112016. 
  32. Furniss, Zack (May 17, 2016). Doom Review – Rip and Tear. Destructoid. Процитовано May 17, 2016. 
  33. Buchholtz, Matt (May 23, 2016). Doom Review. Electronic Gaming Monthly. Процитовано May 24, 2016. 
  34. Bertz, Matt (May 17, 2016). Doom Review – A Bloody Welcome Rebirth. Game Informer. GameStop. Процитовано May 17, 2016. 
  35. Henriquez, Mike (May 20, 2016). Doom (2016) Review: A nostalgia filled gore-fest of a masterpiece!. Game Revolution. Процитовано May 20, 2016. 
  36. а б Brown, Peter (May 17, 2016). Doom Review: Our hero who art in hell, cursed be thy name.. GameSpot. CBS Interactive. Процитовано May 18, 2016. 
  37. Houghton, David (May 19, 2016). Doom Review. GamesRadar. Future plc. Процитовано May 19, 2016. 
  38. Shoemaker, Brad (May 21, 2016). Doom Review. Giant Bomb. CBS Interactive. Процитовано May 22, 2016. 
  39. а б в Gilory, Joab (May 16, 2016). Doom Review. IGN. Ziff Davis. Процитовано May 16, 2016. 
  40. Davenport, James (May 18, 2016). DOOM review. PC Gamer. Future plc. Процитовано May 18, 2016. 
  41. Gies, Arthur (May 18, 2016). DOOM review. Polygon. Vox Media. Процитовано May 19, 2016. 
  42. Miller, Simon (May 16, 2016). DOOM review (PS4). VideoGamer.com. Candy Banana. Процитовано May 16, 2016. 
  43. Andrews, Stuart (May 16, 2016). DOOM review: Brutal, badass and so close to the Doom reboot we always wanted. Digital Spy. Hearst Corporation. Процитовано May 17, 2016. 
  44. Walker, Austin (July 7, 2015). 'Best of E3 2015' Game Critics Awards Announced. Giant Bomb. CBS Interactive. Процитовано June 15, 2016. 
  45. Loveridge, Sam (September 15, 2016). Golden Joystick Awards 2016 voting now open to the public. Digital Spy. Процитовано November 18, 2016. 
  46. Makuch, Eddie (November 16, 2016). All the 2016 Game Awards Nominees. GameSpot. Процитовано November 18, 2016. 
  47. Stark, Chelsea (December 1, 2016). The Game Awards: Here’s the full winners list. Polygon. Vox Media. Процитовано December 1, 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]