Dornier Do 24

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Dornier Do 24
Призначення: летючий човен
Перший політ: 3 липня 1937
Прийнятий на озброєння: листопад 1937
Знятий з озброєння: 1967 (ПС Іспанії)
Період використання: 1938–1945
На озброєнні у: Люфтваффе Люфтваффе
Розробник: Dornier
Виробник: Третій Рейх Dornier Flugzeugwerke
Нідерланди Aviolanda
Франція SNCAN
Всього збудовано: 279
Конструктор: Третій Рейх Dornier Flugzeugwerke
Екіпаж: 4-6 особи
Крейсерська швидкість: 295 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 330 км/год
МШ біля землі: 290 км/год
Бойовий радіус: 2 900 км
Дальність польоту: 4 700 км
Практична стеля: 7 500 м
Довжина: 22,05 м
Висота: 5,75 м
Розмах крила: 27 м
Площа крила: 108 м²
Порожній: 9 400 кг
Споряджений: 13 700 кг
Максимальна злітна: 18 400 кг
Двигуни: 3 × 9-циліндрових радіальні поршневі авіаційні двигуни повітряного охолодження Bramo 323R-2 Fafnir
Тяга (потужність): 944 к.с. (704 кВт)
Гарматне озброєння: 1 × 20-мм автоматична авіаційна гармата Hispano-Suiza HS.404 або 1 × 20-мм автоматична гармата MG 151
Підвісне озброєння: 1200 кг авіаційних бомб
Кулеметне озброєння: 2 × 7,92-мм авіаційних кулемети MG-15
Dornier Do 24 у Вікісховищі

Дорньє Do 24 (нім. Dornier Do 24) — німецький тримоторний суцільнометалевий летючий човен розробки компанії Dornier Flugzeugwerke на замовлення уряду Нідерландів. Активно використовувався як морський розвідник-патрульний літак та пошуково-рятувальний літак за часи Другої світової війни. 3 липня 1937 року літак здійснив перший політ з посадкою на Боденське озеро.

Dornier Do 24 був розроблений на замовлення голландських Королівських ВМС для заміни літаків Dornier Wal. Однак до початку німецької окупації Нідерландів на заводах Aviolanda встигли побудувати всього 25 машин (літаки в Голландії випускалися з індексом «К»). Після цього до літака проявили інтерес у Люфтваффе, і виробництво продовжилося вже під контролем німецьких фахівців. Усі наступні Do 24 були випущені вже під індексом Do 24T.

Конструктивно Do 24 являв собою суцільнометалевий моноплан з широким фюзеляжем і стабілізаційними спонсонами. В якості силової установки застосовувалися три радіальних двигуни, розташованих на передній крайці крила. У різний час використовувалися різні радіальні двигуни повітряного охолодження, в кінцевому підсумку потужність силової установки була доведена до 3000 к.с. Всього було вироблено 279 одиниць всіх модифікацій літака.

За даними «Дорньє», близько 12 000 людей було врятовано Do 24 протягом його льотної кар'єри.

Історія застосування[ред. | ред. код]

37 Do 24 голландського та німецького виробництва були відправлені в Ост-Індію до початку вторгнення німецького вермахту у Нідерланди у травні 1940 року. Голландському Do 24 приписується затоплення японського есмінця типу «Фубукі» «Сінономе» 17 грудня 1941 року, коли корабель супроводжував флот вторгнення до Мірі в Британському Борнео. 10 січня 1942 року голландський Do 24K помітив японський флот вторгнення, який прямував до острова Таракан на голландському Борнео, і завчасно попередив, щоб усі нафтові установки могли бути зруйновані до початку висадки десанту японців. Після вторгнення Японії в Нідерландську Ост-Індію, в лютому 1942 року шість вцілілих літаків Do 24 були передані Королівським ПС Австралії, де вони служили протягом більшої частини 1944 року як транспортні літаки в Новій Гвінеї.

Найбільш інтенсивним театром війни, де активно використовувалися літаки став Східний фронт. Чорне море стало регіоном, де Do 24 найбільш інтенсивно використовувалися. Вперше летючі човни з'явилися тут у травні 1942 року у складі командування «Варна», що базувалося в Євпаторії і мало два Не 59 і три Do 24. Коли обстановка дозволяла, вони вели розвідку і ескортували конвої в Одесу і Севастополь. В кінці лютого 1943 року, коли весняна відлига не дозволяла використовувати літаки наземного базування для забезпечення постачань кубанському угрупованню, залучалися гідролітаки. Do 24t були зібрані з усіх частин і зведені у дві ескадрильї морських перевезень «Севастополь» по 11 машин у кожній. Між 5 і 25 березня 1943 року вони доставили на Кубань 1000 тонн вантажів. Вони розвантажувалися на мілинах Кубані, а на зворотний шлях завантажувалися пораненими.

З початком у 1944 році радянського наступу на Крим, Do 24t були передислоковані в Констанцу, а потім у Варну. Летючі човни, що залишилися у складі командувань «Севастополь» і «Султан-Елі», використовувалися для рятувальних робіт і перевезень. Наприкінці квітня 1944 року перед звільненням Одеси радянськими військами Do 24t здійснювали постачання і евакуацію військ з одеської гавані в Галац на Дунаї. Останнім літаком Люфтваффе, який залишив Крим, був Do 24t, який злетів на двох моторах не менше ніж з 40 евакуйованими на борту. У серпні 8 Do 24t з 8-ї рятувальної ескадрильї у складі XI командування були спішно переведені з Мамай в Румунії у Варну, а потім через Салоніки в Афіни, де 1 вересня приєдналися до 6-ї і 7-й ескадрилей порятунку на морі. На їх базі була сформована ще одна частина з 19 літаками в основному для евакуації німецьких військ з Криту і грецьких островів. Зазвичай вони брали на борт 24 пасажирів з 30 кг вантажу на кожного.

Модифікації[ред. | ред. код]

Німецький Do 24N в Румунії. 1941
  • Do 24K-1 — 36 літаків спільного швейцарсько-голландського виробництва
  • Do 24K-2 — варіант літака голландського ліцензійного виробництва, оснащеного трьома двигунами Wright R-1820-G102, потужністю 1000 к.с. 1 одиниця
  • Do 24N-1 — літаки голландського виробництва Do.24K-2 на потребу Люфтваффе для пошуково-рятувальних операцій на морі. Оснащені трьома двигунами R-1820-G102. 11 літаків
  • Do 24T — літаки французького виробництва. 48 побудовано
  • Do 24T-1 — літаки голландського виробництва на потребу Люфтваффе для пошуково-рятувальних операцій на морі. Оснащені трьома двигунами BMW Bramo 323R-2. 159 екземплярів (у тому числі T-2 та T-3)
  • Do 24T-2 — незначна модернізація Do 24T-1
  • Do 24T-3 — незначна модернізація Do 24T-1
  • Do 24 ATT — післявоєнна версія летючого човна в літак-амфібію з трьома турбодвигунами Pratt & Whitney Canada PT6A-45
  • Do 318 — модернізований варіант літака

Країни-оператори[ред. | ред. код]

Австралія Австралія
 Іспанія
Нідерланди Нідерланди
Норвегія Норвегія
СРСР СРСР
Третій Рейх Третій Рейх
Франція Франція
Швеція Швеція

Літаки, схожі за ТТХ та часом застосування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dornier Do 24

Література[ред. | ред. код]

  • Donald, David (1994). Warplanes of the Luftwaffe. London: Aerospace Publishing. ISBN 978-1-874023-56-2.
  • Green, William (2010). Aircraft of the Third Reich: Volume one. London: Crecy. ISBN 9781900732062.
  • Smith, J. R.; Kay, Antony L. (1972). German Aircraft of the Second World War. London: Putnam. ISBN 0-85177-836-4.
Літаки Dornier
До 1933 р.
Do A • Do B • Do C • Do D • Do E • Do F • Do G • Do H • Do J • Do K • Do L • Do N • Do O • Do P • Do Q • Do R • Do S • Do T • Do U • Do V • Do X • Do Y • Delphin • Komet • Libelle • Merkur • Spatz • Wal
1933-1945 рр.
Do 10 • Do 11 • Do 12 • Do 13 • Do 14 • Do 15 • Do 16 • Do 17 • Do 18 • Do 19 • Do 20 • Do 22 • Do 23 • Do 24 • Do 25 • Do 26 • Do 212 • Do 214 • Do 215 • Do 216 • Do 217 • Do 317 • Do 318 • Do 335 • Do 417 • Do 435 • Do 635 P.59 • P.85 • P.174 • P.184 • P.192 • P.231 • P.232 • P.238 • P.247 • P.252 • P.254 • P.256 • P.273 • P.1075
Після 1945 р.
Do 24 • Do 25 •

Do 27 • Do 28 • Do 29 • Do 31 • Do 32 • Do 34 • Do 128 • Do 132 • Do 228 • Do 231 • 328 • 428 • 528 • 728JET • 928JET

Projekt 621
Спільні проєкти
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Dornier_Do_24&oldid=41783635