EL Кравчук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
EL Кравчук
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Андрій Остапенко-Кравчук
Дата народження 17 березня 1977(1977-03-17) (41 рік)
Місце народження Вільнюс, Литовська РСР, СРСР
Роки активності 1994 — тепер. час
Країна Україна
Національність українець
Професії актор, співак, ведучий, телеведучий
Мова українська
російська
elkravchuk.com
Файли у Вікісховищі?

EL Кравчук — український співак, актор.

Біографія[ред. | ред. код]

Андрій Кравчук (Андрій Остапенко-Кравчук) народився 17 березня 1977 року в місті Вільнюс (Литва), в сім'ї службовців. Його мама — лікар, а батько — військовий вчений, викладач, професор, доцент. У 1989 році родина переїжджає до Києва, де Андрій, закінчивши 11 класів, подає документи до престижного київського Музичного училища імені Глієра. Успішно складає іспити і в 1993 році — вступає. Навчається за класом вокалу.

Але цього Андрієві замало — одночасно він вступає до Університету імені Драгоманова на історичний факультет.

Стартував на сцені, будучи студентом музичного училища Глієра, як соліст групи «Сінгапур». У 1994 році в його творчості відбувся помітний ривок — країна почула ім'я EL Кравчук. «EL» означало «електронний».

У 1995 році Андрій подав заявку на участь у міжнародному конкурсі «Червона Рута» і переміг у ньому (з тих пір принципово не бере участі в музичних конкурсах). Починається запис першого альбому. У 1996 році артист підписує контракт з лейблом «Музична біржа» і вступає в Київську державну консерваторію ім. П. Чайковського.

У 1997 році виходить перший альбом «Нічий». На підтримку альбому організований всеукраїнський тур по 35 містах. У конкурсі «Людина року» перемагає в номінації «Артист року». Тоді ж знявся в епізодичні ролі у «Шоу довгоносиків». У 1998 році одночасно захищає три дипломи про освіту (крім училища Глієра та консерваторії, ще й на факультеті історії педуніверситету ім. Драгоманова).

У 2000 році виходить альбом «Солдат Кохання», в підтримку якого організовано тур. У конкурсі «Золоте перо жар-птиці» шоу EL Кравчука «Солдат кохання» визнано «Найкращим шоу року». У 2001 році виходить альбом «Мортідо», який мікшувався в Лондоні. Відбувся всеукраїнський тур «100% любові». Того ж року Кравчук знявся у серіалі «Слід перевертня» (продюсер — Роман Балаян). Вся музика до фільму написана Андрієм, в підтримку виходить диск з саундтреком.

У 2002 році актор знявся у фільмі «Happy people» (режисер — Олександр Шапіро). 1-2 вересня — благодійні сольні концерти в театрі оперети за підтримки ООН. З 2003 року Кравчук взяв перерву в сольній кар'єрі і весь час присвятив театральній постановці «Гамлет» (режисер — Андрій Жолдак). 85 спектаклів в Україні, Голландії, Франції, Іспанії, Македонії, Хорватії, Румунії, Болгарії, Польщі, Німеччини, Росії, Сербії.

У 2005 році відбулась прем'єра авторського мюзиклу «Сонце». Кравчук став ведучим програми «Хочу бути зіркою» на каналі «1+1».

З 2006 року Кравчук почав співпрацю з компанією «Планета Мьюзік» під керівництвом продюсера Олега Чорного. У 2007 році почав Співпрацю з відомим композитором і саунд-продюсером Михайлом Некрасовим. Виходить нова пісня і кліп «Hollywood» (Режисер — Герман Глинський).

У 2008 році почався новий виток у творчій кар'єрі артиста. Продюсером EL Кравчука стає композитор Михайло Некрасов. Відбувся Виступ на «Таврійських Іграх» у дуеті з Вєркою Сердючкою з піснею «Лети на свет». Зйомки кліпу на однойменну пісню (Режисер — Віктор Скуратовський).

У 2009 році — проект «In the mood», запис пісні для Eurovision Dance Contest. Українська пара Покопаєва-Костецький зайняли третє місце з танцем «Джайв» та композицією «In the mood». Участь в міжнародному проекті «Золота Лілія» — запис гімну спортивного фестивалю. Участь в національному відборі Eurovision з піснею «Fly to Heaven».

У 2010 році El Кравчук починає працювати самостійно, займається продюсуванням нових пісень та концертів. Бере участь в національному відборі конкурсу «Eurovision» з піснею « Моя надежда», що написана композитором Олегом Попковим та священиком-поетом з Берліна Данилом Ірбітсом. Пісня «Моя надежда» стає лідером національного відбору за результатами глядацького голосування.

Спільно з відомим режисером Семеном Горовим презентує програму пісень Олександра Вертинського «То, что я должен сказать», з якою гастролює по країнах СНД та Європи. Концертна програма «То, что я должен сказать» стає найуспішнішим комерційним проектом на фестивалі Джаз Коктебель. Випускає диск з однойменним альбомом пісень Вертинського у власному виконанні.

У 2011 році — зйомка клипів «Города», «На облаках» (режисер Семен Горов).

У 2012 році — гастролі концертної програми «Танго Вертинського» відбуваються в Ризі (Латвія), Берлині (Німеччина), Москві (Росія), Києві (Україна), Одесі (Україна). Розпочинає співпрацю із саунд-продюсером Іваном Демцовим.

Записує пісні «Победим», «Прости». Бере участь в ювілейному концерті пам'яті Людмили Гурченко з піснею «Молитва». Презентує нову концертну програму «Победим» — яскраве шоу за участю балету та Dj GLADIATOR, у Ризі (Латвія), Кемері (Туреччина), та великих містах України: Києві, Одесі, Черкасах тощо.

Знімається в телешоу «Алло, директор», «Говорить Україна», «Пусть говорят», «Дім на заздрість всім», «10 на 10» (спільний україно-грузинський проект за участю зірок шоубізнесу).

Бере участь в проекті журналу «ViVa» і компанії «L'oreal paris» — «Мій Париж». Рекординговий лейбл Moon Records випускає в світ одразу два альбоми El Кравчука — «На облаках» и CD-DVD «Избранное» (найкращі пісні за 15 років та відеокліпи, а також найяскравіші виступи).

У 2013 році презентує яскравий літній хіт «Сумасшедшая», тізер та на відеокліп El Кравчук — «Сумасшедшая» 2013

Альбоми[ред. | ред. код]

  • Нічий (1997)
  • То моє кіно (1998)
  • Солдат кохання (2000)
  • Мортидо (2001)
  • То, что я должен сказать… ‎(2010)
  • Избранное (2011)
  • На облаках (2012)

Кліпи[ред. | ред. код]

  • Hollywood
  • Лети на свет
  • Війна завжди війна
  • Доля
  • Ти не вір
  • Навіщо
  • Мы скоро встретимся с тобой
  • Душа
  • Мерилин
  • Кокаинеточка

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • След оборотня (серіал) (2001)
  • Хеппі Піпл (2002)
  • Апартаменти (2013)

Телебачення[ред. | ред. код]

  • 2018 — Х фактор

Посилання[ред. | ред. код]