Echinopsis atacamensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Echinopsis atacamensis
укр. Ехінопсис атакамський
Echinopsis atacamensis в Ботанічному саду Канарія Вієра і Клавіхо
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Trichocereeae
Рід: Ехінопсис (Echinopsis)
Вид: Ехінопсис атакамський
Біноміальна назва
Echinopsis atacamensis
(Phil.) H.Friedrich & G.D.Rowley, 1974
Підвиди
Echinopsis atacamensis subsp. atacamensis
Echinopsis atacamensis subsp. pasacana (F.A.C.Weber) G.Navarro
Синоніми
Cereus atacamensis Phil.
Helianthocereus atacamensis (Phil.) Backeb.
Leucostele rivieri Backeb.
Pilocereus pasacanus F.A.C. Weber ex Rümpler
Trichocereus atacamensis (Phil.) W.T. Marshall
Trichocereus eremophilus F. Ritter
Trichocereus pasacana (F.A.C. Weber ex Rümpler) Britton & Rose
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Echinopsis atacamensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Echinopsis atacamensis
EOL logo.svg EOL: 5181893
IPNI: 88328-2
ITIS logo.svg ITIS: 908093
IUCN logo.svg МСОП: 152156
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 267733
The Plant List: kew-2783279

Echinopsis atacamensis (укр. Ехінопсис атакамський)[1] — вид кактусів з роду Ехінопсис (Echinopsis).

Етимологія[ред. | ред. код]

Видова назва дана за місцем зростання — Атакама, посушливе плато в Південній Америці.

Квітки Echinopsis atacamensis subsp. pasacana
Ліс з Echinopsis atacamensis в каньйоні Guatín поблизу San Pedro e Ataca, Альтіплано, Чилі
Хвіртка з деревини Echinopsis atacamensis в Качі, провінція Сальта, Аргентина

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Деревоподібна рослина з рідкісними бічними пагонами, через що іноді набуває форми канделябра.

Досягає 10 м заввишки.

Стовбури циліндричні, до 70 см в діаметрі.

Кількість ребер від 20 до 30.

Ареоли великі, круглі, щільні, коричневі.

Кількість колючок на ареолі 50—100, без чіткого розмежування на центральні і радіальні; різні за розміром і досягають 28—30 см завдовжки. Жорсткіші на нижній частині стебел і тонкі і м'які зверху.

Квітки з'являються з боків, білі або трохи рожевуваті, 10—14 см завдовжки. Цвітіння починається вночі і триває 18-40 годин. Пекреважно, запилюються бджолами в ранкові години.

Плоди їстівні, круглої форми, темно-зелені, густо опушені, до 5 см в діаметрі.

Ареал[ред. | ред. код]

Кактуси цього виду ростуть в Аргентині (провінції Катамарка, Жужуй, Ла-Ріоха, Сальта, Тукуман), Болівії, Перу, Чилі (регіони Антофагаста, Тарапака).

Екологія[ред. | ред. код]

Echinopsis atacamensis росте на кам'янистих ґрунтах, на висоті 1700 до 3900 м над рівнем моря.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділено 2 підвиди Echinopsis atacamensis:

  • Echinopsis atacamensis subsp. atacamensis — зазвичай негілястий, досягає 6 метрів заввишики, росте в Чилі.
  • Echinopsis atacamensis subsp. pasacana — часто галузиться, досягає висоти 10 м і більше, поширений в Аргентині і Болівії. Його деревина здавна використовується для виготовлення «заклинателів дощу» (перуанський народний музичний інструмент, подібний брязкальцю. Виготовляється з полого висушеного кактусового стовбура, наповненого насінням рослин та іншими дрібними предметами).

Охорона у природі[ред. | ред. код]

Echinopsis atacamensis входить до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, стан — близький до загрозливого. Вид має досить широкий ареал, але існує, однак, зниження чисельності популяцій через декілька загроз, таких як видобуток для колекцій, а також використання його деревини, шкідники (комахи з ряду рівнокрилих) і зміни у землекористуванні через розширення сільського господарства. Також розмноженню Echinopsis atacamensis перешкоджає рослина Baccharis boliviensis з родини айстрових, що росте поруч. Дослідження показали, що ця рослина виділяє речовини, які гальмують проростання насіння цього кактуса. Одна з речовин, була визначена як ферулова кислота, відома своїм гальмівним впливом на проростання насіння або зростання стебел і коріння.

Цей вид присутній на природоохоронних територіях. Зустрічається в національних парках Де-лос-Кардонес (ісп. de los Cardones) в Аргентині і Альто-Лоа (ісп. Alto Loa) в Чилі.

Використання[ред. | ред. код]

Ехінопсис атакамський використовується як деревний ресурс в Аргентині для меблів, у будівництві і як пальне. Одні з найвідоміших будівель з використанням деревини цього кактуса є церква Сан-Педро-де-Атакама в Чилі, яка датується 1641 роком і церква Пурмамарка в Аргентині (Жужуй), яка датується 1648 роком. У Чилі таке використання відійшло у минуле. Чилійці і аргентинці вживають плоди цього виду (відомі в Аргентині як pasacana) в їжу у свіжому вигляді, але це не становить загрози для кактусу. Колючки використовуються для в'язання тканини з вовни лами. Він також незаконно збирається для колекцій як декоративна рослина.

Культивування[ред. | ред. код]

При поливі варто уникати переливів, важливий хороший дренаж. При вирощуванні на відкритому повітрі потрібно притіняти від прямих сонячних променів у другій половині дня. При утриманні у приміщенні — забезпечити яскраве освітлення і пряме сонце хоча б на деякий час.

Витримує пониження температури до −12 °C.

Розмножується насінням або стебловими живцями.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Література[ред. | ред. код]

  • International Organization for Succulent Plant Study Bulletin 3 (3): 94. 1974. (англ.)
  • Jørgensen, P. M., M. H. Nee & S. G. Beck. (eds.) 2014. Catálogo de las plantas vasculares de Bolivia. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 127 (1-2): I–VIII, 1-1744.
  • Zuloaga, F. O. & O. Morrone, eds. 1996. Catálogo de las plantas vasculares de la República Argentina. I. Pteridophyta, Gymnospermae y Angiospermae (Monocotyledonae), II. Dicotyledonae. Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 60, 74., 1999 [= Trichocereus atacamensis (Phil.) Backeb.]. (ісп.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]