EdCamp Ukraine

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Громадська організація «ЕдКемп Україна»
Девіз Ми об'єднуємо освітян і допомагаємо їм зростати
Дата заснування 29 грудня 2015 року
Мета діяльності Розвиток освіти в Україні
Голова Олександр Елькін
Офіційний сайт edcamp.ua

EdCamp Ukraine (ЕдКемп Україна) — спільнота українських освітян, яка створена й діє за принципами всесвітнього руху EdCamp. Ініціатива EdCamp народилася у 2010 році в США як альтернативний державному спосіб підвищення кваліфікації та професійного розвитку освітян. Основний інструмент — події оригінального формату (не)конференцій. Міжнародний рух EdCamp у 2019, 2020 і 2021 роках відзначений організацією HundrED як одну зі 100 провідних світових освітніх інновацій[1].

Український рух EdCamp об’єднаний навколо громадської організації «ЕдКемп Україна», серед завдань якої — професійний розвиток шкільних педагогів, підвищення статусу вчительської професії та загалом реформування системи освіти України. Сьогодні EdСamp Ukraine є найбільшим освітянським рухом у країні[2], до якого приєдналися понад 40 000 освітян з усіх областей України, великих і малих населених пунктів.

Символом руху стала біла ворона, так учасниці й учасники EdCamp Ukraine називають одне одного і українських педагогів, «які своєю відкритістю до нового досвіду та прагненням до змін в освіті й суспільстві загалом вирізняються у своїх спільнотах»[3].

Історія[ред. | ред. код]

Засновником EdCamp Ukraine став Олександр Елькін, який до того працював у сфері інформаційних технологій та вищій освіті. Дізнавшись у 2014 році про формат EdCamp, він отримав згоду від американських засновників руху на створення української спільноти. Після року підготовки, у червні 2015 року було проведено першу подію, а у грудні 2015 року — зареєстровано громадську організацію «ЕдКемп Україна». Загалом 46 країни приєдналися до руху EdCamp. Україна стала третьою в Європі і дев’ятою — у світі[4].

На жовтень 2020 року до спільноти EdCamp Ukraine, за аналітичними даними організації, долучилися 33 939 освітян, із них працюють у школах 21 802 особи, і це становить 4,96 % від усього українського вчительства. Рух EdCamp Ukraine представлений майже в кожній другій школі країни, у середньому — троє осіб у закладі[5]. Оскільки освіта, особливо середня, загалом є фемінізованою сферою, то 95 % з тих, хто беруть участь у національних та регіональних EdCamp-подіях, — жінки. Середній вік відвідувачок/-ів EdCamp-подій – 42,5 років, а стаж їхньої педагогічної роботи в середньому – 18,3 років (за даними організації)[5].

Принципи[ред. | ред. код]

Проведення будь-яких подій EdCamp Ukraine грунтується на шістьох принципах, сформульованих американськими засновниками руху:

  • безкоштовність,
  • незалежність,
  • вільна ініціатива,
  • програма визначається в перший день проведення,
  • кожний і кожна можуть стати спікерами,
  • діє закон «про дві ноги» (учасники й учасниці самі визначають, які із сесій відвідають і на який час там затримаються)[5][6].

Також в EdCamp Ukraine виділяють ефект «довгого хвоста»: найважливіші результати відбуваються вже після подій та проєктів організації[7].

Напрямки діяльності[ред. | ред. код]

EdCamp Ukraine діє у трьох напрямках:

  • підвищення педагогічної кваліфікації,
  • реформування освіти,
  • впровадження міжнародних ініціатив і кращого світового досвіду у сфері освіти.

Підвищення педагогічної кваліфікації[ред. | ред. код]

Національні (не)конференції[ред. | ред. код]

Одним з основних форматів роботи EdCamp Ukraine є проведення (не)конференцій — подій, зміст та організацію яких визначають власне учасниці й учасники. Цього принципу дотримувалися засновники руху EdCamp у США, і його було перенесено в українську спільноту. EdCamp Ukraine проводить щорічну національну (не)конференцію у Харкові й допомагає освітянам організовувати регіональні (не)конференції у різних населених пунктах України.

Перша національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася в Харкові 23 й 24 червня 2015 року ще до реєстрації організації. У ці дні було оголошено про створення офіційного всеукраїнського об’єднання «EdCamp Ukraine». У ній узяли участь 324 особи та 57 національних і міжнародних експертів та експерток з 8 країн світу, серед яких: Констанція Фортунато (США), Марк Т’юррел (Канада/Німеччина), Діма Зіцер (Ізраїль). Під час події був анонсований формат регіональних (не)конференцій або міні-EdCamp’ів, які проходять у регіонах для місцевих освітянських спільнот[8][9].

Друга національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася у Харкові 9 та 10 квітня 2016 року. У ній узяли участь 532 особи. Своїм досвідом ділилися 82 національні й міжнародні експерти й експертки із 12 країн, серед яких: Оскар Бреніф'є[fr] (Франція), Ева Рамбала (Угорщина), Естер Войчицькі[en] (США). До учасників і учасниць (не)конференції звернулася громадська діячка, дружина президента України Марина Порошенко, участь у події взяли координаторка програм The EdCamp Foundation Кім Сівік і заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей. Бачення майбутньої української освіти обговорювалося на подіумній дискусії з питань подолання дискримінації та сесії стратегічного планування візії української школи, розробленої командою ГО «ЕдКемп Україна»[10].

Третя національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася у Харкові 29 і 30 квітня 2017 року. У ній узяли участь 716 українських освітян і 135 експертів й експерток з 20 країн світу[11]. Уперше в події EdCamp Ukraine взяла участь очільниця Міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич. До спільноти звернулися міжнародний радник у сфері освіти сер Кен Робінсон[en][12], головною темою (не)конференції стало впровадження реформи Нова українська школа[13][14].

Четверта національна (не)конференція EdCamp Ukraine «Усе буде по-білому!» відбулася у Харкові 2 і 3 липня 2018 року. У ній узяли участь 143 експертки й експерти з 11 країн світу та 946 освітян з усіх областей України, а також міністр освіти і науки Лілія Гриневич, Уповноважений Президента України з питань захисту прав дитини Микола Кулеба, співзасновниця світового руху EdCamp Хадлі Ферґюсон. Головною темою стало навчання, збудоване на цінностях, та дозвіл МОН педагогам підвищувати кваліфікацію в недержавних організаціях[15][16].

П’ята національна (не)конференція EdCamp Ukraine «Хороша людина. Зрощуємо в Україні» відбулася у Харкові 7-9 липня 2019 року. У ній узяли участь 1 009 учительок і вчителів, 197 експерток і експертів з 19 країн. EdCamp Ukraine 2019 підтримали й українські зірки: Наталія Мосейчук розповідала про проєкт «Право на освіту», Тарас Тополя ділився ідеями відповідального батьківства, Євген Клопотенко просував ідею реформування харчування в школах, а Слава Фролова пояснювала на прикладах виставок дитячих малюнків, як мистецтво допомагає розвитку дитини. На (не)конференції за участі міністерки освіти і науки Лілії Гриневич презентували пілотний проєкт з упровадження у 26 школах по всій Україні програми з розвитку м’яких навичок — SEE Learning (соціально-емоційне та етичне навчання). До учасників і учасниць (не)конференції звернувся у листі Президент України Володимир Зеленський[17][18][19][20].

Під час всеукраїнського карантину навесні 2020 року команда EdCamp організувала «Антикризовий національний онлайн-EdCamp 2020: школа зараз та у «світі після», який відбувся 13-17 квітня. Головними темами (не)конференції стали п’ять напрямів: дистанційна освіта, освітня політика, фізичне здоров’я і психологічна стійкість, фінансові та правові виклики, педагогіка партнерства. У перший день події до вебінарів доєдналися 10 019 людей. Усього за 5 днів відбулося 80 689 підключень до сесій. Ця (не)конференція стала найбільшою освітньою онлайн-подією в історії держави[5][21]. Крім українців, до події долучилися учасниці й учасники з 22 країн світу. Як експерти у події взяли участь лавреат Нобелівської премії миру, Його Святість Далай-лама XIV, історик, викладач, письменник, автор бестселеру «Людина розумна» Ювал Ной Харарі, віцепрезидент Microsoft з питань освіти Ентоні Сальсіто, розробник міжнародного тестування PISA Андреас Шляйхер[en], учитель, освітній менеджер та піонер демократичного навчання Яков Хехт[en], голова Представництва Фонду народонаселення ООН в Україні Хайме Надаль, телеведучі Марія Єфросиніна, Слава Фролова, Олександр Педан, Наталія Мосейчук, директорка фонду Олени Пінчук Ольга Руднєва, фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя, т. в.о. міністра науки й освіти Любомира Мандзій, міністр освіти і науки (2016 — 2020 рр.) Лілія Гриневич, голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергій Бабак та його заступник Сергій Колебошин, перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов. З привітальним словом до учасників і учасниць події звернулася Перша леді України Олена Зеленська[22][23].

У грудні 2021 року організація влаштувала сьому (не)конференцію — «Національний EdCamp для радості !-)» (альтернативна назва EdCamp Joy)[24]. (Не)конференція в онлайн-форматі тривала 10 днів, з 7 до 18 грудня. Участь у події взяла 1161 особа — педагоги всіх ланок освіти, інші дорослі, які працюють із дітьми, та батьки. Офлайн частина пройшла у форматі зустрічі міжнародних делегацій руху EdCamp з 18 до 22 грудня. Були підписані меморандуми про співпрацю — між національними рухами EdCamp шести країн (Білорусь, Молдова, Грузія, Румунія, Вірменія)[25], EdCamp Ukraine з Малою академією наук України[26], й Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди[27]. Учасниками події стали 30 всесвітньо відомих науковців, освітян, психологів/-ок, лідерів/-ок думок, чиї дослідження й практична діяльність стосуються феномену радості. Це світовий освітній експерт та розробник міжнародного тестування PISA Андреас Шляйхер (Німеччина), фахівець у галузі освіти, продюсер документальних фільмів, венчурний інвестор та письменник Тед Дінтерсміт, психологиня, письменниця, засновниця програми викладання у Коледжі Уільямсон Сьюзан Енгел (усі — США), видатний педагог Шалва Амонашвілі (Грузія)[28]. Також відбулися закриті покази трьох кінострічок: «Хто має найвищі шанси» (Most Likely to Succeed, 2015, США), «Місія: радість. Шукаємо щастя в складні часи» (Mission: Joy — Finding Happiness in Troubled Times, 2021, США) та  «Чому я живий» (2021, Україна)[29].

На 2022 рік заплановано проведення міжнародної (не)конференції EdCamp Ukraine, на яку приїдуть освітяни з країн Східного партнерства: Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови. EdCamp Ukraine допомагає розвивати національні рухи EdCamp у цих країнах.

Регіональні (не)конференції[ред. | ред. код]

Регіональні (не)конференції EdCamp Ukraine проводяться з 2015 року. Перша відбулася 10 грудня 2015 року у Мечищеві Тернопільскої області. Усього на кінець 2021 року проведено 234 регіональні (не)конференції[30]. В EdCamp Ukraine зазначають, що «найбільша цінність регіональних (не)конференцій — у розповсюдженні знань серед учительства в регіонах. Події на місцях більш доступні, а середовище — знайоме, тож міні-EdCamp’и стали для всіх місцем, де білі ворони знаходять одна одну»[31].

Регулярно EdCamp Ukraine проводить Національний саміт регіональних координаторок/-ів. У 2018 році це була зустріч в Одесі у форматі саміту-челенджу, на яку зібралися 140 координаторів/-ок усіх регіональних подій за всі роки[4].

Інші події EdCamp[ред. | ред. код]

З 2017 року EdCamp Ukraine проводить національну серпневу педагогічну конференцію, яку перетворили на (не)конференцію. Із того часу відбулося 167 серпневих (не)конференцій: 103 шкільні, 26 районних, 30 міських і 8 обласних.

У спільноті EdCamp Ukraine створили коло освітянської взаємодопомоги: спеціальну групу у Facebook, де освітяни просять одне одного про допомогу й допомагають іншим. У групі можна отримати пораду чи допомогу у професійній чи приватній сфері.

Після проведення Антикризового онлайн-EdCamp’у започатковано регулярні онлайн-толоки. На них педагоги, зіркові гості, освітні експертки й експерти, представники й представниці органів влади обговорюють нагальні питання освіти, діляться досвідом, розвивають та вдосконалюють необхідні навички. Значну частину толоки становить дискусійний елемент — питання й відповіді в режимі онлайн. У 2020 році її проводять раз на місяць.

У жовтні-грудні 2020 року відбувається EdCamp-марафон — інноваційна гейміфікована онлайн-подія, що спрямована на розвиток м'яких і твердих навичок освітян в умовах COVID-19 та дистанційного освітнього середовища. 42 дні тисяча учасниць і учасників долали маршрут за 11 напрямками за підтримки міжнародного менторського кола, працюючи у командах та індивідуально[32].

Разом з видавництвом «Шкільний світ» створено книгу «Зростаймо разом з EdCamp’ом. Як провести освітню (не)конференцію для своєї громади» — практичний посібник з організації та проведення подій формату EdCamp у своїй спільноті[33], а також онлайн-курс «Як провести EdCamp для своєї громади» на ВУМ online[34].

Серед інших медіапродуктів: мультфільми[35] і спільні з «Накипіло» освітні подкасти[36].

Діяльність під час повномасштабного російського вторгення у 2022 році.[ред. | ред. код]

З 24 лютого 2022 року ГО «ЕдКемп Україна» реалізує низку антикризових ініціатив для підтримки освітян, батьківства, дітей та молоді у часи війни[37].

Відкритий простір стійкості — відкриті онлайн-зустрічі для всіх охочих із фахівчинями і фахівцями з Інституту травми й Університету Еморі. Під час тренінгів практикують соціально-емоційне та етичне навчання, надають практичні поради на різні теми, які хвилюють українців і українок, аналізують індивідуальні ситуації та надають консультації[38].

EdCamp-академія для учнівства, учительства й батьківства — система регулярних активностей на підтримку дорослих і дітей. Це щоденні ранкові й вечірні ресурсні онлайн-зустрічі для педагогічної спільноти, консультативно-підтримувальні онлайн-зустрічі для тих, хто працюють з дітьми з інвалідністю, розвивально-розважальні онлайн-активності для дітей і молоді різного віку[39].

Тематичні експертні матеріали з чутливих тем — лаконічні відео, інфографіки, мультфільми з порадами, поясненнями, корисними переліками на теми, які стосуються евакуації з гарячих точок, виїзду за кордон, адаптації на нових місцях, волонтерства тощо[37].

Звернення відомих людей до українства — підтримувальні відео- або текстові звернення, «послання надії», відомих людей до українок/-ців. Їх уже записали Едіт Єва Еґер, Андреас Шляйхер, Річард Бренсон, Естер Войчицькі, Джек Грейпс, Тед Дінтерсміт, Тарас Тополя, Слава Фролова[40].

Реформування освіти[ред. | ред. код]

Команда EdCamp Ukraine брала активну участь у підготовці концепції й стандартів реформи «Нова українська школа»[41] завдяки співпраці з МОН радників міністра освіти і науки (2016-2020 рр.) — Олександра Елькіна й Олени Масалітіної[42]. Вони ж стали співавторами концепції та основ стандарту НУШ і підтримують упровадження реформи на різних напрямках. Діють угоди ГО «ЕдКемп Україна» про співпрацю з МОН, Українським інститутом розвитку освіти, Державною службою якості освіти та її територіальними управліннями, Офісом освітнього омбудсмена, Інститутом модернізації змісту освіти.

Дискусії щодо реформування освіти[ред. | ред. код]

На всіх (не)конференціях EdCamp Ukraine відбуваються спеціальні дискусійні сесії з педагогами щодо реформування освіти. У 2017-2018 рр. говорили про засади, ідеї та концепцію щойно розпочатої реформи НУШ, у 2018-2019 рр. — про реформу системи підвищення кваліфікації освітян і якість послуг з професійного розвитку, у 2019-2020 рр. — про сталість і тяглість реформи НУШ, навчання дітей м’яким навичкам в контексті «Цілей сталого розвитку ООН», результатів дослідження PISA для України та досвіду впровадження СЕЕН, у 2021 році — про Дорожню карту НУШ як відповідь на трансформаційні виклики освіти[43] та важливість формування соціально-емоційних навичок як в учнівства, так і в учительства[44]. Зміст дискусій регулярно висвітлює вебпортал Нової української школи.

Дослідження[ред. | ред. код]

У 2016 році МОН спільно з EdCamp Ukraine та за підтримки МФ «Відродження» провели дослідження «Діти і папери: як досягти балансу у школі»[45], у якому узяли участь 6 399 учителів і вчительок та 2 282 осіб з числа адміністраторів освіти. У результаті дослідження, зокрема, було виявлено, що аби забезпечити папером звітність шкіл, щороку треба зрубати 50 000 дерев, а кожен освітянин щотижня витрачає 7-12 годин на звітність. Результатом дослідження стали кроки з дебюрократизації освітньої діяльності. У співпраці з МОН удалося скоротити кількість паперової роботи для освітян на 22 %[46] та скасувати деякі вимоги до шкіл від різних установ, наприклад, учительству більше не потрібно робити перепис та вести облік дітей, охоплених освітою (так звані «мікрорайони»)[47][48][49].

У 2018 році МОН спільно з EdCamp Ukraine та за підтримки МФ «Відродження» провели дослідження «Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству»[50]: 8 427 освітян опитали про їхню роботу і професійне зростання. Так, виявилось, що 87 % освітян хочуть професійно розвиватися, і на першому місці для них стоїть вивчення англійської мови[51]. Результати дослідження стали основою для скасування монополії на підвищення педагогічної кваліфікації державних інституцій, а педагоги отримали можливість обирати організацію або установу, що надає послуги підвищення кваліфікації; запроваджено принцип «гроші ходять за вчителем» — оплачується не менше 150 годин (протягом 5 років) підвищення кваліфікації за рахунок державного та місцевих бюджетів; можливість надавати такі послуги здобули громадські та приватні організації, фізичні особи-підприємці та фізичні особи; значно розширилися також види й форми підвищення педагогічної кваліфікації. У 2019 році Кабінет Міністрів України постановою № 800[52] (зі змінами, внесеними постановою № 1133[53]) затвердив новий порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, який імплементує ці новації. У МОН була створена робоча група з питань професійного розвитку педагогічних працівників, яка опікується впровадженням і розвитком цих змін (наказ МОН України № 223 від 17.02.2020), значна частина складу якої — очільники і учасники спільноти EdCamp Ukraine[54]. У жовтні 2021 року на платформі Prometheus стартував курс EdCamp Ukraine «Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: нові вимоги і можливості»[55].

Антидискримінаційна експертиза[ред. | ред. код]

Для запобігання дискримінації в освіті з 2016 року за участі EdCamp Ukraine та підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні — UNFPA працює антидискримінаційна експертиза проєктів шкільних підручників[56]. Якщо на початку роботи експертизи не було жодного підручника, який би цілком відповідав недискримінаційному підходу в освіті, то за два роки їх частка становила вже 22 %, а у 2020 році становить 55%[57]. У 2018 році антидискримінаційна експертиза стала частиною комплексної, поетапної перевірки підручників[58]. З 2017 року проводяться тренінги зі створення недискримінаційного освітнього контенту для видавництв і авторських колективів. За цей час відбулося 10 триденних тренінгів, у яких взяли участь представники/-ці 37 видавництв (що наразі становить 65 % ринку підручникотворення) та близько 100 авторок/-ів. Для забезпечення сталої якості антидискримінаційної експертизи освітнього контенту з 2016 року реалізується трирівнева сертифікаційна тренінгова програма з підготовки відповідного експертного кола (на кінець 2020 року підготовлено та сертифіковано 89 експерток/-ів).[59].

Антикорупційні інструменти[ред. | ред. код]

Команда EdCamp Ukraine разом із видавництвом «Шкільний світ» і ГО «Смарт Освіта» та завдяки проєкту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» (SACCI) займається розробкою і популяризацією антикорупційних інструментів для українських шкіл як-от ігри, квести, тематичні уроки, сценарії тощо[60]. Поширення інструментів відбувається через амбасадорок доброчесності й тренерську команду з антикорупції в освіті, яку сформовано з освітян, очільників/-ниць закладів освіти, представників/-ниць Офісу освітнього омбудсмена, Державної служби якості освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти. За даними EdCamp Ukraine після початку використання антикорупційних інструментів кількість учениць і учнів, які вважають корупцію однозначно негативним явищем, зросла на 10 %, а кількість тих, хто вважають, що корупція не може бути виправданою, зросла на 9 %[5].

EdWay[ред. | ред. код]

У 2021 році організація запустила Національну платформу можливостей підвищення кваліфікації педагогічних працівників EdWay, де освітяни можуть вільно обирати суб’єкта, форму, вид та зміст підвищення кваліфікації[61]. Улітку 2021 року було розроблено спеціальний курс «Мій освітній стартап», де освітяни навчалися створювати власні стартапи й програми підвищення кваліфікації[62].

Уроки доброти[ред. | ред. код]

У 2021 році EdCamp Ukraine разом із #ЩедрийВівторокДіти та спеціально відібраним авторським колективом розробили посібник для формування культури благодійності в освітньому процесі: «Уроки доброти: ідеї та поради на навчальний рік»[63].

#книгоНУШ[ред. | ред. код]

EdCamp Ukraine заохочує освітян створювати книжкові клуби #книгоНУШ, де можна зустрітися й обговорити цікаві видання. Першим учасником проєкту став письменник Сергій Жадан[64], згодом долучилися інші митці й організації. У партнерстві з ГС «Міжнародний інститут інтегрального розвитку» серед учасниць і учасників руху розігрувалися книжкові набори: у 2017 році — 20 комплектів із 36 книг, у 2018 році — 12 комплектів із 45 книг, у 2019 році — 150 комплектів із 9 книг. Кожен з таких комплектів зберігається також і в бібліотеці EdСamp Ukraine та доступний для читання всім учасниками спільноти.

ОГОР[ред. | ред. код]

У 2019 році EdCamp Ukraine ініціювала підписання «Меморандуму про співпрацю між об’єднаннями громадянського суспільства на підтримку реформи освіти». Усі учасники об’єднання ОГОР («Освітні Громадські Організації Разом») погоджуються, що:

  • реформа НУШ має продовжуватися за будь-яких політичних обставин,
  • реформа має бути не декларативною, а реальною,
  • реформа освіти має базуватися на прогресивних і гуманістичних цінностях,
  • рівень насильства та стресу в освіті має бути зменшений.

Меморандум підписали вісім громадських організацій, які працюють у сфері підвищення кваліфікації вчительства. Разом з ГО «ЕдКемп Україна» до ОГОР входять ГО «Едюкейшнал ера», ГО «КМО «Батьки SOS»», БО «МБФ Імпакт хаб Одеса», ГС «Освіторія», ГО «Смарт Освіта», ГО «Український інститут майбутнього», ГО «Центр інноваційної освіти «Про.Світ»»[42].

Міжнародні проєкти[ред. | ред. код]

День Гідності[ред. | ред. код]

EdCamp Ukraine стала провідником ініціативи Усесвітнього Дня Гідності в Україні[65]. Одним із найважливіших елементів цього дня є дискусійний урок гідності в школах. Як і в інших 88-ми країнах, під час Дня Гідності до шкіл запрошують відомих людей, представників/-ниць науки, мистецтва, культури, військових. Вони розповідають дітям про гідність на прикладі випадків із власного життя, обговорюють історії, які згадують самі діти, разом формулюючи сенс понять «гідність». До святкування Дня Гідності з 2015 року долучилися 2 789 закладів освіти і 379 843 учасники й учасниці. У вересні 2020 року Олександра Елькіна було призначено національним головою організації Global Dignity в Україні.

ЕдМандри[ред. | ред. код]

ЕдМандри українських освітян в Індію, авдієнція з Його Святістю Далай-ламою ХІV (лютий, 2019 р.)
ЕдМандри українських освітян в Індію, авдієнція з Його Святістю Далай-ламою ХІV (лютий, 2019 р.)

ЕдМандри — програма освітніх експедицій до різних країн за успішними кейсами: теорія, практика та зміни на місцях. За час програми ЕдМандри українські освітяни відвідали чотири країни: Фінляндію та Естонію у 2017 році[66], Швецію[67] та Індію у 2019 році[68]. Під час подорожі Індією освітяни з EdCamp Ukraine отримали авдієнцію у лавреата Нобелівської премії миру Далай-лами XIV[69].

Змінитися за 7 днів[ред. | ред. код]

2018 року відбувся спільний з фінською компанією Lumo Education експеримент «Змінитися за 7 днів»: за тиждень фінські спеціалісти мали перетворити звичайну українську школу на школу за фінською моделлю. Заявку на участь подала кожна 25-та школа України, з яких було обрано школу з села Трудолюб Полтавської області[70]. У лютому до села Трудолюб завітали фінські спеціалісти Еса Сінівуорі, Каісу Хелмінен та Дмитро Науменко. За тиждень вони допомогли школі зробити аудит сильних і слабких сторін, провели декілька відкритих уроків і тренінгів, консультували освітян із розробки власної програми вдосконалення закладу. Після експерименту за стандартного для маленької сільської школи фінансування лише завдяки талантам колективу, трудолюбівське вчительство повністю змінило освітній простір, зробило школу експериментальною, і вона отримала статус опорної[68].

Соціально-емоційне та етичне навчання[ред. | ред. код]

Після презентації на національній (не)конференції EdCamp Ukraine в Україні стартував пілотний проєкт із впровадження у школах системи соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН, англ. — SEE Learning). Програма розвиває м'які навички, має змінити атмосферу в школах та ставлення учнівства до навчання, одне до одного та до самих себе. У пілотній програмі беруть участь 26 шкіл із 23 областей України. Для педагогів цих шкіл влаштували тренінги з розробниками програми з Університету Еморі (США). Пілотування програми СЕЕН в Україні відбувається в рамках освітнього проєкту всеукраїнського рівня у партнерстві з Інститутом модернізації змісту освіти, Громадянською службою миру GIZ, Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (наказ МОН від 18.11.2019 р. No 1431)[71][72].

Діалог з Далай-ламою XIV[ред. | ред. код]

У 2020 році EdCamp Ukraine організували перший в історії діалог Далай-лами XIV з українством у прямому етері[73]. Він відбувся 20 жовтня і тривав півтори години. Найбільше торкалися тем миру зовнішнього і внутрішнього, освіти, екології, пандемії, співіснування людей різних націй та релігій. Співведучими розмови разом з Олександром Елькіним стали Наталія Мосейчук, Лілія Гриневич і Тарас Тополя[74].

Global Teacher Prize[ред. | ред. код]

У 2017 році було започатковано українську національну версію світової щорічної вчительської премії Global Teacher Prize. Її отримують освітяни, які зробили видатний внесок у професію. Команда EdCamp Ukraine неодноразово долучалася до аналізу й оцінювання заявок, а голова Ради ГО «ЕдКемп Україна» Олександр Елькін три роки поспіль був членом журі премії. До фіналістів Global Teacher Prize Ukraine завжди потрапляють чимало учасників та учасниць руху EdCamp, а одна з перших координаторок подій EdCamp Ukraine Наталя Кідалова стала лавреаткою премії у 2019 році[75].

Вплив на вчительство[ред. | ред. код]

EdCamp Ukraine наводить дані, отримані під час опитування учасниць і учасників (не)конференцій:

73 % відчувають, що в них вдосконалилося критичне мислення,

64 % відзначають розвиток навичок соціально-емоційного та етичного навчання,

63 % розвинули навички проведення онлайн-навчання та різного роду інші практичні навички,

80 % зазначили, що участь в EdCamp-подіях розширила їхній практичний інструментарій,

75 % вказали на віднайдену мотивацію,

66 % відчули впевненість у використанні набутої майстерності чи обговоренні певного питання,

57 % побачили нові перспективи,

80 % змогли впровадити безпосередньо в класах те, що здобули на цих подіях[5].

Оцінка діяльності[ред. | ред. код]

Організація економічного співробітництва та розвитку відзначає ефективність формату EdCamp на прикладі ініціатив руху у США й Україні: «Мірою того, як світ виходить з кризи COVID-19, Edcamp'и можуть бути ефективними і масштабуватимуться завдяки можливості освітян вчитися одне в одного, а одночасне існування офлайнових та онлайнових подій, ймовірно, продовжуватиметься надалі»[76].

«Завдяки EdCamp Ukraine вчительський голос у всіх освітянських справах став почутим», — вказує #GOZNAMY (інформаційна кампанія Європейського Союзу «Громадянське суспільство — це ТИ», що розповідає про громадські ініціативи в Україні)[77].

У 2021 році Світовий банк опублікував статтю «Вплив COVID-19 на освіту — рекомендації та можливості для України», в якій згадав досвід EdCamp Ukraine[78].

У квітні 2022 року  Елейн Мілер-Керес, директорка Інституту травми (США), авторка, спікерка, розробниця практик СЕЕН, опублікувала низку статей про антикризову ініціативу EdCamp Ukraine «Відкритий простір стійкості»[79][80].

Структура[ред. | ред. код]

Керівництво[ред. | ред. код]

Голова ради ГО «ЕдКемп Україна» — Олександр Елькін (з 2015 р.).

Віцеголови ради: Олена Масалітіна (з 2016 р.), Олег Марущенко (з 2020 р.).

Опікунська рада[ред. | ред. код]

Опікунська рада є дорадчим та консультативним органом ГО «ЕдКемп Україна». На запрошення організації до неї входять провідні наукові, державні, творчі та громадські діячі і діячки, які поділяють мету організації й готові сприяти у її реалізації:

Тетяна Гавриш — керуюча партнерка юридичної компанії ILF, почесна консулка Федеративної Республіки Німеччина в Україні,

Лілія Гриневич — експертка з освітніх політик, міністр освіти і науки України (2016 — 2020),

Сергій Колебошиннародний депутат України, заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України,

Наталія Мосейчуктелеведуча каналу «1+1», кураторка проєкту «Право на освіту»,

Тарас Тополя — фронтмен гурту «Антитіла»‎, друг Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні,

Хадлі Ферґюсон — педагогиня, співзасновниця руху EdCamp, співголова Edcamp Community Advisory Committee,

Слава Фролова — телеведуча, засновниця фонду Slava Frolova-Group.

Вікторія Мілютіна — директорка Північного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров'я України.

Нагороди і досягнення[ред. | ред. код]

Найкращий освітній проєкт (2017 рік) — за версією експертів Media.Sapiens[81].

V Національний конкурс публічних звітів про діяльність організацій громадянського суспільства (2018 рік) — 1 місце[82][83].

ГО «ЕдКемп Україна» та її співробітники/-ці нагороджені грамотами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, міністра освіти і науки Лілії Гриневич, голови Харківської ОДА Юлії Світличної.

Рекорди[ред. | ред. код]

Під час останніх (не)конференцій EdCamp Ukraine були встановлені рекорди, які зафіксовані Національним Реєстром Рекордів, що є національним партнером Світових рекордів Гіннеса.

  • 2018 рік. Найбільша кількість педагогів в одній локації. На Четвертій національній (не)конференції EdCamp Ukraine на площі Конституції в Харкові зібралися 600 освітян, щоб разом задекларувати: українське вчительство — за школу як простір, безпечний для дитини[84].
  • 2019 рік. Найбільша кількість населених пунктів, які долучилися до флешмобу педагогів під час прямого включення. На П’ятій національній (не)конференції EdCamp Ukraine до флешмобу педагогів під час прямого включення підключилися 58 освітянських спільнот з усієї України[85].
  • 2020 рік. Наймасовіша онлайн-конференція для освітян. Під час Антикризового національного онлайн-EdCamp’у було зафіксовано найбільшу кількість осіб, які взяли участь в освітній онлайн-події — 10 019 учасниць і учасників[18].

Особисті досягнення[ред. | ред. код]

У 2018 році журнал «Фокус», включив Олександра Елькіна до категорії «Геніальні люди. Українці, які змінюють країну і світ»[86]. У 2019 році він увійшов до п’ятірки у номінації «Тато-освітянин» премії «Тато року 2019»[87].

Олена Масалітіна у 2018 році увійшла до п’ятірки найкращих у номінації «Освіта: середня» Національної незалежної премії «Жінка України», а у 2020 році була визнана в цій же номінації переможницею[88]. У 2020 році вона посіла 68-е місце в рейтингу «100 найупливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус»[89].

У 2021 році Олександр Елькін увійшов до рейтингу 100 найвпливовіших людей України за рейтингом журналу «ФОКУС» та посів 85 місце[90].

У 2022 році видання «НВ» назвало Олександра Елькіна «Українським Прометеєм»[91].

У травні 2022 року Олександр Елькін став членом Наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна[92].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Edcamp Community by Digital Promise. hundred.org. 7 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020. 
  2. Харківський онлайн-EdCamp 2020 зібрав рекордну кількість учасників. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 2 грудня 2020. 
  3. Філонова, С. "Білі ворони" злітаються, щоб змінювати світ на краще / С. Філонова // Освіта України : Педагогічна преса. — 2015. — 38. — С. 14.
  4. а б Рух відповідального вчительства. The Ukrainians. 13 січня 2019. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 2 грудня 2020. 
  5. а б в г д е П’ять років натхненного інфопартнерства. Накипело (українською). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020. 
  6. Edcamp Community. Digital Promise (амер.). Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 4 грудня 2020. 
  7. Вікторія Топол, Галина Титиш. Як EdСamp робить учительок і вчителів важливими, або Ефект довгого хвоста. Нова українська школа (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020. 
  8. Олександр Елькін: «EdСamp – це тренажер для освітян, які хочуть бути сучасними» .: Ресурсний центр ГУРТ. gurt.org.ua. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 2 грудня 2020. 
  9. 8 золотых правил, как сделать обучение для ребенка интересным. womo.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 2 грудня 2020. 
  10. EdCamp Ukraine: вчителів навчають відходити від авторитарної моделі освіти. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 2 грудня 2020. 
  11. На EdCamp собрались эксперты из 20 стран. Накипело (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 2 грудня 2020. 
  12. Сер Кен Робінсон вітає EdCamp Ukraine 2017. Канал EdCamp Ukraine в YouTube. 
  13. НУШ КОРОТКО. Нова українська школа (укр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020. 
  14. Лілія Гриневич приєднається до 600 вчителів на EdCamp Ukraine 2017 | Міністерство освіти і науки України. web.archive.org. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2020. 
  15. Министр и боли образования. Как Лилия Гриневич отвечала на вопросы учителей. ФОКУС (рос.). 11 липня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 2 грудня 2020. 
  16. EdCamp Ukraine 2018 відвідали понад 900 освітян та експерти з 11 країн світу - новини освіти | «Освіторія». Освіторія (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 2 грудня 2020. 
  17. Elkin, Oleksandr (15 липня 2019). Президент України Володимир Зеленський відповів на відеозвернення спільноти EdCamp Ukraine. edcamp (рос.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  18. а б Украинские учителя установили рекорд в поддержку своей профессии – на EdCamp Ukraine 2019. ФОКУС (рос.). 9 липня 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  19. В Харькове открылся масштабный форум EdCamp Ukraine. www.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  20. EdCamp запрошує новообраного Президента В. Зеленського до діалогу про освіту. Канал EdCamp Ukraine у YouTube. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. 
  21. Харківський онлайн-EdCamp 2020 зібрав рекордну кількість учасників. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  22. Онлайн-EdCamp 2020 – Олена ЗЕЛЕНСЬКА: НАЙКРАЩІ З ВАС НЕ ПРОСТО НАВЧАЮТЬ. ВОНИ НАВЧАЮТЬ НАВЧАТИСЯ!. Канал EdCamp Ukraine у YouTube. 
  23. «Зараз ваш час!». Харарі, Далай-Лама та інші світові лідери думок звернулися до українського вчительства. tyzhden.ua (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  24. Національний EdCamp для радості - Реєструйся!. EdСamp Ukraine - Ми об'єднуємо освітян і допомагаємо їм зростати (ua). 18 листопада 2021. Процитовано 18 червня 2022. 
  25. Facebook-сторінка EdCamp Ukraine. Facebook (укр.). Процитовано 18 червня 2022. 
  26. Facebook-сторінка EdCamp Ukraine. Facebook (укр.). Процитовано 18 червня 2022. 
  27. Facebook-сторінка ХНПУ ім. Сковороди. Facebook (укр.). Процитовано 18 червня 2022. 
  28. suspilne. Суспільне разом з «Едкемп Україна» закликають українських освітян знайти радість в освіті та ділитися нею. corp.suspilne.media (англ.). Процитовано 18 червня 2022. 
  29. Школа потрібна для радості, – один з авторів концепції реформи НУШ про переосмислення освіти. 24 Канал (укр.). Процитовано 18 червня 2022. 
  30. Підвищуємо кваліфікацію освітян - EdСamp Ukraine. EdСamp Ukraine - Ми об'єднуємо освітян і допомагаємо їм зростати (ua). 21 жовтня 2021. Процитовано 18 червня 2022. 
  31. Рух EdCamp в Україні — як готують відповідальне вчительство для Нової школи. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  32. EdCamp-марафон | 6 листопада - 17 грудня 2020 р.. edcamp (рос.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  33. osvitaua.com | Зростаймо разом з EdCamp’ом. Як провести освітню (не)конференцію для своєї громади (укр.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  34. Безкоштовний онлайн курс: Як провести EdCamp для своєї громади (укр.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  35. Мультфільми про білих ворон. Канал EdCamp Ukraine у YouTube. 
  36. Подкасти EdCamp Ukraine. Канал EdCamp Ukraine на MixCloud. 
  37. а б У часи війни - EdСamp Ukraine. EdСamp Ukraine - Ми об'єднуємо освітян і допомагаємо їм зростати (ua). 9 квітня 2022. Процитовано 18 червня 2022. 
  38. Простір стійкості: 62 відео про те, як залишатися в ресурсі та протистояти викликам | Нова українська школа. Нова українська школа (укр.). 1 червня 2022. Процитовано 18 червня 2022. 
  39. 181 урок із різних предметів від EdCamp-учителів | Нова українська школа. Нова українська школа (укр.). 31 травня 2022. Процитовано 18 червня 2022. 
  40. “Гідність – одна з перших жертв війни”. Річард Бренсон та інші лідерки й лідери думок записують відео на підтримку українства за запрошенням освітян з EdCamp Ukraine | Нова українська школа. Нова українська школа (укр.). 27 квітня 2022. Процитовано 18 червня 2022. 
  41. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Міністерство освіти і науки України. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. 
  42. а б Дев’ять освітніх організацій об’єднають зусилля, щоб підтримувати реформу. Нова українська школа (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  43. Онлайн-толока #5/2021 - Л. Гриневич. Дорожня карта реформи базової та профільної школи (uk-UA). Процитовано 18 червня 2022. 
  44. 08.12.2021. Андреас Шляйхер. Щасливі школи – щасливе учнівство (uk-UA). Процитовано 18 червня 2022. 
  45. Діти і папери: як досягти балансу в школі?. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. 
  46. Без планів роботи та в довільній формі: набула чинності нова Інструкція з діловодства - новини освіти | «Освіторія». Освіторія (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  47. Вчителів звільнили від ходіння по мікрорайону. Освіта.UA (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  48. Міністерство освіти і науки України - Спільна ініціатива МОН і EdCamp Ukraine з дебюрократизації шкільної діяльності: «Скасувати непотрібну звітність у шк??лах та вивільнити час освітян для роботи з дітьми». mon.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  49. Міністерство освіти і науки України - Наказ МОН від 25 червня 2018 р. "Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. № 1028/32480). mon.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  50. НАВЧАТИ Й НАВЧАТИСЯ | Як і куди зростати українському вчительству?. edcamp (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  51. Обратная сторона профессии. Чего хотят украинские учителя. ФОКУС (рос.). 1 вересня 2018. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  52. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  53. Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  54. Міністерство освіти і науки України - Про утворення робочої групи з питань професійного розвитку педагогічних працівників. mon.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  55. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: нові вимоги і можливості. Prometheus (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  56. Недискримінація в освіті. edcamp (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  57. Педагоги у пошуках дискримінації в підручниках. Накипело (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  58. Головіна, Ольга. Як планують змінити процедуру вибору підручників. Нова українська школа (укр.). Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  59. «Стереотип — це брехня про реальність», або 7 відповідей на запитання про антидискримінаційну експертизу шкільних підручників. LB.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 6 грудня 2020. 
  60. #ОСВІТАБЕЗКОРУПЦІЇ | Вчись і навчай доброчесності. edcamp (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  61. Створено Національну платформу можливостей професійного розвитку педагогічних працівників «ЕdWay» – УІРО || UIED. uied.org.ua. Процитовано 18 червня 2022. 
  62. Учителям пропонують створити свою програму підвищення кваліфікації – як узяти участь | Нова українська школа (укр.). 20 травня 2021. Процитовано 18 червня 2022. 
  63. Посібник «Уроки доброти: ідеї та поради на навчальний рік». Перше медіа про благодійність (укр.). Процитовано 18 червня 2022. 
  64. Сергій Жадан стартує флеш-моб #книгоНУШ. Канал EdCamp Ukraine у YouTube. Архів оригіналу за 24 березня 2022. 
  65. Ukraine. Global Dignity (амер.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  66. Якою є освіта у Фінляндії або Здоровий ґлузд. Нова українська школа (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  67. П’ять і один спосіб, як Швеція залучає батьківство до школи. Нова українська школа (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  68. а б Финны под Полтавой. Как скандинавские учителя проводили уроки в сельской школе. ФОКУС (рос.). 25 березня 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  69. “Боріться за себе, але з любов’ю в серці”. Поради Далай-лами українцям. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  70. ОНЗ "Трудолюбівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів" - Головна сторінка. trudolub-zosh.ucoz.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  71. Міністерство освіти і науки України - У 26 школах почався пілот з впровадження програми розвитку м’яких навичок СЕЕН: соціально-емоційного та етичного навчання. mon.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  72. Українські школи спробують міжнародну програму SEE Learning – чого вона вчить і для чого потрібна. Нова українська школа (укр.). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  73. Онлайн-етер з Далай-ламою XIV | 20 жовтня 2020 р.. edcamp (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  74. Уперше в історії лавреат Нобелівської премії миру Далай-лама XIV поспілкувався з українцями. Газета «День». 21 жовтня 2020. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. 
  75. 10 головних відзнак Global Teacher Prize Ukraine 2019 — журнал | «Освіторія». Освіторія (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  76. Modica, Allison. Education continuity during the Coronavirus crisis. United States and Ukraine: Virtual Edcamps. OECD Education and Skills Today (англійською). Архів оригіналу за 8 березня 2021. 
  77. «EDCAMP UKRAINE»: РУПОР ВЧИТЕЛЬСЬКОЇ ДУМКИ. goznamy.org.ua. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  78. Вплив COVID-19 на освіту — рекомендації та можливості для України. World Bank (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022. 
  79. Providing Support to Ukraine During War with Telemental Health | Psychology Today. www.psychologytoday.com (англ.). Процитовано 18 червня 2022. 
  80. Wartime Trauma Treatment. www.psychotherapynetworker.org (англ.). Процитовано 18 червня 2022. 
  81. Громлюк, Ілона (28 грудня 2017). Освіта як національна ідея. Найкращі проекти, які формували її в 2017 році. ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  82. V НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС ПУБЛІЧНИХ ЗВІТІВ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА 2017 РІК. Творчий центр ТЦК. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  83. Звіт про діяльність EdCamp Ukraine за 2015-2017 рр. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. 
  84. Міністерство освіти і науки України - Учительство – за школу як простір, безпечний для дитини: педагоги встановили національний рекорд у Харкові під час EdCamp Ukraine 2018. mon.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  85. На EdCamp флешмоб учителів установив рекорд. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  86. Гениальные люди. Украинцы, которые меняют страну и мир. ФОКУС (рос.). 26 грудня 2017. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  87. Тато року 2019. Сайт премії "Тато року". Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 3 грудня 2020. 
  88. 14 видатних українок отримали звання «Жінка України 2020»: хто вони. Единственная. 20 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. 
  89. 100 самых влиятельных женщин Украины по версии журнала Фокус. ФОКУС (рос.). 18 жовтня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  90. Зеленський vs Ахметов. 100 найвпливовіших українців за версією журналу "Фокус". ФОКУС (укр.). 13 грудня 2021. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022. 
  91. Український Прометей. Як Олександр Елькін та його організація EdCamp Ukraine змінює освіту в країні. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022. 
  92. Чим пишаємося - EdСamp Ukraine. EdСamp Ukraine - Ми об'єднуємо освітян і допомагаємо їм зростати (ua). 28 вересня 2021. Процитовано 18 червня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційний сайт: www.edcamp.ua [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]