EgyptSat-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
КА «EgyptSat-1»
EgyptSat.jpg
Основні параметри
NORAD ID 2007-012A
Виготівник Україна Україна, «Південмаш»
Оператор Єгипет Єгипет
Тип апарата ДЗЗ
Штучний супутник Землі
Дата запуску 17 квітня 2007
Ракета-носій «Дніпро» Україна Україна
Космодром Байконур Казахстан Казахстан
Технічні параметри
Маса 157 кг
Розміри 2,35х2,36х1,57 м
Час активного існування 5 років.
Орбітальні дані
Тип орбіти Сонячно-синхронна
Нахил орбіти 98,09°
Прилади
Головні прилади МСУ, ССІД
Роздільна здатність 7,8 м

EgyptSat-1 — штучний супутник Землі оптико-електронного спостереження, виготовлений КБ «Південне» на замовлення Єгипту. Перший єгипетський супутник дистанційного зондування Землі.

Конкурс[ред. | ред. код]

Право на виготовлення супутника КБ «Південне» виграло на Міжнародному тендері 2001. Окрім України, в конкурсі брали участь Велика Британія, Російська Федерація, Південна Корея, Італія.

Опис[ред. | ред. код]

Апарат належить до класу малих космічних апаратів: маса 157 кг, з яких частка корисного навантаження (дослідницька апаратура, засоби орієнтації, зв'язку тощо) 49 кг. Його розміри (в робочому положенні на орбіті): 2,35х2,36х1,57 м. Серед приладів, що розташовані на борту апарату, — багатозональні скануючий пристрій[1] і сканер середнього інфрачервоного діапазону[2]. Є також і техзасоби для передачі повідомлень електронної пошти.

Виробництво[ред. | ред. код]

Над виробництвом супутника підприємства України працювали майже п'ять років. Під керівництвом членкора НАН України Володимира Драновського, а потім — Олександра Макарова. Конструкцію спроектували у КБ «Південне», а збирали апарат на Південному машинобудівному заводі.

Крім ДКБ «Південне», у створенні єгипетського космічного апарату брали участь також конструкторські організації, НДІ та підприємства з Харкова, Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Львова («Хартрон-Юком», «НДІ радіовимірювань», «Дніпрокосмос», «Хартрон-Аркос», «НИТКИ приладобудування», КБ «Арсенал», «Львівський центр Інституту космічних досліджень»).

EgyptSat став першою космічною системою, створеною виключно силами українських підприємств, що використовує тільки вітчизняні засоби наземного керування польотом супутника та прийому даних.

Вперше в Україні під час розроблення й виготовлення сонячних батарей космічного призначення для «EgyptSat-1» і платформи українського мікросупутника «Січ-2» було використано одноперехідні арсенід-галієві ФП на гетероструктурах із ККД ~19÷20 % стійкі до радіаційних, термоциклічних і електророзрядних факторів космічного польоту[3]

Силами українських підприємств розроблена наземна станція для прийому інформації дистанційного зондування Землі з штучного супутника EgyptSat-1, яка установлена і експлуатується в Єгипті[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]