Маслинка багатоквіткова
| Маслинка багатоквіткова | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Elaeagnus multiflora Thunb., 1784 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Масли́нка багатоквітко́ва, або ґумі (Elaeagnus multiflora)[1] — багаторічна рослина родини маслинкових. Лікарська, медоносна, харчова і декоративна культура.
Опис[ред. | ред. код]
Розлогий кущ або невисоке дерево заввишки 1,5-8 м, яке в залежності від температурного режиму може поводити себе як листопадна або вічнозелена рослина. Маслинка багатоквіткова формує потужну, добре розгалужену, поверхневу кореневу систему без чітко вираженого центрального кореня, але з численними мичкуватими коренями, які розміщуються переважно на глибині до 50 см. Вже наприкінці першого року розвитку на коренях формуються бульбочки, в яких оселяються азотофіксуючі бактерії з роду Frankia. Спочатку діаметр цих утворів становить 1-5 мм, а в дорослих рослин вони сягають 20-25 мм. У старих рослин бульбочки зростаються докупи, утворюючи гроноподібні скупчення, діаметр яких може сягати 60-70 мм.[2]
Крона цієї рослини може мати різноманітну форму. Стовбур вкритий темно-коричневою корою, його максимальна товщина може сягати 30 см. Пагони густо вкриті червоно-коричневими лусками, молоді гілки коричневі, трішки повстисті. Листки еліптичні або овально-довгасті, тупо-загострені на верхівці і ширококлиноподібні біля основи, цілокраї, зелені, майже воскові зверху і сріблясті, покриті дрібними ворсинками зісподу, завдовжки 3-10 см, завширшки 2-5 см.
Квітки розташовані поодинці або попарно в пазухах листків. Вони двостатеві (інколи лише тичинкові), актиноморфні, трубчасті, пониклі, жовтувато-білі, запашні, 6-15 мм завширшки. Тичинок 4, маточка 1. Плід — несправжня кістянка, округло-циліндричної форми, з тупими кінцями, завдовжки до 1-2 см, розташована на довгій (2-3 см) плодоніжці. При достиганні набуває яскраво-червоного кольору, вкрита сріблястими крапками.
Екологія та поширення[ред. | ред. код]
Рослина світлолюбна, відносно теплолюбна, до якості ґрунтів невибаглива. Ґумі починає вегетацію наприкінці квітня. Цвітіння відбувається у травні, плоди достигають у червні. Сіянці маслинки багатоквіткової перші роки розвиваються повільно, починають плодоносити на 4-5 рік, особини, вирощені з живців, плодоносять з 3-річного віку. Найпродуктивніший період наступає у віці 8 років і триває як мінімум 12-15 років.
Первинний ареал охоплював Корейський півострів, Японські острови, терени Китаю. Маслинка багатоквіткова була завезена до Європи і сходу США.
Застосування[ред. | ред. код]
Плоди маслинки багатоквіткової їстівні, їх цінують за аромат, приємний смак, що нагадує смак яблука або ревеню, і лікувальні властивості. М'якуш гумі соковитий, ніжний, освіжаючий, недозрілі ягоди мають терпкувато-кислий присмак. Перестиглі плоди не осипаються, втім тонка шкірочка, що легко ушкоджується при транспортуванні, не дозволяє використовувати цю рослину у промислових масштабах.
Завдяки ґумі можна позбутись багатьох кишково-шлункових хвороб, покращити імунітет. Крім того, ця рослина є добрим медоносом.
Оцінка акліматизації рослини в зоні лісостепу України, проведена Є.Васюком (2002), показує до 90 балів зі 100, дані інших дослідників коливаються від 60 до 80 балів, що відповідає доброму (51-75) або високому (76-100) рівню адаптації[3].
Синоніми[ред. | ред. код]
|
|
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Plant List.(англ.)
- ↑ Васюк Євген Анатолійович. Маслинка багатоквіткова (Elaeagnus multiflora Thunb.) в Лісостепу України (ріст, розвиток, розмноження) [Текст]: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. біол. наук. 03.00.05 / Є. А. Васюк ; НАН України Нац. ботанічний сад ім. М. М. Гришка. — К., 2004. — 31 с. Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 18 травня 2015.
- ↑ Васюк Є. А. Зимостійкість маслинки багатоквіткової (Eleagnus multiflora Thunb.) // Мат. конф. «Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва». — Умань, 2002. — С. 152–154
Посилання[ред. | ред. код]
Посадив гумі і не шкодую [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]