Ельфійська пісня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Elfen Lied)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельфійська пісня
エルフェンリート
нім. Elfen Lied
Жанрромантика, жахи, драма, етті, фантастика
Аудиторіясейнен[1][2][…]
Манґа
АвторРін Окамото
ВидавецьЯпонія Shueisha
ЖурналЯпонія Weekly Young Jump
Період випускучервень 2002 — листопад 2005
Кількість томів12
Телевізійний аніме-серіал
РежисерКанбе Мамору
СтудіяARMS
МережаЯпонія AT-X
Інші мережіУкраїна ТЕТ[4]
Період показу25 липня 2004 — 17 жовтня 2004
Кількість серій13[5]
OVA
РежисерКанбе Мамору
СтудіяЯпонія ARMS
Дата виходу21 квітня 2005[6]
Кількість серій1
Гра
Elfen Lied Fight Game (також відома як Elfen fight/Gen.2 Ver.SURVIVE)
РозробникOutBack
ВидавецьEnterBrain Inc
ЖанрФайтинг
Дата виходувересень 2003[7]
ПлатформаPC

«Ельфі́йська пі́сня»[4] (яп. エルフェンリート, Еруфен Рі: то, нім. Elfen Lied, МФА[elfen li: t]) — японська манґа та аніме серія жахів про нову расу наділених надприродними здібностями мутантів — диклоніусів. Манґа була завершена в 2005 році і складається з 13 томів. Манґака спочатку задумав її як коротку історію, і не сподівався на те, що вона здобуде популярність, але манґа відразу завоювала любов читачів, тому її перша половина згодом була серіалізірована й адаптована в однойменний аніме-серіал.

Як аніме, так і оригінальна манґа, відрізняються жорстокістю та кривавістю[8]. Також там є етті (в аніме) та порнографічні (в манзі) сцени. З другого боку, для Ельфійської пісні (особливо для аніме) характерні кавайний дизайн головних героїв та напівмелодраматичний сюжет. Твір можна доволі точно охарактеризувати як «суміш вкрай кривавого трешу з вкрай сопливою мелодрамою»[9]. Подібне поєднання страшного та милого, жорстокості та ніжності справляє сильне враження, завдяки якому Ельфійська пісня має як палких прихильників, так і ненависників[10].

Сюжет[ред. | ред. код]

Усі сюжетні лінії твору можна згрупувати у дві тісно переплетені основні, які дуже відрізняються стилістично. Власне, саме різниця між подіями, що відбуваються одночасно і майже поруч, є найяскравішим художнім прийомом твору. Також пізніше з'являється третя ретроспективна лінія — події, що відбувалися з головними героями в дитинстві.

Першою є лінія секретної установи, яка досліджує, тримає в ув'язненні та знищує диклоніусів — мутантів з надприродними можливостями. Аніме починається з втечі головної героїні, диклоніуса Люсі, з бази цієї установи. Протягом усього серіалу показуються як спроби організації зловити Люсі, так і події в організації (перш за все лінія керівника установи Курами). Усі лінії цього напрямку витримані в стилі психологічної драми, саме на неї припадає абсолютна більшість сцен насильства й жорстокості.

Другою лінією є історія, пов'язана з головним героєм — юнаком на ім'я Кота. Кота повертається у місто, куди приїжджав колись зі своєю родиною. Щоправда, через психологічну травму, він погано пам'ятає, що саме тоді відбулося. Тут на нього чекає з дитинства закохана в нього двоюрідна сестра — Юка. Разом вони зустрічають дивну, хвору на втрату пам'яті, дівчину і забирають її до себе додому. З часом вони підбирають іншу бездомну дівчинку, Маю, та ще одного диклоніуса — Нану. Вони живуть усі разом по суті однією родиною. За жанром ця частина є побутовою мелодрамою в стилі гарему з елементами етті та комедії.

Внаслідок роздвоєння особистості головна героїня, диклоніус Люсі, або безжальна, бита життям, дівчина в першій лінії, або ж мила та безпорадна, з розумом малолітньої дитини, в другій.

Пізніше з'являється ретроспективна лінія присвячена подіям, які сталися з головними героями багато років тому. Події минулого також поділяються на дві частини — сповнене жорстокості життя маленького диклоніуса та мирні сцени дружби двох дітей.

В міру розвитку сюжету як зараз, так і в минулому, обидві лінії дедалі частіше перехрещуються і, під кінець серіалу, зливаються в одну. Кота з'ясовує, ким є знайдена ним з Юкою дівчина, та згадує своє минуле. В свою чергу секретна організація врешті-решт вистежує Люсі. Усі сюжетні лінії серіалу сходяться і розв'язуються.

Перелік серій[ред. | ред. код]

Назва[ком. 1] Дата виходу в Японії Дата виходу в Україні
1 Випадкова зустріч
«Каіко» (邂逅 / Begegnung) 
25 липня 20041 вересня[ком. 2] 2008
Перша половина серії показує втечу Люсі з секретної бази. Друга - знайомить глядачів з Котою та Юкою, а також показує як вони знайшли Люсі, в якої внаслідок душевного зриву від зустрічі відбувається роздвоєння особистості. Тож Кота та Юка мають справу не з безжальною вбивцею Люсі, а з милою та безпомічною недоумкуватою Ню. 
2 Знищення
«Сото» (掃討 / Vernichtung) 
1 серпня 20048 вересня 2008
На пошуки Люсі відправлено загін спецназу, також по всій Камакурі її шукає поліція. Тим часом Ню втекла від Коти з Юкою та побігла на пляж. Кота знаходить її, однак незабаром на Коту на Ню натрапляє двоє спецназівців. Один з солдатів є вкрай агресивний Бандо, для якого уся ця операція не більше як полювання на живу здобич. Він б'є Коту та знущається над Ню, викликаючи її на бій. Нарешті, коли солдати вже вирішили пристрелити Ню, прокидається Люсі, вбиває напарника Бандо, а його самого калічить, після чого знову стає Ню й втікає. Юка знаходить побитого Коту на пляжі і відвозить його спершу до лікарні, а потім додому, куди повертається також Ню. 
3 В душі[ком. 3]
«Кьорі» (胸裡 / Im Innersten) 
8 серпня 2004через зміну в програмі ця серія під час першого показу в ефір не вийшла
В серії одночасно показано дві лінії. Курама відправляє на пошуки Люсі Нану — диклоніуса якій він замінив батьків. Юка вирішує не залишати Коту на одинці з Ню і переселяється до них в готель. Закінчується серія тим, що Нана зустрічається з Люсі. 
4 Зіткнення
«Шьокуґекі» (触撃 / Aufeinandertreffen) 
15 серпня 200422 вересня 2008
На початку серії показано зустріч Нани та Люсі і бій між ними. Люсі перемагає та відтинає Нані руки та ноги. Тим часом Юка довідується про те, що Маю бездомна і вирішує їй допомогти, а також зустрічає Ню, одночасно Кота приводить Маю до готелю. Кота вирішує не повідомляти про Маю в поліцію. 
5 Легка перемога
«Ракшьо» (落掌 / Empfang) 
22 серпня 200429 вересня 2008
В першій половині серії розповідається чому Маю втекла з дому, Кота та Юка удочеряють Маю. В другій половині серії Кота та Юка йдуть на курси і беруть з собою Ню. Професор Какузава що мав читати лекцію помічає Ню. Він розповідає що це його родичка і забирає її. Відіславши Коту з Юкою він накачує Ню препаратами й вирішує скористатися її безпомічністю. Однак доки Ню спить прокинулася Люсі... 
6 Щирі почуття
«Чюджьо» (衷情 / Herzenswaerme) 
29 серпня 200413 жовтня 2008
Кота хвилюється за Ню і незважаючи на пізній час йде в інститут до Какузави. Однак Люсі вже втекла, тож він знаходить лише труп професора. Кота повертається і вони з Юкою йдуть шукати Ню і врешті решт знаходять. Тим часом вилікуваний Бандо тікає з лікарні — він вирішує знайти та вбити Люсі. 
7 Друга зустріч
«Сайкай» (際会 / Zufaellige Begegnung) 
5 вересня 200420 жовтня 2008
Практично уся серія присвячена Нані. На початку серії Нана зустрічає на пляжі Бандо. Спершу вони мало не повбивали одне одного, але потім порозумілися через спільну ненависть до Люсі. Потім Нана бродить містом, при цьому показується її повне незнання людського життя. Вона зустрічає Маю, дівчата знайомляться і Маю відводить Нану додому де та зустрічає Ню. 
8 Початок
«Коші» (嚆矢 / Beginn) 
12 вересня 200427 жовтня 2008
Коли Нана бачить Ню вона її атакує, але швидко бачить, що це не Люсі та розуміє, що накоїла і втікає. Її переслідує Маю якій Нана розповідає про причини своєї поведінки та про те хто вони з Люсі такі. Тим часом від удару в Ню почався жар, внаслідок якого в ній знову починає прокидатися Люсі. Друга половина серії присвячена спогадам Люсі про дитинство. 
9 Спогади
«Цуіоку» (追憶 / Schoene Erinnerung) 
19 вересня 200410 листопада 2008
Майже повністю ретроспективна серія присвячена спогадам Люсі про її перше знайомство з Котою. 
10 Дитя
«Еіджі» (嬰児 / Saeugling) 
26 вересня 200417 листопада 2008
Більшість серії присвячена показу подій минулого, в основному історії професора Курами — як він був утягнутий в програму дослідження диклоніусів, про його роботу в ній та особисту трагедію. В цій серії також повідомляється багато важливих фактів про диклоніусів. Другою, допоміжною лінією, є історія про те як Нана приєднується до «родини» і починає жити разом з Маю, Котою, Юкою та Ню. 
11 Ускладнення
«Саксо» (錯綜 / Vermischung) 
3 жовтня 200424 листопада 2008
Для того щоб зловити Люсі організація вирішила використати найстрашнішого диклоніуса — Маріко. Її випускають з карцеру де тримали з самого народження й везуть з бази на острові в Камакуру. Курама покидає організацію, знаходить Бандо і обіцяє відремонтувати йому протез, а взамін той має вбити Маріко. ЇЇ наближення також відчуває Нана і вирішує не втікати від своєї долі та не підставляти під удар свою нову родину, а зустрітися з Маріко віч на віч. 
12 Болото
«Деінеі» (泥濘 / Taumeln) 
10 жовтня 20041 грудня 2008
Перша половина серії присвячена зустрічі на мосту. Спершу на ловчу партію з Маріко, Шіракави та загону спецназу виходить Нана. Маріко легко долає Нану і помучивши намагається її вбити, але тій вдається тимчасово паралізувати вектори Маріко, однак по цьому Нана падає з мосту. Потім на те ж місце прибігають Кота та Ню. Спецназівці намагаються вбити Ню (і Коту за одно), однак тут прокидається Люсі і вбиває їх усіх (окрім Коти звісно). Кота бачить, що робить Люсі і згадує нарешті ті події восьмирічної давнини через які він усі ці роки старався забути. Між Котою та Люсі починається розмова яку обривають кулі Бандо... 
13 Неповерненка[ком. 5]
«Фуґен» (不還 / Erleuchtung) 
17 жовтня 20042 грудня 2008
Перша половина присвячена новій зустрічі Люсі, Маріко та Нани. Маріко калічить Люсі однак не вбиває її через появу Курами. Маріко з ревнощів мучить Нану тож Курама кидає спроби її вбити і вперше обіймає свою дочку. Через вибух імплантованої в Маріко вибухівку вона та Курама гинуть. Друга половина серії присвячена головно довгій сцені прощання Люсі та Коти, після якою вона йде на зустріч спецназівцям. Факт смерті Люсі не показаний. У самому кінці серії глядач бачить, що до дому Коти хтось подзвонив, і він йде відчиняти. Контури через двері нагадують Люсі, чим прозоро натякається, що вона вижила під час перестрілки[ком. 4]
додаткова (14 або ж 10,5) Злива або звідки в дівчини взялися ці почуття
«Тоорі аме ніте аруі ва, шьоджьо ва іка ні шіте соно шінджьо ні ітатта ка» (通り雨にて 或いは、少女はいかにしてその心情に至ったか / Regenschauer) 
21 квітня 2005 (дата першого продажу, це OVA епізод)
В першій половині серії показане життя Нани в новій родині — вона ніяк не може освоїтися і попервах в неї багато що не виходить. Вона досі не долюблює Ню. Гуляючи містом вона зустрічає Бандо і на його вимогу вирішує відвести Люсі до нього, аби той вбив її. Нана під приводом прогулянки виводить Ню з дому, однак вони потрапляють під дощ, а Ню падає і забившися губить свідомість. Нана ховаючися від дощу затягує Люсі в сусіднє святилише. Поперемінно показуються спогади (сни) Люсі про те як її захопили в полон та роздуми й коливання Нани яка збирається її вбити. Врешті решт Нана вирішує не вбивати Ню. 

Персонажі[ред. | ред. код]

Кота[ред. | ред. код]

Кота

Кота (яп. コウタ(耕太)) — головний герой серіалу. Кота дуже типовий для аніме простий, нічим особливим не видатний але дуже добрий, хоч до рани прикладай, хлопець, та ще й зі звичними для аніме-героя страшною подією в минулому та частковою втратою пам'яті.

Після закінчення школи Кота готується до вступних іспитів в університет. Для цього він і приїжджає в Камакуру до родичів які дозволяють йому жити в непрацюйочому готелі. В дитинстві Кота часто приїжджав сюди з сім'єю. В той час він був близьким другом своєї далекої родички Юки. Однак вісім років тому сталася якась трагічна подія після якої він рік провів у лікарні і яка завдала Коті важкої душевної травми. На початку серіалу Кота кілька разів згадує про ті події однак прозоро натякається[ком. 6], що насправді він витіснив жахливі спогади вигаданими. Що саме відбулося в минулому Кота дійсно згадує лише в передостанній серії.

Протягом серіалу Кота не здійснює жодних подвигів чи надзвичайних вчинків. Так само він не вирізняється ні особливими фізичними можливостями ні надзвичайними здібностями. Він досить розумний та кмітливий але не більше. В нього невисока самооцінка — на курсах він прямо називає себе середнячком і не розраховує на вступ на престижний факультет. Втім Кота не розмазня на відміну від Сіндзі з Євангеліону. Він мужньо поводить себе при зустрічі з Бандо та з поліцією. Він досить запальний[ком. 7], але швидко відходить. При цьому Кота дуже сором'язливий і явно недосвідчений в спілкуванні з дівчатами[ком. 8]. Однак головною рисою характеру Коти яка усіляко підкреслюється та показується є його доброта та турботливість. Він не просто готовий допомагати іншим — він дійсно турбується та дбає про своїх близьких. Він узявся турбуватися про абсолютно незнайому і до того ж розумово неповноцінну Ню, підібрав, а тоді і удочерив бездомну дівчинку Маю, а потім взяв у родину іще й Нану.

З одного боку, через нормальність та звичайність Коти більшість японських хлопців-підлітків цілком можуть ототожнити себе з подібним героєм, з другого боку, його безсумнівна доброта та турбота до жіночих персонажів явно розрахована на дівочі симпатії.

Люсі та Ню[ред. | ред. код]

Докладніше: Люсі та Ню
На відміну від Ню, Люсі завжди показано серйозною
…і часто лютою та безжальною

Люсі (яп. ルーシー[ком. 9]) — головна героїня серіалу, перший диклоніус. Саме з Люсі почалася теперішня «епідемія» диклоніусів, власне лише вона є повноцінним диклоніусом і здатна до біологічного розмноження, а усі інші то лише стерильні сильпліти. Через це вона так цікавить Какузав які хочуть використати її для своїх планів. Саме з втечі Люсі з секретної бази починається серіал.

Люсі сильна та впевнена в собі, самодостатня особистість. Вона ставиться до інших людей, за виключенням Коти, з явною зневагою[ком. 10]. Втім до диклоніусів не набагато краще[ком. 11]. Це класичний «темний» персонаж з трагічним минулим та не менш страшним майбутнім. Вона завжди серйозна, а нечаста посмішка то вираз не веселощів, а зловтіхи. Люсі люта й безжальна вбивця[ком. 12] яка сприймає загибель своїх жертв або байдуже, або ж з явним вдоволенням. Вона вбиває і винних і невинних. Через свою відмінність від людей вона чужа в цьому світі, саме тому вона з одного боку дуже самостійна, а іншого — дуже самотня. Кілька днів дружби з Котою в дитинстві були найщасливішим часом її життя який вона запам'ятала назавжди.

Люсі безсумнівно найсуперечливіший персонаж серіалу і саме ставлення до неї розподіляє шанувальників цього твору на два табори. Незважаючи, а можливо і завдяки, своїм вбивствам це дуже харизматичний персонаж. Її сила та самостійність викликають захоплення, а показана в серіалі історія нещасливого дитинства — співчуття. Тож одні бачать в ній сильну особистість яку скалічило жорстоке та несправедливе суспільство, а інші вважають Люсі кривавим чудовиськом злочини якого не можна виправдати ніякими дитячими образами. З вогнепальної зброї зрідка використовує Heckler & Koch MP5[11].

Ню — втілення дитячої безпосередності та наївності
Сексуальна привабливість Ню зумисне підкреслюється

Ню (яп. にゅう) — альтер-его Люсі. Коли остання втекла з ув'язнення і випадково зустріла Коту в неї сталася душевна криза внаслідок якої її особистість роздвоїлася на власне Люсі та недоумкувату здитинілу Ню. Перехід від Ню до Люсі викликається якимись випадковими факторами, перш за все агресією, а от від Люсі до Ню спогадами про Коту та думками про його ставлення до ситуації — схоже Люсі перетворюється на Ню від страху його засмутити.

На противагу Люсі Ню вкрай безтурботна на незлостива, в неї розум та свідомість малолітньої дитини тож вона фактично безпомічна[ком. 13]. Ню це втілення дитячої безтурботності та кавайності. Однак при цьому це вже цілком доросла дівчина і її звабливість неодноразово, хоч і ненав'язливо, показується[ком. 14]. Тож Ню як персонаж поєднує в собі милу дитину та сексуальну дівчину. Фактично Ню це втілення світлих та гарних сторін Люсі.

Ім'я Ню вона отримала через те, що внаслідок втрати пам'яті розівчилася говорити і попервах знала лише одне слово ню яке говорила з будь якого приводу. Ідея подібного іменування, так само як і сам розумово неповноцінний але кавайний персонаж, ймовірно є плагіатом Чі з «Чобітів». Підтвердженням цієї думки є і схожий дизайн вух пасоконів в «Чобітах» з ріжками диклоніусів у «Ельфійській пісні».

Курама[ред. | ред. код]

Один з небагатьох кадрів в яких Курама посміхається
Курама

Курама (яп. 蔵間 (くらま)) — керівник лабораторії яка займається вивченням диклоніусів. Молодий чоловік тридцяти з чимось років[ком. 15] Курама завжди серйозний і похмурий, з самої першої серії показується, що на відміну від інших співробітників центру він не боїться диклоніусів, однак це не відчайдушна сміливість — скоріш він змирився з ризиком, або ж взагалі зумисне підставляє себе. В серіалі пояснюється причина подібної поведінки — Курама вважає себе винним в смерті власної дружини. Під час вивчення диклоніусів він був заражений і через це його дочка теж народилася з ріжками. Цю дитину забрали в Курами, а його дружина після важких пологів не перенесла такого потрясіння й померла. Зараз його постійно мучить провина за смерть дружини та долю дочки яку він з того часу більше ніколи не бачив. Можливо саме цим пояснюються його батьківські почуття до Нани. Озброєний пістолетом Beretta[12].

Професор Курама — інтелігентний, холодний, часом показово жорсткий та байдужий до небезпеки є типажем хорошої людини в поганих обставинах. Сильне почуття обов'язку не дозволяє уникати складних рішень чи перекладати відповідальність на інших[ком. 16].

Юка[ред. | ред. код]

Юка звичайна дівчина, що підкреслюється скромним одягом
Юка. Насправді вона значно краще Люсі, але Кота телепень і цього не розуміє

Юка (яп. ユカ) — родичка та подруга дитинства Коти. Ще малою вона вирішила, що закохалася в Коту і в майбутньому вийде за нього заміж. Незважаючи на те, що останні вісім років вони не бачилися вона зберегла почуття до нього, а от Кота забув дитячі обіцянки і не помічає її почуттів та не розуміє натяків. Юка та Кота однолітки і вчаться на одних підготовчих курсах. Скориставшися приводом, Юка переселяється в готель до Коти. Тож в серіалі вони живуть разом, тож хоч безпосередньо на Юку не зав'язана жодна сюжетна лінія вона є одним з головних персонажів серіалу. На противагу підкреслено не нормальній Люсі чи утровано кавайній Ню Юка є втіленням звичайної хорошої дівчини. Вона симпатична, добра, акуратна і тактовна[ком. 17]. Її звичність підкреслюється скромним одягом. Юка здібна, вона здала попередні екзамени для вступу на престижний факультет на який Кота навіть не пробує поступити. Вона досить рішуча, принаймні на свої почуття вона Коті натякає вельми відверто й прозоро. З самого дитинства Юка звикла вважати Коту своїм нареченим тож вона відверто ревнує його до інших дівчат, втім далі показу негативних емоцій справа не йде. Через свою традиційну правильність Юка в тій в «родині», що склалася в готелі, відіграє роль матері.

Бандо[ред. | ред. код]

Бандо — злий і крутий
Бандо завжди ходить зі зброєю і легко пускає її в діло

Бандо (яп. 坂東(ばんどう)) — боєць спецпідрозділу. Він дуже агресивний, сміливий та рішучий. В нього прекрасні рефлекси та бойова підготовка. Однак його головна проблема в тому, що зараз нема війни і його агресія не має достойного застосування. Він прагне бою і за власними словами хоче стріляти в живих людей. Бій для нього це розвага та джерело адреналіну. Бандо явно насолоджується своїми поєдинками з Люсі. Він грубий та жорстокий, для нього ніц не варто не лише побити ні в чому не винну людину, але й вбити. Втім само по собі вбивство його не цікавить — йому треба бій. Наприклад розчарувавшися в спробах викликати на бій Ню він наказує її пристрелити своєму підлеглому, а не робить це сам. Незважаючи на свою шаленість та грубість Бандо не позбавлений певного почуття честі. Він хоч і заявляє, що не любить бути зобов'язаним іншим, але саме тому не забуває тих хто робив йому послуги. Втім вдячність для нього це не теплі почуття, а розрахунок послуга на послугу. Однак свої борги він платить щиро[ком. 18].

На противагу іншим солдатам, які є типовими служаками[ком. 19], для Бандо насильство є природним та бажаним. Його щира лютість є ніби віддзеркаленням кровожерності диклоніусів. Однак на відміну від диклоніусів які жорстко конфліктують з людським суспільством, Бандо, незважаючи на явні зіткнення з оточуючими, в цілому цілком нормально почуває себе в соціумі. Використовує пістолет Desert Eagle та Heckler & Koch MP5.

Нана[ред. | ред. код]

Нана
Нана дуже відповідальна дівчинка яка серйозно ставиться до своїх обов'язків

Нана (яп. ナナ) — диклоніус за номером 7[ком. 20], з раннього дитинства вирощена в лабораторії. За сюжетом їй не більше восьми років, але вона виглядає помітно старшою, приблизно як однолітка Маю. Вона не знає іншого світу окрім камер секретної лабораторії де над нею з дитинства проводяться жорстокі досліди. Вона навряд вижила б, якби не любов та увага з боку Курами який очевидно переніс на неї свої невитрачені батьківські почуття і ставиться як до власної дочки. Завдяки вихованню та любові Курами[ком. 21] Нана виросла зовсім несхожою на інших диклоніусів — вона дуже добра та дуже правильна, для неї дуже важливо вести себе правильно та добре. Вона ніколи не буде бездумно використовувати свої здібності проти людей[ком. 22]. Вона дуже любить Кураму якого вважає своїм батьком і готова на усе заради нього. Наночка незлостива дівчинка — вона швидко примирилася з Ню, незважаючи на те, що з нею зробила Люсі. Вирощена в ув'язненні вона попервах дуже слабко орієнтується в навколишньому світі[ком. 23]. Як і Ню вона втілення дитячої безпосередності та свіжості сприйняття — вона щиро радіє дуже скромній сукні чи смаку звичайної їжі, адже нічого подібного до того в неї не було.

На відміну від суперечливого образу Люсі, Нана є втіленням позитиву, вона, не зважаючи на все пережите, не озлобилася на світ . Також своєю позитивністю вона помітно ускладнює питання диклоніусів оскільки є прикладом принципової можливості існування «хорошого» диклоніуса.

Какузава молодший[ред. | ред. код]

Професор Какузава — молодий та завжди небритий негідник
Насправді Какузава навіть не людина, а диклоніус без векторів

Какузава-молодший (яп. 角沢教授(かくざわ) — науковець, син Какузави старшого. З молодості працює в проекті з вивчення диклоніусів яким керує його батько. Саме Какузава втягнув в справу свого університетського знайомого Кураму. Втаємничений у справжні цілі свого батька він, з одного боку, підтримує їх, а з другого, є до певної міри його конкурентом. Як науковець Какузава займається вивченням вірусу який викликає мутацію диклоніусів. Формально метою є створення вакцини від мутації, насправді ж Какузав цікавить сам вірус, адже вони обоє є виродженими диклоніусами без векторів. Люсі їм потрібна як мати нового людства[ком. 24] Саме Какузава організував втечу Люсі з секретної бази оскільки хотів отримати її для себе, а не для свого батька. Отримав за заслугами. Озброєний автоматичною гвинтівкою FAMAS[13].

Маю[ред. | ред. код]

Маю
Головне почуття яке викликає Маю — співчуття

Маю (яп. マユ) — бездомна чотирнадцятирічна[ком. 25] дівчина яку вдочерили Кота та Юка. Через сексуальне насильство вітчима та нерозуміння матері Маю втекла з дому та певний час була бездомною доки її не підібрали Кота і Юка. Маю добра, ввічлива та скромна дівчинка. Вона типова безвинна жертва обставин яка викликає щире співчуття. Незважаючи на те, що вона живе між ящиками на пляжі і нерідко голодує вона не опустилася і не встигла втратити ніяковості дуже вихованої дівчинки. Їй соромно про щось просити незнайомих людей, незважаючи на голод вона не погоджується з першого разу на пропозицію пригостити її. Незважаючи на свою ніяковість вона рішуча і досить смілива[ком. 26]. Зустрівши Коту та Юку вона Маю фактично знайшла свою нову родину, саме вона напряму називає громаду з Коти, Юки, себе, Ню та Нани сім'єю.

Какузава старший[ред. | ред. код]

Директор Какузава, має типову для негідника зовнішність

Какузава-старший (яп. 角沢長官(かくざわちょうかん)) — керівник проекту з вивчення диклоніусів. Насправді він не людина, а вироджений диклоніус без векторів. Він мріє знищити людство і започаткувати нову расу. Саме для цього йому й потрібна Люсі — єдина серед диклоніусів плодюча особина. Це типаж головного негідника, це підкреслюється як відповідною зовнішністю так і манерами. Какузава грубий, владний та саркастичний і навіть час від часу сміється демонічним реготом. Його роль в серіалі відносно невелика, але принципова — адже завдяки йому виходить, що увесь проект з вивчення диклоніусів з його жорстокими дослідами та вбивствами насправді служить меті знищення людства. Використовує пістолет Beretta[14].

Маріко[ред. | ред. код]

Маріко

Маріко (яп. マリコ) — диклоніус за номером 35, дочка професора Курами. З самого дитинства росла в ізоляції не бачачи людей. Єдине спілкування яке вона знала це голос асистентки з гучномовця. Через життя в тісній камері Маріко фізично недорозвинута, вона ледь ходить. Однак це найсильніший та найстрашніший диклоніус з 26 векторами[ком. 27]. Не знаючи нормального спілкування та ростучи поза людським суспільством Маріко позбавлена моральних чи поведінкових обмежень. Вона украй жорстока черствою безжальністю людини яка немає ніяких пересторог і не в змозі уявити чужий біль. Вона вбиває людей граючись на зразок того як нормальні діти відривають крильця метеликам. Незважаючи на усе це, Маріко перш за все дитина, яка легко лякається і плаче коли їй боляче. В образі Маріко зустрічається типове для серіалу поєднання протилежностей.

Санбан[ред. | ред. код]

Санбан (яп. 3番) Епізодичний персонаж аніме та манґи. Чотирирічна дівчинка — диклоніус, що заразила вірусом директора Кураму. Вбита Какузавою молодшим.

Реалії серіалу[ред. | ред. код]

Місце подій[ред. | ред. код]

Події серіалу відбуваються в Камакурі. В ньому широко використувувалися реальні місцевості цього міста, змальовані часом з фотографічною точністю. Хоч звісно в аніме усе зображено в дещо ідеалізованому, яскравішому вигляді. Нижче наведено ряд прикладів порівняння реальних та намальованих краєвидів[ком. 28].

Кадр з аніме Камакурська світлина Кадр з аніме Камакурська світлина

Фантастичні елементи[ред. | ред. код]

Фантастичними сюжетними ідеями Ельфійської пісні є диклоніуси та їх надприродні здібності.

Диклоніуси — фантастичний підвид Homo sapiens. Їх поява в серіалі не пояснюється, повідомляється лише, що зрідка в людей народжуються подібні «мутовані» діти. З науковою точки зору, враховуючи той факт, що диклоніуси відрізняються від людей цілим комплексом невипадкових рис їх слід розглядати як окремий, споріднений, але відмінний від людей підвид, появу якого не можна пояснити разовою мутацією, однак в творі вони є типовими для сучасної фантастики мутантами. Зовні диклоніуси відрізняються від людей лише специфічними виступами на голові у вигляді кавайних «ріжок»[ком. 29]. Головні відмінності між людьми та диклоніусами полягають в надприродних здібностях, до яких належать вектори, здатність ловити невеликі предмети, відчувати з певної відстані одне одного та «заражати» людей.

Диклоніуси поділяються на повноцінних, вроджених[ком. 30] та сильплітів які є дітьми «заражених» іншими диклоніусами людей. Єдиною, але принциповою відмінністю між цими двома видами диклоніусів є здатність до нормального природного розмноження — сильпліти безплідні.

Ще однією ймовірною відмінністю від людей є наявність у диклоніусів ряду невластивих людям інстинктивних поведінок. Наприклад повідомляється про те, що використовувати вектори як зброю вони можуть лише проти людей[ком. 31]. Також в аніме показуються видіння які можна інтерпретувати як своєрідний «голос крові»[ком. 32].

Вектори виглядають як невидимі (це імітується напівпрозорістю) руки
Вектори «ростуть» зі спини, очевидно від хребта

Вектори — головною здібністю диклоніусів є вектори. В серіалі словами Курами стверджується, що через них диклоніуси мають відмінну від людей будову мозку. Вектори це ніби невидимі гнучкі руки. Вони мають певну чітковизначену довжину. Вектори дуже сильні[ком. 33] та швидкі[ком. 34] й можуть за бажання проникати крізь живі тканини[ком. 35]. Поєднання усіх цих рис робить вектори дуже небезпечною, хоч і не всесильною[ком. 36] зброєю. Вектори розвиваються в диклоніусів з певного віку і з часом посилюються. Кількість, довжина та сила векторів різні в різних диклоніусів.

Також диклоніуси мають дивну здатність інстинктивно ловити кинуті в них предмети, в тому числі й кулі. В аніме ніде не говориться і не показується щоб для подібного використовувалися вектори, але в манзі це неодноразово підкреслюється. Єдиним принциповим чинником який впливає на можливість диклоніуса зловити кинутий в нього предмет є енергія кидка.

Принциповою є здатність диклоніусів своїми векторами «заражати» людей[ком. 37] внаслідок чого діти заражених народжуються сильплітами. Причому подібне вони роблять інстинктивно.

Якщо відкинути технічну частину, то фантастичним сюжетотворчим припущенням Ельфійської пісні є наділення ряду дітей можливістю миттєвого втілення своєї агресії. Диклоніуси відрізняються від людей тим, що для них вбити людину не важче ніж подумати про це. Їх агресія щодо людей в «нормальній» ситуації не має зовнішніх обмежень — лише внутрішні, а які внутрішні обмеження в дітей?

Ідеї твору[ред. | ред. код]

В аніме зачіпаються питання жорстокості, насильства та ксенофобії. Певно найбільшою удачею серіалу, є те, що відповіді на поставлені запитання він не дає. За виключенням безсумнівно негативної оцінки жорстокості усі інші висновки мають робити самі глядачі.

У серіалі є однозначні персонажі на зразок наскрізь позитивних Ню, Маю чи Наночки чи негативних Какузав. Однак головний конфлікт проходить не між хорошими та поганими героями, а між вчинками самих персонажів, центральним з яких безсумнівно є Люсі. Можна стверджувати, що ставлення до неї та головні питання аніме взаємопов'язані. Наскільки травми дитинства можуть бути виправданням поведінки? Взагалі наскільки ставлення до людини виправдовує її ставлення до інших? Чи є причиною конфлікту людська ксенофобія чи агресивність диклоніусів? Що гірше — неконтрольована лють мутантів чи організоване насильство людського суспільства? Наскільки потенційна небезпека може бути виправданням власним злочинам? тощо

Деякі висновки здаються на перший погляд очевидними, але за уважного перегляду помітно, що в серіалі показано факти які можна використати на підтримку прямо протилежних тверджень. Наприклад в Люсі було безсумнівно нещасливе дитинство, а однокласники над нею знущалися, однак в результаті загинули не лише шкільні хулігани які мучили рогату дівчинку, але і її єдина подруга. Люсі багато вбиває не лише під час самооборони але і абсолютно сторонніх ні в чому не винних людей. Вибір ускладняються тим, що та ж Люсі не зображується як сторонній персонаж, щодо якого можна обмежитися холодним зпівставленням безсумнівну жахливі вчинки зроблені нею та по відношенню до неї. Навіть якщо комусь не подобається харизматична, трагічна Люсі не слід забувати, що вона ж є і милою, привабливою та невинною Ню. В самому аніме цей вибір між особистою симпатією та справедливістю прямо ставиться перед Котою. Характерно, що він його власне так і не зробив[ком. 38]. Однак подібний вибір кожен з глядачів робить сам. Тож аніме залишає по собі сильне емоційне враження та провокує до рефлексії. Не диво, що воно є гостро дискусійним — як це часто буває різні люди робляться з одного й того самого зовсім різні висновки.

Стилістика[ред. | ред. код]

Стилістика аніме повністю побудована на протиставленнях та переходах. Обидві головні жанрові складові серіалу не є оригінальними. Серед аніме багато творів що змальовують буденне та безтурботне життя кавайних персонажів, чимало і насичених насильством бойовиків. Однак навіть для досвідчених отаку незвичним є кривавий кавай Ельфійської пісні.

Аніме насичене насильством, причому насильством у відвертій та грубій формі — першим кадром серіалу є відірвана рука в калюжі крові, протягом серіалу ще не раз людей буквально розривають на шматки, а кров ллється струмками. Незважаючи на це показ справляє радше враження відвертості ніж смакування — за виключенням кількох випадків не виникає питання «вбили чи не вбили» — усе показано, однак довгого розглядання кривавих шматків немає[ком. 39]. У цей вихор насильства так чи інакше потрапляють майже усі персонажі — страждають як головні так і другорядні, як позитивні так і негативні герої, дорослі та діти. Гинуть як «винні» чи принаймні втягнуті у вир подій, так і зовсім сторонні люди — в серіалі дуже багато наглих смертей.

З другого боку, друга сюжетна лінія є неспішним показом життя. Головні герої фактично живуть родиною де Кота батько, Юка мати, а Ню, Маю та Нана діти. Це життя безтурботне, щасливе та буденне. Незвичні до нормального життя диклоніуси та вчорашня бездомна дівчинка радіють самим простим речам на зразок їжі. Кота та Юка ходять на курси, а Маю до школи. В цьому житті не місце серйозним конфліктам — в ньому вирішуєються питання хто поділиться порцією чи буде годувати собаку. Позитивність буденності підкреслюється дизайном персонажів, з їх величезними навіть для аніме очима, та детальними і з любов'ю промальованими сонячними замальовками Камакури[ком. 40]. В буденному житті головні позитивні герої м'які та несміливі, вони легко знічуються чи плачуть.

Lilium[ред. | ред. код]

Вступна композиція «Lilium» у виконанні Номі Куміко стала візитівкою серіалу. Це спокійна пісня, що співається латиною на манер молитовного хоралу на тлі повільної музики. Текст пісні є сумішшю цитат з Біблії та кількох дописаних фраз латиною[ком. 41].

Псалом Давида 36:30 — Os iusti meditabitur sapientiam et lingua eius loquetur iudicium (Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,)[ком. 42]

Книга Якова 1:12 — beatus vir qui suffert tentationem quia cum probatus fuerit accipiet coronam vitae… (Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя…)

Дописане — Kyrie, ignis divine, eleison. Oh quam sancta… Quam serena… Quam benigna… Quam amoena… Oh castitatis Lilium (Господи, вогонь священний, помилуй. О, ти свята… Ти — безтурботна… Ти — благочестива… Ти — милосердна… О пречиста Лілеє)

У візуальному оформленні вступу широко використані роботи Густава Клімта:

Поцілунок (1907—1908)

Водяні змії (1904—1907)

Даная (1907)

Здійснення бажань (1905)

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва аніме походить від хрестоматійного німецької пісні Elfenlied на слова Едуарда Меріке та музику Гуго Вольфа.

Bei Nacht im Dorf der Wächter rief: Elfe!
Ein ganz kleines Elfchen im Walde schlief
wohl um die Elfe!
Und meint, es rief ihm aus dem Tal
bei seinem Namen die Nachtigall,
oder Silpelit hätt' ihm gerufen.

Reibt sich der Elf' die Augen aus,
begibt sich vor sein Schneckenhaus
und ist als wie ein trunken Mann,
sein Schläflein war nicht voll getan,
und humpelt also tippe tapp
durch's Haselholz in's Tal hinab,
schlupft an der Mauer hin so dicht,
da sitzt der Glühwurm Licht an Licht.

Was sind das helle Fensterlein?
Da drin wird eine Hochzeit sein:
die Kleinen sitzen bei'm Mahle,
und treiben's in dem Saale.
Da guck' ich wohl ein wenig 'nein!"

Pfui, stößt den Kopf an harten Stein!
Elfe, gelt, du hast genug?
Gukuk!

Манґа[ред. | ред. код]

Аніме[ред. | ред. код]

Виробники[ред. | ред. код]

Серіал був створений досить молодою аніме-студією ARMS, яка до того (і кілька років після) малювала майже виключно хентай[ком. 43].

Також для виконання допоміжні робіт залучалася компанія Studio Guts. У виробництві проміжної анімації були задіяні: F.A.I. International, Hanjin Animation, Jiwoo Production, Kawatatsu, Triple A.

Музикою, а пізніше продажем розповсюдженням серіалу займалася (і займається досі) компанія VAP. Звукозапис здійснювався на студії Seion Studio.

Перелік осіб, що брали участь в створенні аніме[ред. | ред. код]

Режисер: Канбе Мамору яп. 神戸守

Другий режисер Шізуно Кобун яп. 静野孔文

Сценарист: Йошіока Такао яп. 吉岡たかを

Художники та дизайнери[ред. | ред. код]

  • Художник: Іто Кійоші яп. 伊藤聖
  • Художник: Іто Акіра
  • Художник-дизайнер: Аокі Томоюкі яп. 青木智由紀
  • Дизайнер песонажів: Кісімото Сейджі яп. きしもとせいじ
  • Технічний дизайнер: Окава Хіроюкі яп. 大河広行
  • Технічний дизайнер: Тайга Хіроюкі

Головний аніматор: Кісімото Сейджі яп. きしもとせいじ

Музика[ред. | ред. код]

  • Композитор: Кондо Йокіо яп. 近藤由紀夫
  • Композитор: Коніші Кайо яп. 小西香葉
  • Музичний директор: Шімізу Кацуноріяп. 清水勝則
  • Музичні ефекти: Нішімура Муцухіро яп. 西村睦弘
  • Спів (відкриваюча пісня): Нома Куміко
  • Спів (закриваюча пісня): Кавабе Чіеко яп. 河辺千恵子

Продюсери[ред. | ред. код]

  • Продюсер: Моріджірі Казуакі яп. 森尻和明
  • Продюсер: Тамару Манабу яп. 田村学
  • Продюсер: Кошінака Осаму яп. 越中おさむ

Сейю[ред. | ред. код]

Нижче наведено перелік акторів та ролей які вони озвучували:

Перша трансляція та розповсюдження[ред. | ред. код]

У Японії телесеріал був вперше показаний в 2004 компанією AT-X і повторно транслювався наступного року. Серіал складається з 13 серій і одного поширюваного тільки на DVD спецвипуску, події якого відбуваються приблизно між 10-ю та 11-ю серіями аніме-серіалу, тому його часто називають 10,5 («десятою з половиною») серією або іноді 14-ю серією (оскільки вона є додатком до основних 13). Цей спецвипуск, на відміну від серіалу і манґи, не містить сцен, не призначених для перегляду неповнолітніми, і виконаний в простішій графічній манері.

Розповсюдженням серіалу на DVD та VHS носіях займається компанія VAP.

В Україні українською мовою вперше по телебаченню серіал демонструвався на телеканалі ТЕТ[4] з 1 вересня по 8 грудня 2008 року. Вдруге аніме було показано на телеканалі QTV 2010 року з новим власним озвученням. Ролі озвучували Павло Скороходько та Катерина Буцька.

Elfen Lied Fight Game[ред. | ред. код]

ігрове меню Elfen Lied Fight Game
Ню стріляє в Нану

У 2003 році компанією outback була розроблена гра Elfen Lied Fight Game базується на манзі. Ця гра являє собою 2D-файтинг, де на вибір гравця представляють десять персонажів. Крім присутніх в манзі Люсі, Ню, Маріко, Нани, Маю, Люсі в дитинстві, клонів Маріко та Ганни в ній є не зустрічаються ніде Мисакі та Втрачений Номер. Також в деяких атаках персонажів та серед противників там є Курама, Бандо та деякі інші персонажі з манґи. Більшість атак являють собою удари векторами або підручними предметами, але у Ню є пістолет-кулемет MAC-10 та плазмова гармата, а у Місакі в руку вставлений бластер[15]. На сьогоднішній день це єдина офіційна гра на тему Elfen Lied[ком. 44].

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. В кожній серії показується назва німецькою до якої додається японський переклад, часом вельми вільний. Оскільки більшість японців німецької не знає, то фактично справжньою (основною) назвою є саме японський варіант, а німецька назва є скоріше художнім прийомом. Окрім перекладу наводиться також транскрипція японської назви українською.
  2. Серіал починався о півночі тому фактично показувався в понеділок, але в програмах помічався як недільний.
  3. Буквально «в грудях».
  4. Питання ймовірності пережити два відкритих поранення мозку за день залишається на совіті авторів, але це усе ж таки аніме.
  5. Неповерненець(ка) — буддійський термін, буквальний переклад палійського анаґамі «неповернення» (японською - фуґен), що означає людину, яка досягла третього (передостаннього) ступеня просвітлення і після смерті вже не переродиться у світі людей.
  6. Це показується реакцією Юки на його репліки
  7. Кота легко розлютився на Ню коли та зламала мушлю, згадку про загиблу сестру, чи коли Нана напала на Ню.
  8. Тут звісно найкращою ілюстрацією є його поведінка коли треба було переодягнути мокру та замерзлу Ню
  9. Читається приблизно як Рюші, однак фактична вимова на українське вухо скоріше Люші, за межами Японії зазвичай використовують форму Люсі
  10. Наприклад погрожуючи Нані говорить, що ще нікого не вбивала, тобто не враховує вбитих нею людей.
  11. За те що зробила з Наночкою — нема їй прощення!
  12. В серіалі показується як вона вбиває кілька десятків людей і ще про багато смертей згадується.
  13. Насправді вони звісно відрізняються не лише характерами — ці персонажі помітно по різному намальовані і навіть різного зросту, наприклад Ню на добру голову нижча — це добре видно у порівнянні з Котою. Звісно така різниця ніякого, навіть псевдонаукового пояснення не має і є виключно художнім прийомом
  14. Можна згадати не лише етті сцени на зразок переодягання Ню Котою, але навіть юрійний епізод з Юкою.
  15. Його вік в аніме ніде не вказується, однак відомо, що в проект з вивчення диклоніусів він потрапив одразу по закінченні освіти і з того часу минуло не більше 8 років (час між знайомством Люсі та Коти і основними подіями серіалу).
  16. Наприклад він сам вбиває «зайвих» дітей-диклоніусів, хоча вказується, що він міг би доручити цю справу іншим.
  17. Наприклад випадково заставши Коту та Ню під час переодягання у вельми двозначній позі, вона просто удала, що нічого не сталося.
  18. Наприклад він не просто не завдає шкоди Маю, він взагалі не пробує більше взнати через неї щось про Люсі навіть «по-доброму»
  19. Наприклад напарник Бандо перед тим як стріляти в Ню вибачається тим, що в нього робота така.
  20. Усі диклоніуси в лабораторії пронумеровані, і зазвичай їх саме так і називають «№ 7», «№ 9» тощо. Власне нана це 7 японською.
  21. Не можна виключати також дуже специфічний вплив лабораторних дослідів.
  22. Принамні така думка прямо озвучується в серіалі.
  23. Наприклад показується що вона не знає що таке гроші.
  24. В серіалі Какузава прямо порівнює себе та Люсі з Адамом та Євою.
  25. Їй виповнюється 14 якраз під час подій серіалу
  26. Це добре показує її поведінка під час першої зустрі з Бандо, далеко не кожна дитина її віку наважилася б підійти до закривавленого чоловіка який б'ється в корчах і кричить
  27. Для порівняння в Люсі їх 4
  28. Більше порівнянь можна знайти тут [Архівовано 25 лютого 2009 у Wayback Machine.].
  29. В аніме не пояснюється, чим саме є ці ріжки, але найімовірніше виступами черепа.
  30. Тобто це ті «мутовані» діти які зрідка народжуються в звичайних людей.
  31. Це, як і більшість іншої інформації про природу диклоніусів повідомляє Курама в розмові з Бандо
  32. Правда їх можна також сприймати як марення нестійкої дитячої свідомості.
  33. Наприклад Люсі під час першого бою з Бандо підняла катер
  34. Можуть розганяти легкі предмети до швидкості в кілька сот метрів на сеунду
  35. Показуються випадки коли вектори залазять в середину людини чи диклоніуса не школячи їм зовні
  36. Наприклад товсті броньовані двері диклоніус не може ні пробити ні вибити.
  37. З серіалу відомо, що точно чоловіків але ймовірно і жінок.
  38. Кота, з одного боку, зізнається в своїй симпатії до Ню, а з другого, каже, що ніколи не зможе пробачити Люсі.
  39. Можливо подібне пояснюється технічними деталями — при уважному рогляданні намальовані кров та рани не справляли б такого враження.
  40. За наведеними фотографіями можна порівняти як співвідносяться реальні місицини та їх зображення в аніме
  41. Для повної точності слід відмітити, що там ще є два грецьких слова
  42. Переклад цитат з Біблії дано за Огієнком
  43. Існує думка, що подібна спеціалізація дещо вплинула на загальну стилістику твору.
  44. Також було створено чимало фанатських ігор наприклад [1] [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] або [2] [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. MyAnimeList — 2006.
  2. MangaDex — 2018.
  3. MangaUpdates — 2004.
  4. а б в Ельфійська пісня. http://www.tet.tv/. ТЕТ. Архів оригіналу за 19 квітня 2009. Процитовано 3 грудня 2018.
  5. Список епізодів аніме-серіалу. Anime News Network. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 17 лютого 2009.
  6. Дата показу OVA епізоду. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 17 лютого 2009.
  7. 無駄日記. Архів оригіналу за 17 лютого 2007. Процитовано 11 червня 2018.(яп.)
  8. Solomon, Charles. Mean Girls. New York Times. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 17 лютого 2009.
  9. Backstage - Official Elfen Lied website (Japanese) . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 17 лютого 2009.
  10. Great Reason To Give Thanks With Nine New Releases November 15th. Архів оригіналу за 28 березня 2007. Процитовано 17 лютого 2009.
  11. [IMG]http://i078.radikal.ru/1206/de/6efebe1d6913.jpg[/IMG[недоступне посилання]]
  12. [IMG]http://s011.radikal.ru/i315/1206/c6/6e10883ff0e3.jpg[/IMG[недоступне посилання]]
  13. [IMG]http://s019.radikal.ru/i600/1206/9c/3d1340e5d619.jpg[/IMG[недоступне посилання]]
  14. [IMG]http://s015.radikal.ru/i333/1206/c2/593aeb72cdb8.jpg[/IMG[недоступне посилання]]
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 листопада 2013. Процитовано 17 вересня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Офіційні сайти
Енциклопедії