Перейти до вмісту

Epitaph (пісня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Epitaph
Назва англ. Epitaph Редагувати інформацію у Вікіданих
Формат творчої роботи пісня Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр популярна музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Виконавці King Crimson Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата публікації 1969 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова твору або назви англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Композитор Michael Gilesd[1], Роберт Фріпп[1], Ian McDonaldd[1] і Грег Лейк[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автор слів Peter Sinfieldd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

«Epitaph» — третя пісня з альбому британського прогресивного рок-гурту King Crimson In the Court of the Crimson King 1969 року[2]. Пісню написали Роберт Фріпп, Іен Макдональд[en], Грег Лейк та Майкл Джайлз[en], автор слів — Пітер Сінфілд[en].

Пісня відзначається активним використанням мелотрона[3][4]. Текст пісні «Epitaph», як і першої пісні альбому «21st Century Schizoid Man», має виразно антиутопічний відтінок і подається як протест проти холодної війни[3][5].

Пісня дала назву концертному альбому Epitaph[6], який містив записи, зроблені оригінальним складом King Crimson[7]. Крім того, на честь пісні отримав свою назву музичний лейбл Epitaph Records[8].

Гурт Emerson, Lake & Palmer додав уривок із пісні «Epitaph» після частини «Battlefield» у концертну версію своєї пісні «Tarkus[en]» з альбому Tarkus, що задокументовано в концертному альбомі Welcome Back My Friends to the Show That Never Ends… Ladies and Gentlemen 1974 року[9].

Текст

[ред. | ред. код]

Текст пісні, написаний Пітером Сінфілдом, надзвичайно поетичний і метафоричний, сповнений двозначних символів («лавровий вінок», «врата долі», «насіння часу»). Основні теми, — відчай, відчуження, страх за долю людства, крах усіляких надій.

Звучання

[ред. | ред. код]

Звучання композиції ґрунтується на «похоронній» фоновій грі мелотрона, ніжних пасажах акустичної гітари, різких і ритмічних, майже маршових ударних та емоційному вокалі Грега Лейка. Готичну тривожність пісні доповнює відповідна лірика. Композиція складається з двох інструментальних частин: «The March of No Reason» і «Tomorrow and Tomorrow», одна з яких розташована між куплетами, а друга завершує композицію.

Трек-лист

[ред. | ред. код]

У 1976 році пісня «Epitaph» вийшла як сингл разом із «21st Century Schizoid Man» як бі-сайд, що супроводжував збірку A Young Person's Guide to King Crimson (1975)[10]:

  1. «Epitaph» (including «March for No Reason» and «Tomorrow and Tomorrow») (Роберт Фріпп, Майкл Джайлз[en], Грег Лейк, Іен Макдональд[en], Пітер Сінфілд[en])
  2. «21st Century Schizoid Man» (including «Mirrors») (Фріпп, Джайлз, Лейк, Макдональд, Сінфілд)

Учасники запису

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д ISWC Network
  2. ↑ https://www.discogs.com/ru/master/329366-King-Crimson-The-Court-Of-The-Crimson-King
  3. ↑ а б Internet Archive, Edward (1997). Rocking the classics : English progressive rock and the counterculture. New York : Oxford University Press. ISBN 978-0-19-509887-7.
  4. ↑ Martin, Bill (1998). Listening to the Future: The Time of Progressive Rock, 1968-1978 (англ.). Open Court Publishing. ISBN 978-0-8126-9368-3.
  5. ↑ Holm-Hudson, Kevin (2008). Genesis and The Lamb Lies Down on Broadway (англ.). Ashgate Publishing, Ltd. ISBN 978-0-7546-6139-9.
  6. ↑ King Crimson - Epitaph (рос.), 1997, процитовано 29 січня 2025
  7. ↑ The Archive of Contemporary Music, Michael D. (2006). Cybersounds : essays on virtual music culture. New York : Peter Lang. ISBN 978-0-8204-7861-6.
  8. ↑ Buhrmester, Jason (November 2010). «Against the Grain: The Oral History of Epitaph Records». Spin: 62. ISSN 0886-3032.
  9. ↑ https://www.discogs.com/ru/master/12017-Emerson-Lake-Palmer-Welcome-Back-My-Friends-To-The-Show-That-Never-Ends-Ladies-And-Gentlemen
  10. ↑ https://www.discogs.com/ru/master/655-King-Crimson-The-Young-Persons-Guide-To-King-Crimson
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Epitaph_(пісня)&oldid=44975750