Коконопряд золотистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Eriogaster catax)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коконопряд золотистий
British and European butterflies and moths (Macrolepidoptera) (Plate XX) (6466298039) Eriogaster catax.jpg
Lasiocampidae - Eriogaster catax.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Коконопряди (Lasiocampidae)
Рід: Eriogaster
Вид: Коконопряд золотистий
Біноміальна назва
Eriogaster catax
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Eriogaster catax
IUCN logo.svg МСОП: 8029
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1870634

Коконопряд золотистий[2] (Eriogaster catax) — вид метеликів родини коконопрядів (Lasiocampidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Південній та Центральній Європі і далі на на схід до Уральських гір. Живе у теплих світлих вологих широколистяних лісах, переважно на середніх висотах.

Опис[ред. | ред. код]

Розмах крил самиць 40-43 мм, самця 32-34 мм. Забарвлення передніх крил самців — золотисте до жовтого, по зовнішньому краю сіре. У самиць передні крила іржаво-червоні з бурим відтінком, з білою серединньою плямою і розпливчатою білою перев'яззю. Задні крила більш світлого забарвлення, одноколірні. У самиці кінець черевця товстий, попелясто-сірий, покритий пухнастими волосками.

Гусениці буро-коричневого кольору, зі світло-сірими ворсинками, з чорною головою. Довжина гусениць до 50 мм.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Метелики ведуть нічний спосіб життя. Парування відбувається зазвичай близько опівночі, після чого самиці відкладають яйця на гілки спіралеподібною стрічкою, укутуючи їх при цьому ворсинками. Стадія гусениці з травня і до липня. Гусениці живуть групами в павутинних гніздах, живляться листям різноманітних листяних дерев. Час льоту гусениць у вересні-жовтні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. World Conservation Monitoring Centre. (1996) Eriogaster catax: інформація на сайті МСОП (англ.) 16 жовтня 2021
  2. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 55

Посилання[ред. | ред. код]