Ведмедиця Гера
| Ведмедиця Гера | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761)[1] | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Ведмедиця Гера, або ведмедиця чотирикрапкова, (Euplagia quadripunctaria) — вид совкоподібних метеликів з родини Erebidae.
Таксономія[ред. | ред. код]
Ведмедиця Гера — один з 8 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України.
Раніше вид відносили до родини Ведмедиці (Arctiidae), ранг якої зараз заперечується, і ведмедиць на підставі молекулярно-генетичних даних включають як підродину Arctiinae до складу родини Erebidae (Zahiri, 2012)[4].
Наукова назва виду quadripunctaria означає «чотирикрапкова». Назву hera дав виду Карл Лінней на честь давньогрецької богині Гери.
Підвиди[2]:
| — Західна, Центральна та Східна Європа, Кавказ | |
| — Закавказзя, Копетдаг, Греція, Туреччина, Сирія, Північний Іран | |
| — острів Родос, Греція («Долина метеликів») | |
| — Західна Туреччина |
Народні назви[ред. | ред. код]
В різних країнах люди давали ведмедиці Гера завдяки її яскравому зовнішньому вигляду різноманітні оригінальні назви. Так у Британії метелика називають джерсійський тигр (англ. Jersey Tiger), згадуючи про один із Нормандських островів, острів Джерсі, у протоці Ла-Манш, де з давніх часів була велика колонія виду. У Німеччині та Нідерландах метелик має назву іспанський прапор (нім. Spanische Flagge, нід. Spaanse vlag), а ще німці називають його руським ведмедем (нім. Russischer Bär).
Поширення та чисельність[ред. | ред. код]
Ареал охоплює Західну та Центральну Європу, південні райони Східної Європи, Кавказ, Закавказзя, Туреччину, Іран та Сирію.
В Греції на острові Родос з кінця травня, після настання сухого сезону, тисячі ведмедиць злітаються в долину Петалудес, куди їх привертає волога та прохолода.
В Україні ведмедиця Гера зустрічається локально по всій території. У місцях оселення, особливо на півдні лісостепової і півночі степової зон, під час піку льоту кількість метеликів на окремих невеликих ділянках становить 5-50 особин на 1 га[5].
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Довжина переднього крила імаго — 27-29 мм. Розмах крил — 52-65 мм. На передніх крилах, які чорного кольору з зеленим металевим відливом, три косих смуги кремового забарвлення. Задній край крила також кремового кольору. Задні крила червоного кольору. На кожному задньому крилі дві чорні крапки посередині і чорна пляма біля зовнішнього краю крила. Груди чорні з кремовими поздовжніми смугами. На червоному черевці ряд чорних крапок.
Гусениці завдовжки 50 мм. Тіло темно-сірого кольору з жовтим верхом, з боків білі плями. Гусінь скрізь вкрита червоно-коричневими бородавками з короткими щетинками.
Особливості біології[ред. | ред. код]
Місця перебування виду — галявини листяних і мішаних лісів, узлісся, рідколісся, чагарникові зарості, особливо вздовж річок і струмків. Вид осілий, несхильний до міграції.
Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з липня по серпень-вересень, в залежності від території. Вдень метелик активний, живиться нектаром квіток. Самиця відкладає яйця на кормові рослини гусені: жимолость, ліщину, малину, ожину, дрік, кропиву та ін. З яєць гусениці з'являються у вересні. Гусениця — поліфаг, харчується з вересня по травень наступного року, проводячи зиму у нещільному коконі на поверхні ґрунту. Заляльковується гусениця у червні.
Заходи охорони[ред. | ред. код]
Причинами зміни чисельності виду є зростання рекреаційного навантаження на біотопи, знищення ділянок рідколісся та чагарників, випасання худоби, застосування пестицидів. Розмноження у неволі не проводилось.
Ведмедиця Гера охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Луганського та Канівського природних заповідників.
У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія[5]. У 2009 році ведмедиця Гера була виключена з Червоної книги України[6].
На поштових марках[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). PESI portal http://www.eu-nomen.eu.
- ↑ а б Markku Savela. Euplagia. Lepidoptera and some other life forms. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 18 липня 2015.
- ↑ а б Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). Inventaire National du Patrimoine Naturel http://inpn.mnhn.fr. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 18 липня 2015.
- ↑ Zahiri, R., J. D. Holloway, I. J. Kitching, J. D. Lafontaine, M. Mutanen & N. Wahlberg. Molecular phylogenetics of Erebidae (Lepidoptera, Noctuoidea). Systematic Entomology Vol. 37, Issue 1, pp. 102–124, January 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 18 липня 2015.
- ↑ а б Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria. Червона книга України (1994). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 липня 2015.
- ↑ Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 липня 2015. Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313
Джерела[ред. | ред. код]
- Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria. Червона книга України (1994). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 липня 2015.
- Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). PESI portal http://www.eu-nomen.eu.
- Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/.
- Markku Savela. Euplagia. Lepidoptera and some other life forms. Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 19 липня 2015.
Література[ред. | ред. код]
- Красная книга СССР. — М.: Лесная промышленость, 1984.