Europa Jupiter System Mission

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місія EJSM в уяві художника

Europa Jupiter System Mission (EJSM, попередня назва — Laplace[1]) — міжнародний проект безпілотного космічного дослідження супутників Юпітера — Європи і Ганімеда, а також магнітосфери самого Юпітера. Починаючи 2008 року розглядався НАСА та ЄКА як спільний европейсько-американський проект. 2011 року його перейменовано на проект Jupiter Icy Moons Explorer (JUICE), що надалі розроблявся ЄКА самостійно. НАСА окремо розробляла свою частину проекту, який згодом назвали Europa Clipper.

Історія[ред. | ред. код]

2007 року НАСА розглядало концепції двох майбутніх космічних досліджень, одним з яких було дослідження крижаних супутників Юпітера. У той же час подібний проект було незалежно подано на розгляд ЄКА[2]. Із 2007 року проект під назвою «Laplace» розглядався в межах європейської програми Cosmic Vision як один із трьох кандидатів. Запуск планувався на початку 2020-х років[3].

2008 року ЄКА та НАСА вирішили об'єднати зусилля в дослідженні Юпітера[2], об'єднаний проект назвали Europa Jupiter System Mission (EJSM)[1].

У лютому 2009 року NASA і ESA вирішили, що місія EJSM матиме пріоритет перед місією Titan Saturn System Mission (TSSM)[2][4]. У березні 2009 року ЄКА оголосило прийом пропозицій щодо наукового обладнання для проекту[5].

3 лютого 2011 року в Парижі презентували опрацьовані концепції майбутніх проектів[6], першим серед яких був EJSM-Laplace[7]. Остаточне рішення щодо відбору проекту для реалізації планувалося на червень 2011 року, але в лютому 2011 року було оприлюднено проект бюджету США і після консультацій між ЄКА та НАСА керівництво Європейської космічної агенції дійшло висновку, що спільний європейсько-американський проект навряд чи буде реалізовано в запланований термін (на початку 2020-х). У квітні 2011 року було створено нову наукову групу, очолену європейськими науковцями, що розглядала можливість реалізації проекту у встановлений термін зусиллями ЄКА, за обмеженої міжнародної підтримки[3]. Внаслідок змін у складі міжнародних партнерів ЄКА перейменувало проект на Jupiter Icy Moons Explorer (JUICE)[8].

У травні 2012 року ЄКА оголосило, що JUICE обрано першим проектом великого класу (L1) у програмі Cosmic Vision, який заплановано для запуску на 2022 рік[9].

Докладніше: Jupiter Icy Moons Explorer

НАСА продовжувало розробляти свою частину проекту, який згодом було названо Europa Clipper.

Докладніше: Europa Clipper


Склад місії[ред. | ред. код]

Карта, на якій позначено країни-учасники проекту

Кількість апаратів, які планувалося запустити в проекті, змінювалася від двох до чотирьох[джерело?].

Цілі місії[ред. | ред. код]

Основні завдання проекту EJSM було поділено на дві частини: JEO (дослідження Європи та Іо) і JGO (дослідження Ганімеда та Каллісто)[джерело?]:

  • Контроль і дослідження динамічних явищ, пов'язаних з вулканами на Іо і атмосферою Юпітера.
  • Складання карти магнітосфери Юпітера.
  • Дослідження процесів взаємодії магнітосфери Юпітера з Галілеєві супутниками.

Ще однією метою місії було вивчення можливості зародження життя в планетарній системі Юпітера[10]:

  • Пошук і дослідження підповерхневих океанів.
  • Пошук і дослідження крижаних шельфів і підповерхневих вод.
  • Глибоке дослідження внутрішньої структури Ганімеда, а також магнітних полів.
  • Визначення хімічного складу поверхні супутників.
  • Дослідження особливостей поверхневого рельєфу і складання задач для подальших досліджень.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б F. Tosi1 (28 settembre — 2 ottobre 2009). From Laplace to EJSM: Europa Jupiter System Mission. IX Congresso Nazionale di Planetologia (ABSTRACT). 
  2. а б в NASA and ESA Prioritize Outer Planet Missions. NASA. 2009-02-18. Процитовано 2020-09-22. «National Aeronautics and Space Administration and European Space Agency officials decided to continue pursuing studies of a mission to Jupiter and its four largest moons, and to plan for another potential mission to visit Saturn's largest moon Titan and Enceladus. The missions, called the Europa Jupiter System Mission and the Titan Saturn System Mission, are the result of NASA and ESA merging their separate mission concepts. NASA originally studied four mission concepts during 2007, which were narrowed down to two proposals in 2008. One finalist was a Europa Orbiter to explore that icy moon of Jupiter and its subsurface water ocean.» 
  3. а б New approach for L-class mission candidates. ESA Science & Technology. 19 April 2011. Процитовано 2019-08-13. «The US budget outlook also became known in February 2011, and in ESA's recent discussions with NASA it became clear that it is quite unlikely that any of the L-class mission candidates can be implemented as a joint Europe-US mission in the planned timeframe of the early 2020's. Prior to these developments ESA had envisaged that the Science Programme Committee would undertake a down-selection of the L-class mission candidates in June 2011.» 
  4. а б в Rincon, Paul (February 18, 2009). Jupiter in space agencies' sights. BBC News. 
  5. Call for Payload Study Consortia for Cosmic Vision L-class Mission EJSM/Laplace. ESA Science & Technology. 26 March 2009. Процитовано 2020-09-23. 
  6. Cosmic Vision L-class missions presentation event 2011. ESA Science & Technology. 3 February 2011. Процитовано 2020-09-23. 
  7. EJSM-Laplace presentation. COSMIC VISION L-CLASS MISSIONS PRESENTATION EVENT 2011 (AUDIO RECORDING AND PRESENTATIONS). 3 February 2011. Процитовано 2020-09-23. 
  8. EJSM-Laplace. ESA Science & Technology. Процитовано 2019-08-16. «In 2011, ESA decided on a new way forward for these L-class mission candidates to take account of developments with ESA's international partners. During the reformulation exercise EJSM-Laplace became JUICE 
  9. JUICE is Europe's next large science mission. ESA Science & Technology (ESA PR 13 2012). 02 May 2012. Процитовано 2019-08-13. «Jupiter's icy moons are the focus of Europe's next large science mission» (англ.)
  10. Europa Jupiter System Mission (EJSM). NASA. Jet Propulsion Laboratory. 2009. Архів оригіналу за 2012-04-15. Процитовано August 9, 2009. 

Посилання[ред. | ред. код]