Eusmilus
| † Eusmilus | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Череп Eusmilus cerebralis
| ||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||
| ||||||||
Посилання
| ||||||||
|
Eusmilus — викопний вид котячих хижаків з родини німравід, або «псевдошаблезубих тигрів». Існували на Землі з пізнього еоцену по ранній олігоцен протягом приблизно 8,8 мільйонів років, з 37,2 по 28,4 мільйона років тому. Мешкали на території Північної Америки й Євразії[1].
Опис[ред. | ред. код]
Eusmilus мали добре розвинені видовжені ікла. Більшість представників роду були розміром з леопарда, але відрізнялися від нього більш короткими лапами. Максимальна довжина тіла — 2,5 метра. Зубна система Eusmilus сильно редукована — з вихідних 44 зубів, характерних для перших плацентарних ссавців, у них збереглося тільки 26. Вони могли відкривати пащу на 90 градусів, щоб застосовувати свої ікла. На нижній щелепі були кісткові «лопаті» для захисту іклів, як у сумчастого шаблезубого тигра. Відомий череп іншого, більш дрібного німравіду з роду Nimravus, пробитий іклами Eusmilus[2].
Legendre і Roth оцінили прижиттєву масу одного з екземплярів Eusmilus у 70 кг [3] .
Види[ред. | ред. код]
- Eusmilus bidentatus
- Eusmilus cerebralis
- Eusmilus sicarius
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ PaleoBiology Database: Eusmilus, basic info. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 12 листопада 2020.
- ↑ Dixon, Dougal; Cox, Barry; Savage, R.J.G.; Gardiner, Brian. The Macmillan Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals: A Visual Who's Who of Prehistoric Life. — Macmillan Publishing Company, 1988. — С. 224. — ISBN 0-02-580191-0.
- ↑ S. Legendre and C. Roth. 1988. Correlation of carnassial tooth size and body weight in recent carnivores (Mammalia). Historical Biology.
