FGM-148 Javelin

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
FGM-148 Javelin
Army-fgm148.jpgПара американських військових здійснює пуск FGM-148 Javelin
Тип протитанковий ракетний комплекс
Походження Flag of the United States.svg США
Історія використання
На озброєнні 1996-нині
Оператори Див. Оператори
Війни Війна в Іраку[1][2]
Війна в Афганістані (2001—2014)[3][4][5]
Операція «Нескорена свобода» (2001—2014)
Операція «Свобода Іраку» / Операція «Новий світанок» (20 березня 2003 — 15 грудня 2011)[6]
Громадянська війна в Сирії[7][8]
Історія виробництва
Розробник Texas Instruments та Martin Marietta
(тепер Raytheon та Lockheed Martin)
Розроблено червень 1989
Виробник Raytheon та Lockheed Martin
Вартість одиниці US$ 246 000 (бюджет США 2014)[9] (FGM-148F)
Виготовлення 1996-нині
Виготовлена
кількість
понад 40 000, станом на 2014 рік[10]
Характеристики
Вага 22,3 кг (маса всього комплексу з ракетою)
Окремо CLU: 6,4 кг[11][12]
Довжина Ракета: 1,1 м
Транспортно-пусковий контейнер: 1,2 м
Діаметр Ракети: 127 мм
Транспортно-пусковий контейнер: 142 мм
Обслуга 2

Максимальна дальність вогню перші моделі: 2500 м
сучасні модифікації: 4750 м[13][14]
Боєголовка тандемна кумулятивна (HEAT)
Пробиття 600—800 мм катаної гомогенної броні[15]
Вага боєголовки 8,4 кг[16]
Механізм
детонації
контактної дії

Ракетне паливо тверде ракетне паливо
Система
наведення
теплова голівка самонаведення

Commons-logo.svg FGM-148 Javelin у Вікісховищі

FGM-148 «Джавелін» (англ. FGM-148 Javelin — «дротик») — переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) виробництва американських підприємств Raytheon та Lockheed Martin. Перший серійний ПТРК третього покоління, якому властивий принцип «вистрілив-забув» — оператор ракетного комплексу не має супроводжувати і коригувати політ ракети, поки вона наближається до цілі.

Джавелін призначений для ураження бронетехніки, укріплень на землі, а також деяких літальних об'єктів, що переміщуються на низькій висоті й швидкості — гелікоптерів або БПЛА.

Розроблявся з 1986 року, прийнятий на озброєння армії США в 1996 році. Успішно використовувався в Іраку. Постачається на експорт у деякі країни світу.[17]

З 30 квітня 2018 року перші комплекти стали надходити до України[18].

Норвезький солдат з «Джавеліном»

Історія[ред.ред. код]

ПТРК Javelin був задуманий як заміна протитанкового ракетного комплексу M47 Dragon, який перебував на озброєнні з 1975 року. Перші спроби створити нову систему відбулись іще в 1978 році, коли стартували роботи над проектом IMAAWS (англ. Infantry Manportable Anti Armour Assault Weapon System)[19]. Проте дана програма не виправдала сподівань й роботи над нею були згорнуті. На початку 1980-тих розпочались роботи за програмою англ. Assault-Breaker яка також мала створити протитанкову ракетну систему, але так само не мала успіху.

Javelin увібрав в себе всі напрацювання, отримані компанією-розробником в ході роботи над цими та подібними проектами. Контракти на проведення науково-дослідних конструкторських робіт з трьома компаніями-розробниками (Texas Instruments, Hughes Aircraft та Ford Aerospace and Communications Corporation) на конкурсній основі (з вибором одного з трьох дослідних прототипів) були укладені 28 серпня 1986 року. Випробування комплексу розпочались в 1988 році, в лютому 1989 року розробка TI була оголошена переможцем конкурсу на заміну ПТРК Dragon. Назву «Javelin» комплекс отримав в жовтні 1991 року, до цього він мав назву «TI AAWS-M»[20]. Після перемоги компанії-розробнику було надано 36 місяців на доведення комплексу.

Повторні полігонні випробування нового ПТРК були розпочаті в липні 1993 року. Уже з 1994 року було розпочато виготовлення установчої партії Javelin[21], в ході експлуатації якої розкрилися проблеми, типові для високотехнологічних зразків озброєння і військової техніки: Texas Instruments виклалася «на повну котушку» на етапі конкурсного відбору та її ресурси були на межі виснаження, що незабаром відбилось на якості серійної продукції, — після прийняття комплексу на озброєння стало очевидним, що серійні зразки як ракет, так і командно-пускових блоків серйозно поступаються якістю і бойовими можливостями зразкам, представлених на випробування в 1987—1989 рр.

В результаті розслідування урядовою комісією було з'ясовано, що матеріально-технічна база компанії обмежена і не може забезпечити необхідної якості для серійних обсягах виробництва, в такому вигляді комплекс не відповідає пред'явленим державним вимогам. У Texas Instruments були готові забезпечити необхідні показники виробництва з істотним зниженням якості, який зацікавлені особи серед армійського генералітету повинні були «не помітити», але конкуренти, які мали види на її бізнес, доклали всіх зусиль до того, щоб цього не допустити. Зазначені чинники призвели до поглинання ракетного бізнесу Texas Instruments компанією Raytheon, яка могла собі дозволити капіталовкладення такого масштабу і викупила все, що стосувалось виробництва ПТРК Javelin, включно зі штатом інженерно-технічних працівників, весь робочий персонал і складальну лінію, внісши цілий низку змін (наприклад, масивний КПБ[Що це?], якого не було у Javelin на момент прийняття на озброєння і який увібрав в себе багато рис від згорнутого в середині 1980-х рр. власного проекту Raytheon).

Спочатку, у відбірковому турі програми AAWS-M, коли зразок Texas Instruments ще проходив випробування нарівні з іншими дослідними прототипами, планувалося протягом 6 років закупити для потреб Сухопутних військ і Корпусу морської піхоти США до 7 тис. ПТРК і 90 тис. ракет до них. Також передбачалося, що поставки на експорт для армій країн-союзників можуть досягти 40-70 тис. ракет, згодом, до моменту завершення конкурсу та оголошення переможця, замовлення було знижено до 74 тис. ракет, а на момент завершення доводочих робіт і прийняття комплексу на озброєння обсяги поставки були іще зменшені і на більш тривалий термін — 33 тис. ракет протягом 11 років (тобто всього близько третини від вихідного національного замовлення і практично тотальне онулення закордонного замовлення). Одним з головних чинників настільки кардинального перегляду програми держзакупівель в частині протитанкового озброєння став несподіваний розпад СРСР. Комплекси Javelin розроблялися спеціально під забезпечення ними угруповання сухопутних військ США в Європі, яка в силу названих обставин перестала потребувати засобів такого роду.

Загальна вартість програми розробки і виробництва ПТРК «Javelin» склала $5 млрд. Вартість ракети в пусковому контейнері при закупівлі для армії і морської піхоти США становить близько $73 тис. в цінах 1992 року[22], $78 тис. в цінах 2002 року[23] і наближається до $100 тис. в цінах 2013 року, а вартість командно-пускового блоку складає $126 тис. в цінах 2002 року, що робить Джавелін найдорожчим ПТРК за всю історію створення та використання подібних комплексів.

Конструкція[ред.ред. код]

Пульт управління з під'єднаним транспортно-пусковим контейнером

Повний комплекс Javelin складається з трьох основних модулів:

  • пульту управління — пускова установка M98A1 Command Launch Unit (CLU),
  • боєприпас в транспортно-пусковому контейнері (має форму тубуса) Launch Tube Assembly (LTA),
  • елемента живлення і системи охолодження теплових сенсорів Battery Coolant Unit (BCU).

Транспортно-пусковий контейнер служить для безпечного транспортування і пуску ракети.

Ракета комплексу «Javelin» має інфрачервону головку самонаведення (ІЧ ГСН), завдяки якій протитанковий комплекс і належить до третього покоління — в ньому реалізований принцип «вистрілив-забув», де після пуску ракета самостійно корегує траєкторію свого польоту. Ракета обладнана крилами, що розкриваються за класичною аеродинамічною схемою. За вибором оператора, ракетна здатна вражати цілі як в лоб, так і згори вниз, де ракета попередньо набирає висоту перед атакою. У поєднанні з потужною тандемно-кумулятивною БЧ, ці характеристики дозволяють ракеті уражати всі сучасні танки.

У ПТРК є система «м'якого пуску», що дозволяє стріляти з закритих приміщень.

Для пуску необхідно:

  • Приєднати транспортно-пусковий контейнер (ТПК) з ракетою до пускового пристрою (ПП)
  • Зняти торцеву кришку ТПК
  • Ввімкнути комплекс та охолодити ГСН
  • «Захопити ціль» за допомогою регульованого маркера наведення на моніторі пускової установки (ПУ) та вибрати тип атаки — прямий чи зверху.
  • Натиснути спускову клавішу.

Пульт управління — пускова установка (CLU)[ред.ред. код]

Пульт управління — пускова установка M98A1 Command Launch Unit (CLU) єдина складова комплексу, яка призначена для багаторазового використання. Вона надійно захищена від ударів гумовими абсорберами та має дві рукояті в нижній частині. Цей модуль складається з: корпусу, абсорберів ударів, рукояток, відсіку для елемента живлення, оптичного прицілу, теплового прицілу, окуляра, сокету для з'єднання з обладнанням для навчання та сокету для під'єднання до ракети[24]. Абсорбери також захищають обличчя та очі стрільця під час пуску ракети. Разом з сумкою для перенесення та приладдям для очистки, модуль важить 6,4 кг. Його габарити (Д×В×Ш) складають 34,8×33,9×49,9 см[25].

Схематичний вигляд M98A1 CLU, позначено об'єктив для денного прицілу, поруч з ним знаходиться об'єктив тепловізійної камери

Відсік для елемента живлення пульта управління призначений для розміщення елементу живлення LiSO2 (літій-діоксид сірки) BA-5590/U без можливості перезаряджання, який забезпечує роботу системи протягом 0,5–4 години (в залежності від температури), або елемент живлення-акумулятор BB390A, який дозволено використовувати лише під час навчання[24].

Оптичний приціл є зоровою трубою з 4-кратним збільшенням, полем огляду 4,80°×6,40° та не потребує живлення. Основним призначенням оптичного прицілу є огляд поля бою та пошук цілей вдень[24].

Тепловий приціл (англ. Night Vision System) є тепловізором та основним прицільним пристосуванням, яким користуються стрільці як вночі, так і вдень. Він дає можливість стрільцеві працювати за умов поганої видимості (туман, дощ, задимлення, димові завіси, тощо) та теплових завад. Тепловий приціл складається з об'єктиву, теплового детектора-охолоджувача (поміщеного в посудину Дьюара), дисплея пульту управління та окуляра, який може працювати у двох режимах:[24]

  • Широкий кут огляду (WFOV) дає 4-кратне збільшення (поле зору 4,58°×6,11°)
  • Вузький кут огляду (NFOV) дає 9-кратне збільшення (поле зору 2,00°×3,00°)

Охолоджувач використовує двигун Стірлінга та здатен охолодити систему до робочої температури за 2,5-3,5 хвилини. Тепловий сенсор має роздільну здатність 240×1 пікселів (пізніші версії 240×2 та 240×4) — такий вузький сенсор здатен охопити все поле зору завдяки дзеркалу, що коливається із боку в бік[26]. Сенсор перетворює теплову енергію на електричні сигнали, які відображаються на моніторі[24].

Стрілець бачить зображення і з оптичного, і з теплового прицілів через єдиний окуляр. Перемикання між оптичним прицілом та тепловим режимом відбувається поворотом дзеркальця в середині пристрою[27]. При цьому, стрілець може спостерігати за полем бою через оптичний приціл навіть тоді, коли пристрій вимкнено.

Пульт управління має два порти: один для з'єднання з системою для навчання та один для під'єднання до боєприпасу в транспортно-пусковому контейнері. Також поруч з окуляром знаходиться індикатор вологості повітря всередині пристрою[24].

Дисплей та індикатори[ред.ред. код]

Дисплей з індикаторами

Окуляр має муфту, яка захищає зображення від відблисків від навколишніх джерел світла. Також лінзи окуляра дають можливість стрільцеві підлаштуватись під необхідні діоптрії. Також в муфту окуляра вбудовані пелюстки, які його закривають якщо муфта не притиснута оком. Це не лише захищає поверхню лінзи від подряпин, а й попереджає демаскування стрільця вночі[28].

По периметру навколо монітора розташовано 14 кольорових індикаторів, на яких показаний поточний режим роботи, налаштування, та можливі помилки в системі.

Зелені індикатори повідомляють про обраний режим перегляду (денний, широке поле зору, мале поле зору, зображення з голівки самонаведення ракети), обраний режим атаки (прямий чи непрямий). Іще один зелений індикатор працює при увімкненому світлофільтрі теплового прицілу.

Два індикатора бурштинового кольору повідомляють, коли тепловий сенсор пульта управління не охолоджений до робочої температури (лівий) та неготовність голівки самонаведення ракети (справа). Індикатор блиматиме якщо електроніка голівки самонаведення перегріта а система автоматично вимкнеться протягом 30 секунд[28].

П'ять червоних індикаторів повідомляють про несправність системи: автотест голівки самонаведення, збій при пуску ракети, проблеми з елементом живлення ракети та пульту управління, а також автотест пульту управління[28].

Додаткові індикатори відображаються вже на самому дисплеї: прицільна сітка, позначки, за якими можна визначити режим перегляду (широке чи вузьке поле зору), кути прямокутника захоплення цілі, тощо[28].

Вигляд денного прицілу, тепловізора з 4-х та 8-ми кратним збільшенням та з голівки самонаведення
Зліва направо: оптичний приціл, тепловий приціл з 4-х та 8-ми кратним збільшенням, зображення з голівки самонавдення

Важелі управління[ред.ред. код]

Перемикач живлення має чотири режими: вимкнено, денний режим, нічний, тестування (OFF, DAY, NIGHT та TEST). Коли прилад вимкнено, він не споживає жодної енергії, проте дозволяє оглядати поле бою через 4-кратний оптичний приціл. В денному режимі (DAY) блок управління (CLU) починає споживати струм з елемента живлення, проте тепловий приціл не працює. У нічному режимі (NIGHT) тепловий приціл охолоджується та дозволяє стрільцеві споглядати поле бою в інфрачервоному діапазоні хвиль. Режим тестування (TEST) запускає програму автодіагностики.[28]

На лівій рукояті знаходяться чотири важелі управління: увімкнення фільтру для захисту теплового прицілу від виявлення ворогом (англ. filter select, FLTR), налаштування фокусу теплового прицліу (FOCUS), режим роботи прицілу (SGT SEL: денний, широке, вузьке поле зору або голівки ракети), увімкнення голівки самонаведення, який відкриває можливість для здійснення пуску ракети.

На правій рукояті знаходять важелі налаштування яскравості та контрасту, висоти та ширини прямокутника захоплення цілі, вибір режиму атаки та пусковий гачок.[28]

Транспортно-пусковий контейнер[ред.ред. код]

Транспортно-пусковий контейнер та розташування модуля з елементом живлення-системою охолодження (BCU)

Боєприпас системи Javelin складається з ракети FGM-148, транспортно-пускового контейнера, в якому вона знаходиться, блоку живлення та охолодження ракети (англ. Battery Coolant Unit, BCU), що знаходиться на транспортно-пусковому контейнері. Повна вага боєприпасу дорівнює 16 кг.[25]

Транспортно-пусковий контейнер виготовлений з вуглецевого волокна зміцненого епоксидними смолами, має дві кришки на кінцях, короткий ремінець для руки, довший ремінець для перенесення на плечі, роз'єм під'єднання до CLU та підкладку для плеча. Таким чином, транспортно-пусковий контейнер служить як для транспортування ракети, так і для її пуску. Гарантований термін зберігання дорівнює 10 років.[29] Транспортно-пусковий контейнер має 121 см у довжину та 14 см в діаметрі; діаметр тильних заглушок дорівнює 30 см[25]

На транспортно-пусковому контейнері знаходиться блок з елементом живлення та системою охолодження (англ. Battery Coolant Unit, BCU). Цей блок містить невідновлюваний елемент живлення на основі літію та невеликий балон зі стисненим аргоном. Елемент живлення живить голівку самонаведення ракети електричною енергією перед пуском, а стиснений аргон служить для охолодження теплової матриці голівки самонаведення до робочої температури із використанням ефекту Джоуля-Томсона. Блок BCU може бути запущений лише один раз та розрахований на роботу протягом не більше 4 хвилин. Існує два взаємно сумісних варіанта блоку, які відрізняються лише зовнішнім виглядом: один має суцільне покриття, інший — ребристу поверхню теплообмінника.[30] Вага блоку складає 1,3 кг, довжина 20,7 см, ширина 11,8 см.[25]

Ракета[ред.ред. код]

Будова[ред.ред. код]

Схематичне зображення відсіків (що частково перетинаються) ракети FGM-148.

Ракета складається з декількох відсіків: наведення (англ. Guidance Section), середнього (англ. Mid-body Section), бойової частини (англ. Warhead), моторний відсік (англ. Propulsion Section) та приводів керма (англ. Control Actuator Section).[31]

Відсік наведення містить голівку самонаведення, її електронні складові та служить для стеження та наведення на ціль. В голівку самонаведення також вбудований контактний підривач для бойової частини. Інфрачервоний датчик побудований на основі чутливих елементів телуриду ртуті-кадмію (HgCdTe) та має роздільну здатністю 64×64 пікселів.[31]

В середній частині ракети знаходиться електронна система управління вогнем (англ. Electronic Safe Arm and Fire Unit, ESAF), яка служить як запобіжник проти випадкової детонації бойової частини та управління двигунами ракети. ESAF відповідальна за вірну роботу ракети та має запобігати детонації в транспортно-пусковому контейнері у випадку осічки при старті двигунів. При влученні у ціль вона підриває обидва заряди бойової частини у вірному порядку із дотриманням необхідних затримок. В цьому відсіку знаходяться шість крил, які служать для стабілізації ракети та розкриваються після виходу із контейнера.[31]

Бойова частина ракети тандемна кумулятивна і тому складається з двох зарядів. Призначення першого — ініціалізація динамічного захисту аби звільнити шлях для основного заряду. Якщо ціль не захищена динамічним захистом, перший заряд діє на броню та підсилює сумарну дію зброї.[31] Бойова частина має такий самий діаметр, як і ракета. Її основним призначенням є ураження броньованої цілі.[31]

Відсік двигунів та керма. Елемент живлення позначений заштрихованими лініями.

Моторний відсік містить два ракетних рушія. Перший ступінь — вибивний заряд, відповідальний за викидання ракети із пускового контейнера на безпечну відстань. Вибивний заряд повністю вигоряє поки ракета перебуває в контейнері. Завдяки цьому ракета опиняється на такій відстані від стрільця, що основний, маршовий, рушій вже не може завдати йому шкоди реактивним струменем.[31]

Стартовий рушій (вибивний заряд) та маршовий двигун відокремлені між собою досить міцною прокладкою, аби захистити основний двигун від надмірного тиску вибивного заряду, але достатньо крихкою, щоб зруйнуватись під дією газів основного двигуна.[31]

Відсік приводів керма відповідальний за генерацію сигналів управління на аеродинамічні керма, а також за живлення електронних компонент ракети енергією. Ракета має чотири керма, які після виходу з контейнера автоматично розкладаються та фіксуються. Також ракета має чотири лопаті відхилення вектору тяги маршового двигуна. Електричний струм отримується з елемента живлення на розплавленій солі, який отримує для своєї роботи теплову енергію горіння маршового двигуна.[31]

Голівка самонаведення[ред.ред. код]

Принцип «вистрелив-забув» реалізований в Javelin завдяки поєднанню тепловізійної системи спостереження із системою відстеження цілі та управління. Стрілець використовує тепловий приціл пускової установки — пульту управління для пошуку та ідентифікації цілі, а потім вмикає тепловізійну систему ракети та наводить її на захоплену ціль.

Система захоплення цілі ракети складається з трьох основних частин: матрицю чутливу до теплового випромінювання (англ. focal plane array, FPA), систему охолодження і калібрування, та систему стабілізації.

Процес охолодження голівки самонаведення оснований на ефекті Джоуля-Томсона та реалізований завдяки вбудованому в чутливу матрицю малогабаритного охолоджувача класу IDCA Dewar cooler[32]. Поки ракета знаходиться в транспортно-пусковому контейнері, її голівка самонаведення охолоджується із допомогою стисненого аргону із ємності зовнішнього джерела живлення. Після пуску використовується балон всередині ракети.

В голівці самонаведення використана матриця виробництва компанії Raytheon[33] Матриця створена на мікроболометрах на основі телуриду кадмію-ртуті. Відомо, що в експортних модифікаціях голівка самонаведення чутлива до хвиль довжиною 8-12 мкм[34]. За даними виробника, матриця відповідає стандарту LWIR, що зазвичай означає довжину хвилі до 14 мкм[35][36]. Розбіжності можуть бути пов'язані із матеріалами захисного ковпака та інфрачервоних лінз: сульфід цинку дешевший за германій та починає поглинати випромінювання з довжиною хвилі 12 мкм і вже повністю поглинає після 14 мкм[37][38].

Javelin використовує алгоритм на основі кореляційного аналізу постійно оновлюваного шаблону цілі[39]. Даний алгоритм складається з таких кроків:[40][41][42]

  1. Отримання шаблону цілі як еталонної фотографії з командно-пускового пристрою CLU. Для цього перед пуском ціль знімається зі збільшенням та обрізкою кадра.
  2. Знімання кадрів вже з ГСН ПТКР на матрицю 64×64 пікселі зі швидкістю 180 кадра на секунду[43].
  3. На отриманому кадрі відбувається пошук ділянок з крупними об'єктами в ІЧ-діапазоні, які обрізають як «регіони інтересу» (англ. Region of Interest, ROI)[40].
  4. За даними гіроскопів алгоритм оцінює приблизну відстань до цілі та горизонт ракети і, зазвичай, із допомогою перетворення Меліна[41] отримує зменшений і вірно обернений шаблон в такому ж масштабі, як і отримані знімки «регіонів інтересу».
  5. Надалі алгоритм послідовно багато раз «прикладає» шаблон до зображення «регіону інтересу», рухаючись попіксельно та порядково.
  6. Дали обчислюють функції кореляційного аналізу і якщо зображення схоже із шаблоном, то з'являються сплески кореляції (англ. correlation peaks)[41][44][45].
  7. Алгоритм обирає як координати цілі ті координати накладення шаблону, які показали найбільші кореляційні піки. До відстані 100—300 метрів деталі цілі для матриці із низькою роздільною здатністю, як у Javelin, майже нероздільні[40], тому алгоритм більшою мірою сприймає ціль як точковий об'єкт.
  8. Якщо фотографія цілі істотно відрізняється від шаблону (має слабку кореляцію), то відбувається запам'ятовування вже нового зображення як нового набору кореляційних точок («адаптованого шаблону») і повтор з кроку 2.

За умов без організації протидії захопленню ГСН з боку цілі ймовірність влучення досить висока — 96 %[46].

Протидія математичним алгоритмам захоплення цілі полягає в максимальному скороченні кількості температурно контрасних зон на об'єкті, аби зменшити кількість зон, які можуть бути використані для кореляції, а також створити «хибні точки», які руйнуватимуть кореляцію, що може зменшити ймовірність захоплення цілі до 30 %[47], а дальність захоплення цілі зменшити в 2,7 раза[48]. Зазвичай, цього досягають застосуванням стелс-технологій в інфрачервоному діапазоні, теплової ізоляції корпусу та інтенсивне змішування газового струменю вихлопних газів з холодним повітрям, а також через інфрачервоні пастки[47][48].

Натомість Javelin використовує технології підвищення чутливості своєї ГСН, аби бути здатним захопити опорні кореляційні точки на цілі навіть за умови низького теплового контрасту[49].

Бойова частина[ред.ред. код]

Схематична будова ракети.

Бойова частина ракети тандемна кумулятивна з електронною затримкою детонації основного заряду[12]. Основний кумулятивний заряд Javelin принципово нічим не відрізняється від решти кумулятивних боєприпасів за характером дії та призначений для пробивання в броні невеликого за діаметром отвору кумулятивним струменем[50].

Тандемна будова бойової частини має ефективно протидіяти динамічному захисту бронетехніки. Перший, менший і легший вибуховий заряд ініціює елементи динамічного захисту, а більший та важчий вибуховий заряд вже має можливість вразити безпосередньо саму броню, не захищену елементами динамічного захисту.

Матеріал кумулятивної воронки впливає на справжню бронепробивність бойової частини, оскільки вона залежить від співвідношення щільності броні та матеріалу, з якого зроблено кумулятивну воронку.[51] В першому заряді кумулятивна воронка зроблена з молібдену, який на 30 % щільніше за залізо. Щільний метал має попри невеликий калібр заряду поліпшити пробиття бронекришок елементів динамічного захисту. Основний заряд облицьований міддю, яка щільніша за залізо лише на 10 %[50].

Довжина кумулятивного струменя прямо залежить від діаметра кумулятивної воронки і дорівнює 1,5-4 калібри ПТКР[51]. Ракета Javelin має порівняно невеликий калібр 127 мм у порівнянні з 152 мм у важчих ПТРК типу «Корнет» та BGM-71 TOW. Це дає підстави низці експертів стверджувати, що заявлений показник бронепробиття у 800 мм завищений, а насправді ракета здатна пробити до 600 мм гомогенної броні[52].

Для захисту основного заряду від осколків та ударної хвилі після детонації першого заряду між ними знаходиться захисна перегородка виготовлена із композитного матеріалу. Аби не перешкоджати кумулятивному струменю в середині перегородки зроблений отвір. Ефективність бойової частини проти динамічного захисту, створеного для протидії тандемним боєприпасам (ДЗ типу Релікт або Малахіт) залишається відкритим питанням[50].

Бойова частина має електронну систему детонації (англ. Electronic Safe Arming and Fire, ESAF). Ця система має низку запобіжників проти передчасного спрацювання зарядів, а також гарантує правильну роботу тандему — витримує необхідну затримку між підривом першого та основного зарядів.

Попри те, що тандемна кумулятивна бойова частина ракет системи Javelin довела свою ефективність в боротьбі з бронетехнікою, вона виявилась недостатньо ефективною в боротьбі з неброньованими цілями: піхота в укритті, легкоброньована або взагалі неброньована техніка, тощо. Для підвищення ефективності була створена ракета з універсальною бойовою частиною (англ. multi-purpose warhead, MPWH), яка буде використана в модернізованому варіанті FGM-148F. Єдина відмінність від базової моделі полягає у використанні металевої обгортки в корпусі навколо вибухової речовини, яка виготовлена з міцної сталі та має готові осколкові елементи, завдяки чому формується вдвічі інтенсивніше осколкове поле. Ця модифікація не змінює габаритів та ваги ракети та не погіршує її ефективність в боротьбі з бронетехнікою[53][54].

Боєприпасів з бойовими частинами інших видів, зокрема, термобаричними, нема і про плани налагодити їх виробництво не відомо. Також відсутня інформація про ракети з дистанційним підривом для Javelin, тому для ураження вертольотів або БПЛА необхідне пряме влучення.

Траєкторія польоту[ред.ред. код]

Траєкторія польоту ракети при атаці згори
Траєкторія польоту ракети при атаці за прямою лінією

Система Javelin пропонує два режими атаки: згори та прямо.

Завдяки можливості атакувати згори ракети Javelin можуть вражати бронетехніку у дах, який менш захищений в порівнянні з лобом та бортами. Після пуску ракета здіймається на висоту 160 м та залишається на цій висоті поки не наблизиться до цілі на необхідну відстань та під гострим кутом падає на неї згори. Відстань до цілі має бути не менше 150 м. Цей режим не придатний для ураження техніки в критих укриттях (під мостом, тощо) а також завислих вертольотів.

В режимі прямої атаки ракета летить за похилою траєкторією. Для цілі на відстані 2000 м ракета спочатку здіймається до висоти 60 м і звідти майже за прямою летить в бік цілі. Цей режим призначений для ураження бронетехніки в борта, лобову проекцію, та завислих вертольотів. Мінімальна відстань до цілі дорівнює 65 м.

Маршовий двигун має достатньо енергії аби ракета досягла зазначеної цілі. Однак, він повністю вигоряє вже на відстані 850 м. Перші моделі ракет мали ефективну дальність ураження цілей близько 2 км, яку вдалось поліпшити до 2,5 км у наступних версіях. Ракета здатна пролетіти на відстань до 4…4,5 км, але тут влучення у ціль вже не гарантоване[55]. Очікується, що в результаті модернізації ефективна дальність (гарантованого ураження) буде збільшена до 4 км[31].

Подальший розвиток[ред.ред. код]

Реалізовані модифікації[ред.ред. код]

Було створено низку модифікацій ракетного комплексу, які отримали літерні позначення від A до D. Відомо, що в модифікації C була вдосконалена ракета, ймовірно її голівка самонаведення та система керування.[56] Модифікація D призначена для експорту та має деякі відмінності від основної версії.[57][58]

З середини вересня 2006 року розпочалось серійне виробництво модифікації Block-I. В цій версії збільшено максимальну кратність теплового приціла з ×9 до ×12. Таким чином, тепер стало можливим ідентифікувати цілі на відстані понад 2000 м. Також була збільшена швидкість польоту ракети, вдосконалене програмне забезпечення системи.[59][60]

Планувалось, що в 2012 році буде створена модифікація з ефективною дальністю ураження цілей до 4 км.[61]

Перспективні розробки[ред.ред. код]

Американські військові поставили завдання перед розробниками «Javelin», спільним підприємством Javelin Joint Venture (JJV) здійснити модернізацію системи, зменшити її вартість, вагу, підвищити ефективність застосування проти цілей, які не є бронетехнікою. Програма модернізації отримала назву англ. Spiral (спираль) та поділена на декілька етапів: Spiral 1, 2, 3 та англ. Lightweight CLU (полегшений пульт управління, LWCLU)[62]

Етап Spiral 1 згідно планів мав бути завершений в 2015 році. Основним завданням було вирішити питання морального та фізичного старіння системи, зменшити її вагу та перейти з аналогової на цифрову обробку сигналів. В результаті розмір вбудованого комп'ютера був зменшений з двох до однієї плати. Завдяки цим заходам система була підготовлена до подальшої модернізації та подовження життя аж до 2050 років[63].

Етап Spiral 2 (FGM-148F) мав завершитись в 2015 році. Його метою була розробка багатоцільових бойових частин, які би дозволяли вражати інші види цілей, але зберігши, при цьому, головне призначення системи — ураження бронетехніки[63]. Проте, через технічні проблеми з боєголовкою-прекурсором (precursor warhead, PCWH) розробка затягнулась і в 2016 році випробування були призупинені. Відновити їх вдалось лише в березні 2017 року[64].

Spiral 3, в результаті якої буде створена модель G (G-Model) або ж FGM-148G має на меті модернізацію теплової голівки самонаведення ракети. Замість охолоджуваного датчика довших хвиль в інфрачервоному діапазоні буде використаний сучасний комерційний датчик, який не потребує охолодження. Таким чином буде зменшена вартість ракети та її маса (оскільки зникне потреба в модулі охолодження (BCU) та газових трубках). Також очікується, що новий датчик збільшить ефективну дальність застосування ракети на кілометр, до 3500 м[63]. Очікується, що завдяки нововведенням собівартість головки самонаведення вдасться зменшити на 40 %[65]. Роботи над цим етапом буде завершено не раніше вересня 2018 року[66].

Створення полегшеного пульту управління-пускової установки (LWCLU) є іще одним напрямом модернізації системи. Новий пульт матиме тактико-технічні показники не гірші (а за деякими показниками — кращі) за пульт версії Block I. Новий пульт буде легшим та матиме менші габарити, використовуватиме нові теплові датчики, які дадуть можливість переглядати зображення високої чіткості зі стабілізацією та можливістю поступового збільшення. Будуть реалізовані нові алгоритми обробки зображень. Завдяки новій елементній базі пульт матиме нижче енергоспоживання а також в ньому буде реалізований режим навчання[67].

Також була розроблена можливість бездротового зв'язку між пультом управління та ракетою після пуску, завдяки якому стрілець отримує можливість коригувати або навіть захоплювати ціль (англ. lock-on after launch, LOAL) під час польоту ракети. Проте розробники не планують втілювати цю технологію в модифікацію FGM-148G[63].

Крім цього, відомо про роботи над створенням модифікації системи для установки в дистанційно керовані бойові модулі (англ. Remote Weapon Station, RWS) та підготовлені контейнери (англ. Containerized Weapon System, CWS)[68].

Оцінка комплексу[ред.ред. код]

Переваги
  • Наведення можливе за складних метеоумов, у темряві та під час значної задимленості, що забезпечує значну перевагу над комплексами другого покоління без тепловізійних прицілів.
  • Система наведення ракети не має жодної активної підсвітки цілі, яка може призвести до активації СПЗ з подальшим утворенням димової завіси. Однак, ракета може бути виявлена сучасними системами активного захисту за випромінюванням іонізованих вихлопних газів двигуна в ультрафіолетовому діапазоні.
  • Ураження відбувається в найменш захищену частину танка — дах, таким чином залишковий струмінь завдяки калібру БЧ матиме потужний позаброньовий вплив.
  • Ракеті важко протидіяти засобами оптико-електронного захисту, оскільки її система наведення взагалі не сприймає модульований сигнал, але наводиться на джерело ІЧ-випромінення далекої частини інфрачервоного спектру.
Недоліки
  • Велика вартість комплексу пояснюється використанням ІЧ ГСН з об'єктивами великого діаметра. Але, не зважаючи на ціну, завдяки ефективності цієї зброї до неї проявляють інтерес навіть країни, що розвиваються, в тому числі Індія та Колумбія[джерело?]. Відомо, що в 2002 році пускова установка Javelin коштувала $126 тисяч, а одна ракета близько $78 тисяч[69].
  • Маса комплексу ускладнює його перенесення на великі відстані, а його габарити перешкоджають рухові в густому лісі або чагарниках.

Тактико-технічні характеристики[ред.ред. код]

Javelin Block 1[70][71]

  • Бойова маса: 22,3 кг
  • Максимальна ефективна дальність: 2500 м
  • Мінімальна ефективна дальність: 150 м в режимі атаки згори; 65 м в режимі атаки за прямою
  • Обслуга: 1-3 чол.
  • Час приведення в бойову готовність: менше 30 с
  • Час перезаряджання: менше 20 с

Командно-пусковий блок M98A2 (пульт управління — пускова установка)

  • Маса з елементом живлення: 6,8 кг
  • Габарити:
    • Довжина: 49 см
    • Ширина: 41,91 см
    • Висота: 33,02 см
  • Кратність збільшення денного прицілу: 4
  • Кут огляду денного прицілу: 6,4×4,8°
  • Кратність збільшення теплового прицілу в режимі широкого сектора огляду (WFOV): 4
  • Кут огляду теплового прицілу в режимі широкого сектора огляду (WFOV): 6,11×4,58°
  • Кратність збільшення теплового прицілу в режимі вузького сектора огляду (NFOV): 12
  • Кут огляду теплового прицілу в режимі вузького сектора огляду (NFOV): 2×1,5°
  • Довжина хвилі теплового випромінення, яке опрацьовує тепловий приціл: 8-10 мкм[39]
  • Маса елемента живлення: 1,01 кг
  • Час роботи елемента живлення, в залежності від виробника та температури:[72]
    • Cambe Inc.: 0,5 год за температури понад 49 °C; 4 год за температури менше 49 °C
    • Saft America Inc.: 0,5 год за температури понад 49 °C; 3 год за температури від 10 °C до 49 °C; 1 год за температури від 10 °C до −29 °C
  • Час виходу теплового прицілу на робочий режим: 2,5-3,5 хвилин.

Постріл FGM-148 Block 1

  • Маса з елементом живлення: 15,5 кг
  • Довжина: 120,9 см
  • Діаметр: 14 см пускова труба; 29,85 см в районі заглушок
  • Калібр ракети: 127 мм
  • Маса ракети: 10,128 кг
  • Довжина ракети: 108,27 см
  • Тип бойової частини: тандемна кумулятивна
  • Маса бойової частини: 8,4 кг[73]
  • Маса вибухової речовини в бойовій частині (Block 0): 2,67 кг[74]
  • Бронепробивність: понад 600 мм[52]; за іншими даними до 800 мм за динамічним захистом[75]
  • Час польоту ракети в режимі атаки згори:
    • при стрільбі на 1000 м: 4,6 с
    • при стрільбі на 2000 м: 14,5 с
    • при стрільбі на 2500 м: 19 с
  • Максимальна швидкість польоту ракети: 100 м/с при зниженні на ціль при стрільбі на 2000 м в режимі атаки згори[76]
  • Кратність збільшення ГСН: 9
  • Кут огляду ГСН: 1×1°
  • Довжина хвилі теплового випромінення, яке обробляє ГСН: 8-10 мкм за даними ВМФ США[39][34]
  • Маса елемента живлення: 1,32 кг
  • Час охолодження ГСН: 10 с
  • Час роботи елемента живлення: не менше 4 хвилин
  • Термін зберігання: 10 років

Бойове застосування[ред.ред. код]

Температура танка в порівнянні з температурою навколишнього середовища: водоймами та рослинністю протягом доби.

Коефіцієнт влучень[ред.ред. код]

Виробник заявляє про коефіцієнт успішних влучень в ціль на рівні близько 94 % та виходить із даних випробувань, під час яких 31 ракети із 32 запущених вразили ціль. Однак коефіцієнт влучень в бойових умовах може істотно відрізнятись від заявленого[77].

CBS, CNN та New Zealand Herald описували випадки з війни в Іраку коли ракети давали осічки та не стартували, або ж не влучали у ціль. Однак у всіх описаних випадках вдавалось вразити ціль з другого пострілу.[77] В битві за перевал Дебека 14 із 19 запущених ракет вразили ціль.

Серед можливих причин були названі «віртуальні навчання». Робота на тренажерах може доповнювати вивчення системи, але не може замінити реальні навчання. В результаті у військових виникали проблеми з виявленням та ідентифікацією цілей та промахи.[77]

Іще однією проблемою, що виникає на практиці, є недостатній тепловий контраст між ціллю та навколишнім середовищем. Для її усунення слід правильно налаштовувати блок управління, але для цього необхідний відповідний досвід.

В залежності від умов застосування та рівня підготовки і досвіду стрільця коефіцєнт влучень може коливатись в межах від 50 % до 75 %.[78]

Війна в Іраку[ред.ред. код]

Битва за перевал Дебека, яка сталась 6 квітня 2003 року належить до числа найвідоміших випадків бойового застосування FGM-148 Javelin.[59]

Під час операції «Північне Сафарі» (англ. Northern Safari) перевал Дебека на шляху між містами Ербіль та Махмур був зайнятий підрозділами 4-ї піхотної дивізії. Аби взяти цей перевал під свій контроль командування відправило три чоти (в сумі 31 чоловік) «зелених беретів»-десантників за підтримки підрозділів пешмерга. Американські спецпризначенці пересувались на легких всюдиходах та мали лише легке озброєння, в тому числі, ПТРК Javelin.

Під час першого зіткнення ракетою Javelin була знищена одна вантажівка, яка знаходилась на відстані близько 3 км від стрільця. Невдовзі в бій вступили іракські МТ-ЛБ, танки Т-55 та військові на вантажівках. За декілька хвилин американським спецпризначенцям вдалось знищити три МТ-ЛБ та дві вантажівки. Після того, як ракетою Javelin був знищений Т-55 інші чотири танки повернулись на підготовлені позиції де сховались у бруствери. Під захистом земляних валів вони стали недосяжними для системи наведення ракет. Тому американці перенесли вогонь на бронетранспортери й знищили іще два МТ-ЛБ. Коли по американських позиціях стала вести вогонь іракська артилерія, десантники були вимушені їх полишити й піти в атаку, в якій вдалось знищити іще один танк (з відстані 3700 м) та вантажівку. Завдяки підтримці з повітря американцям вдалось відтіснити іракських військових та взяти перевал.

Таким чином 19 випущених ракет знищили два танка, вісім бронетранспортерів та чотири військових вантажівки. Таким чином було доведено, що мотопіхотний підрозділ, що має лише легке, але ефективне озброєння, здатен протистояти важко озброєному ворогові.[79]

Оператори[ред.ред. код]

Країни-оператори FGM-148 (позначені синім кольором)
Дійсні
  • Австралія Австралія: 92 пускові установки.[80]
  • Бахрейн Бахрейн: 13 пусоквих установок.[81]
  • Велика Британія Велика Британія: в січні 2003 року Міністерство оборони Великої Британії оголосило, що придбає комплекси Javelin в рамках програми Light Forces Anti-Tank Guided Weapon System (LFATGWS). Системи Javelin поступили на озброєння в 2005 році на заміну ПТРК MILAN та Swingfire.[12][82][83]
  • Грузія Грузія[84][джерело?]. В листопаді 2017 року Державний департамент США дозволив продаж 410 ракет, 72 пускових установки (включно з двома пусковими установками Javelin Block 1 CLU для запасних частин). Також в контракт включено 10 тренажерів Basic Skills Trainers (BST); до 70 навчальних пострілів; технічну, логістичну підтримку та навчання, загальна вартість оцінена в $75 мільйони[85]. 23 листопада 2018 року міністр оборони Грузії Леван Ізорія оголосив, що перший етап придбання системи Javelin завершений успішно. Невдовзі має розпочатись навчання грузинських солдат правильному користуванню цим ПТРК[86].
  • Естонія Естонія: 120 пускових установок та 350 пострілів (поставлені в 2015 році)[87]. В грудні 2017 року була отримана партія ракет і пускових установок Block-1 загальною вартістю $33 млн, виділених в 2014 році Сполученими Штатами на підвищення обороноздатності європейських країн-союзників (European Security Assistance Force)[88].
  • Індонезія Індонезія[89]
  • Ірландія Ірландія: на озброєнні Ірландської армії, де замінив ПТРК MILAN.[90]
  • Йорданія Йорданія: 30 пускових установок та 116 пострілів отримані в 2004, в 2009 році було замовлено додатково 162 пускових установки, 18 ракет Fly-to-Buy Missiles, та 1808 протитанкових ракет разом із іншим устаткуванням. Вартість контракту оцінюють на рівні $388 млн.[91]. В серпні 2017 року був укладений договір на постачання додаткових ракет та пускових установок.[92]
  • Катар Катар: в березні 2013 року Катар подав заявку на придбання 500 пострілів та 50 пускових установок.[93] В березні 2014 року відповідний контракт був підписаний.[94] В серпні 2017 року був укладений договір на постачання додаткових ракет та пускових установок.[92].
  • Литва Литва: 40 пускових установок.[95] В грудні 2015 року DSCA схвалив дозвіл на продаж Литві додаткові 220 постріли та 74 пусокві установки на суму $55 млн.[96]
  • Нова Зеландія Нова Зеландія: 24 пускових установок[97]
  • Норвегія Норвегія: 100 пускових установок та 526 пострілів. Отримані в 2006 році, в експлуатації з 2009 року.[98] В 2017 році Норвегія розпочала пошуки наступника системи, який би міг ефективно вражати нове покоління танків, на яких встановлено системи активного захисту.[99]
  • ОАЕ ОАЕ[100]
  • Оман Оман: 30 пускових установок.[101]
  • США США: з відкритих джерел відомо, що станом на 2016 було придбано 28261 постріл та 7771 пускову установку Javelin.
  • Саудівська Аравія Саудівська Аравія: 20 пускових установок та 150 пострілів[102]
  • Сирійський Курдистан: в 2014 році невстановлена кількість систем були помічені в руках бійців загонів народної оборони сирійських курдів. Відомо, що в лавах цих підрозділів були присутні військові сил спеціальних операцій США.[103]
  • Тайвань Тайвань: в 2002 році було придбано 360 пострілів та 40 пускових установок на суму $39 млн. В суму угоди входило навчання, логістичне забезпечення, та необхідне устаткування.[104] В 2008 році США повідомили про продаж іще 20 пускових установок та 182 пострілів до них.[105] В серпні 2017 року був укладений договір на постачання додаткових ракет та пускових установок.[92]
  • Україна Україна: 210 ракет і 37 пускових установок за $47 млн[18].
  • Франція Франція: 76 пускових установок та 260 пострілів для використання в Афганістані.[106] Was replacing MILAN anti-tank missile,[107] проте надалі Франція віддає перевагу Missile Moyenne Portée (MMP).[108]
  • Чехія Чехія: Придбано 3 пускові установки та 12 пострілів для сил спеціального призначення (для використання в Афганістані).[109] Додатково було замовлено невідому кількість пускових установок та пострілів до них в грудні 2015 року на суму $10,21 мільйони.[110]
Можливі
  • Індія Індія: Індія запропонувала придбати певну кількість готових виробів та налагодити виробництво з «передачею технологій» в країні для отримання решти. Проте США не підтвердили цю угоду[111][112] Натомість, у вересні 2013 року США запропонували спільну розробку нового варіанту Javelin, від чого Індія відмовилась.[113] Нарешті, плани закупити Javelin були відкинуті та в жовтні 2014 року Індія придбала Ізраїльські системи Spike.[114][115]

Закупівлі американськими військовими[ред.ред. код]

Джерела:[116][117][118][119][120][121][122][123][124][125][126][127][128][129][130][131][132][133][134][135]

До завершення 2015 фінансового року армія США придбала 28261 постріл та 7771 пускову установку Javelin.

В таблицях нижче наведена неповна інформація про закупівлі пострілів та пускових установок Javelin у зазначені фінансові роки США. В дужках вказана середня вартість в тисячах доларів США. Рік фактичного отримання виробів не завжди співпадає з роком замовлення.

Кількість придбаних пострілів
Рік До 1997 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Армія США 2585 1020 894

(79)

3569

(79)

2392 2776 4139

(69)

1478

(69)

991

(76)

1038

(77)

199

(126)

250

(133)

1320

(111)

1320

(126)

1334

(123)

715

(141)

710

(115)

307

(186)

427

(160)

331

(174)

КМП США 141

(79)

380

(79)

741

(79)

229

(69)

254

(120)

15

(145)

172

(152)

399

(152)

88

(193)

Експорт 1278 3861 112 160 828 516 599 393 75 449
Кількість придбаних пускових установок
Рік До 1997 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Армія США 260 206 395

(127)

298

(127)

610 808 840

(104)

707

(104)

120

(118)

1021

(119)

102

(133)

859

(123)

604

(144)

920

(142)

КМП США 48

(127)

140

(127)

153

(127)

Експорт 602 378 150 112

Україна[ред.ред. код]

30 квітня 2018 року Державний департамент США підтвердив, що комплекси були передані Україні — попередньо озвучувалося, що буде продано 210 ракет і 37 пускових установок.[18]

Дискусії з приводу отримання/придбання Україною ПТРК Javelin тривали від початку російсько-української війни в 2014 році. В грудні 2017 року адміністрація Дональда Трампа схвалила план, розроблений Конгресом США, надання різнопланової допомоги Україні, в тому числі, й можливості передачі ПТРК Javelin[136]. В січні 2018 року Начальник Генерального штабу — Головнокомандувач ЗС України генерал-армії України Віктор Муженко віддав розпорядження щодо опрацювання заходів підготовки до експлуатації і прийняття на озброєння Збройних Сил ПТРК Javelin[137]. В ЗМІ йшлось про отримання 220 ракет і 35 пускових установок[138].

1 березня 2018 року Державний департамент США офіційно схвалив продаж Україні 210 ракет і 37 пускових установок за $47 млн. У вартість контракту включено також проведення тренувань, матеріально-технічну допомогу та технічне обслуговування[139]. За заявою міністра оборони України Степана Полторака вже з 2 травня 2018 року на базі навчальних центрів Збройних сил України розпочнеться практична підготовка розрахунків протитанкових ракетних комплексів «Джавелін»[140].[141]

22 травня 2018 року на полігоні Збройних Сил України відбулись випробування комплексів «Javelin» та «Стугна» у присутності Президента України, секретаря РНБО, та інших високопосадовців[142].

Примітки[ред.ред. код]

  1. https://www.youtube.com/watch?v=uB0M180L9-Y&t=28s
  2. nice shot of a Javelin. YouTube. 2009-04-27. Процитовано 2017-05-30. 
  3. https://www.youtube.com/watch?v=tDJI-652NoY
  4. Javelin Strike On Taliban Mortar Team. YouTube. 2015-07-17. Процитовано 2017-05-30. 
  5. Javelin Missile Fired At Taliban In Afghanistan Firefight. YouTube. 2011-12-18. Процитовано 2017-05-30. 
  6. Operation Iraqi Freedom: 3rd ID FGM-148 Javelin Combat Shoot. YouTube. 2003-04-05. Процитовано 2017-05-30. 
  7. https://www.youtube.com/watch?v=x4fk_-vwtM0
  8. ISIS detonated by the Kurdish forces - FMG-148 Javelin. YouTube. 2016-11-15. Процитовано 2017-05-30. 
  9. United States Department Of Defense Fiscal Year 2015 Budget Request Program Acquisition Cost By Weapon System (PDF). Office Of The Under Secretary Of Defense (Comptroller)/ Chief Financial Officer. March 2014. с. 60. 
  10. 40,000 Javelin Missiles Delivered and Counting — PRNewswire.com, 2 December 2014
  11. [1] [недоступне посилання з 01.05.2017]
  12. а б в Javelin Portable Anti-Tank Missile. Army Technology. Процитовано 25 December 2014. 
  13. Archived copy. Архів оригіналу за 2016-08-15. Процитовано 2016-06-21. 
  14. ARG. Javelin Anti-Tank Guided Missile. Military-Today.com. Процитовано 2017-05-30. 
  15. Javelin: The American Military's Ultimate Tank Killer — Nationalinterest.org, 30 September 2016
  16. Javelin Antitank Missile на сайте globalsecurity
  17. http://www.deagel.com/Anti-Armor-Weapons-and-Missiles/Javelin_a001154001.aspx
  18. а б в U.S. Confirms Delivery Of Javelin Antitank Missiles To Ukraine. www.rferl.org (en). Процитовано 2018-04-30. 
  19. Javelin Antitank Missile, FAS Military Analysis Network, 6. August 1999, abgerufen am: 16. August 2008
  20. AAWS-M is Javelin // Flight International. — . — Т. 140, вип. 4288. — С. 9. — ISSN 0015-3710.
  21. Слуцкий Е. Тенденции развития противотанковых средств // Зарубежное военное обозрение. — 1995. — Вип. 9. — ISSN 0134-921X.
  22. Противотанковый ракетный комплекс FGM-148 Javelin | Ракетная техника
  23. Javelin Medium Anti-armor Weapon System
  24. а б в г д е JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM — FM 3-22.37, Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Chapters 1-5
  25. а б в г FM 3-22.37 Kapitel 1–2
  26. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Technology Events не вказаний текст
  27. http://www.ngms.state.ms.us/154thtrngreg/INBN/11B30/11B30%20TSP%202.doc [недоступне посилання]
  28. а б в г д е JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM — FM 3-22.37, Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Chapter 2
  29. JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM — FM 3-22.37, Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Kapitel 1–11
  30. JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM — FM 3-22.37, Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Kapitel 1–12
  31. а б в г д е ж и к JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM — FM 3-22.37, Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. January 2003, Chapter 1-11 to 1-19
  32. IDCA Dewar cooler. 
  33. Обзор инфракрасных устройств НАТО. Страница 10. 
  34. а б Department of Defense, Defense Security Cooperation Agency. Раскрытие ТТХ Javelin для экспортных операций. US DEPARTMENT OF DEFENSE. 
  35. Advances in Detectors: HOT IR Sensors Improve IR Camera Size, Weight, and Power - IR Cameras. IR Cameras (en-US). Процитовано 2016-11-07. 
  36. Обзор диапазонов. 
  37. Crystran. Zinc Sulphide Multispectral (ZnS) Optical Material. www.crystran.co.uk. Процитовано 2016-11-07. 
  38. Crystran. Germanium Optical Material. www.crystran.co.uk. Процитовано 2016-11-07. 
  39. а б в Federal Register / Vol. 77, No. 226. 2012-11-23. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  40. а б в AUTOPILOT AND GUIDANCE FOR ANTI-TANK IMAGING INFRARED GUIDED MISSILES. 
  41. а б в Guangjun Zhang, Ming Lei, Xulin Liu. Novel template matching method with sub-pixel accuracy based on correlation and Fourier-Mellin transform // Optical Engineering. — 2009. — Т. 48, вип. 5 (1 січня). — С. 057001–057001-13. — ISSN 0091-3286. — DOI:10.1117/1.3125425.
  42. Adaptive Correlation Tracking of Targets With Changing Scale. 
  43. 64 × 64 LWIR Focal Plane Assembly (FPA). Архів оригіналу за 2009-02-27. 
  44. Correlation Filter in Visual Tracking系列一:Visual Object Tracking using Adaptive Correlation Filters 论文笔记 - Java - IT610.com. www.it610.com. Процитовано 2016-11-10. 
  45. Figure 1 from Real-time part-based visual tracking via adaptive correlation filters - Semantic Scholar (en-US). www.semanticscholar.org. Процитовано 2016-11-10. 
  46. Проспект по ПТУР от Локхид-Мартин. 
  47. а б "Накидка" втирает очки противнику | Еженедельник «Военно-промышленный курьер». vpk-news.ru. Процитовано 2016-11-08. 
  48. а б Танк-невидимка: как «Армата» cпрячется на поле боя. Телеканал «Звезда». 2015-08-10. Процитовано 2016-11-16. 
  49. Diplomat, Franz-Stefan Gady, The. Is 'Russia’s Deadliest Tank' Really Invisible to the Enemy?. The Diplomat. Процитовано 2016-11-10. 
  50. а б в Javelin Medium Anti-armor Weapon System. www.inetres.com. Процитовано 2016-11-07. 
  51. а б Кумулятивное действие взрыва. mybiblioteka.su. Процитовано 2016-11-12. 
  52. а б Javelin Antitank Missile. Federation of American Scientists. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  53. Javelin warhead redesigned for future threats — Theredstonerocket.com, 3 July 2012
  54. Archived copy. Архів оригіналу за 2014-04-07. Процитовано 2014-03-30. 
  55. JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM — FM 3-22.37, Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23 січня 2003, Chapter A-1 to A-4
  56. Model Designation of Military Aerospace Vehicles — DoD 4120.15-L (PDF; 402 kB), Department of Defense, Office of the Undersecretary of Defense (AT&L), 12 травня 2004, сторінка B-48, переглянуто 15 серпня 2006
  57. Derek Bridges, U.S. Military Aircraft and Weapon Designations, M — Missiles, abgerufen am: 15. August 2008
  58. FGM-148 Javelin, abgerufen am: 15. August 2008
  59. а б Scott R. Gourley, Bunker Busters, In: Special Operations Technology, 31. Januar 2007, Vol. 5, Issue 1, acess-date: 14. August 2008
  60. Block 1 Javelin Missile Testing, Technology News Daily, 10. Januar 2007, abgerufen am: 14. August 2006
  61. Pierre Tran, French Missile Choice May Reshape Industry, Defense News, 20. Juni 2008, abgerufen am: 15. August 2008
  62. Robin Hughes (27 March 2017). US Army resumes Javelin FGM-148F development testing. IHS Jane's Missiles & Rockets. 
  63. а б в г Lighten up: shoulder - launched weapon systems come of age. Jane's International Defence Review. 2/25/2015. 
  64. Robin Hughes (27 March 2017). US Army resumes Javelin FGM-148F development testing. IHS Jane's Missiles & Rockets. 
  65. Missile seeker delivers more bang for less bucks. Redstone Rocket. Jun 19, 2013. 
  66. DoD Awards Initial R&D Contract for Javelin Spiral 3 Missile. Armscom. 05/19/2016. 
  67. Pete Willett, United Kingdom Programme Manager Javelin Joint Venture (28 липня 2017). Javelin Weapon System / Modernization Overview. CLOSE COMBAT WEAPON SYSTEMS PROJECT OFFICE. 
  68. Javelin Missile Demonstrates Extended Range and Versatility During Tests. Armscom. 06/16/2015. 
  69. Javelin Medium Anti-armor Weapon System. Inetres.com. Процитовано 2017-05-30. 
  70. FM 3-22.33 Javelin - Close Combat Missile System, Medium. 2008-03. с. P. 4–1. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  71. Dennis S. Sullivan (2001-02-01). Javelin; the Potential Beginning of a New Era in Land Warfare. с. P. 8. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  72. TM 9-1425-688-10 Operator's Manual for the Javelin Weapon System. с. P. 0002 00–11. 
  73. Javelin in Afghanistan: The Effective Use of an Anti-Tank Weapon for Counter-Insurgency Operations. 2012-03-15. с. P. 5. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  74. TM 9-1425-688-10 Operator's Manual for the Javelin Weapon System. с. P. 0001 00–9. 
  75. Raytheon/Lockheed Martin (Hughes/Martin Marietta) FGM-148 Javelin. Designation Systems. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  76. John Harrisa, Nathan Slegers (2009-03-27). Performance of a fire-and-forget anti-tank missile with a damaged wing. с. Fig. 11. 
  77. а б в David Hasemyer, Javelin didn't earn its stripes, Marines claim, signonsandiego.com, Union Tribune Publishing Co., 22. July 2003, abgerufen am: 15. August 2008
  78. JAVELIN MEDIUM ANTIARMOR WEAPON SYSTEM — FM 3-22.37, Headquarters Department of the Army, Washington D.C., 23. Januar 2003, Kapitel E-8
  79. Oberleutnant Mag. (FH) Markus Reisner, Das Gefecht am Debacka-Pass, Truppendienst, Österreichisches Bundesheer, Folge 303, Ausgabe 3/2008, abgerufen am: 13. August 2008
  80. The World Defence Almanac 2010 page 418 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group. Australia was one of the first countries that the US government gave «unrestricted» permission for the export of the Javelin.
  81. Archived copy. Архів оригіналу за 2007-03-24. Процитовано 2016-02-08. 
  82. MOD press release Архівовано March 3, 2008, у en:Wayback Machine.
  83. Javelin Medium Range Anti-tank Guided Weapon. Архів оригіналу за 10 January 2013. Процитовано 2011-10-08. 
  84. Alexander Sosnowski. The Georgia Syndrome. Books.google.be. с. 48. Процитовано 2017-05-30. 
  85. Georgia – Javelin Missiles and Command Launch Units. Defense Security Cooperation Agency. 20 листопада 2017. 
  86. Грузія отримала від США протитанкові комплекси Javelin. Україна молода. 2018-01-23. 
  87. http://www.postimees.ee/2996135/eesti-saab-javelini-tankitorjesusteemid-jargmisel-aastal
  88. Dylan Malyasov (13 December 2017). Estonia receives batch of Javelin Block-1 anti-tank missiles. Defence blog. 
  89. Indonesia & Jordan; Javelin missile order — Dmilt.com, May 26, 2013
  90. Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
  91. Archived copy. Архів оригіналу за 2012-03-06. Процитовано 2016-02-08. 
  92. а б в John Keller (August 17, 2017). Raytheon/Lockheed Martin joint venture to build Javelin anti-armor missiles foreign militaries. Military Airspace. 
  93. Qatar Requests Sales of 500 Javelin Anti-Tank Missile Rounds and 50 Launch Units — Deagel.com, March 28, 2013
  94. $23.9B in Deals Announced on Last Day of DIMDEX — Defensenews.com, 27 March 2014
  95. The World Defence Almanac 2010 page 174 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
  96. John Pike (2015-12-18). Lithuania-Javelin Missiles and Command Launch Units. Globalsecurity.org. Процитовано 2017-05-30. 
  97. The World Defence Almanac 2010 page 423 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
  98. The World Defence Almanac 2010 page 184 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
  99. Marcus, Jonathan (30 May 2017). Should Russia's new Armata T-14 tanks worry Nato?. BBC News. Процитовано 30 May 2017. 
  100. The World Defence Almanac 2010 page 298 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
  101. The World Defence Almanac 2010 page 286 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
  102. Kingdom of Saudi Arabia – JAVELIN Missiles | The Official Home of the Defense Security Cooperation Agency. Dsca.mil. 2010-11-18. Процитовано 2017-05-30. 
  103. Gibbons-Neff, Thomas (2016-02-23). This highly advanced U.S.-made anti-tank missile could now be on Syria’s frontlines. The Washington Post. 
  104. Lockheed Martin press release (archived from the original on 2007-03-27)
  105. Taipei Economic and Cultural Representative Office in the United States – JAVELIN Guided Missile Systems. DSCA. 2008-10-03. Архів оригіналу за 2011-07-16. Процитовано 2008-10-05. 
  106. The World Defence Almanac 2010 page 136 ISSN 0722-3226 Monch Publishing Group
  107. Armor: Missing Milans In Gaza. Strategypage.com. 2012-10-21. Процитовано 2017-05-30. 
  108. France Orders Anti-Tank Missile from MBDA, Defensenews.com, 5 December 2013
  109. A-report (чес.) (archived from the original on 2009-02-27)
  110. Czech Republic to buy Javelin ATGWs | IHS Jane's 360. Janes.com. Процитовано 2015-12-07. 
  111. Pandit, Rajat (2010-08-17). India to order large number of Javelin anti-tank missiles from US. The Times Of India. 
  112. Pandit, Rajat (2012-11-29). Israel pips US in anti-tank guided missile supply to India. The Times Of India. 
  113. United States and India could start the co-development of new version of Javelin anti-tank missile — Armyrecognition.com, 22 September 2013
  114. India will purchase 8,000 Israeli Spike anti-tank guided missiles and 300 units of launchers Архівовано 2015-01-13 у en:Wayback Machine. — Armyrecognition.com, 26 October 2014
  115. RAGHUVANSHI, VIVEK (16 August 2014). Too Early To Assess Indo-US Defense Ties. Defensenews.com (Gannett). Процитовано 16 August 2014. 
  116. FY 00/01 PROCUREMENT PROGRAM. с. Item No. 5 P. 1, 3. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  117. Committee Staff Procurement Backup Book. FY 2001 Budget Estimate. MISSILE PROCUREMENT, ARMY. с. Item No. 4 P. 4. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  118. Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2005 Budget Estimates. MISSILE PROCUREMENT, ARMY. с. P. 41. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  119. Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2006 / 2007 President's Budget. MISSILE PROCUREMENT, ARMY. с. P. 45. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  120. Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2008 / 2009 Budget Estimates. MISSILE PROCUREMENT, ARMY. с. P. 32. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  121. Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2010 Budget Estimates. MISSILE PROCUREMENT, ARMY. с. P. 33. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  122. Committee Staff Procurement Backup Book. Fiscal Year (FY) 2012 Budget Estimates. MISSILE PROCUREMENT, ARMY. с. P. 27. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  123. Fiscal Year (FY) 2013 President's Budget Submission. Missile Procurement, Army. с. P. 24. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  124. Fiscal Year (FY) 2014 President's Budget Submission. Missile Procurement, Army. с. P. 32. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  125. Fiscal Year (FY) 2015 Budget Estimates. Missile Procurement, Army. с. P. 33. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  126. Fiscal Year (FY) 2016 President's Budget Submission. Missile Procurement, Army. с. P. 30. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  127. Fiscal Year (FY) 2017 President's Budget Submission. Missile Procurement, Army. с. P. 43. Архів оригіналу за 2016-06-18. 
  128. FY 1999 AMENDED BUDGET ESTIMATES. PROCUREMENT, MARINE CORPS. с. Item No. 11 P. 4. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  129. FISCAL YEAR (FY) 2000/2001 BIENNIAL BUDGET ESTIMATES. PROCUREMENT, MARINE CORPS. с. Item No. 15 P. 4. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  130. FISCAL YEAR (FY) 2001 BUDGET ESTIMATES. PROCUREMENT, MARINE CORPS. с. Item No. 14 P. 4. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  131. FISCAL YEAR (FY) 2003 BUDGET ESTIMATES. PROCUREMENT, MARINE CORPS. с. Item No. 14 P. 3. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  132. Fiscal Year (FY) 2013 President's Budget Submission. Justification Book Volume 1. Procurement, Marine Corps. с. Vol. 1–73. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  133. Fiscal Year (FY) 2014 President's Budget Submission. Justification Book Volume 1 of 1. Procurement, Marine Corps. с. Vol. 1–68. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  134. Fiscal Year (FY) 2016 President's Budget Submission. Justification Book Volume 1 of 1. Procurement, Marine Corps. с. Vol. 1–79. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  135. Fiscal Year (FY) 2017 President's Budget Submission. Justification Book Volume 1 of 1. Procurement, Marine Corps. с. Vol. 1–82. Архів оригіналу за 2016-07-18. 
  136. http://www.foxnews.com/politics/2017/12/22/us-agrees-to-provide-ukraine-lethal-aid-including-missiles-report-says.html
  137. Муженко віддав розпорядження підготуватися до прийняття на озброєння ПТРК Javelin. Військові сторінки України. 2018-01-17. 
  138. Sebastien Roblin (6 січня 2018). Ukraine Is Building Its Own Tank-Killer Missiles to Fight Russia. National Interest. 
  139. Держдеп затвердив постачання Javelin в Україну на $47 млн. Укрінформ. 2018-03-02. 
  140. Практична підготовка розрахунків «Джавелін» в армії почнеться з 2 травня, — Полторак, Цензор. НЕТ, 30.04.2018
  141. https://www.youtube.com/watch?v=lGPRJC0CVXw
  142. В УКРАЇНІ ВІДБУЛИСЯ ПЕРШІ ПУСКИ РАКЕТНИХ КОМПЛЕКСІВ JAVELIN. Оборонно-промисловий кур'єр. 2018-05-23. 

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

ПТРК третього покоління:

Інші ПТРК:

Посилання[ред.ред. код]