FN Model 1910

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
FN Model 1910
FN Model 1910 IMG 3065.jpg
Тип напівавтоматичний пістолет
Походження Бельгія Бельгія
Історія виробництва
Розробник Джон Браунінг
Виробник Fabrique Nationale (FN)
Вартість одиниці приблизно 15 золотих рублів[1]
Виготовлення 1910—1983
Характеристики
Вага модель 1910 року — 0.590 кг.
модель 1922 року — 0.700 кг.
Довжина модель 1910 року — 153 мм
модель 1922 року — 178 мм
Довжина ствола модель 1910 року — 88 мм
модель 1922 року — 113 мм

Набій .380 ACP
7,65×17 мм
Дія вільний затвор, УСМ одинарної дії
Система живлення модель 1910 року — 7 (.32) чи 6 (.380) патронів
модель 1922 року — 9 (.32) чи 8 (.380) патронів
Приціл мушка і цілик

Commons-logo.svg FN Model 1910 у Вікісховищі

FN Model 1910 — самозарядний пістолет конструкції Джона М.Браунінга, розроблений на заміну пістолета Browning M1900 і випускався бельгійською збройовою компанією Fabrique Nationale d'Armes de Guerre (Національна фабрика військової зброї) в м. Ерсталь.

Історія[ред. | ред. код]

Пістолет був розроблений для бельгійської компанії Fabrique Nationale (FN) і компанії Кольт. Остання не проявила інтересу до цієї моделі, і виробництво зосередилося в Бельгії. Спочатку модель 1910 випускалася під патрон 7,65×17 мм, а з 1912 року і під 9×17 мм.

Опис[ред. | ред. код]

Основна відмінність даного пістолету від попередніх конструкцій Браунінга полягає в компонуванні. Поворотна пружина (вперше в пістолеті, що випускався серійно) розміщена навколо ствола, за рахунок чого значно зменшилися габарити затвора-кожуха і зброї в цілому. Згодом таке рішення, завдяки якому зменшилася кількість деталей і габарити пістолета, було використано у пістолетах інших систем. При цьому недоліком такої схеми є перегрів поворотної пружини при тривалій і швидкісній стрільбі, втрата нею своїх механічних якостей, внаслідок чого може порушитися робота автоматики. Але для кишенькового пістолета, не призначеного для ведення тривалого бою, це несуттєво.

В 1922 році, за замовленням Королівства сербів, хорватів і словенців, був випущений новий варіант моделі 1910 з подовженим стволом і рукояткою, що вміщує магазин більшої ємності, який отримав найменування FN Browning 1922. Його магазин вміщував 9 патронів 7,65×17 мм або 8 патронів 9×17 мм. Модель 1922 р. перебувала на озброєнні в арміях декількох європейських країн.

Обидва варіанти пістолета були дуже поширеними, як цивільна, поліцейська та армійська зброя, і користувалися великою популярністю в Європі до кінця Другої світової війни і навіть після ней. Їх виробництво тривало аж до 1983 року в різних варіантах, в тому числі з регульованими прицільними пристосуваннями. В Іспанії, Китаї та інших країнах робилися численні копії і наслідування, що більше або менше відповідають оригіналу.

model 1922

Експлуатація та бойове застосування[ред. | ред. код]

  • Нідерланди Нідерланди — в жовтні 1924 року 7,65-мм пістолет прийнятий на озброєння під назвою Pistool M25 No.1
  • Данія Данія
  • Flag of Yugoslavia (1918–1941).svg Королівство Югославія — в лютому 1923 року замовлено 60 тис. 9-мм пістолетів зр. 1910/1922 р., в подальшому було замовлено додаткова кількість; пістолети, відремонтовані на завод «Kragujevac Arsenal» під час окупації мають дерев'яні накладки на руків'ї.
  • Греція Греція — в 1926—1929 рр. закуплено 9980 шт. 9-мм пістолетів зр. 1922 року для армії
  • Третій Рейх Третій Рейх — використовувався під час Другої світової війни; трофейні бельгійські 7,65-мм пістолети «браунінг» зр. 1910 року поступали на озброєння під назвою Pistole 621(b); бельгійські 7,65-мм пістолети зр. 1910/1922 року — під назвою Pistole 626 (b); данські 7,65-мм пістолети зр. 1910/1922 року — під назвою Pistole 626 (d); бельгійські 9-мм пістолети зр. 1910/1922 р. — під назвою Pistole 641(b); югославські 9-мм пістолети зр. 1910/1922 р. — під назвою Pistole 641(j)


Відомі зразки[ред. | ред. код]

FN Model 1910 в масовій культурі[ред. | ред. код]

У кінематографі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Жук А. Б. Энциклопедия стрелкового оружия. — М.: Воениздат, 1998.


Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]