Fiat CR.42 Falco

Fiat CR.42 Falco
Призначення:	винищувач
Перший політ:	23 травня 1938
Знятий з озброєння:	1948
На озброєнні у:	Regia Aeronautica
Розробник:	Fiat Aviazioned
Виробник:	Fiat
Всього збудовано:	1782
Конструктор:	Челестіно Розателлі
Екіпаж:	1 особа
Максимальна швидкість (МШ):	438 км/год
МШ біля землі:	342 км/год
Дальність польоту:	775 км
Практична стеля:	10 050 м
Довжина:	8,26 м
Висота:	3,58 м
Розмах крила:	9,7 м
Площа крила:	22,4 м²
Споряджений:	2295 кг
Двигуни:	Fiat A.74 RC38
Тяга (потужність):	840 к.с.
Кулеметне озброєння:	2 × 12,7-мм кулемети Breda-SAFAT
	Fiat CR.42 Falco у Вікісховищі

Фіат BR.20 Фалько («Сокіл», італ. Fiat CR.42 «Falco») — італійський винищувач-біплан розробки компанії Fiat. Він став останнім біпланом прийнятим на озброєння в країнах-учасниках Другої світової війни. Виготовлявся не тільки для Італійських ВПС, а також і на експорт.

Історія створення[ред. | ред. код]

Успішне використання біплана CR.32 під час громадянської війни в Іспанії переконали військове керівництво Італії в боєздатності біпланів як винищувачів. Тому ідея вдосконалити конструкцію літака для нового винищувача була підтримана і команда інженерів під керівництвом Челестіно Розателлі почала роботи. Під час розробки створювались прототипи з різними типами двигунів, які отримали позначення CR.33, CR.40 і CR.41, але вибір було зроблено на користь моделі CR.42 з двигуном повітряного охолодження Fiat A.74 RC.38^[en] потужністю 840 к.с.

В цілому новий літак був схожим на CR.32, але верхнє крило не мало вигину, а було прямим. Озброєння теж не змінилось і складалось з двох 12,7-мм кулеметів. Прототип вперше піднявся в повітря 23 травня 1938 року, і хоча літак був повільніший за винищувачі інших країн, але він був значно маневренішим і відмінно керованим. Також CR.42 був відносно дешевим, тому було почате серійне виробництво. Загалом до червня 1943 року було побудовано 1782 CR.42.^[1]

Основні модифікації[ред. | ред. код]

CR.42 — оснащувався двигуном A.74 RC.38 потужністю 840 к.с. Початково оснащувався двома 12,7-мм кулеметами, але в польових умовах склад озброєння часто змінювався. В багатьох джерелах варіант з одним 12,7-мм і одним 7,7-мм кулеметами позначається CR.42, з двома 12,7-мм кулеметами — CR.42bis, а з чотирма 12,7-мм — CR.42ter, але в офіційній документації всі вони позначались однаково. На базі основної моделі також було розроблено спеціалізовані модифікації:
- CR.42AS — штурмова модифікація з можливістю встановлення двох 100 кг бомб.
- CR.42Egeo — оснащувався додатковим паливним баком в фюзеляжі для використання над Середземним морем.
- CR.42CN — варіант нічного винищувача з довшими вихлопними патрубками двигуна для маскування.
- CR.42B — двомісна навчальна модифікація.
- CR.42DB — прототип літака з німецьким двигуном Daimler-Benz DB601E потужністю 1010 к.с.
- ICR.42 — прототип з поплавковим шасі.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Дані з Истребители Второй Мировой. Самая полная энциклопедия^[2]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Довжина: 8,26 м
Висота: 3,58 м
Розмах крила:
- верхнього: 9,7 м
- нижнього: 6,5 м
Площа крила: 22,4 м²
Маса порожнього: 1720 кг
Маса спорядженого: 2295 кг
Двигун: Fiat A.74 RC.38
Потужність: 840 к. с.

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

Максимальна швидкість:
- біля землі: 342 км/год
- на висоті 5300 м: 438 км/год
Практична стеля: 10050 м
Дальність польоту: 775 км
Час підйому на 3000 м: 4 хв. 15 c.