Fin de siècle

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Fin de siècleфр.«кінець століття») — французький термін, що означає нові, радикальні творіння чи «плоди» наприкінці старої ери. Йдеться про кінець ХІХ — початок XX століття. У поширеному вжитку поняття застосовувалося в будь-яких поєднаннях: «краватка кінця століття», «жінка кінця століття», «злочин кінця століття».

Уже на початку 1890-х років іменування «кінець століття» стало використовуватися критиками, письменниками, діячами мистецтва для позначення не стільки часового відрізка, скільки особливих світоглядних настроїв. Вираз «fin de siècle» (як і «кінець століття») став синонімом витонченості переживань і нервової загостреності відчуттів, песимізму, втоми від життя. Вираз швидко поширився в інших країнах Європи: наприклад, вже в 1891 році роман «Fin de siècle» опублікував австрійський письменник Герман Бар.

До явищ кінця століття відносили індивідуалізм, відмову від суспільного життя і загальноприйнятих моральних норм, різноманітні прояви «занепаду». Роздуми про особливості епохи і їх причини склали основний або значний вміст творів таких мислителів, як Фрідріх Ніцше, Макс Нордау, Бенедетто Кроче, Ханс Дельбрюк та інших. Безліч тем політичної культури пізнього ХІХ століття були напрочуд контроверсійними, а також вважалися вагомим впливом на фашизм через характер генератора науки геополітики, включаючи теорію lebensraum (термін націонал-соціалістичної пропаганди, що відображала плани заселення германськими, зокрема німецькими народами територій у Східній Європі).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ross, Alex (28 вересня 2015). The Schorske Century (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 19 грудня 2019. 
  • Fin-de-siecle, The End of the Century. www.angelsmyth.com. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.