Flammulina filiformis

	Flammulina filiformis
Коротка назва	F. filiformis
Наукова назва таксона	Flammulina filiformis P.M.Wang, Y.C.Dai, E.Horak & Zhu L.Yang, 2018
Таксономічний ранг	вид
Батьківський таксон	Flammulina
Вернакулярна назва	金针菇
Базіонім	Flammulina velutipes var. filiformisd
Тип гіменію	пластинка[d]
Їстівність	фунготерапія
Ареал таксона	Хайнань
	Flammulina filiformis у Вікісховищі

Енокітаке (лат. Flammulina filiformis) — вид пластинчастих грибів родини Physalacriaceae. Він добре відомий в японській кухні, де його називають енокітаке (яп. 榎茸, エノキタケ) ^[4] і широко культивується у Східній Азії. До недавнього часу вид вважався варіантом європейського Зимового гриба (лат. Flammulina velutipes), але наразі виокремлений у повноцінний вид.

Таксономія

Flammulina filiformis спочатку була описана в Китаї в 2015 році як різновид F. velutipes на основі послідовностей ITS. Подальші молекулярні дослідження з використанням комбінації різних послідовностей показали, що F. filiformis і F. velutipes є різними і повинні бути визнані окремими видами.

Опис

Існує значна різниця в зовнішньому вигляді між дикими і культивованими базидіокарпіями. Культивовані енокітаке не піддаються впливу світла, що призводить до білих або блідих плодових тіл з довгими ніжками та маленькими шапинками.

Ареал і поширення

Гриб зустрічається на мертвій деревині Betula platyphylla, Broussonetia papyrifera, Dipentodon sinicus, Neolitsea, Salix та інших широколистяних дерев. У природі росте в Китаї, Кореї, Японії.

Вирощування та харчування

Flammulina filiformis культивується в Китаї з 800 року нашої ери. Комерційне виробництво в Китаї оцінювалося в 1,57 мільйона тонн на рік у 2010 році, а Японія виробляла додатково 140 000 тонн на рік. Гриб можна культивувати на ряді простих лігноцелюлозних субстратів, включаючи тирсу, пшеничну солому та рисову солому. Енокітаке, як правило, вирощують у темряві, утворюючи бліді плодові тіла з довгими та вузькими ніжками з нерозвиненими шапинками. Вплив світла призводить до більш нормальних, забарвлених плодових тіл з короткими стрижнями.

Відомий під японською назвою «енокітаке».

Гриб містить антиоксиданти,^[5]^[6] такі як ерготионеїн^[en].^[6] Досліди на тваринах показали можливість в застосуванні для розробки вакцин і онкологічної імунотерапії.^[7] Дослідження Національного університету Сінгапуру, що вперше публікувалися в 2005, свідчать про те, що ніжка зимового гриба містить велику кількість білку, який дослідники назвали "Five"/"FIP-fve", який сприяє регуляції імунної системи. Гриб також містить фламмутоксин — цитолітичний і кардіотоксичний білок^[8]^[9], який, як доведено, не є отруйним, коли всмоктується через систему травлення.^[8] Культивований F. filiformis продається як у свіжому, так і в консервованому вигляді. Гриб має хрустку текстуру і може зберігатися в холодильнику приблизно тиждень. Це звичайний інгредієнт для супів, особливо в східно-азійській кухні, але його можна використовувати для салатів та інших страв.

Примітки

↑ MycoBank
d:Track:Q2574835
↑ Глобальна база даних із біорізноманіття — 2001.
d:Track:Q1531570
↑ ^а ^б ^в (not translated to zh) 中国海南热带雨林国家公园食药用菌多样性, Diversity of edible and medicinal fungi from National Park of Hainan Tropical Rainforest, China // Mycosystema — 2025. — Т. 44, вип. 7. — С. 250091. — ISSN 1672-6472 — doi:10.13346/J.MYCOSYSTEMA.250091
d:Track:Q15760108 d:Track:Q88828303 d:Track:Q136823997
↑ Dictionary.com (2012). enokitake. Dictionary.com. Dictionary.com, LLC. Процитовано 14 травня 2012.
↑ Bao HN, Ushio H, Ohshima T (Березень 2009). Antioxidative activities of mushroom (Flammulina velutipes) extract added to bigeye tuna meat: dose-dependent efficacy and comparison with other biological antioxidants. Journal of Food Science. 74 (2): C162–9. doi:10.1111/j.1750-3841.2009.01069.x. PMID 19323731.
↑ ^а ^б Bao HN, Ushio H, Ohshima T (Листопад 2008). Antioxidative activity and antidiscoloration efficacy of ergothioneine in mushroom (Flammulina velutipes) extract added to beef and fish meats. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 56 (21): 10032—40. doi:10.1021/jf8017063. PMID 18841979.
↑ New look at two wonder mushrooms. National University of Singapore. 2001–2012. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 14 травня 2012.
↑ ^а ^б Tomita T, Ishikawa D, Noguchi T, Katayama E, Hashimoto Y (Липень 1998). Assembly of flammutoxin, a cytolytic protein from the edible mushroom Flammulina velutipes, into a pore-forming ring-shaped oligomer on the target cell. The Biochemical Journal. 333 (1): 129—37. doi:10.1042/bj3330129. PMC 1219565. PMID 9639572.
↑ Lin, JY; Wu, HL; Shi, GY (Листопад 1975). Toxicity of the cardiotoxic protein flammutoxin, isolate from edible mushroom Flammulina velutipes. Toxicon. 13 (5): 323—31. doi:10.1016/0041-0101(75)90191-9. PMID 54950.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q4117139_citetype_Q7094076_citetype_Q7689673"_data-entity-id="Q2574835">[https://www.mycobank.org/details/19/10079346_MycoBank]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2574835]]</div>-1] MycoBank
d:Track:Q2574835

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q484652_citetype_Q163740_citetype_Q1438053_citetype_Q5227240_citetype_Q7094076_citetype_Q4117139_citetype_Q7689673_citetype_Q5570651"_data-entity-id="Q1531570">[https://www.gbif.org/species/10418172_Глобальна_база_даних_із_біорізноманіття]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2001.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1531570]]</div>-2] Глобальна база даних із біорізноманіття — 2001.
d:Track:Q1531570

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814_citetype_Q660369"_data-entity-id="Q136823997"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q88828303|''(not_translated_to_zh)'']]</i>_[https://manu40.magtech.com.cn/Jwxb/CN/10.13346/j.mycosystema.250091_中国海南热带雨林国家公园食药用菌多样性,_Diversity_of_edible_and_medicinal_fungi_from_National_Park_of_Hainan_Tropical_Rainforest,_China]_//_''[[:d:Q15760108|Mycosystema]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_2025._—_Т.&nbsp;44,_вип.&nbsp;7._—_С.&nbsp;250091._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/1672-6472_1672-6472]_—_[http://dx.doi.org/10.13346/J.MYCOSYSTEMA.250091_doi:10.13346/J.MYCOSYSTEMA.250091]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q15760108]][[d:Track:Q88828303]][[d:Track:Q136823997]]</div>-3] а ^б ^в (not translated to zh) 中国海南热带雨林国家公园食药用菌多样性, Diversity of edible and medicinal fungi from National Park of Hainan Tropical Rainforest, China // Mycosystema — 2025. — Т. 44, вип. 7. — С. 250091. — ISSN 1672-6472 — doi:10.13346/J.MYCOSYSTEMA.250091
d:Track:Q15760108 d:Track:Q88828303 d:Track:Q136823997

[4] Dictionary.com (2012). enokitake. Dictionary.com. Dictionary.com, LLC. Процитовано 14 травня 2012.

[pmid_=_19323731-5] Bao HN, Ushio H, Ohshima T (Березень 2009). Antioxidative activities of mushroom (Flammulina velutipes) extract added to bigeye tuna meat: dose-dependent efficacy and comparison with other biological antioxidants. Journal of Food Science. 74 (2): C162–9. doi:10.1111/j.1750-3841.2009.01069.x. PMID 19323731.

[pmid_=_18841979-6] а ^б Bao HN, Ushio H, Ohshima T (Листопад 2008). Antioxidative activity and antidiscoloration efficacy of ergothioneine in mushroom (Flammulina velutipes) extract added to beef and fish meats. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 56 (21): 10032—40. doi:10.1021/jf8017063. PMID 18841979.

[7] New look at two wonder mushrooms. National University of Singapore. 2001–2012. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 14 травня 2012.

[Tomita_1998-8] а ^б Tomita T, Ishikawa D, Noguchi T, Katayama E, Hashimoto Y (Липень 1998). Assembly of flammutoxin, a cytolytic protein from the edible mushroom Flammulina velutipes, into a pore-forming ring-shaped oligomer on the target cell. The Biochemical Journal. 333 (1): 129—37. doi:10.1042/bj3330129. PMC 1219565. PMID 9639572.

[9] Lin, JY; Wu, HL; Shi, GY (Листопад 1975). Toxicity of the cardiotoxic protein flammutoxin, isolate from edible mushroom Flammulina velutipes. Toxicon. 13 (5): 323—31. doi:10.1016/0041-0101(75)90191-9. PMID 54950.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]